М. П. Лісевич, М. В. Галярник , Д. П. При й мак

М. П. Лісевич, М. В. Галярник, Д. П. При й мак

 

 

                                                                                                                     

 

ГЕОДЕЗІЯ

 

Частина 2

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра землевпорядкування та кадастру

 

 

М. П. Лісевич, М. В. Галярник, Д. П. Приймак

 

ГЕОДЕЗІЯ

Частина 2

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

 для студентів напряму підготовки 6.080101,,Геодезія, картографія та землеустрій“

 

Івано-Франківськ

2011

УДК 528

ББК 26.12

Л-63

 

Рецензент:

Кравець Я. С.     кандидат технічних наук, доцент кафедри

землевпорядкування та кадастру Івано-Франківського

національного технічного університету нафти і газу

 

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол №        від                                    )

 

Лісевич М. П., Галярник М. В., Приймак Д. П.

Л-63 Геодезія: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. -56 с.

 

МВ – 02070855-3522-2011

Лабораторний практикум для студентів напряму підготовки "Геодезія, картографія та землеустрій". Складений згідно з робочою програмою курсу,,Геодезія’’, ч.2, який читається в 3, 4 семестрах.

Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.

 

 

 

                                      

УДК 528

ББК 26.12

МВ – 02070855-3522-2011                     ^©Лісевич М.П., Галярник М.В.,

Приймак Д.П., 2011

^©ІФНТУНГ, 2011

УДК 528

ББК 26.12

Л-63

 

Рецензент:

Кравець Я. С.     кандидат технічних наук, доцент кафедри

землевпорядкування та кадастру Івано-Франківського

національного технічного університету нафти і газу

Рекомендовано методичною радою університету

(протокол №        від                                    )

 

Лісевич М. П., Галярник М. В., Приймак Д. П.

Л-63 Геодезія: Лабораторний практикум. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. -56 с.

 

МВ – 02070855-3522-2011

Лабораторний практикум для студентів напряму підготовки "Геодезія, картографія та землеустрій". Складений згідно з робочою програмою курсу,,Геодезія’’, ч.2, який читається в 3, 4 семестрах.

Може бути використаний студентами денної та заочної форм навчання.

 

 

Голова-методичного об’єднання

спеціальності "Землевпорядкування та кадастр"                   Є.Ю. Ільків

 

Завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру                     Є.Ю. Ільків

 

Член експертно-рецензійної комісії університету          В.А. Старостін

 

Нормоконтролер                                                                               Г.Я. Онуфрик

 

Інженер І категорії НТБ                                                           Л.З. Костюк

УДК 528

ББК 26.12

МВ – 02070855-3522-2011                     ^©Лісевич М.П., Галярник М.В.,

Приймак Д.П., 2011

^©ІФНТУНГ, 2011

ЗМІСТ

Вступ. 4

Лабораторна робота № 1. Вимірювання кутів на пунктах тріангуляції способом кругових прийомів.5

Лабораторна робота № 2. Вимірювання зенітних відстаней на пунктах тріангуляції і обчислення перевищень з тригонометричного нівелювання. 12

Лабораторна робота № 3. Проектування полігонометричних ходів на карті з оцінкою проектів. 17

Лабораторна робота № 4. Вивчення типів центрів планової геодезичної мережі України 21

Лабораторна робота № 5. Вимірювання кутів у полігонометрії способом окремого кута 28

Лабораторна робота № 6. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії способом кругових прийомів. 31

Лабораторна робота № 7. Визначення елементів редукції при прив’язці полігонометричного ходу до пунктів тріангуляції33

Лабораторна робота №  8. Обчислення поправки за редукцію візирного циліндра піраміди або сигналу при прив’язці полігонометричного ходу до пункту тріангуляції36

Лабораторна робота № 9. Попередня обробка полігонометричного ходу. 39

Лабораторна робота № 10. Вивчення типів нівелірних знаків. 42

Лабораторна робота № 11. Нівелювання VI класу. 44

Лабораторна робота № 12. Нівелювання ходу III класу. 46

Лабораторна робота № 13. Нівелювання II класу. 53

Перелік посилань Ошибка! Закладка не определена. 56

ВСТУП

Лабораторним практикумом передбачено виконання протягом 3 і 4 семестрів 13 лабораторних робіт при освоєнні курсу,,Геодезія” студентами, які навчаються за напрямом 6.080101,,Геодезія, картографія та землеустрій”.

