Тема 1. Введення до інформаційних систем в управлінні організацією

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

«ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ В БУДІВНИЦТВІ»

для фахівців галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»,

для спеціальності 8.03060101 «Менеджмент організацій»

№ коду _______

 

Склав:

к.держ.упр., доц. ЦиПЛУХІНА в.с.

 

Затверджено

на засіданні кафедри менеджменту організацій

протокол №    від 19.12.2012 р.

зав. кафедрою к.т.н., доц. Іванов М.Ф.

 

Макіївка, 2012 р.
ЗМІСТ

ВСТУП	3
ТЕМА 1 ВВЕДЕННЯ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ	5
1.1. Інформатизація в системі управління підприємством	5
1.2. Поняття інформаційної системи та історія розвитку 1.3. Інформаційна стратегія як ключовий чинник успіху	5 8
1.4. Зовнішнє і внутрішнє інформаційне оточення підприємства	9
1.5. Інформаційний контур, інформаційне поле	13
ТЕМА 2. ТИПОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У МЕНЕДЖМЕНТІ ОРГАНІЗАЦІЙ	20
2.1. Загальні властивості інформаційних систем	20
2.2. Роль структури управління у формуванні ІС	21
2.3. Типи даних в організації	27
2.4. Категорії ІС, що підтримують різні типи рішень	28
2.5. Поняття про технології OLAP	40
2.6. Поняття про Data Mining	46
2.7. Поняття про інтелектуальні системи	50
2.8. Інформаційні системи підтримки діяльності керівника	52
2.9. Інтеграція інформаційних систем підприємства	55
ТЕМА 3. РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ	63
3.1. Принципи створення інформаційної системи	63
3.2. Структура середовища інформаційної системи	65
3.3. Модель створення інформаційної системи	65
3.4. Реінжинирінг процесів бізнесу	72
3.5. Відображення і моделювання процесів	77
3.6. Забезпечення процесу аналізу і проектування ІС можливостями CASE-технологій	80
3.7. Впровадження інформаційних систем	86
ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ ПОТРЕБ ВИРОБНИЦТВА, ПЛАНУВАННЯ РЕСУРСІВ І УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ	93
4.1. Методологія планування матеріальних потреб підприємства MRP	93
4.2. Стандарт MRP II	95
4.3. ERP і управління можливостями бізнесу	98
4.4. Склад ERP-системи, основні відмінності систем MRP і ERP	103
4.5. Особливості вибору і впровадження ERP-системи	106
4.6. Особливості та основні проблеми впровадження і використання ERP-системи	114
ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ ДАНИХ І ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ	123
5.1. Необхідність забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту	123
5.2. Засоби забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту	129
5.3. Організація забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту	135
5.4. Вибір засобів забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту	137

 

 

ВСТУП

 

У сучасних умовах для того, щоб ефективно здійснювати свої функції, менеджер обов'язково повинний знати можливості сучасних комп’ютерних технологій і вміти самостійно цими можливостями скористатися.

Менеджер повинний знати, чим йому корисні сьогодні і будуть корисні завтра комп'ютер або телекомунікаційні мережі, як це підвищить якість його роботи, принадність фірми в цілому, спростить контакти з партнерами, як відіб'ється на результатах її функціонування. Варто врахувати, що використання комп’ютерних технологій, як правило, не змінює докорінно зміст виконуваних робітником функцій, але ціль досягається іншими засобами, у більш короткі терміни і з більш високою якістю, зростає питому вагу більш творчих операцій унаслідок зниження часу на виконання рутинних. У процесі переходу на сучасні комп’ютерні технології можливі деякі проблеми психологічного характеру, що, як правило, при освіченому і зваженому підході з боку керівництва усуваються досить швидко. При визначенні стратегії і тактики керування менеджери повинні враховувати специфіку своєї діяльності в умовах використання нових технологій.

Мета навчального курсу: формування у майбутніх менеджерів знань і навичок щодо сучасних інформаційних систем і технологій, їх раціонального використання, а також практичних навичок ефективного використання сучасних інформаційних технологій у процесі здійснення управлінської діяльності в організації.

