Технологічні і конструктивні параметри пневмозбагачення

Основні технологічні і конструктивні параметрі, що роблять вплив на ефективність процесу пневмозбагачення підрозділяються на дві групи: технологічні і конструктивні.

 

Технологічні параметри

До основних технологічних параметрів відносяться: гранулометричний і фракційний склад вихідного матеріалу і його вологість

Вологість вихідного матеріалу повинна бути 5 – 7 %. Підвищення вологості приводе до зниження швидкості розшарування, продуктивності і якості продуктів збагачення, тому що замазуються отвори робочої поверхні і порушується подача повітря.

Крупність вихідного матеріалу робить вплив на товщину постелі. Збільшення крупності вихідного матеріалу приводе до збільшення товщини постелі і вимагає збільшення витрати і тиску повітря, збільшення амплітуди і зменшення частоти пульсацій.

Гранулометричний склад вихідного матеріалу. При гравітаційному збагаченні вугілля в широкому діапазоні крупності дрібні класи не збагачуються, але їх присутність в пневматичному апараті поліпшує процес поділу. Тому бажано, щоб в збагачуваному матеріалі було близько 30 % дріб’язку, хоча в той же час відомо, що його присутність погіршує технологічні показники.

Зольність дрібних класів бажано повинна бути невисокою, тому що дрібні класи переходять у концентрат в незбагачуваному виді.

Фракційний склад вихідного матеріалу визначає його збагачуваність, а отже вихід і зольність продуктів збагачення.

Рівномірність навантаження апарату. Подача живлення повинна бути рівномірною, тому що при зниженні навантаження матеріал осідає між рифлями і направляється у відходи, при підвищенні навантаження не всі важки зерна розташовуються між рифлями і попадають у концентрат.

Продуктивність апарату залежить від вологості, збагачуваності і гранулометричного складу матеріалу.

 

Конструктивні параметри

До основних конструктивних параметрів відносяться: характеристика робочої поверхні і коливального режиму.

Висота рифлів сепараторів установлюється залежно від гранулометричного і фракційного складу вихідного матеріалу. Висота рифлів в поперечному напрямі поступово зменшується від розвантажувального борту до відбійного брусу і в подовжньому напрямі – до торця деки. Від висоти декових рифлів залежить рівномірність розподілу матеріалу, від висоти бортових рифлів – товщина постелі і швидкість розвантаження концентрату. Ширина простору між рифлями повинна бути не менше триразового розміру максимальних грудок збагачуваного матеріалу.

Подовжній кут нахилу деки визначає швидкість розвантаження відходів і промпродукту і звичайно складає для сепараторів 6º, якщо розпушення матеріалу недостатньо і різниця в швидкостях руху вздовж деки нижніх і верхніх шарів постелі не забезпечує необхідної концентрації матеріалу, подовжній кут збільшують до 8º. Для відсаджувальних машин кут подовжнього нахилу деки складає 10 – 11º.

Поперечним кутом нахилу деки сепаратора регулюють швидкість розвантаження концентрату. При оптимальних режимах він складає близько 6º. Якщо при занижених витратах повітря верхні шари постелі слабко розпушені і швидкість їх переміщення недостатня, поперечний кут нахилення деки сепаратора збільшують до 8 – 10º.

Кути нахилу опор сепаратора визначають інтенсивність розпушення шару постелі не деки. Оптимальні результати збагачення досягаються при кутах нахилу деки до горизонту біля завантажувального торця 38 – 45º, біля розвантажувального – 50 – 55º. Зі зменшенням вмісту породи в вихідному матеріалі різниця в нахилах опор деки повинна зростати. Завдяки зменшення різниці в нахилах опор забезпечується накопичення важких фракцій біля розвантажувального торця і в наслідок цього – одержання чистих відходів. 

Витрата повітря залежить від гранулометричного і фракційного складу вихідного матеріалу. Повітря повинно розподілятися рівномірно по всієї деки. При недостатньої витраті повітря і нерівномірному його розподілі по площі деки ефективність збагачення різко знижується. Надмір повітря приводе до місцевих здуттів і заглиблень, наслідком чого являється перемішування постелі. Чим більше крупність, вологість і збагачуваність вугілля, а також висота постелі, тим більше повинні бути витрати і тиск повітря.

Частота і амплітуда коливань деки сепаратора робить вплив на ступінь розпушення постелі і продуктивність. Вона установлюється залежно від вмісту породи в вихідному і їх вологості. Чим більше частота коливань деки, тим швидше відбувається розвантаження відходів. 

 Амплітуда коливань деки визначається ексцентриситетом приводного вала і параметрами кінематичної схеми машини, при установленому положенні опор вона складає 6 – 10 мм.

Пневмозбагачення в зв’язку з низькою технологічною ефективністю і чутливістю до вологості і збагачуваності вихідного матеріалу одержало деяке застосування при переробки бурого вугілля, а також кам’яного вугілля в районах з суворими кліматичними умовами або з обмеженими водними ресурсами.

 

Література до розділу 10: [1] с. 373-381, [2] с. 216-232; [3].