Методичні рекомендації до виконання роботи

Звернемо увагу, що знак поправки r, залежить вiд знака синуса кутового елемента редукцiї Θр. Вiн може бути як додатнiм так i вiд’ємним. Величина поправки r₁ прямо пропорцiйна величинi лiнiйного елемента редукцiї lp, величинi синуса Θр i обернено пропорцiйна сторонi S₁.

З рис. 8.1 видно, що приведений до центру кут β₂ отримаємо за формулою:

,

(8.3)

де β₂’ – вимiряний кут на пунктi полiгонометрiї 2 при наведеннi труби на вiзирний цилiндр пункта трiангуляцiї А. Значення S₁ i β₂’ видаються викладачем.

Аналіз результатів. Висновки

Вказати, чи досягнута мета заняття і чи виконане поставлене завдання. Вказати величину приведеного до центру кута .

5 Контрольні запитання

5.1 Як обчислити поправку за редукцію у виміряний кут полігонометрії β₂ при прив’язці ходу до пункта тріангуляції? Поясніть малюнком.

5.2 Яка залежність поправки  від лінійного та від кутового елементів редукції? Поясніть формулою.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема: Попередня обробка полігонометричного ходу.

Мета: навчитися виконувати попередню обробку полігонометричного ходу.

Основні теоретичні положення

 Обчислення кутової нев`язки розімкнутого ходу виконують за формулою:

                      ,                            (9.1)

де αк, αпоч – кінцевий і початковий вихідні дирекційні кути;

n – кількість сторін у ході.

Одержану нев’язку  fβ порівнюють з граничним значенням, що визначається за формулами для 4 класу, 1 і 2 розряду відповідно

                       ,                                               (9.2)

                       ,                                             (9.3)

                      ,                                              (9.4)

 

де n+1 – кількість кутів у ході.

Обчислення дирекційних кутів ведуть за формулами:

                                                                      (9.5)

або

                                       ,                                (9.6)

де αі+1 і αі – дирекційні кути наступної і попередньої сторони, βі лів., βі прав. – виміряні і виправлені за нев`язку ліві або праві кути ходу.

Обчислюють приростки координат за формулами:

.

(9.7)

Обчислюють нев’язки  fx і fy для розімкненого ходу:

,

(9.8)

де Xкін, Xпоч, Yкін, Yпоч – координати початкового і кінцевого пунктів.

Абсолютну нев`язку обчислюють за формулою:

                          .                                    (9.9)

Відносна нев`язка ходу обчислюється за формулою:

                       .                                          (9.10)

2 Завдання студенту і порядок виконання роботи

Обчислити відомість попередньої обробки полігонометричного ходу від ппА до ппС.

За вихідними даними,яківидаються індивідуально кожному студенту (схема полігонометричного ходу, координати вихідних пунктів ; ; ; ; вихідні дирекційні кути AB і CD, виміряні ліві кути полігонометричного ходу, виміряні і приведені до горизонту, на рівень моря і на площину Гаусса – Крюгера сторони полігонометричного ходу), обчислити координати x та y пунктів полігонометричного ходу і виконати оцінку точності.

Тривалість роботи – 2 год.