Після проходження теоретичного курсу і проведення практичних занять з навчальної дисципліни студент має:

знати:

сутність інформаційних систем та їх значення в управлінні сучасними організаціями;

сучасний стан і тенденції розвитку інформаційних технологій;

методологію розроблення інформаційних систем, визначення їх якості та ефективності;

основні засади управління інформаційними ресурсами та технологіями;

стратегічну та оперативну спрямованість інформаційних технологій у бізнесі;

питання формування інформаційної структури на підприємстві;

питання використання інтегрованих автоматизованих інформаційних систем у бізнесі;

типологію управлінських інформаційних систем;

питання розвитку і запровадження в організації систем підтримки прийняття рішень;

визначення основних характеристик експертних систем;

питання використання технологій штучного інтелекту в управлінні організаціями;

питання застосування електронної комерції у практичній діяльності організації;

питання здійснення електронних платежів та забезпечення їх безпеки;

питання створення та використання в організації інформаційних локальних та регіональних мереж Інтранет та Екстранет;

вміти:

працювати у конкретних автоматизованих інформаційних системах, що використовуються в сучасних організаціях;

використовувати Інтернет в управлінській діяльності керівних кадрів;

приймати управлінські рішення на підставі інформації, отриманої за допомогою автоматизованої інформаційної системи.

Вивчення дисципліни включає лекційні (аудиторні) та практичні заняття, що забезпечує закріплення теоретичних знань, сприяє засвоєнню практичних навичок використання інформаційних систем в управлінні підприємством (організацією) в ринкових умовах, допо­магає в розвитку системно-аналітичного мислення.

 

Таблиця 1.1

Приклади систем

Система	Елементи системи	Призначення системи
Компанія	Структура, персонал, фінанси, приміщення, устаткування, матеріали	Виробництво товарів і послуг
Комп'ютерна обчислювальна система	Комп'ютери, архітектура, конфігурація, електронні і електромеханічні елементи, програмне забезпечення, лінії зв'язку, порти	Введення, обробка, зберігання і виведення даних
Телекомунікаційна система	Комп'ютери, модеми, кабелі, мережеве програмне забезпечення, персонал	Передача інформації
Інформаційна система	Комп'ютери, комп'ютерні мережі, інформаційне і програмне забезпечення, персонал	Збір, обробка, аналіз, передача, зберігання, забезпечення безпеки інформації

 

Додавання до поняття "система" слова "інформаційна" відображає мету її створення і функціонування. Інформаційні системи забезпечують процеси із збору, зберігання, обробки, пошуку, видачі інформації, необхідної в процесі прийняття рішень задач в будь-якій області. Вони допомагають аналізувати проблеми, здійснювати стратегічне планування і створювати нові продукти.

Необхідно розуміти різницю між комп'ютерами і інформаційними системами. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою і інструментом для інформаційних систем. Інформаційна система немислима без визначення її місії, завдань, архітектури, інфраструктури, конфігурації, засобів телекомунікацій і персоналу, що взаємодіє з комп'ютерами. У зв'язку з цим повторимо визначення, що приводилося вище.

Інформаційна система - взаємозв'язана сукупність концепцій, методів, технологій, технічних і програмних засобів, використовуваних для збору, обробки, зберігання і видачі інформації споживачу на користь досягнення поставленої мети. Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання комп'ютера як основний технічний засіб переробки інформації.

Інформаційна система визначається наступними властивостями:

будь-яка ІС може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі загальних принципів побудови складних систем;

при побудові ІС необхідно використовувати системний підхід;

ІС є динамічною системою, що розвивається;

ІС слід сприймати як систему обробки інформації, що складається з комп'ютерних і телекомунікаційних пристроїв і реалізовану на базі сучасних технологій;

вихідною продукцією ІС є інформація, на основі якої ухвалюються рішення або проводиться автоматичне виконання рутинних операцій;

участь людини залежить від складності системи, типів і наборів даних, ступеня формалізації вирішуваних задач.

У крупних організаціях, разом з персональним комп'ютером, до складу технічної бази інформаційної системи може входити універсальна ЕОМ (Mainframe). Крім того, технічне втілення інформаційної системи саме по собі нічого не означатиме, якщо не врахована роль людини, кінцевого користувача, для якого призначена вироблювана інформація і без якого неможливе її отримання і уявлення.

