Політика залучення підприємством товарного кредиту

Політика залучення товарного (комерційного) кредиту є частиною загальної політики залучення підприємством позикових засобів, що полягає в забезпеченні максимального задоволення потреби у фінансуванні формування його виробничих запасів і зниження загальної вартості залучення позикового капіталу.

Розробка політики залучення підприємством товарного (комерційного) кредиту здійснюється за такими основними етапами:

1. Формування принципів залучення товарного (комерційного) кредиту і визначення основних його видів.

2. Визначення середнього періоду використання товарного кредиту.

3. Оптимізація умов залучення товарного кредиту.

4. Мінімізація вартості залучення товарного кредиту.

5. Забезпечення ефективності використання товарного кредиту.

6. Забезпечення своєчасних розрахунків за товарним кредитом.

1. Формування принципів залучення товарного (комерційного) кредиту і визначення основних його видів.

Даний кредит носить цільовий характер, тому потреба в ньому визначається з урахуванням планованого обсягу запасів сировини і матеріалів, у торгівлі – запасів товарів. Принципи залучення товарного кредиту формуються з урахуванням сформованої господарської практики, що склалася із структури і періодичності закупівлі сировини, матеріалів і товарів; тривалості господарських зв’язків із партнерами і ряду інших умов. Ці ж умови визначають і основні види товарного кредиту, що залучається.

2. Визначення середнього періоду використання товарного кредиту.

Для прогнозування даного показника розраховується середній період заборгованості за комерційним кредитом за декілька минулих періодів. При його розрахунку використовується така формула:

, де

К3кк – середній період заборгованості за товарним кредитом, у днях;

СКЗ – середня сума залишку заборгованості за товарним кредитом в періоді, що аналізується;

Оо – одноденний обсяг реалізації продукції за собівартістю.

Динаміка цього показника за декілька попередніх періодів і його коригування з урахуванням розроблених принципів залучення товарного кредиту дозволяють визначити середній період використання даного кредиту в планованому періоді.

3. Оптимізація умов залучення товарного кредиту.

Процес такої оптимізації передбачає розробку відповідних заходів щодо розширення сфери кредитних відносин із постійними господарськими партнерами з товарних операцій; з притягнення нових партнерів із можливостями широкого використання комерційного кредиту; із забезпечення збільшення середнього періоду використання комерційного кредиту; з вдосконалювання видів кредиту в розрізі господарських партнерів та інших.

4. Мінімізація вартості залучення товарного кредиту.

Механізм мінімізації вартості залучення товарного (комерційного) кредиту може бути розрахований за такою формулою:

min, де

ЦЗ – розмір цінової знижки при здійсненні платежу готівкою за продукцію, виражений десятковим дробом;

ПВ – період надання відстрочки платежу відповідно до умов товарного кредиту, в днях.

З приведеної формули можна зробити висновок, що мінімізація вартості товарного кредиту визначається:

а) розміром цінової знижки – чим нижче даний розмір, тим відповідно нижче буде вартість залучення товарного кредиту на підприємство.

б) періодом надання відстрочки платежу – чим вище даний період, тим відповідно нижче буде вартість залучення товарного кредиту на підприємство.

Мінімізуючи вартість залучення товарного кредиту, слід керуватися таким критерієм – ні за жодним товарним кредитом вартість залучення не повинна перевищувати рівень ставки відсотка за короткостроковий банківський кредит.

5. Забезпечення ефективного використання товарного кредиту.

Критерієм такої ефективності виступає різниця між середнім періодом використання комерційного кредиту і середнього періоду обертання запасів товарно-матеріальних цінностей, що він обслуговує. Чим вище позитивне значення даної різниці, тим ефективніше використання підприємством комерційного кредиту. Регулятором рівня ефективності в цьому випадку виступають збільшення середнього періоду використання комерційного кредиту або зменшення середнього періоду обертання сформованих за його рахунок запасів товарно-матеріальних цінностей.

6. Забезпечення своєчасних розрахунків за товарним кредитом.

Розрахунки за комерційним кредитом включаються в платіжний календар і контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності.