Нормування метрологічних умов

Парам.темп.,відносна волога, швидкість руху повітря вибирається оптимальнийабо допустимий в залежності від періоду року, категорії робіт та теплового навантаження. (здійснюється згідно госту ГОСТ 12.1.005-88)

Період року: холодний, теплий

м.+10                            в.+10

середньо добове

категорія робіт

легка А,1А,1Б (сидячі і стоячі до 15,0 год/ккал)

середня важкість                         ІІ а, ІІ б

2А, 2Б   до   1кг.перенес.

250-150 ккал/г

важкі ІІІ >250

нормується метереол.умови

 

Оптимальні параметри

Для робіт

Іа, ^{хол. 22-24 °С} / _{тепл.23-25°С}           ^0,1/ _0,1 </с

 

Іб ^{21-23 °С} / _22-24°С

відносна вологість 60-40 %; швидкість руху повітря ^0,1/_0,2 ^м/_с

 

Лекція4 11.04.03

1. Автоматизація важких робіт

2. Зменшення тепловиділення обладнання

3. Використання захисного екрану…

4. Використання вентиляції (кондиціонування повітря)

5. Система опалення (водяне, повітряне) безінерційна с-ма

6. Місця для відпочинку

7. Використання спецодягу

8. Оптимізація режиму праці та відпочинку

9. Контрольз а параметрами метеоумов.

Вентиляція– це система пристроїв та способів забезпечення метеорологічних умов та вилучення з приміщення ззабрудненого повітря, надлишку тепла та вологи.

 

  За напрямком руху повітря:

- Припливна

- Витяжна

- Припливно-витяжна

За організацією:

- Загальноо*мінна

- Місцева

- Компонована

 

- Природна                                     ГОСТ 12.4.023-45

- Механічна                                    СНнП 2.04.05-91

- Комбінована

 

Природня вентиляція відбувається за рахунок теплового та вітрового напору. Якщо у виробничих приміщеннях є надлишок тепла, то існує градієнт температур. Теплообмін відбувається за рахунок різної густини повітря. H=h*(γз*γв)

γз – зовнішня γв – внутрішня густина h – різниця між нульовими *токами і відбувається повітряобмін.

Аерація – природній обмін повітря

 

Високі об’єми повітряобміну. Якщо не регулярний приплив – інфільтрація. Для покращення аерації можуть створюватися витяжні площадки, дефлектори.

Механічні вентиляції:

- загальнообмінна: з усього приміщення забирає забруднене повітря, або подається свіже.

 

Для зменшення витрат тепла може бути часткова рециркуляція. Повітря яке забирається з місць де воно найменш забруднене й з висоти не менше 2м від землі. Викид назовні не вищий від гребня даху.

Якщо вилучаються речовини важчі від повітря: 60% з верхніх зон(вентилятор, калорифер), 40% - нижня зона (розміщення у вентиляційних камерах).

Витяжка на даху.

Розраховано загальнообмінний вентилятор у визн* необхідниого повітряобміну. L=G*1000        Co<=0.3 ГДК

G – г/год   Со- концентрація речовини у зовнішньому повітрі.     Кількість повітря ГДК-Со                III-IV клас

 

Якщо треба видалити тепло: L=Qнадл/C*ρ(tв-tз) С-теплоємність повітря, Q-тепло, ρ – густина припливу повітря.

Виділення вологи: L=W/C*ρ (tв-tз) г/год – к-ть вологи що треба вилучити; вологовміст внутрішнього і зовнішнього повітря.

Якщо нема значних шкідливих утворень речовин то розпаховується за чисельністю працівника.ї

V1<20м^3 L=n*30м^3/г       V2>20м^3 L=n*20м^3/г V1-об’єм на 1-го працівника

 

2) Місцева вентиляція – дозволяє вилучати шкідливі речовини або створювати на робочому місці відповідний мікроклімат.

  Місцевий витяжний вентилятор буває

1) витяжний зонт

2) витяжна панель

3) витяжна шафа

4) бортові відсмоктувачі.

 

Розрахунок місця вентилятора полягає у визначенні необхідного повітряобміну. L=F*W*3600 F-площа щілини W-шв. руху повітря.

