Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей

 

Право на додаткову відпустку відповідно до ст. 19 Закону України “Про відпустки” надається:

Ø матерям, які мають двох і більше дітей віком до 15 років

Ø матерям, які мають дитину-інваліда,

Ø одинокій матері,

Ø батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі),

Ø особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків.

 

Тривалість цієї відпустки — 10 календарних днів без врахуван­ня вихідних днів, визначених законодавством або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

 

Отримати цю відпустку може батько, якщо він виховує дитину без матері, у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі.

Зазначена відпустка оплачується в розмірі 100% заробітної плати незалежно від стажу роботи.

 

Відпустки без збереження заробітної плати

 

Законом України “Про відпустки” передбачено 2 види відпусток без збереження заробітної плати:

1. відпустки, які надаються працівникам за їхнім бажанням в обов’язковому порядку внаслідок суб’єктивного права, що належить їм за законом,

2. відпустки без збереження заробітної плати, які надаються за погодженням сторін трудового договору, за сімейними обста­винами.

 

Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням пра­цівника надається в обов’язковому порядку:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці — тривалістю до 14 календарних днів;

3) матері або іншим особам, які здійснюють догляд за дитиною, у разі якщо дитина потребує домашнього догляду — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку;

4) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” — три­валістю до 14 календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною — тривалістю до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інва­лідам III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно;

7) інвалідам І та II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються — тривалістю до 10 ка­лендарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу — чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачу­хи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер — тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних — трива­лістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування — тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступ­них іспитів у вищі навчальні заклади — тривалістю 15 кален­дарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з від­ривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки — триваліс­тю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого на­вчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам — на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці — тривалістю до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію — три­валістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6-місячного терміну безперервної роботи.

 

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

 

Контрольні запитання:

1. Що таке робочий час? Які види робочого часу ви знаєте?

2. Чим відрізняється скорочений робочий час від неповного?

3. Які ви знаєте елементи та види режиму робочого часу?

4. Розкрийте особливості ненормованого робочого дня.

5. Розкрийте особливості гнучкого режиму робочого часу.

6. Що таке надурочні роботи? Який порядок залучення до надурочних робіт?

7. Яких осіб забороняється залучати до надурочних робіт та роботи в нічний час?

8. У чому полягає облік робочого часу? Як ведеться підсумований облік робочого часу?

9. Що таке час відпочинку? Які є види часу відпочинку?

10. Які ви знаєте святкові і неробочі дні? Які особливості залучення до роботи в ці дні?

11. Розкрийте поняття «відпустка». Які ви знаєте види відпусток?

12. Що таке щорічна основна відпустка? Якої тривалості вона буває?

13. Які ви знаєте види щорічних додаткових відпусток? Дайте їм характеристику.

14. Який порядок надання щорічних відпусток?

15. Які види цільових відпусток Ви знаєте?

16. Якої тривалості надаються додаткові відпустки працівникам у зв'язку з навчанням?

17. Для чого та якої тривалості надаються творчі відпустки та відпустки для підготовки та участі в змаганнях?

18. Які види та якої тривалості передбачені законодавством соціальні відпустки?

19. Хто має право на відпустку відповідно до ст. 19 Закону України “Про відпустки”? Яка її тривалість?

20. Який порядок та тривалість надання відпусток без збереження заробітної плати?