Історія розвитку інформаційних систем, мета їх використання на різних етапах, зміна концепцій ІС представлені в табл. 1.2 та рис. 1.1.

Перші інформаційні системи з'явилися в 1950-х роках. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунку зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це приводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів.

1960-і роки знаменуються зміною відношення до ІС. Інформація, одержана з їх допомогою, стала застосовуватися для періодичної звітності за багатьма параметрами. Для цього організаціям було потрібне комп'ютерне устаткування широкого призначення, здатне обслуговувати безліч функцій, а не тільки обробляти рахунки і рахувати зарплату, як було раніше.

Таблиця 1.2

Підсумки теми

1. Інформатизація - процес переходу від індустріального суспільства до інформаційного шляхом насичення політичної, економічної і соціальної діяльності сучасними інформаційними технологіями.

2. Інформаційна система - взаємозв'язана сукупність концепцій, методів, технологій, технічних і програмних засобів, використовуваних для збору, обробки, зберігання і видачі інформації споживачу на користь досягнення поставленої мети. Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання комп'ютера як основний технічний засіб переробки інформації.

Інформаційна система визначається наступними властивостями: будь-яка ІС може бути піддана аналізу, побудована і керована на основі загальних принципів побудови складних систем; при побудові ІС необхідно використовувати системний підхід; ІС є динамічною системою, що розвивається; ІС слід сприймати як систему обробки інформації, що складається з комп'ютерних і телекомунікаційних пристроїв і реалізовану на базі сучасних технологій; вихідною продукцією ІС є інформація, на основі якої ухвалюються рішення або проводиться автоматичне виконання рутинних операцій; участь людини залежить від складності системи, типів і наборів даних, ступеня формалізації вирішуваних задач.

3. Основні етапи розвитку інформаційних систем пов’язані із зміною концепцій ІС, які були: 1) Паперовий потік розрахункових документів, 2) Основна допомога в підготовці звітів, 3)Управлінський контроль виробництва і реалізації, 4) Управління стратегією розвитку підприємства. Для реалізації цих концепцій створювалися відповідні системи: 1) Інформаційні системи обробки розрахункових, документів на електромеханічних бухгалтерських машинах, 2) Управлінські ІС для виробничої інформації, 3) Системи підтримки прийняття рішень, 4) Системи для вищої ланки управління.

4. Інформаційне забезпечення не є тривало діючим чинником успіху, воно всього лише допомагає реалізувати можливості, створювану формулою конкуренцію. Одне з головних завдань ІС підприємства є забезпечення інформаційної взаємодії між зовнішнім оточенням і внутрішнім середовищем

5. Зовнішня і внутрішня інформація компанії складає її інформаційні ресурси.

Інформація внутрішнього середовища відображає фінансово-економічний стан підприємства і результати його діяльності.

Приклади внутрішньої інформації: плани, накази, розпорядження, звіти, виробничі дані, рух фінансів і інших ресурсів, підготовка персоналу, сфери застосування продуктів діяльності, методи і канали збуту, техніка продажів, замовлення, постачання.

Джерела внутрішньої інформації: директорат і адміністрація підприємства, планово-фінансові підрозділи, бухгалтерія, ІТ-відділи і обчислювальні центри, відділи головного інженера і головного механіка, виробничі підрозділи, юридичні, експлуатаційні і ремонтні служби, відділи логістики, закупівлі і збуту.

Зовнішнє середовище - економічні, політичні і соціальні суб'єкти, що діють за межами підприємства, зв'язку і відношення з ними. Це, відповідно, економічні, політичні, соціальні, технічні, технологічні, наукові та інші відносини з партнерами, споживачами, конкурентами, державними органами і громадськими організаціями.

Приклади зовнішньої інформації: ринок і його нестабільність, вимоги і очікування споживачів, "підступи" конкурентів, тенденції в діловому середовищі і стан світових ринків, попит і пропозиції, зміни в законодавстві.

Джерела зовнішньої інформації: загальна інформація про стан економіки: інформаційно-аналітичні огляди, спеціалізовані друковані видання, газети, Internet-сайти; спеціалізована економічна інформація; офіційна інформація з державних органів і органів управління; інформація за цінами на товари: журнали і бюлетені, каталоги, сайти в Internet; тематична інформація.

