Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДНІПРОВСЬКИЙ ТРАНСПОРТНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

 

Предметна комісія «Транспорту»

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

заступник директора з навчальної роботи
_________________ Н.В. Уласевич
"___" ____________ 2017 року

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсової роботи

«РОЗРАХУНОК ТЯГОВО- ЕНЕРГЕТИЧНИХ

ХАРАКТЕРИСТИК ТЕПЛОВОЗУ»

Навчальної дисципліни «ТЕПЛОВОЗИ ТА ДИЗЕЛЬ-ПОЇЗДИ»

(Шифр за ОПП ПП.09)

 

 

галузь знань	27	«Транспорт» (Тгаnsрогt sегvісеs)
спеціальність	273	«Залізничний транспорт» (Railway tгаnsрогt)
спеціалізація	273.01	«Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тягового рухомого складу» (Operation, maintenance and repair of railway rolling stock)
Відділення		«ТРАНСПОРТНЕ»

 

 

Дніпро

 2017 рік

Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Розрахунок тягово- енергетичних характеристик тепловозу» навчальної дисципліни «Тепловози та дизель-поїзди» для студентів внз І-ІІ р.а. - галузь знань 27 «Транспорт» (Тгаnsрогt sегvісеs), спеціальність 273 «Залізничний транспорт» (Railway tгаnsрогt), спеціалізація 273.01 «Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тяго-вого рухомого складу» (Operation, maintenance and repair of railway rolling stock).

 "28"вересня, 2017 року – 48 с.

Укладач: Ярмошенко М.В., викладач вищої категорії

Державного навчального закладу

«Дніпровський транспортно – економічний коледж».

 

 

Методичні вказівки схвалено на засіданні

предметної комісії «Транспорту»

Протокол від «____» ______________ 20__ року № _____

Голова предметної комісії______________ М.В. Ярмошенко

 

 

© Ярмошенко М.В., 2017

Вступ

Залізничний транспорт в єдиній транспортній системі України має найважливіше державне, народногосподарське та оборонне значення.

Локомотивне господарство залізниць забезпечує перевізну роботу тяговими засобами і підтримання цих засобів згідно технічних вимог.

Промисловий залізничний транспорт також входить до єдиної транспортної системи України, забезпечує виконання початково-кінцевих операцій з вагонами загального користування на залізничних станціях, що примикають до магістральних шляхів, переміщення вагонів, перевезення вантажів усередині підприємства у процесі виробництва, зокрема й у власному рухомому складі. Працівники промислового залізничного транспорту здійснюють обслуговування клієнтури, організовують вантажно-розвантажувальні операції з вагонами загального користування тощо. Для виконання визначених завдань підприємства мають локомотиви, вагони, залізничні колії, обладнання для забезпечення електронної централізації управління.

Транспортними засобами промислового залізничного транспорту щорічно виконуються значні за обсягом перевезення вантажів, безпосередньо обслуговується виробництво, забезпечуються всі початково-завершальні операції в транспортному процесі. Характерними ознаками таких перевезень - короткі відстані транспортування вантажів, невисокі показники швидкості.

Сучасні вимоги, пропоновані до тягового рухомого складу по підвищенню економічності і збільшенню швидкостей руху вимагають застосування при конструюванні рухомого складу останніх досягнень науки і техніки. Зростають вимоги до забезпечення високого рівня надійності рухомого складу, безпеки руху поїздів та

зменшенню шкідливого впливу рухомого складу на навколишнє середовище. У зв'язку з цим створюються нові типи потужних електровозів і тепловозів, у силових передачах і керуючих пристроях яких використовуються електронні системи автоматики, а в конструкції − високоміцні матеріали й інші досягнення науки і техніки.

Мета навчальної дисципліни «Тепловози та дизельні поїзди» є оволодіння предметом навчальної дисципліни, притаманними їй методами наукового дослідження для формування визначених ОКХ та ОПП спеціальності компетенцій.

Завдання навчальної дисципліни:

- вивчення конструкції тепловозів і дизель-поїздів;

- вивчення принципу дії тепловозів і дизель-поїздів;

- вивчення основ експлуатації тепловозів і дизель-поїздів;

- вивчення основ ремонту тягового рухомого складу.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен отримати загальні знання з дисципліни:

- будова і робота ДВЗ;

- системи живлення дизелів;

- системи повітропостачання, охолодження і мащення дизелів;

- дизелі типу 1А-5Д49, 10Д100, 5АД49, 14Д40, М756, К6S10DR;

- ТО дизельного обладнання; ознаки нормальної роботи дизеля;

- механічне обладнання тепловозів; електричне обладнання тепловозів;

- електричні машини тепловозів.

