Державне управління та регулювання нафтогазової галузі.

Регулювання відносин у нафтогазовій галузі має особливості, пов’язані з об’єктивними умовами функціонування галузі: – постійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і споживання газу, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України;– наявністю Єдиної газотранспортної системи України для газопостачання споживачів;– підвищеною вибухо- та пожежонебезпечністю газу, нафти та продуктів їх переробки і необхідністю у зв’язку з цим підтримання надійності та безпеки експлуатації об’єктів нафтогазової галузі. Державне управління в нафтогазовій галузі. Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у нафтогазовій галузі та здійснює законодавче регулювання відносин у ній.Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею. Державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі. Державне регулювання діяльності в нафтогазовій галузі здійснюється шляхом встановлення загальних правил здійснення цієї діяльності суб’єктами підприємницької діяльності, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності, спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами та формування тарифної політики та іншими засобами, що визначаються законами.Основними завданнями державного регулювання нафтогазової галузі є:– сприяння конкуренції у нафтогазовому комплексі;– забезпечення проведення цінової та тарифної політики в нафтогазовому комплексі;– захист прав усіх суб’єктів відносин, що виникають у зв’язку з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, споживачів нафти і газу та працівників галузі. Антимонопольні обмеження в нафтогазовій галузі. Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток нафти і газу, транспортування нафти трубопроводами, транспортування і розподіл природного газу і визнані в установленому законодавством порядку монополістами на ринках нафти і газу, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту нафти чи газу, якщо необхідність такого обмеження не встановлена чинним законодавством.У разі виникнення спорів між сторонами угоди про транзит не допускається припинення або скорочення транзиту нафти, газу та продуктів їх переробки підприємством трубопровідного транспорту до вирішення спору в суді, якщо інше не передбачено відповідною угодою. Право власності на нафту і газ. Право власності на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, належить Українському народу.Нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено цим Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами.Після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами державне майно, що було надане у користування власнику цього дозволу, повертається державі. Споруди, обладнання та інші активи, що були створені власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в процесі здійснення підприємницької діяльності в нафтогазовій галузі, є його власністю і після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами можуть використовуватися ним на власний розсуд. Проведення геологорозвідувальних робіт на ділянках, де здійснюється видобування нафти і газу. У разі коли на ділянці, наданій користувачеві нафтогазоносними надрами для видобування нафти і газу, виникає необхідність проведення пошукових і розвідувальних робіт, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр зобов’язаний надіслати користувачеві нафтогазоносними надрами пропозицію щодо проведення таких робіт.Користувач нафтогазоносними надрами, який одержав таку пропозицію, повинен у місячний термін дати письмову згоду на проведення пошукових і розвідувальних робіт або обгрунтовану відмову від нього.У разі відмови користувача нафтогазоносними надрами або неодержання протягом місяця від нього відповіді спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр оголошує конкурс на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку на цій ділянці. Державна реєстрація та облік геологорозвідувальних робіт. Роботи, пов’язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов’язковій державній реєстрації та обліку, що провадяться у встановленому законодавством порядку відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.Матеріали для реєстрації таких геологорозвідувальних робіт надає користувач нафтогазоносними надрами. Звітність про геологічне вивчення нафтогазоносних надр. Користувач нафтогазоносними надрами, який здійснює роботи з геологічного вивчення нафтогазоносності надр, після їх завершення складає геологічний звіт про виконані роботи та їх результати і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України.Розвідувальні роботи на родовищах нафти і газу завершуються шляхом затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу та супутніх компонентів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Звіт про геолого-економічну оцінку запасів передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.