6. Сукупність зовнішньої і внутрішньої інформації, обслуговуючі системи і технології, ІТ-фахівці і персонал ІТ-підрозділів складають інформаційно-технологічний ресурс (Information Technology Resource - ITR) сучасного підприємства.

7. Інформаційні потоки – дані, інформація, документи, що циркулюють усередині підприємства і відображають суть його діяльності. Виділяють такі основні види: фінансові потоки (Cash Flow), управлінські потоки (Control Flow), потоки робіт (Work Flow), потоки документів (Document Flow), що базуються на потоках даних (Data Flow).

Взаємодія органу управління з керованим об'єктом відбувається у вигляді циркуляції інформації по деякому замкнутому контуру, званому локальним інформаційним контуром. Локальні контури, утворені сумою управлінських сигналів і інформаційних відгуків по всій процесної області, складаються в складну замкнуту конфігурацію управлінських потоків і потоків даних усередині підприємства.

Верхня межа цієї конфігурації, що відокремлює внутрішнє середовище від зовнішнього, утворює інформаційний контур підприємства. Сукупні об'єми ділової інформації формують зовнішнє і внутрішнє інформаційні поля.

8. Для ІС управління конкуренцією три головні джерела труднощів:

По-перше, достатньо важким завданням залишається пов'язання формули конкуренції з інформаційними пучками. Щоб зрозуміти, як і за рахунок чого компанія бере участь в конкуренції і як тут можуть допомогти інформаційні технології, потрібен високий рівень розуміння загальних завдань управління.

По-друге, інформаційні системи управління стратегією - це капіталовкладення, які не можуть бути виправдані з погляду традиційних критеріїв. Потрібно вкладати гроші в процес зміни, іншими словами - навчити співробітників компанії конкурувати інакше, ніж вони звикли.

По-третє, при впровадженні інформаційних систем управління джерелом труднощів часто є конфлікт між двома підходами до інформаційних технологій. Перший підхід - це "сліпа" віра в могутність сучасних технологій і комп'ютерних пристроїв, другий - вузько прагматичний, утилітарний, коли технологіям відводиться роль "прислуги" і вони абсолютно не використовуються для реалізації формули конкуренції.

9. Розмитість повноважень і відповідальності в інформаційній роботі приводить до неможливості реального контролю стану інформаційного поля підприємства. При цьому слід розуміти відмінність між комп'ютерним і інформаційним підрозділами. Вельми небезпечна ілюзія з приводу того, що фахівці з програмного забезпечення і підтримки телекомунікаційних мереж є хорошими інформаційними працівниками. Для збору і аналізу інформації потрібні зовсім інша освіта, підготовка, навики і здібності, чим для програмування і наладки техніки.

Питання для самоперевірки

1. Що таке інформатизація управління? Які цілі і завдання інформатизації?

2. Зовнішнє і внутрішнє інформаційне оточення підприємства.

3. Дайте визначення поняттю "інформаційні ресурси" сучасного підприємства.

4. Чи є інформаційні ресурси активом компанії, і якщо є, то яким чином оцінюється їх частка в сукупній вартості кінцевого продукту або послуги?

5. Хто є споживачем інформаційних ресурсів, на яких рівнях управління і для яких цілей використовуються інформаційні ресурси в компанії?

6. Приведіть приклади джерел в зовнішній і внутрішніх середовищах компанії для формування інформаційних ресурсів.

7. Що включають поняття систем, що управляють і керованої?

Типи даних в організації

Активно працюючі компанії не відчувають нестачі в даних. Дані знаходяться скрізь - в робочих файлах персональних комп'ютерів, базах даних, відео- і графічних презентаціях, паперових і електронних документах. Вся інформація, яку використовує менеджер в повсякденній діяльності і в процесі прийняття рішень, може бути умовно розділена на три категорії: формалізована, частково формалізована і неформалізована. Залежно від ступеня формалізації визначаються і типи рішень - структуровані, частково структуровані і неструктуровані.

