Порядок відображення в обліку курсових різниць

 

Вид діяльності і відношення до балансу	Зміна валютного курсу
	Зростання	Зменшення
Операційна діяльність активного рахунку	«Дохід від операційної курсової різниці» Рахунок 714	«Втрати від операційної курсової різниці» Рахунок 945 або 84
Неопераційна діяльність активного рахунку	«Дохід від не операційної  курсової різниці» Рахунок 744	«Втрати від не операційної  курсової різниці» Рахунок 974 і/або 85
Операційна діяльність пасивного рахунку	Рахунок 945 або 84	Рахунок 714
Неопераційна діяльність пасивного рахунку	Рахунок 974 або 85	Рахунок 744

 

На дату складання звітності статті балансу відображаються таким чином:

1) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу, тобто здійснюється їх перерахунок і нарахування курсової різниці;

2) немонетарні статті, відображені в балансі за первинною (історичної) собівартістю відображаються в балансі по курсу на дату здійснення операції, перерахунок їх не здійснюється і курсова різниця не нараховується;

3) якщо активи або зобов’язання – немонетарні статті – відображені в балансі за справедливою вартістю в іноземній валюті, перерахунок відбувається на дату визначення справедливої вартості, подальші перерахунки по статтях не відбуваються і курсова різниця не нараховується.

 

3.    Звітний період

Відповідно до положення про визначення курсових різниць перерахунок виробляється:

1)    на дату здійснення розрахунків

2)    на дату балансу

Дата балансу – дата, на яку складається баланс підприємства, тобто останній день звітного періоду.

 

 

 

 

1.3.3.Види рахунків в банках в іноземній валюті

 

Підприємства, які здійснюють ЗЕД, разом з рахівницями в нац. валюті мають право на відкриття рахунків в іноземній валюті, де повинні знаходитися тимчасово вільні грошові кошти в іноземній валюті, як власні, так і позикові.

Обов’язковими рахівницями для підприємства є транзитний і поточний валютний рахунок.

Транзитний валютний рахунок – рахунок, призначений для зарахування валютної виручки підприємства. Використовування транзитного рахунку є обов’язковим у зв’язку з необхідністю розподілу валютної виручки, яка поступає від нерезидентів у валюті першої групи класифікатора.

Поточний валютний рахунок – призначений для проведення безготівкових і готівкових розрахунків в іноземній валюті при здійсненні поточних операцій.

Поточний валютний рахунок може бути відкритий:

· юридичним особам – резидентом України для здійснення поточної діяльності

· фізичним особам – резидентом України з правом здійснення підприємницької діяльності і без нього

· представництвом юридичних осіб – нерезидентів України з правом здійснення підприємницької діяльності і без нього

· дипломатичним, консульським, торговим і ін. представництвом іноземних держав

· іноземним інвесторам – як юридичних, так і фізичним особам

· фіз. особам – нерезидентам України без права здійснення підприємницької діяльності

Поточні операції, які проводяться в іноземній валюті на підприємстві, можуть бути торговими і неторговими.

 

 

Поточні торгові операції:

1)    між юридичними особами – резидентами і юридичними особами – нерезидентами при здійсненні ЗЕД по торгових операціях

2)    між юридичними особами – резидентами України на території України за наявності індивідуальної ліцензії НБУ

3)    між юридичними особами – нерезидентами і юридичними особами – резидентами через юр. осіб – резидентів-посередників

4)    операції на міжбанківському валютному ринку України

5)    оплата товарів, робіт і послуг з використанням чеків і пластикових карток

Поточні неторгові операції:

1)    виплата наявної іноземної валюти по платіжних документах на витрати, пов’язані з витратами на відрядження

2)    здійснення обмінних операцій з іноземною валютою

3)    виплата наявної валюти по чеках і пластикових картках резидентом і нерезидентом – фізичним особам

4)    виплата авторських гонорарів

5)    перерахування коштів на проведення міжнародних виставок, конференцій і т.п.

6)    оплата праці нерезидентів, які працюють в Україні

7)    перелік в грошей в іноземній валюті за навчання, лікування, патентування, оплата митного збору і т.п.