Для газів W=0.5…0.7 м/с  Токсичні випари W=1…1.5 м/с Пил W=3 м/с

Вимоги до вентиляції

1) забезпечити чистоту повітря

2) не створювати шум, вібрацію

3) не створювати протягів і перегону забрудненого повітря з одного приміщення в інше

4) бути зручною в експлуатації

Складається паспорт на кожну вентиляційну установку. Передбачено аварійну вентиляцію яка використовується для вилучення аварійно, залишків викидів, небезпечних та горючих речовин. Як правило витяжна.

 

Виробниче освітлення.

Освітлення впливає на продуктивність праці, впливає на зір або травмування. Воно класифікується:

1) Природне – бокове(вікна)(одностороннє і багатостороннє); верхнє(в перекритті); комбіноване.

2) Штучне – загальне; рівномірне; локальне

3) Суміщене

1) Загальне освітлення

2) Місцеве освітлення

3) Комбіноване: загальне(10%) + місцеве(90%)

За функційним призначенням

1) робоче освітлення

2) аварійне освітлення

3) евакуаційне

4) охоронне

5) чергове

- Світловий потік: Ф=Q/t

- Освітленість Е=Ф/S

- Сила світла І=Ф/W

Якісні показники:

1.фон-поверхня, що безпосередньо приналежить до об”єму прилягання. Характерний коефіцієнт відбиття: r=Ф_{Відбитий}/Ф_{Падіння}      

r>40%-темний фон; 0,2<r<0,4-середній фон; r<0,2-світлий фон.

2.контрастність- сила світла, що спостерігається від поверхні

к=(В_о-В_ф)/ В_ф: велика: k>0,5; середня: 0,2<k<0,5; мала: k<0,2

 

Природнє освітлення - найгігіїнічніше, покращує життєві показники.

Має бути природнє освітлення. Воно змінюється в широкому діапазоні.Залежить від пори року, розміщення, погоди. Для оцінки природнього освітлення використовують коефіцієнт природнього освітлення: l=(F_{Внутріш}/F_Зовніш)*100%

Коефіцієнт природнього освіт. Згідно нормативів СНиП 2.4.-79 залежить від розряду зорової роботи, від системи освітлення, від зони в будівлі та орієнтації вікон. Є 8 розрядів зорової роботи: 1р-0,15 мм (розм.об”єкт) 10%;11р-0,15-0,3мм; 111р-0,3-0,5мм…….V111р-загал. 0,5%

 

3.Світловий пояс(Львів у 1V поясі)

l_i=l₁₁₁*m*c; m-коефіцієнт врахування поясу; c-коефіцієнт сонячності(розм. Відносно азимуту)

l₄=l₁₁₁*0,9*(0,7 0,9)

Природнє освітлення визнач. пощі світлих отворів, вікон, що забезпечують закон: r=f(l).

Штучне освітлення -Здійснюється за розрядом зорової роботи, за типом джерела світла, нормується освітленість.

F_н- нормована освітленість (в межах 100-400 люкс), залежить від контрасту.

Використовують різні джерела освітлення:

1. Лампи розжарювання, газорозрядні лампи (люмінісцентніб низького тиску)

 Теплові джерела світла в побуті:

Позитивне.: прості, дешеві, високий діапазон потужності, різні напруги.

Недоліки: низьке КПД<0,13, низька світлова віддача»20лм/Вт.

У спектрі жовто червоному промені (вони теплові) є пожежно небезпечні, спотворюється колір об”єкта, низький термін горіння» 2000 год.

Газорозрядні лампи:

Позитивне: Порівняно вищий КПД»40%, світлова віддача 40-100лм/Вт, широкий діапазон світла, час горіння до 10000 год.

Недоліки: дорожчі, пускові пристрої,(???) арматур.(???), важко запалюються при низькій температурі і є явище: стробоскопічний ефект (мигання, обертовий механізм, спотворюється об”єкт).

2 лампи вмикають в різні фази мережі або збільшують частоту струму. Використовують світильники (захищають лампу від пошкоджень, забруднень, пилу, вологи, пожежі). Світильники розподіляють світловий потік у просторі, захищають від сліплення.

Світильники характерезуються коефіцієнтом використаного світлового потоку:

h=Ф_{поза світильником}/Ф_лампи

2.Розподілення світла світильником:

Q=Ф_мр/Ф_св- яка частина променя світильника падає на робочу поверхню.Q>80%- пряме світло (високі приміщення); 40%<Q<80%- відбите світло; Q>20%- розсіяне світло.

3. Захисний кут світильника

 Кут між горизонтальною площиною нитки і світлом світильника має бути не менше 30°