Кожна лабораторна робота виконується бригадами зі 2-4 студентів на геодезичному майданчику університету.

Для кожної лабораторної роботи формулюють мету, вказують прилади і приладдя, які повинна отримати кожна бригада в геодезичній лабораторії, ставляться завдання бригаді, вказують тривалість роботи і звітну документацію, яку має представити кожен студент до захисту.

Подають основні теоретичні положення, які пояснюють суть лабораторного заняття і методику його виконання.

До кожного лабораторного заняття подано контрольні запитання, які допоможуть студенту підготуватися до захисту лабораторного заняття.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Таблиця 1.1 - Кількість прийомів вимірювання напрямків в тріангуляції

Клас, розряд тріангуляції	Точність теодоліта
	0,5``	1``	2``	5``
2 клас	12	12	15	-
3 клас	9	9	12	-
4 клас	4	6	6	-
1 розряд	-	2	3	4
2 розряд	-	2	2	3

 

Кути перестановки лімба між прийомами розраховують за формулою:

σ = (180° ⁄ m) + i або  σ = (180° / m) + i/2,

(1.1)

де m – кількість прийомів;

і – ціна ділення лімба, і = 10`.

Знаючи величину σ, обчислюють установки лімба на початковий напрямок для кожного прийому спостережень. За початковий обирають напрямок з найкращими умовами для спостережень.

В першому прийомі установка лімба на початковий напрямок повинна становити

0° 00′ ± 3′, в кожному наступному прийомі лімб переставляється на величину σ.

Згідно з табл. 1.1 – кількість прийомів m=3, тоді за формулою:

σ = 180°/3 + 10′ = 60° 10′.

Установки лімба при наведенні на початковий напрямок будуть такі:

Таблиця 1.2 - Установки лімба на початковий напрямок                  

Номер прийому	Установка лімба
1	0° 00′
2	60° 10′
3	120° 20′

 

2 Завданнябригаді і порядок виконання роботи:

- відцентрувати теодоліт над пунктом і привести в робоче положення;

- вибрати 3-4 напрямки для спостережень (щогли, антени, труби…);

- встановити кількість прийомів вимірювань напрямків і розрахувати установки лімба в кожному прийомі на пункті тріангуляції 1 розряду;

- виміряти напрямки способом кругових прийомів одним прийомом;

- опрацювати журнал спостережень.

Заняття проводиться на геодезичному майданчику університету – бригадою із 2-4 студентів.

Прилади і приладдя: теодоліт 2Т2А або Theo – 010 на штативі; 3-4 візирних цілі, за які можуть бути взяті віддалені чітко видимі предмети; візирні циліндри пунктів тріангуляції, мачти, труби, шпилі, антени, тощо; журнал вимірювань напрямків способом кругових прийомів, кулькова ручка. 

Тривалість роботи – 2 год.

Таблиця 1.3 - Допуски при вимірюванні напрямків способом кругових прийомів.

Назва допуску	Величина допуску при вимірюванні теодолітами точності
	1′′	2′′	5′′
Розбіжність у відліках а1 і а2	2,5′′	4′′	0,2′
Коливання значень 2с в прийомах	9′′	12′′	0,3′
Розбіжність між результатами спостережень на початковий напрямок, в кінці і на початку спостережень	6′′	8′′	0,2′
Коливання значень напрямків, що приведені до нуля, в окремих прийомах	5′′	8′′	0,2′

 

Результати вимірювань горизонтальних напрямків записують в журнал встановленої форми (табл. 1.4).