Загальні положення

Найважливіша роль у розвитку самостійної і творчої роботи студентів належить курсовим роботам.

Курсова робота – це самостійне наукове дослідження студента, одна із форм навчальної та наукової підготовки майбутнього спеціаліста, яка засвідчує засвоєння загального курсу дисципліни, поглибленого розгляду певної актуальної наукової проблеми. Курсові роботи виконуються студентом в межах годин, що відводяться на вивчення відповідних дисциплін.

Організація та керівництво підготовкою студентами курсових робіт здійсню-ється цикловими (предметними) комісіями, на яких викладаються ті дисципліни, за якими передбачений даний вид роботи.

Тематика курсових робіт повинна відповідати і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху та змісту і завдань навчальної дисципліни.

Теми на курсові роботи повинні бути індивідуальними і різними за змістом, але однаковими за ступенем складності поставлених перед студентами завдань. Студентам надається право вільного вибору теми курсової роботи.

По трудомісткості завдання повинні відповідати часу, відведеному на курсову роботу згідно навчального плану.  

Завдання на курсову роботу видається студенту незалежно від поточної оцінки по предмету не пізніше чим за півтора місяця до строку здачі курсової роботи, на формі бланку коледжу.

Курсова робота повинна давати повну і об´єктивну інформацію про виконану студентом роботу та продемонструвати його уміння кваліфіковано вирішувати поставлені завдання.

Текстова частина роботи повинна виконуватися у певних обсягах (основна частина, додатки, список літератури,  зміст тощо).

Керівництво курсовими роботами здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

 

 

Захист курсових робіт проводиться перед комісією у складі двох – трьох викладачів предметної комісії за участю керівника курсової роботи.

Результати захисту курсової роботи оцінюються («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), виставляються в залікову книжку.

Вимоги до курсової роботи

Загальними вимогами до курсової роботи є: чіткість і лаконічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, точність формулювань, що включає можливість неоднозначного тлумачення, конкретність викладання результатів роботи, обґрунтованість висновків, рекомендацій, пропозицій.

Не рекомендується застосовувати складні речення та звороти.

Термінологія, що використовується у тексті, повинна відповідати встановленим стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятій в науково – технічній літературі.

Не дозволяється застосовувати: різні науково – технічні терміни для одного й того ж поняття (синоніми) іноземні слова і терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові, індекси стандартів (ДСТУ, ДОСТ, СТПУ) без реєстраційного номера: математичні знаки без цифр, наприклад: (більш або рівно), (менше або рівно), (рівно), (нерівно), знаки % відсоток тощо.

Скорочення слів у тексті, як правило не дозволяється. Винятком є загальноприйняті скорочення.

Автор курсової роботи несе відповідальність за достовірність даних які наведені, та якість їх оформлення.

Для виконання і успішного захисту курсової роботи необхідно самостійно вивчити відповідний матеріал, чітко розібратися в теоретичних основах та порядку проведення розрахунків, виконати аналіз отриманих результатів.

Структура і вимоги

3.1.1 Текстовий матеріал курсової роботи оформляється у вигляді пояснювальної записки. Матеріал записки необхідно розміщати у такій послідовності: титульний аркуш; завдання на курсову роботу; зміст; вступ; текст; висновки; список використаної літератури; додатки.

Вступ, зміст, література, додатки – печатати посередині листа (прописними літерами шрифт - 24), рецензія на курсову роботу.

Об’єм курсової роботи 25-30 аркушів формату А4, з технічним підтвердженням 20-25 аркушів формату А4.

3.1.2 Титульні аркуші курсової роботи оформляються за зразками, які наведені в додатках.

3.1.3 Завдання на курсову роботу записується на бланках.

3.1.4 Зміст курсової роботи включає назви всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають назви). Вказуються номери сторінок, на яких розміщений початок розділів (підрозділів, пунктів).

