Технологічні і конструктивні параметри

Процесу концентрації на столах

Технологічні параметри

Речовинний склад вихідного матеріалу характеризує можливість ефективного застосування процесу концентрації. Оцінка можливості здійснюється за величиною співвідношення:

              ,                       (8.36)

де  - середня густина збагачуваного матеріалу, густина легкого мінералу і густина рідини (звичайно води), кг/м³.

Якщо , то збагачення на столах ефективне, якщо  ефективне збагачення можливе тільки при крупності матеріалу не більше 0,07 – 0,15 мм, а при  збагачення на столах ускладнене або взагалі неможливе.

Форма зерен має важливе значення при збагаченні на столах. Зерна важких мінералів кубічної форми розташовуються у верхній частині віяла продуктів і виділяються в концентрат, а зерна плоскі або витягнуті (тієї ж густини) розташовуються у віялі ближче до промпродукту.

Вміст твердого в живленні коливається від 15 до 40 %. Оптимальним є вміст твердого 20–25%.

Підготовка матеріалу перед збагаченням на столах полягає в його класифікації за крупністю. Крупність рудного матеріалу, що збагачується на концентраційних столах повинна бути в межах 0,04–3 мм.

Змивна вода необхідна для видалення частинок легких мінералів в кінці деки.

Продуктивність концентраційних столів розраховується за формулою:

 

, т/год,           (8.37)

 

де   – число дек; – густина вихідного матеріалу, важкого і легкого мінералів, т/м³; – площа деки стола, м²;  – середньоарифметична крупність зерен у вихідному живленні, мм.

В операціях перечищення промпродуктів продуктивність столів зменшують на 20 – 40 %, а в операціях доведення концентратів – на 50 % у порівнянні з продуктивністю операції основної концентрації.

 

Конструктивні параметри

Частота коливань і хід деки визначають за емпіричними формулами:

 – частота коливань:                    , хв^-1;          (8.38)

  – хід деки:                               ,м,                     (8.39)

де – максимальний розмір зерен збагачуваного матеріалу, м.

Результати одержані при розрахунках приблизні і їх слід уточнювати при експлуатації.

Кут поперечного нахилу деки визначає швидкість руху водного потоку. При збагаченні дрібнозернистих матеріалів він складає 1,5 – 2,5º, при збагаченні грубозернистих – 4 – 8º, а для особливо крупних і важких мінералів він може бути збільшений до 10º.

Кут поперечного нахилу деки і витрати змивної води взаємопов’язані і є основними регулюючими параметрами при експлуатації концентраційних столів.

Кут подовжнього нахилу деки невеликий за величиною – від – 0,003º до + 0,4º. Подовжнім нахилом деки регулюється транспортуюча здатність столу.

Типи нарифлення, що застосовуються на практиці (рис. 8.21), підрозділяють в основному на піскові (для матеріалів крупністю +0,2 мм) і шламові (для матеріалів крупністю – 0,2 мм).

 

 

 

В поперечному перетині піскові рифлі являють собою прямокутник (рис. 7.18 а), а шламові крім прямокутних рифлів малої висоти мають високі трикутні рифлі (рис. 7.18 б).

У сучасних шламових столах поверхня деки має хвилястий характер і рифлями є гребені хвиль (рис. 7.18 в). Такі рифлі суттєво знижують збурення потоку, що сприяє підвищенню ефективності збагачення шламів.

Концентраційні столи мають малу питому продуктивність і вимагають для своєї установки великих виробничих площ. Тому на фабриках для збагачення корінних і розсипних руд рідкісних металів концентраційні столи використовують головним чином для перечищення концентратів.

 

Література до розділу 8: [1] c. 2371 – 332, [2] c. 158 - 206