 

Таблиця 1.4 - Журнал  виміру круговими прийомами

Пункт: Університет                           Прийом: І

Дата: 02.09.09 р.  Погода: сонячна Вітер: спокійно

Час: 13 год 20 хв. Видимість: добра Зображення: злегка хитке

 

Назва напрямку	Круг	Відліки по штрихах лімба	Відліки по мікрометру		а сер.	2с =   = Л-П ±       ±180°	(Л+П)/2	Приведений напрямок до нуля Мі = Аі - А1
			а 1	а 2
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.Василівка	КЛ	0° 00′	24′′	25′′	24,5′′	-6,5′′	27,8′′^0,0	0° 00′ 00′′
	КП	180° 00′	32′′	30′′	31′′
2.Іванівка	КЛ	92° 15′	33′′	33′′	33′′	-6,5′′	36,2′′^-0,6	92° 15′ 07,8′′
	КП	172° 15′	40′′	39′′	39,5′′
3.Берег	КЛ	181° 21′	27′′	29′′	28′′	-7′′	31,5′′^-1,1	181° 21′ 02,6′′
	КП	1° 21′	35′′	35′′	35′′
4.Гора	КЛ	283° 29′	40′′	41′′	40,5′′	-3,5′′	42,2′′^-1,6	283° 29′ 12,8′′
	КП	103° 29′	43′′	45′′	44′′
1.Василівка	КЛ	0° 00′	26′′	28′′	27′′	-6′′	30,0′′
	КП	180° 00′	32′′	34′′	33′′

 

Незамикання DЛ= +2,5′′; DП=+2′′; Dсер.=+2,2′′;

 

Замітки______________; Коливання 2с = 3,5′′.

    

Опрацювання журналу розпочинається в процесі спостережень. Його виконує помічник спостерігача. В графу 1 записують назви або номери геодезичних пунктів. Графа 2 – круг спостереження,в графи 3,4,5 записують відліки по лімбу і оптичному мікрометру. У графі 6 для кожного напрямку знаходять середнє значення (а₁+а₂) / 2. Після закінчення кожного пів прийому вираховують значення незамикання горизонту при КЛ і КП – відповідно DЛ і DП. Знаходять середнє значення Dср = (DЛ+DП)/2.

Якщо DЛ і DП будуть перевищувати допуск (6′′, 8′′, 0,2′, залежно від точності теодоліта, відповідно 1′′,2′′,0,5′), то подальше спостереження і обробку цього прийому не виконують. Прийом закреслюють і вказують причини браку. Забракований прийом спостерігають ще раз на тій самій установці лімба.

Вираховуємо подвійну колімаційну похибку 2с=Л-П±180° для кожного напрямку (графа 7). Допускається коливання 2с 9′′, 12′′, 0,3′ залежно від точності теодоліта (відповідно 1′′,2′′,5′′).

Якщо коливання 2с перевищують допуск – спостереження даного прийому закреслюють і повторюють на тій самій установці.

В графі 8 вираховуємо середні значення кожного напрямку: (Л+П)/2. Середнє значення початкового напрямку в кінці і на початку прийому повинно відрізнятися на величину середнього значення не замикання горизонту Dср. Нев’язку Dср. розподіляємо і виміряні напрямки за формулою:

δ і = (- D ср / n)∙(i -1),

(1.2)

де n – кількість напрямків, i – номер напрямку.

Вирахувані поправки δ _і для кожного напрямку записують в графі 8 над відповідним середнім напрямком.

Кінцеві значення приведених до нуля (0° 00′ 00′′) напрямків одержують шляхом віднімання середнього значення початкового напрямку (в нашому випадку 0° 00′ 27,8′′) із середнього значення кожного напрямку з врахуванням поправки δ _k. Ці дані записують у графу 9.