Комп'ютер обробляє дані, представлені у формалізованому вигляді - у вигляді чисел. З такими ж даними мають справу і формальні математизовані засоби статистики. Таким чином, формалізація даних є найважливішою складовою роботи інформаційних систем. Прикладом формалізованих даних є представлення результатів діяльності компанії у вигляді наборів числових таблиць: фінансові звіти, баланс, грошові транзакції, платежі, оперативні зведення про виконання добових завдань, замовлення, накладні і т.д. Дії з формалізованими даними легше автоматизуються і можуть проходити практично без участі людини.

Частина інформації спочатку є неформалізованою, але піддається частковій формалізації матричними методами. Наприклад, для того, щоб оцінити вплив чинників зовнішнього оточення або у відповідь дії самого підприємства, часто застосовуються матриці BCG (Boston Consulting Group). Для оцінки ступеня успішності бізнесу по характеристиках отримання і витрачання грошових коштів на підтримку діяльності або для оцінки перспектив бізнесу на конкретному ринку в конкретній ціновій обстановці використовується матриця GEMPM (General Electric Multifactor Portfolio Model) з Portfolio-аналізу.

Матриця будується по деякому алгоритму, який заповнює клітки матриці формальними параметрами, що мають реальний неформальний сенс. Наприклад, осередки матриці BCG (2х2) - "знаки, питань", "зірки", "дійні корови", "собаки". Матриця GEMPM будується в системі координат "сила бізнесу - привабливість ринку", оцінки проводяться по дев'яти параметрах (матриця 3х3). У цих випадках прийняття рішень здійснюється тандемом "людина-комп'ютер": оптимальне рішення вибирає людина, користуючись набором сценаріїв, наданих комп'ютером. Сценарії будуються за принципом "що, якщо…?" за допомогою систем підтримки прийняття рішення (Decision Support System - DSS).

Значна частина даних, особливо на верхньому рівні управління, буває неформалізованою - політичні новини, відомості про партнерів і конкурентів, інформація з фондових і валютних бірж, зведені неформальні звіти по періодах, ділове листування, протоколи зустрічей, семінарів, наукові публікації і огляди, гіпертексти в Інтернеті. Такі дані найважче формалізуються, але їх аналіз є обов'язковою складовою діяльності вищого керівника. В цьому випадку основна тяжкість в ухваленні рішення і відповідальність за його результати лежить на керівнику - тут величезну роль грають його знання, діловий досвід, компетенція і, звичайно, інтуїція. Комп'ютерні, інформаційні експертні системи (Expert System - ES) тільки доповнюють ці якості.

Якщо дані є недостатньо структурованими і фрагментованими серед різноманітних платформ, операційних систем, різних СУБД і додатків, то особливо важливим процесом є концентрація за деякими узгодженими правилами цих даних в масиви, звані метаданими (Metadata). Рішення для управління метаданими надають розширені можливості доступу до масивів структурованих даних разом з відображенням їх взаємостосунків з іншими масивами інформації. Використання спеціальних сховищ - репозиторіїв (Repository) - також може раціоналізувати або додати сенс цим даним за рахунок ідентифікації і порівняння.

Робота з неформалізованими даними викликає значні труднощі. Ці структури даних, розбиті на категорії, досить складно підтримувати за допомогою репозиторія. Особливе це торкається систем управління сенсом і змістом (Content Management Systems - CMS), а також документацією. Спеціалізовані репозиторії і пошукові машини надають тільки окремі рішення, і жодне з них не покриває весь спектр даних. Проте, для вирішень на базі репозиторіїв існує можливість об'єднання як формалізованих, так і неформалізованих метаданих, що може бути досягнуто шляхом розробки відповідних інтерфейсів до цих нових технологій. Подібний репозиторій стане центральним каналом доступу до всіх корпоративних масивів даних, ідентифікуючи взаємостосунки між даними, а також те, наскільки співробітники, замовники і партнери їх використовують.

Поняття про технології OLAP

У 1993 році основоположник реляційного підходу до побудови баз даних Едгар Кодд з партнерами (Edgar Codd, математик і стипендіат IBM), опублікували статтю, ініційовану компанією "Arbor Software" (сьогодні це відома компанія "Hyperion Solutions"), озаглавлену "Забезпечення OLAP (оперативної аналітичної обробки) для користувачів-аналітиків", в якій сформульовані 12 особливостей технології OLAP, які згодом були доповнені ще шістьма. Ці положення стали основним змістом нової і дуже перспективної технології.