3.1.5 Вступ курсової роботи повинен містити оцінку сучасного стану проблеми (задачі), які необхідно студенту вирішити, підставу та основні дані для розробки теми.

У вступі необхідно показати актуальність і значення теми, а також основні напрямки розв´язання проблеми.

3.1.6 Основна частина курсової роботи розкриває суть і зміст заданої розробки (курсової роботи). Перелік питань які необхідно вирішити, задається керівником в завданні.

3.1.7 У висновках і пропозиціях слід вказати практичну цінність роботи, її техніко - економічну ефективність, соціальну цінність.

3.1.8 Список літератури повинен включати всі літературні джерела, які використані при виконанні курсової роботи. Список літератури складається в алфавітному порядку. Посилання на літературні джерела оформляються в тексті у квадратних дужках (вказується порядковий номер джерела у списку літератури, сторінки – Л1, с. 433). Літературні джерела вказуються мовою оригіналу (Російські джерела – російською мовою, англійські, німецькі і т. д. – відповідно, якщо немає офіційного перекладу. Кількість використаних літературних джерел може бути в межах 10-20 назв, але обов´язкових – 5 назв.

3.1.9 У додатках розміщають допоміжний матеріал необхідний для доповнення текстової частини (таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи та акти тощо).

Формули

3.3.1 Формули та умовні позначення розміщують в тексті безпосередньо після посилань на них, посередині сторінки. Їх щільність повинна бути приблизно такою ж, як щільність основного тексту. Вище і нижче кожної формули або рівняння слід залишати не менше одного вільного рядка.

3.2.2 Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер ставлять з правого боку аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад:

 

                                        ,                                                             (3.1)

       де m - маса зразку;

                 V - об´єм зразку.

                

Посилання у тексті на порядковий номер формули дається в дужках, наприклад: «у формулі (3.1)».

 

Значення символів і числових коефіцієнтів формул повинні наводитись безпосередньо під формулою у послідовності запису в формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записуються з нового рядка. Перший рядок розшифровки починають зі слова «де» без двох крапок після нього. Перенести формули чи рівняння на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операцій на початку наступного рядка.

Всі розрахунки, наведені в тексті, повинні виконуватися в одиницях міжнародної системи (СІ).

Одиниці вимірювання ставлять після цифрових значень. Наприклад: 20 м; 30 мм. Якщо в тексті наводиться ряд цифрових значень одної розмірності, то одиниці фізичної величини вказують після останньої цифри. Наприклад: 30, 40, 50 мм; 10×10×30 мм. Числа з розмірністю пишуться цифрами, а без розмірності – словами. Наприклад «натяг – не більше 10 мм»; «заміри повторити п´ять разів».

Абстрактні числа до дев´яти в тексті пишуться словами, більше дев´яти – цифрами. Наприклад: «п´ять мікросхем», «10 виступів». Дрібні значення пишуться цифрами, наприклад: «1/4 допуску».

Порядкові чисельники пишуть лише цифрами з відмінковим закінченням. Наприклад: 10-та крива; 21-й день. При декількох порядкових чисельниках відмінкове закінчення погоджується з останнім з них. Наприклад: 2, 3 і 4 графіки.

Кількісні чисельники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: «на 5 листах», «в 20 випадках».

Дати пишуться без відмінкових закінчень. Наприклад: 10 лютого, але пишеться 80-ті роки, в 20-х роках.

При вказуванні меж (від – до) ставлять тире. Наприклад: сторінка 30 - 40.

Ілюстрації

3.4.1 Ілюстрації виконуються за допомогою ком´пютера або чорнилом (пастою) на білому папері, міліметрівці або кальці. Калька повинна бути наклеєна на аркуші.

 

 

Дозволяється на одному аркуші розміщати декілька ілюстрацій. Ілюстрації розміщають безпосередньо біля тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Дозволяється виконувати ілюстрації методом ксерокопіювання на листі А4.

3.4.2 Розмір ілюстрації не повинен перевищувати розмірів формату А3 (297×420 мм). Фотографії розміщаються на стандартних аркушах у роздрукованому вигляді.

3.4.3 Всі ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами і позначаються словом «Рисунок». Номер рисунка складається з номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад: рисунок 3.1 (перший рисунок третього розділу).

3.4.4 Ілюстрації повинні мати назву, яка записується під ілюстрацією в один рядок з номером, наприклад: «Рисунок 3.1 – Схема розміщення силового обладнання».