8)    оплата витрат, пов’язаних з веденням справ в судах, арбітражах, нотаріаті

9)    виплата податкової валюти по переказам з-за кордону

10)  переказ за рубіж іноземної валюти

За бажанням підприємства можуть бути відкриті в українських банках позикові і депозитні валютні рахунки.

Позиковий валютний рахунок відкривається для отримання банківських кредитів в іноземній валюті.

Депозитний валютний рахунок відкривається фізичним і юридичним особам - резидентам і нерезидентам для зарахування на нього валютних депозитів з поточного рахунку з подальшим поверненням сум основного депозиту і нарахування відсотків за депозитним договором.

Зберігання грошей на депозитному рахунку повинне бути оформлене окремим договором між власникам рахунку і банком. Зарахування і списання іноземної валюти здійснюється через поточний валютний рахунок підприємства. Для філіалів і окремих підрозділів підприємств резидентів відкривається окремий субрахунок з визначенням об’єму і характеру операції, які будуть, по ньому проводиться. На цей субрахунок зараховується виручка філіалів, підрозділів з подальшим переліком на поточний валютний рахунок підприємства. Платежі з цього субрахунку не здійснюються.

Валютні рахунки підприємствам, які здійснюють господарську діяльність за межею (підприємства морського, авіа, автомобільного транспорту, СП), дозволено відкривати в іноземних банках. Всі надходження в іноземній валюті (виручка, дивіденди), які поступили на валютний рахунок за рубежем незалежно від термінів надходження підлягають зарахуванню на валютні рахунки резидентів в українських уповноважених банках після оплати податків і зборів, передбачених законодавством іноземних держав.

Нерезидентом в Україні можуть бути відкриті рахунки в національній валюті 2-х типів: «лоро» і «ностро».

Рахунки «лоро» - рахунки, які відкривають банки своїм банкам - кореспондентам і на яких враховується всі суми, які виходять або видаються за їх дорученням.

Рахунки «ностро» - рахунки кредитний – фінансових установах в банках - кореспондентах, на яких відображається взаємні платежі.

Представництвом юридичних осіб нерезидентів відкриваються в банках України рахунку 2-х типів:

1)    рахунки типа N відкриваються дипломатичним, торговим і іншим організаціям, які користуються імунітетом, дипломатичними привілеями і не займаються підприємницькою діяльністю на Україні.

2)    рахунки типа Р відкриваються банком постійним представництвом іноземних компаній, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність на Україні.

Тимчасовий поточний рахунок в іноземній валюті – рахунок для зарахування коштів, які вносяться для формування статутного капіталу підприємства. Режим його використовування обмежується тільки зарахуванням внеску до статутного капіталу.

 

1.3.4. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті

 

Рахунки можуть бути відкриті в банках, які мають ліцензію НБУ на проведення валютних операцій. Відкриття рахунку в іноземній валюті за кордоном України вимагає попереднього дозволу НБУ, при цьому підприємство зобов’язане подавати звітність по залишках коштів на рахунках і інші відомості відповідно до форми, визначеної НБУ.

Для відкриття валютного рахунку підприємство представляє в банк:

1)    заява встановленого зразка

2)    нотаріально завірена заява про державну реєстрацію

3)    нотаріально завірену копію статуту підприємства

4)    копію документа, яка підтверджує постановку підприємства на податковий облік, завірену нотаріально або податковим органом

5)    довідка про реєстрацію підприємства в органах пенсійного фонду

6)    картка із зразками підписів, завірена нотаріально, і відтисненням друку

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому ж банку, де відкритий поточний рахунок в національній валюті, то для відкриття необхідно 2 документи – заява і картка із зразками підписів і відтисненням друку.

Після подачі документом між банком і власником рахунку полягає договір на розрахунково-касове обслуговування. Установи банку у разі відкриття поточного рахунку в іноземній валюті повідомляють податкову інспекцію по місцю реєстрації власника рахунку і НБУ для включення у вільний електронний реєстр власників рахунків.

До отримання довідки про постановку рахунків на податковий облік поточні торгові операції здійснюватися не можуть. За відкриття валютних рахунків і здійснень операцій по них підприємства сплачують банку комісійну винагороду по ставках, які кожен банк встановлює самостійно. Крім того, банк списує з підприємств суми в іноземній валюті за оплату поштово-телеграфних витрат, комісійних винагород іноземним банкам і інших витрат, фактично понесених у зв’язку із здійсненням валютних операцій. Як правило, один раз  на квартал банк нараховує і виплачує відсотки по залишках коштів на валютних рахунках по ставках, які визначаються на підставі ставок по короткострокових депозитах на міжнародному валютному ринку. Відсотки нараховуються у валюті рахунку, виплачуються за бажанням власника рахунку в національній валюті або у валюті рахунку.

У разі реорганізації підприємства в банк подаються ті ж документи, що і при відкритті рахунку.

У разі ліквідації підприємствайого основний рахунок переоформляється на ліквідаційну комісію, для чого в банк подається:

1)    рішення про ліквідацію

2)    нотаріально завірена картка із зразками підписів членів ліквідаційної комісії і відбитком друку.

1.3.5.Порядок відображення операцій в іноземній валюті

 

Порядок обліку операцій на валютних рахунках здійснюється в порядку відображеному на рис. 1.3.5.1

Особливістю документального оформлення операцій для переказу коштів за кордон є оформлення платіжного документа на англійській мові. Платіжні документи виписуються в двох екземплярах – один банку і один власнику. Про всі здійснені операції банк повідомляє власника валютного рахунку шляхом видачі йому виписок банку. Виписки даються окремо по кожному валютному рахунку (по видах рахунків і по валютах). Облік на валютних рахунках ведеться на підставі виписок банку і прикладених до них розрахунково-платіжних документів. Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, в якій фактично здійснена операція і в гривневому еквіваленті. Перерахунок здійснюється по курсу НБУ на дату здійснення операції. Підприємство одержує виписки банку періодично, тобто по мірі здійснення операцій, або в терміни, встановлені банком. Обробка виписок проводиться в порядку, аналогічному з виписками поточного рахунку в національній валюті. 

Аналітичний облік по рахівницях 312 і 314 ведеться в розрізі кожної іноземної валюти у відомості обліку іноземних валют і в картці аналітичного обліку. Для узагальнення даних аналітичних відомостей і карток аналітичного обліку ведеться журнал-ордер № 1 і відомість до цього журналу.

 

1.3.6.Облік купівлі іноземної валюти

 

Операції по придбанню і продажу здійснюються як резидентами, так і нерезидентами через уповноважені банки (і інші фінансові установи).

Для придбання валюти на біржі і переліку її за межу необхідно одержати ліцензію НБУ. Операції по купівлі-продажу валюти виробляються виключно на МВР України, на аукціонах, де отримується іноземна валюта за дорученням клієнтів банківськими установами. Купувати або продавати іноземну валюту, минувши уповноважені банки, заборонено. 

Для здійснення таких операцій полягає договір між клієнтом і банком; за надання послуги банк стягує комісійну винагороду.

Суб’єкти підприємницької діяльності можуть купувати на МВР України валюту з метою:

1)    забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентами при імпорті товарів;

2)    покриття витрат на службові відрядження за рубіж;

3)    для попередньої оплати послуг зв’язку і транспорту;

4)    для розрахунків по картках міжнародних платіжних систем;

5)    для передоплати періодичної поліграфічної продукції;

6)    для оплати за переробку давальницької сировини, за капітальне будівництво, за надання туристичних і страхових послуг, участь в семінарах і т.д.;

7)    для сплати митного збору;

8)    погашення кредитів нерезидентів;

9)    перелік за межу пенсій, стипендій, аліментів;

10)  для репатріації капіталу, який належить іноземному інвестору, інвестованого в економіку України;

11)  для виплати дивідендів нерезидентам.