Обчислення значень виміряних напрямків на пунктах тріангуляції всіх класів виконують з точністю 0,1′′.

Результати кутових вимірів способом кругових прийомів не повинні перевищувати допусків, що у таблиці 1.3.

Звітна документація:кожному студенту представити до захисту:

журнал вимірювання напрямків одним круговим прийомом з дотриманням допусків при вимірюванні з обчисленими приведеними напрямками і оформлений згідно з вимогами.

Таблиця 2.1 - Журнал вимірювання зенітних відстаней                                                  

 

Дата: 9.06.09                   Погода: хмарно                         Коливання: злегка хиткі

Пункт: Університет       Початок спостережень: 10:15   Закінчення спостережень: 10:55                                                                                                                             

Назва на- прямків, місце на- ведення	Круг	Відліки по вер- тикальному крузі    І         ІІ	Середнє	Місце зеніта	Зенітна віддаль
1, в.в.ц	л	88 13 27     29	28	0 15 35	87 57 53
	п	272 17 42   42	42		87 57 53
2, в.в.ц	л	89 13 30     30	30	0 15 35	88 57 55
	п	271 17 40   40	40		88 57 55
3, в.в.ц	л	88 13 40     40	40	0 15 34	87 58 06
	п	272 17 28   28	28		87 58 06

   

ΔMZ=1″ при ΔMZдоп =15″

Подальше опрацювання результатів тригонометричного нівелювання полягає в обчисленні перевищень між суміжними пунктами тріангуляції.

При односторонньому тригонометричному нівелюванні перевищення між суміжними пунктами 1 і 2 (рис.2.2) знаходимо за формулою:

Рисунок 2.2 – Схема тригонометричного нівелювання.

                ,                              (2.4)

де

S₁₂ - горизонтальне проложення сторони 1-2,

Z ₁ - зенітна відстань, в п.1 на п. 2,

K₁ - коефіцієнт виливу кривизни землі і вертикальної рефракції, середнє значення якого становить K₁=0,15,

R - середній радіус кривизни Землі, R≈6371км

i₁ - висота приладу в т. 1 (вимірюється рулеткою при спостереженнях),

l₂ - висота піраміди візирної цілі в т.2.

При виконанні лабораторної роботи значення S ₁₂ та l₂ задається викладачем.

Звітна документація: кожному студенту представити до захисту журнал вимірювання зенітних відстаней, зошит з обчисленнями висот точок спостереження.

Аналіз роботи. Висновки

Вказати чи досягнута мета, чи виконане завдання. Яких допусків досягнуто всередині прийому і між прийомами.

5 Контрольні запитання

5.1 Дайте визначення зенітної відстані предмета. Покажіть зенітну відстань рисунком.

5.2 Який час доби є найбільш сприятливим для вимірювання зенітних відстаней?

5.3 Методика вимірювання зенітної відстані верха візирного циліндра пункта тріангуляції в одному прийомі.

5.4 Послідовність вимірювання зенітних відстаней на пункті тріангуляції на п’ять суміжних пунктів тріангуляції в 4 прийомах.

5.5 Допуски при вимірюванні зенітних відстаней в прийомі і між прийомами.

5.6 Покажіть суть тригонометричного нівелювання з допомогою схеми і формули.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Таблиця 3.1 – Технічні показники полігонометрії 4 класу, 1 та 2 розрядів     

^Показники	^4 клас	^1 розряд	^2 розряд
^1	^2	^3	^4
^Гранична довжина ходу, км: ^окремого ^між вихідною і вузловою точкою	^14,0 ^9,0	^7,0 ^5,0	^4,0 ^3,0
^Граничний периметр ходу, км	^40	^20	^12
^Довжина сторін ходу, км: ^найбільша ^найменша ^середня	^3,00 ^0,25 ^0,50	^0,80 ^0,12 ^0,30	^0,50 ^0,08 ^0,20
^Кількість сторін у ході, не більше	^15	^15	^15
^Відносна нев’язка ходу не більше	^1:25000	^1:10000	^1:5000