  

Таблиці

3.5.1 Цифровий матеріал, як правило, оформляється у вигляді таблиць. Таблиця складається із заголовка і рядків, боковин та граф. Графи мають заголовки (підзаголовки). Висота рядків таблиць – не менше 8 мм.

3.5.2 Заголовки граф і рядків таблиць слід писати з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком; із великих, якщо вони самостійні. Ділити заголовки таблиць по діагоналі не дозволяється. Графу «№ п.п.» в таблицю не включать.

3.5.3 Таблицю з великою кількістю рядків переносять на наступну сторінку. В такій таблиці після заголовка слід давати рядок нумерації граф. Цей рядок переносять і на наступну сторінку.

При переносі таблиць з правого боку пишуть «Продовження таблиці» з позначенням її номера.

3.5.4 Якщо таблиця текстова і текст в графах повторюється, то після першого повторення ставлять лапки, у випадку, коли запис в графі із одного слова, або «те ж», а при наступному повторенні – лапки, якщо запис в графі із кількох слів. Замість

 

цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, ставити лапки не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не наводять, то ставлять прочерк.

3.5.5 Кожна таблиця повинна мати заголовок. Слово «Таблиця» розміщають з лівого боку над таблицею. Таблиці нумерують аналогічно ілюстраціям.

Рисунки і таблиці розміщують після першого згадування про них в тексті.

Перелік

3.7.1 Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

3.7.2 Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки, або, не нумеруючи – дефіс.

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою.

Примітки

3.8.1 Примітки вміщують у тексті за необхідності пояснення змісту, таблиці або ілюстрації.

3.8.2 Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Слово примітки пишуть з великої літери з абзацного відступу і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

   Приклад

   Примітка                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

 

3.8.3.Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами.

   Приклад

   Примітки:

1.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

2.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Виноски

3.9.1 Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або в таблицях, допускається оформляти виносками.

3.9.2 Виноски позначаються надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки.

Знаки виноски проставляють безпосередньо після слова, символа, речення до якого дають пояснення. Текст виноски вміщають під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють лінією довжиною 30 – 40 мм в лівій частині сторінки.

Список літератури

3.10.1 Список літератури регламентується нормативними документами.

Список літератури – сукупність літературних джерел про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа.

Додатки

3.11.1 Додатки оформляються як продовження пояснювальної записки і розміщаються в порядку посилання на них у тексті. Додаток повинен мати заголовок, розміщений в верху аркуша симетрично відносно тексту, написаний малими літерами з першою великою.

3.11.2 Кожний додаток починають з нової сторінки, посередині рядка над заголовком пишуть малими з першою великою слово «Додаток» і велику літеру, що позначає додаток.

3.11.3 Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер: Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: додаток А, Додаток Б і т.д.

3.11.4 Текст кожного додатка, в разі необхідності, можна розділити на розділи, підрозділи, пункти, наприклад: А2 - другий розділ додатка А.

3.11.5 Рисунки, таблиці, формули, що є у додатках, нумерують в межах кожного додатка, наприклад: Рисунок М-3 – третій рисунок додатка М, формула (А1) перша формула додатка М.

В курсовій роботі проводиться проектування тепловоза (згідно індивідуального завдання). Визначаються основні параметри локомотива: величина зчіпної ваги локомотива, число рушійних колісних пар, діаметр колісних пар, величина довжини локомотива по осях автозчепів, база секції тепловоза, довжина основних елементів кузова і підкузовних частин проектованого тепловоза, ширина і висота проектованого тепловоза, дотична потужность секції локомотива, тягова характеристика тепловоза. Наводяться обгрунтування вибору типу локомотива його елементів екіпажної частини. Проводиться компоновка та статична розвіска тепловоза.

 

Структура курсового проекту повинна бути наступною:

- Титульний лист;

- Лист завдання;

- Анотація, в якій коротко викладається, чому присвячена дана курсова робота; в анотації має бути зазначено: обсяг пояснювальної записки (аркушів тексту), кількість таблиць, рисунків і найменувань списку використаних джерел;

- Зміст;

- Вступ;

- Вихідні дані відповідно до варіанта завдання;

- Основна частина відповідно до завдання;

- Висновок, в якому повинні бути коротко викладено основні результати, отримані в курсовій роботі;

- Список використаних джерел.

ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕПЛОВОЗА

Статична розвіска тепловоза

В процесі компонування локомотива статична розвіска дозволяє здійснити таке взаємне розташування його вузлів і агрегатів, при якому було б реалізовано найвигідніше розподіл навантажень від колісних пар на рейки. У практиці проектування локомотивів прийнятий допуск на нерівномірність розподілу навантаження по осях, рівний 3%.

Розвіска може бути поздовжньої, тобто в поздовжній вертикальній площині і поперечній, тобто в поперечній вертикальній площині, з розвіскою візків і без неї. Для визначення навантаження від кузова на візки виконується тільки розвіска надвізкової споруди локомотива. Для точного визначення навантажень від колісних пар на

 

рейки, крім розвішування надвізкової будови локомотива, потрібно також провести і розважування візків. Якщо розвіска візків не проводиться, то передбачається, що вага їх частин розподіляється рівномірно. У курсовому проекті виконується тільки розвіска надвізкової споруди локомотива.

При поздовжній розвісці надвізкову споруду локомотива представляють як плоску балку, що знаходиться в статичній рівновазі сил, що створюються вагою кожного вузла і групи деталей.

Для того щоб визначити навантаження від кузова і рами з обладнанням, припадають на опори переднього і заднього візків, потрібно за схемою екіпажної частини і даними вагової відомості (див. таблиці 3 - 8) скласти ескіз поздовжньої розвішування тепловоза за зразком (див. рисунок 3). Ескіз повинен бути виконаний в масштабі по довжині тепловоза (дотримання масштабу по висоті тепловоза необов'язковий).

 

Рисунок 3 – Ескіз повздовжньої розвіски локомотива.

 

Поздовжня розвіска надвізкової споруди полягає в визначенні центру ваги надвізкової споруди і знаходженні відстані від цієї точки до уявних центральних опор візків. Точки розміщення шкворневих пристроїв візків або центри кіл, проведених через бічні опори, розташовані зверху на рамах візків симетрично щодо поздовжніх і поперечних осей, називаються уявними центральними опорами.

 

 

Для виконання необхідних розрахунків і оформлення розвішування в відповідно до ескізу і ваговій відомісті потрібно скласти відомість розвішування по формі наведеній в таблиці 3, обчислити і записати в ній моменти, створювані вагами вузлів щодо умовної осі моментів (див. таблиці 4 - 8).

Розрахунок моментів від дії обладнання провести за формулою:

 

(22)

 

де		-	Вага вузла, кН;
		-	плече прикладання ваги вузла щодо умовного центру моментів, м.

 

Таблиця 3 - Відомість розвіски проектуємого тепловоза.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м	Момент, кН×м	Примітка
1
2
3
…	…	…	…
n
Сумарна вага, яка передається на опори візків
Візки (кількість)
Непідресорена вага секції тепловоза
Службова вага секції тепловоза

 

За умовну зазвичай приймають вісь, що проходить через центр головки передньої автозчепки. У тих випадках, коли за умовну приймають іншу вісь, дається застереження в кінці відомості розвішування.

Визначають центр ваги надвізкової споруди, вага якого передається на опори візків.

Координати центра ваги надвізкової споруди визначається за формулою:

 

(23)

Встановивши центр ваги надвізкової споруди, візки локомотива розташовують на однаковій відстані від центра ваги. Переміщення центру ваги проектованого локомотива досягається невеликим переміщенням окремих вузлів на рамі або за допомогою баластів.

 

ВАГОВІ ВІДОМОСТІ ТЕПЛОВОЗІВ

Таблиця 4 – Вагова відомість тепловоза ТЭМ2.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м
1	2	3
1 Дизель-генераторна група	248.00	8.695
2 Рама тепловоза з приладдям і баластом	194.28	6.76
3 Трубопроводи всіх систем тепловоза і їх обладнання	59.24	7.83
4 Устаткування шахти холодильника	54.83	3.18
5 Високовольтна камера з обладнанням і акумуляторна батарея	38.00	12.90
6 Кабіна машиніста з обладнанням	51.27	12.80
7 Кузов тепловоза з приладдям	60.10	10.20
8 Обслуговуюча вага (локомотивна бригада, паливо, мастило, вода)	55.00	8.7
9 Візки (два)	231.64×2
10 Непідресорена вага тепловоза	251.30

 

Умовний центр моментів знаходиться попереду від середньої вісі переднього візка на відстані 4,60 м.