Основні особливості технології OLAP (Basic):

багатовимірне концептуальне представлення даних;

інтуїтивне маніпулювання даними;

доступність і деталізація даних;

пакетне витягання даних проти інтерпретації;

моделі аналізу OLAP;

архітектура "клієнт-сервер" (OLAP доступний з робочого столу);

прозорість (прозорий доступ до зовнішніх даних);

розрахована на багато користувачів підтримка.

Спеціальні особливості (Special):

обробка неформалізованих даних;

збереження результатів OLAP: зберігання їх окремо від початкових даних;

виключення відсутніх значень;

обробка відсутніх значень.

Особливості представлення звітів (Report):

гнучкість формування звітів;

стандартна продуктивність звітів;

автоматична настройка фізичного рівня витягання даних.

Управління вимірюваннями (Dimension):

універсальність вимірювань;

необмежене число вимірювань і рівнів агрегації;

необмежене число операцій між розмірностямі.

Історично склалося так, що сьогодні термін "OLAP" має на увазі не тільки багатовимірний погляд на дані з боку кінцевого користувача, але і багатовимірне представлення даних в цільовій БД. Саме з цим пов'язано появу як самостійні терміни "Реляційний OLAP" (ROLAP) і "Багатовимірний OLAP" (MOLAP).

OLAP-сервіс є інструментом для аналізу великих об'ємів даних в режимі реального часу. Взаємодіючи з OLAP- системою, користувач зможе здійснювати гнучкий перегляд інформації, одержувати довільні зрізи даних і виконувати аналітичні операції деталізації, згортки, крізного розподілу, порівняння в часі одночасно по багатьох параметрах. Вся робота з OLAP-системою відбувається в термінах наочної області і дозволяє будувати статистично обґрунтовані моделі ділової ситуації.

Програмні засоби OLAP - це інструмент оперативного аналізу даних, що містяться в сховищі. Головною особливістю є те, що ці засоби орієнтовані на використання не фахівцем у області інформаційних технологій, не експертом-статистиком, а професіоналом в прикладній області управління - менеджером відділу, департаменту, управління, і, нарешті, директором. Засоби призначені для спілкування аналітика з проблемою, а не з комп'ютером. На рис. 2.14 показаний елементарний OLAP-куб, що дозволяє проводити оцінки даних по трьох вимірюваннях.

Багатовимірний OLAP-куб і система відповідних математичних алгоритмів статистичної обробки дозволяє аналізувати дані будь-якої складності на будь-яких тимчасових інтервалах.

Маючи в своєму розпорядженні гнучкі механізми маніпулювання даними і візуального відображення (рис. 2.15, рис. 2.16), менеджер спочатку розглядає з різних сторін дані, які можуть бути (а можуть і не бути) пов'язані з вирішуваною проблемою.

 

Рис. 2.14. Елементарний OLAP-куб

 

Рис. 2.15. Аналітична ІС витягання, обробки даних і представлення інформації

 

Рис. 2.16. Аналітична ІС витягання, обробки даних і представлення інформації

 

Далі він зіставляє різні показники бізнесу між собою, прагнучи виявити приховані взаємозв'язки; може розглянути дані пильніше, деталізувавши їх, наприклад, розклавши на складові за часом, по регіонах або по клієнтах, або, навпаки, ще більш узагальнити представлення інформації, щоб прибрати відволікаючі подробиці. Після цього за допомогою модуля статистичного оцінювання і імітаційного моделювання будується декілька варіантів розвитку подій, і з них вибирається найбільш прийнятний варіант.

У керівника компанією, наприклад, може зародитися гіпотеза про те, що розкид зростання активів в різних філіалах компанії залежить від співвідношення в них фахівців з технічною і економічною освітою. Щоб перевірити цю гіпотезу, менеджер може запитати з сховища і відобразити на графіку співвідношення, що цікавить його, для тих філіалів, у яких за поточний квартал зростання активів знизилося в порівнянні з минулим роком більш ніж на 10%, і для тих, у яких підвищився більш ніж на 25%. Він повинен мати можливість використовувати простий вибір з пропонованого меню. Якщо отримані результати відчутно розпадуться на дві відповідні групи, то це повинно стати стимулом для подальшої перевірки висунутої гіпотези.