 

 

 

Рисунок 1.3.5.1 – Порядок обліку операцій на валютних рахунках

 

Підставою для придбання іноземної валюти на МВР при розрахунках з нерезидентами по торгових операціях є:

1)    договір з нерезидентами, оформлений відповідно до вимог законодавства

2)    вантажна митна декларація, якщо товар увезений на територію України – її копія, яка повинна бути засвідчена круглим друком і підписом начальника відповідної митниці

3)    акт прийому виконаних робіт, послуг

4)    документи, передбачені документарною формою розрахунку (акредитив, інкасо …)

5)    довідка з податкової адміністрації, підтверджуюча реєстрацію резидента як платника податків з інформацією про основний поточний рахунок резидента в національній і іноземній валюті у разі придбання валюти 1-й групи класифікатора валют.

Підстави для придбання валюти при неторгових операціях:

1)    заява з розрахунком витрат на відрядження за межу

2)    на експлуатаційні витрати транспортних засобів, що виконують рейси за межу

3)    документи, що мають силу договору і можуть використовуватися для оплати участі в міжнародних виставках, конференціях, для оплати навчання, лікування, патентування, митних платежів, для відшкодування суднових, нотаріальних і інших витрат.

4)    рішення судів про виплату за межу України пенсій, аліментів, штрафів і т.д.

Для придбання іноземної валюти підприємство подає заявку встановленого зразка в уповноважений банк. До заяви додаються копії необхідних документів. Після подачі заяви підприємство перераховує еквівалент в національній валюті в банк по аукціонному курсу попередніх торгів з комісійною винагородою банку і біржі. По операціях придбання валюти сплачується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від суми в гривнах на покупку валюти без комісійної винагороди. Одночасно з переліком грошей на придбання валюти підприємство надає банку платіжне доручення на суму збору до пенсійного фонду. Гроші в національній валюті можуть бути перераховані тільки з основного поточного рахунку підприємства. Придбана валюта поступає на поточний валютний рахунок підприємства і може бути перерахована за межу України тільки з нього або з кредитного рахунку.

Існує обмеження на використовування придбаної іноземної валюти. Придбана іноземна валюта повинна бути використана відповідно до вказаних в заяві цілей в течії 5 банківських днів. Якщо такого не відбувається, то це порушення, і придбана валюта підлягає безумовному продажу на МВР.

Рахунок 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» використовується для обліку коштів, що перераховуються банку для купівлі валюти. На рахунку 92 “Адміністративні витрати” обліковуються витрати на комісійну винагороду та зборів до пенсійного фонду. Сумова різниця, що виникає в наслідок відміни у курсах НБУ та МВБ обліковується на рахунках 942 або 711.

 

1.3.7.Облік продажу іноземної валюти

 

Іноземна валюта продається за ініціативою підприємства для отримання грошей в національній валюті.

Для продажу іноземної валюти підприємство подає заявку встановленого зразка в банк.

Сумова різниця, що виникає в наслідок відміни у курсах НБУ та МВБ обліковується на рахунках 942 або 711, комісійні сплачені банку і біржі враховуються по дебету рахунку 92 «Адміністративні витрати».

При продажу безготівкової іноземної валюти банки самостійно утримують збір на обов’язкове пенсійне страхування.

 

1.3.8.Операції з готівковою іноземною валютою та відображення їх

в бухгалтерському обліку

 

Використовувати готівкову іноземну валюту в Україні резидентом і нерезидентом дозволяється для:

1)    забезпечення витрат на витрати на відрядження

2)    оплата представлених витрат

3)    оплата витрат (зарплат) співробітників дипломатичних, консульських і ін. організацій

4)    забезпечення експлуатаційних витрат

5)    забезпечення рейсів за рубіж

6)    оплата праці співробітників – нерезидентів, що працюють в Україні за контрактом з резидентом

7)    оплата агентських послуг

Законодавством встановлені граничні норми переміщення іноземних валют юридичним особами через кордон України (у наявній формі). Також встановлені нормативи вивозу наявної іноземної валюти при службових відрядженнях.

