Автори/творці об’єктів права ІВ

В Конституції України чітко прописано, що первинним суб’єктом, якому належить право ІВ є творці, працею яких створено цей інтелектуальний об’єкт.

Також, суб’єктами права можуть бути неповнолітні і малолітні (до 14 років). Ці суб’єкти володіють особистим немайновим правом. А майновими права дітей розпоряджаються їх законні представники.

З 14 до 18 років діти мають право: укладати договори, одержувати належну винагороду; розпоряджатися цією винагородою за особистим бажанням.

Якщо твір створено 2 або більше авторами, такий тип відносин називається співавторством.

Співавторство буває:

- нероздільне (важко визначити частку конкретного автора; об’єкт спільної праці може використовуватись лише за згодою усіх співавторів);

- роздільне, коли складові частини чітко визначити можливо, кожен має право на свою частку і може вільно нею розпоряджатись.

 

При співавторстві право на використання та опублікування належить усім співавторам у однаковій мірі. Тому, якщо один із співавторів бажає опублікувати цей твір, інші не мають права відмовити. Всі спори, що виникають у результаті використання таких творів мають оскаржуватись у судовому порядку.

 

Інтерв'ю – об’єкт співавторства, є людина, яка дала інтерв’ю і яка взяла. Може бути опубліковане тільки зі згоди особи, яка дала інтерв’ю.

 

Винагорода за ОІВ належить усім авторам у рівних частинах і не визнається співавторством технічна допомога: друкарка, кресляр, матеріальна чи фінансова допомога.

 

Роботодавець наділяється правом на отримання патенту за новим зак-вом.

Якщо автор знаходить у трудових відносинах із роботодавцем і створює об’єкт права ІВ в результаті службових обов'язків, тоді право на отримання патенту має роботодавець.

 

Процес взаємовідносин автора і роботодавця проходить кілька етапів:

1) автор створив цей об’єкт, він має у письмовій формі повідомити роботодавця про створення такого об’єкту і надати повний опис цього винаходу, однак він має бути представлений таким чином, щоб було можливо просто розібратися.

2) після отримання такого повідомлення роботодавець має підписати договір або контракт, ц якому чітко прописуються умови та розмір виплати винагороди.

3) протягом 4ох місяців роботодавець має підготувати заявку і подати її до установи для отримання патенту на службовий винахід, або ж передати це право іншій фізичній чи юридичній особі, або ж прийняти рішення про віднесення цього службового винаходу до конфіденційної інформації.

4) якщо ці умови роботодавець не виконує, тоді право на одержання патенту переходить до винахідника (автора), або ж його спадкоємців; тоді у роботодавця залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем винаходу як конфіденційної операції не має перевищувати 4ох років.

 

Права правонаступників:

- отримують майнові права;

- мають право:

-- захищати авторство

-- протидіяти перекручуванню, спотворенню, а також будь-якому посяганню на твір, яке завдає шкоди честі та репутації автора.

 

Правонаступником може бути держава, якщо строк дії авторського права закінчився і цей об’єкт перейшов у суспільне надбання. Будь яка фізична або юридична особа має право без виплати винагороду автору або його спадкоємцям використовувати цей об’єкт, але КабМін має право встановлювати спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України мінімальні відрахування за твори, які вже є суспільним надбанням.

 

До установ мають право подавати заяви: фізичні або юридичні особи, громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. Для іноземців або осіб без громадянства в Укрпатенті їх права відстоюють представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені). Вони мають укласти або договір, або мати довіреність від таких осіб, або іншу документацію, яка надає їм таке право, які представляють інтереси в УкрПатенті, в судах, у кредитних установах.

 

18.09.12.

Тема: Інтелектуальна власність в економічному та соціальному розвитку держ.

1. Історія та еволюція авторського права

2. Історія та еволюція промислової власності

3. Місце і роль інтелектуальної власності в соціально-економічному розвитку суспільства