В даний час швидкий розвиток одержав напрям, званий динамічним моделюванням (Dynamic Simulation), що повною мірою реалізовує вказаний вище принцип FASMI.

Використовуючи динамічне моделювання, аналітик будує модель ділової ситуації, що розвивається в часі, за деяким сценарієм. При цьому результатом такого моделювання можуть бути декілька нових ситуацій бізнесу, що породжують дерево можливих рішень з оцінкою вірогідності і перспективності кожного.

У табл. 2.3 приведені порівняльні характеристики статичного і динамічного аналізу.

 

Таблиця 2.3.

Порівняльні характеристики статичного і динамічного аналізу

Характеристика	Статичний аналіз	Динамічний аналіз
Типи питань	Хто? Що? Скільки? Як? Коли? Де?	Чому так? Що було б, якщо.? Що буде, якщо.?
Час відгуку	Не регламентується	Секунди
Типові операції роботи з даними	Регламентований звіт, діаграма, таблиця, рисунок	Послідовність інтерактивних звітів, діаграм, екранних форм. Динамічна зміна рівнів агрегації і зрізів даних
Рівень аналітичних вимог	Середній	Високий
Тип екранних форм	В основному, визначений наперед, регламентований	Визначуваний користувачем, є можливості настройки
Рівень агрегації даних	Деталізовані і сумарні	Визначається користувачем
"Вік" даних	Історичні і поточні	Історичні, поточні і прогнозовані
Типи запитів	В основному, передбачені	Непередбачувані - від випадку до випадку
Призначення	Регламентована аналітична обробка	Багатопрохідний аналіз, моделювання і побудова прогнозів

Практично завжди завдання побудови аналітичної системи для багатовимірного аналізу даних - це завдання побудови єдиної, погоджено функціонуючої інформаційної системи, на основі неоднорідних програмних засобів і рішень. І вже сам вибір засобів для реалізації ІС стає надзвичайно складним завданням. Тут повинна враховуватися безліч чинників, включаючи взаємну сумісність різних програмних компонент, легкість їх освоєння, використання і інтеграції, ефективність функціонування, стабільність і навіть форми, рівень і потенційну перспективність взаємостосунків різних фірм виробників.

OLAP застосовний скрізь, де є завдання аналізу багато чинних даних. Взагалі, за наявності деякої таблиці з даними, в якій є хоч би одна описова колонка і одна колонка з цифрами, OLAP-інструмент буде ефективним засобом аналізу і генерації звітів. Як приклад застосування OLAP-технології розглянемо дослідження результатів процесу продажів.

Ключові питання "Скільки продане?", "На яку суму продано?" розширюються у міру ускладнення бізнесу і накопичення історичних даних до деякої безлічі чинників, або розрізів: "..у Санкт-Петербурзі, в Москві, на Уралі, в Сибіру.", "..у минулому кварталі, в порівнянні з нинішнім" "..від постачальника А в порівнянні з постачальником Б." і т.д.

Відповіді на подібні питання необхідні для прийняття управлінських рішень: про зміну асортименту, цін, закриття і відкриття магазинів, філіалів, розірвання і підписання договорів з дилерами, проведення або припинення рекламних кампаній і т.д.

Якщо спробувати виділити основні цифри (факти) і розрізи (аргументи вимірювань), якими маніпулює аналітик, прагнучи розширити або оптимізувати бізнес компанії, то вийде таблиця, відповідна для аналізу продажів як якийсь шаблон, що вимагає відповідного коректування для кожного конкретного підприємства.

Поля таблиці: Час, Категорія товару, Товар, Регіон, Продавець, Покупець, Сума, Кількість.

Час. Як правило, це декілька періодів: Рік, Квартал, Місяць, Декада, Тиждень, День. Багато OLAP-інструментів автоматично обчислюють старші періоди з дати і обчислюють підсумки по ним.

Категорія товару. Категорій може бути декілька, вони відрізняються для кожного виду бізнесу: Сорт, Модель, Вид упаковки і ін. Якщо продається тільки один товар або асортимент дуже невеликий, то категорія не потрібна.