 

Таблиця 5 – Вагова відомість тепловоза ТЭ3, ТЭМ7, М62.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м
1	2	3
1 Дизель-генераторна група	264.80	7.44
2 Рама тепловоза з приладдям і баластом	166.65	8.38
3 Трубопроводи, баки і фільтри, повітряні резервуари, підігрівачі всіх систем тепловоза	44.25	9.64
4 Устаткування шахти холодильника і вентилятори тягових двигунів	45.95	14.67
5 Високовольтна камера з обладнанням і акумуляторна батарея	43.20	5.84
6 Деталі допоміжного обладнання, інструмент	3.68	3.44
7 Кузов тепловоза з приладдям	72.97	8.35
8 Компресори, редуктор та допоміжний генератор з приводом	21.10	8.9
9 Обслуговуюча вага (локомотивна бригада, паливо, мастило, вода)	68.52	9.3
10 Візки (два)	250.00×2
11 Непідресорена вага тепловоза	270.90

 

Умовний центр моментів знаходиться попереду середньої осі переднього візка на відстані 4,035 м.

 

Таблиця 6 – Вагова відомість тепловоза 2ТЭ10Л, 2ТЭ10В, 2ТЭ10М, 2ТЭ116.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м
1	2	3
1 Дизель-генераторна група	297.34	7.5
2 Рама тепловоза з приладдям і баластом	141.06	8.566
3 Паливна і масляна системи тепловоза	31.99	9.75
4 Система охолодження і обігріву	47.14	12.4
5 Електрообладнання	50.96	6.425
6 Силові та допоміжні механізми	37.29	9.24
7 Кузов тепловоза з приладдям	99.99	9.11
8 Гальмівне обладнання та пневмоавтоматика, пісочна система	22.19	7.68
9 Допоміжне обладнання	17.7	8.04
10 Обслуговуюча вага (локомотивна бригада, паливо, мастило, вода)	79.00	10.33
11 Візки (два)	235.9×2
12 Непідресорена вага тепловоза	256.90

 

Умовний центр моментів знаходиться попереду середньої осі переднього візка на відстані 4,184 м.

 

Таблиця 7 – Вагова відомість тепловоза ТЭП60.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м
1	2	3
1 Дизель-генераторна група	237.94	8.24
2 Всмоктуюче та вихлопне устаткування дизеля	7.7	13.54
3 Теплообмінник та котел підігрівач	60.50	13.32
4 Системи: охолодження, подачі мастила та палива	19.38	10.18
5 Рама кузова тепловоза	109.23	9.56
6 Кузов тепловоза	124.55	10.20
7 Гальма, пісочниці та повітропровід автоматики	16.45	10.36
8 Електрообладнання та радіостанція	53.93	7.95
9 Допоміжне обладнання	23.63	6.39
10 Інструмент та приладдя	5.93	9.62
11 Запаси води	12.10	11.98
12 Запаси палива (2/3 запаса)	43.10	9.46
13 Запаси мастила (повний запас)	15.60	12.00
14 Запаси піска (2/3 запаса)	4.00	9.71
15 Локомотивна бригада	2.00	9.63
16 Візки (два)	266.07×2
17 Непідресорена вага тепловоза	150.00

Умовний центр моментів знаходиться попереду середньої осі переднього візка на відстані 4,40 м. Навантаження на кожний візок передається шістю опорами (2 головних і 4 бокових). Точка прикладення сил, які навантажуюють візок, здвинута до центру від середньої вісі на 13 мм. Відстань між точками прикладення рівнодіючої складає 10.174 м.

 

Таблиця 8 – Вагова відомість тепловоза 2ТЭ121, ТЭП70.