Документальне оформлення операцій з наявною іноземною валютою аналогічно документальному оформленню руху грошових коштів в національній валюті. На кожен вид іноземної валюти відкривається окрема касова книга. Перед обробкою звітів касира бухгалтер повинен відрегулювати оцінку іноземної валюти в касі по курсу НБ, що діяв на день складання звіту. Після цього бухгалтер переводить операції в іноземній валюті в гривневий еквівалент.

Для обліку операцій у готівкової іноземної валюті використовуються рахунки 302 та 304.

Таблиця 1.3.8.1 – Типові операції з обліку готівкової валюти

№	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Отримання іноземної валюти з валютного рахунку в банці	302	312
2.	Повернені залишки підзвітної суми в іноземній валюті після повернення з відрядження	302	372
3.	Відображена позитивна курсова різниця по коштах в касі в іноземній валюті	302	714
4.	Видана підзвітна сума в іноземній валюті на витрати на відрядження	372	302
5.	Відображена від’ємна курсова різниця	945	302

 

 

1.3.9.Балансова вартість іноземної валюти

 

Балансова вартість валюти - це гривневий еквівалент іноземної ва­люти, розрахований з використанням обмінного курсу гривні щодо інших валют за правилами та відповідно до пп. 7.3. 1 - 7.3. б Закону про прибуток.

Значення цього показника відіграє важливу роль при формуванні вели­чини валових витрат і суми оподатковуваного прибутку. Тому основне завдання податкового обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті полягає у правильному визначенні балансової вартості іноземної ва­люти.

Розрахунок балансової вартості іноземної валюти здійснюється тільки з метою організації податкового обліку Податковий облік операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється за спеціальними правилами, передбаченими нормами п. 7.3 Закону про прибуток.

Відповідно до встановлених правил суб’єкти ЗЕД витрати, понесені (на­раховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з прид­банням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, повинні відображати в сумі, що відповідає балансовій вартості іноземної валюти (пп. 7.3.2 Закону про прибуток).

У бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у гривні шляхом перерахування суми іноземної валюти із застосуванням курсу НБУ на дату про ведення такої операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного ка­піталу, доходів і витрат).

Для організації податкового обліку операцій з іноземною валютою, визначення її балансової вартості протягом звітного періоду здійснюєть­ся:

у момент надходження на баланс підприємства;

у момент вибуття валюти;

у залишках валюти на рахунках і в касі підприємства на дату закінчення звітного періоду.

Визначення балансової вартості валюти в момент її надходження на підприємство (див. табл.1.3.9.1)

Таблиця 1.3.9.1 - Способи визначення балансової вартості валюти в момент її надходження на підприємство

№ п/п	Способи надходження валюти на баланс підприємства	Визначення балансової вартості  валюти	Норми Закону
11	Надходження валюти від експорту това­рів (робіт, послуг), якщо перша подія: - отримання передоплати від нерезидента	За курсом НБУ, що діє на дату надходження валюти.	Пп. 7.3. 1, абзац другий Закону про прибуток
	- відвантаження товарів (виконання робіт, послуг)	За курсом НБУ, що діє на дату відвантаження товару (виконання робіт, послуг). При фактичному надходженні валюти балансова вартість не перераховується
2 2	Купівля валюти за гривні	За сумою гривень, сплаченою у зв’язку з такою купівлею, без урахування комісійних банку і вартості конверсійних послуг	Пп. 7.3. 4 Закону про прибуток
3 3	Купівля однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту	За балансовою вартістю проданої іноземної валюти
4 4	Надходження у вигляді кредитів в іноземній валюті*	За курсом НБУ, що діє на дату надходження валюти	Пп. 7.3. 3, абзаци перший та п’ятий Закону про прибуток
5 5	Внесок до статутного капіталу в іноземній валюті*
* Законом про прибуток не встановлені правила визначення балансової вартості валюти при таких надходженнях, тому застосовуються правила, передбачені для заборгованостей в іноземній валюті (хоча інвестиція в іноземній валюті заборгованістю не є).

 

Балансова вартість іноземної валюти, визначена одним зі способів у момент її надходження на баланс підприємства, надалі бере участь у розрахунку балансової вартості валюти при її вибутті.