Товар. Іноді застосуються назва товару (або послуги), його код або артикул. У тих випадках, коли асортимент дуже великий (а деякі підприємства мають десятки тисяч позицій в своєму прайс-листі), первинний аналіз по всіх видах товарів може не проводитися, а узагальнюватися до деяких узгоджених категорій.

Регіон. Залежно від глобальності бізнесу можна мати на увазі Континент, Група країн, Країна, Територія, Місто, Район, Вулиця, Частина вулиці. Звичайно, якщо є тільки одна торгова крапка, то це вимірювання відсутнє.

Продавець. Це вимірювання теж залежить від структури і масштабів бізнесу. Тут може бути: Філіал, Магазин, Дилер, Менеджер з продажу. В деяких випадках вимірювання відсутнє, наприклад, коли продавець не впливає на об'єми збуту, магазин тільки один і так далі.

Покупець. В деяких випадках, наприклад, в роздрібній торгівлі, покупець знеособлений і вимірювання відсутнє, в інших випадках інформація про покупця є, і вона важлива для продажів. Це вимірювання може містити назву фірми-покупця або безліч угрупувань і характеристик клієнтів: Галузь, Група підприємств, Власник і так далі.

Важливе питання - наявність даних. Якщо вони є в якому-небудь вигляді (Excel- або Access-таблиця, дані з бази облікової системи, у вигляді структурованих звітів філіалів), ІТ-фахівець зможе передати їх OLAP-системі безпосередньо або з проміжним перетворенням. Для цього OLAP-системи мають спеціальні інструменти конвертації даних.

Після настройки OLAP-системи на дані користувач дістане можливість швидко одержувати відповіді на ключові питання шляхом простих маніпуляцій мишею над OLAP-таблицею і відповідними меню. При цьому будуть доступні деякі стандартні методи аналізу, логічно наступні з природи OLAP-технології.

Аналіз, чинника (структурний). Аналіз структури продажів для виявлення найважливіших складових в розрізі, що цікавить. Для цього зручно використовувати, наприклад, діаграму типу "Пірог" в складних випадках, коли досліджується відразу 3 вимірювання - "Стовпці". Наприклад, в магазині "Комп'ютерна техніка" за квартал продажу комп'ютерів склали $100000, фототехніки -$10000, витратних матеріалів - $4500. Висновок: оборот магазина залежить у великій мірі від продажу комп'ютерів (насправді, мабуть, витратні матеріали необхідні для продажу комп'ютерів, але це вже аналіз внутрішніх залежностей).

Аналіз динаміки (регресійний аналіз - виявлення трендів). Виявлення тенденцій, сезонних коливань. Наочно динаміку відображає графік типу "Лінія". Наприклад, об'єми продажів продуктів компанії Intel протягом року падали, а об'єми продажів Microsoft росли. Можливо, покращав добробут середнього покупця, або змінився імідж магазина, а з ним і склад покупців. Потрібно провести коректування асортименту. Інший приклад: протягом 3 років взимку знижується об'єм продажів відеокамер.

Аналіз залежностей (кореляційний аналіз). Порівняння об'ємів продажів різних товарів в часі для виявлення необхідного асортименту - "корзини". Для цього також зручно використовувати графік типу "Лінія". Наприклад, при видаленні з асортименту принтерів протягом перших двох місяців виявилося падіння продажів картриджів з порошком.

Зіставлення (порівняльний аналіз). Порівняння результатів продажів в часі, або за заданий період, або для заданої групи товарів. Залежно від кількості аналізованих чинників (від 1 до 3-х) використовується діаграма типу "Пірог" або "Стовпці". Приклад: порівняння результатів продажів однотипних магазинів для оцінки якості роботи менеджерів.

Дисперсійний аналіз. Дослідження розподілу вірогідності і довірчих інтервалів даних показників. Застосовується для прогнозування і оцінки ризиків.

Цими видами аналізу можливості OLAP не вичерпуються. Наприклад, застосовуючи як алгоритм обчислення проміжних і остаточних підсумків функції статистичного аналізу - дисперсію, середнє відхилення, моди вищих порядків, - можна одержати найвитонченіші види аналітичних звітів.