Найменування вузла	Вага вузла, кН	Плече сили, м
1	2	3
1 Дизель-генераторна група	347.00	10.60
2 Охолоджуючий пристрій	50.60	15.15
3 Системи дизеля	8.00	14.30
4 Системи тепловоза	17.20	10.85
5 Силові установки	21.20	12.50
6 Електрообладнання	109.65	7.40
7 Рама тепловоза з кузовом	232.90	10.85
8 Допоміжне обладнання	10.35	12.60
9 Обслуговуюча вага (локомотивна бригада, паливо, мастило, вода)	72.00	11.4
10 Надвізкова вага	869.00	10.866
11 Візки (два)	265.00×2
12 Вага тепловоза в службовому стані	1399.00

 

 Сумарна вага кузова і рами з обладнанням визначається як сума ваг (груп деталей) по всій надвізковій споруді, за виразом:

 

(24)

 

Службову вагу секції тепловоза знаходимо як суму ваг надвізкової споруди і обох візків, за виразом:

 

(25)

 

де		-	вага кузова і рами локомотива, кН;
		-	кількість візків локомотива, шт;
		-	вага візка локомотива, кН.

 

Середнє навантаження від колісної пари на рейку визначається як частка від ділення службового ваги тепловоза на число його колісних пар m, за виразом:

 

(26)

 

Відповідно ескізу розвішування і ваговій відомості записуємо в таблицю 3 статичні моменти, створювані вагами вузлів (груп деталей) щодо умовної осі моментів:

 

(27)

а потім визначаємо координату центру тяжіння надвізкової споруди тепловоза щодо умовної осі моментів:

 

(27)

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Под редакцией В.Д.Кузьмича. Тепловозы. – М.: Транспорт, 1991.

2. Устройство и ремонт тепловозов. Собенин Л.А., Бахолдин В.И.. «АКАДЕМИЯ» 2004.

3. Теория и конструкция локомотивов. под ред. Михальченко Г.С. «МАРШРУТ» 2006

4. Под редакцией А.Э.Симсона. Тепловозные двигатели внутреннего сгорания. – М.: Транспорт, 1987.

5. А.А.Пойда, Н.М.Хуторянский. Механическое оборудование. Устройство и ремонт. – М.: Транспорт, 1988.

6. С.И.Присяжнюк, Н.И.Моторин, С.А.Крупеня. Управление тепловозом и дизель-поез-дом и их техническое обслуживание. – М.: Транспорт, 1987.

7. В.Н.Логунов. Устройство тепловозов ТГМ-6А. – М.: Транспорт, 1989.

8. Грищенко А.В., Козаченко Е.В. Новые электрические машины локомотивов. «ГОУ «УМЦ ЖДТ» 2008.

9. Дизель-поезда. Устройство, ремонт, эксплуатация. Лернер Б.М., Ковалёв Н.П. «ТРАНСПОРТ»1982

Додаткова

1. Аврунин А.Г. Тепловозные дизели 2Д100, 10Д100 /Техническое обслуживание. Издание 2-е, переработанное и дополненное. М.: Транспорт, 1970 г., 320 стр.

2. Конструкции тягового подвижного состава /Учебник для техникумов и колледжей железнодорожного транспорта. - Под ред. Ю. Н. Ветрова. М.: Желдориздат, 2000 г., 316 стр.

3. Володин А.И. Локомотивные двигатели внутреннего сгорания. М.: Транспорт, 1990 г., 256 стр.

4. Управление тепловозом и его обслуживание /Гончаров Ю.Г., Ганкевич Т.Ц.,
Петров В.Е.. М.: Трансжелдориздат, 1961 г., 183 стр.

5. Дизель-поезда /Устройство, ремонт, эксплуатация. Учебник для ПТУ / Б.М. Лернер, Н.П.Ковалев, В.П. Лебедев, А.А. Курятников. М.: Транспорт, 1982 г

6. Дробинский В.А., Егунов П.М. Как устроен и работает тепловоз. Издание 3-е, переработанное и дополненное. М.: Транспорт, 1980 г., 367 стр.

7. Евстратов А.С. Экипажные части тепловозов. М.: Машиностроение, 1987 г., 136 стр.

8. Залит Н.Н. Справочник по тепловозам промышленного транспорта. М.: Транспорт, 1969 г., 256 стр.

9. Тепловоз /Илюстрированное пособие машинисту/ Калько В. А., Медведев Г.Г., Рукавишников Ю. А. М.: Транспорт, 1967 г., 223 стр.

10. Кононов В.Е., Скалин А.В. Справочник машиниста тепловоза. М.: Транспорт,1993 г., 256 стр.

11. Маневровые тепловозы /Под ред. Назарова Л.С. М.: Транспорт, 1977 г., 404 стр., 3 схемы – вкладки