       продовження таблиці 3.1

^1	^2	^3	^4
^Середня квадратична помилка виміряного кута (за нев’язками у ходах і полігонах) кутові секунди, не більше	^3	^5	^10
^Кутова нев’язка ходу або полігону, кутові секунди, не більше, де n+1 кількість кутів у ході
^Середньоквадратична помилка вимірювання довжини сторони, см ^до 500м ^від 500 до 1000м ^понад 1000м	^1 ^2 ^1:40000	^1 ^2 ^-	^1 ^- ^-

 

2 Завдання кожному студенту і порядок виконання роботи:

з густити на карті планову мережу на об’єкті полігонометричними ходами 4 класу і 1 розряду. Виконати оцінку проектів полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду.

Вихідні дані: топографічна карта масштабу 1:25000 з нанесеними двома пунктами тріангуляції 3класу, границі об’єкту.

Тривалість роботи – 2 год.

Рисунок 4.1 – Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1і 2 класів. Грунтовий. Тип У10П

 

- охоронна плита - бетонна плита 50x50x10 з арматурою із дроту 05 мм у вигляді сітки зі стороною 10 см та двома монтажними петлями; об'єм — 0,025м³, вага — 50 кг;

- верхній — бетонна зрізана піраміда з металевою маркою у верхній площині та монтажними петлями, нижня площина - 20x20, верхня - 14x14, висота - 70 см; об'єм — 0,014 м³, вага — 28 кг;

- пізнавальний стовп — бетонний паралелепіпед 10x10x70; об'єм — 0,007 м³, вага—14 кг.

Для закріплення пунктів геодезичної мережі 3-го класу Інструкція [1] встановлює тип ґрунтового центру У20П (рис. 4.2).

Центри пунктів тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 3 та 4 класів споруджуються із чотирьох бетонних блоків із двома металевими марками:

- нижній — бетонний куб зі стороною 20 см з металевою маркою, вага — 16 кг;

- охоронна плита — бетонна плита 50x50x10 з арматурою із дроту 05 мм у вигляді сітки зі стороною 10 см та двома монтажними петлями, вага — 50кг;

- верхній — бетонна зрізана піраміда з металевою маркою у верхній площині та монтажними петлями, нижня площина 20x20, верхня 14x14, висота - 100 см, вага - 14 кг;

- пізнавальний стовп — бетонний паралелепіпед 10x10x70, вага — 14 кг.

Рисунок 4.2 - Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 3, 4 класів. Грунтовий. Тип У20П

У випадках близького залягання скелі збирається центр, який вміщує не менше двох блоків із металевими марками з обов'язковим бетонуванням нижнього центра у виїмку, вирубану у скелі, та встановленням на верхньому центрі пізнавального стовпа (тип УЗОП)

- у разі залягання скелі до 1 м, та 140П в разі залягання скелі від 1м до 1.8 м). Центр типу УЗОП показаний на рис. 4.3, а типу 140П — на рис. 4.4.

Рисунок 4.3 - Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3, 4 класів. Скельний. Тип У30П

Рисунок 4.4 - Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3, 4 класів. Скельний. Тип 140П

Якщо пункт тріангуляції необхідно закріпити на будівлі, застосовують центр типу У16 (рис. 4.5).

Рисунок 4.5 - Центр пункту тріангуляції, трилатерації, полігонометрії 1, 2, 3, 4 класів на будівлі. Тип У16

Крім центрів, на кожному пункті планової геодезичної мережі 2 класу необхідно встановити два орієнтирні пункти (ОРП). їх призначення — служити для азимутальних прив'язок геодезичних мереж нижчого класу в разі, якщо на зовнішній знак, звідки є видимість на суміжні пункти мережі, піднятися немає можливості (підгнили ноги знака, зруйнована драбина, знак повністю зруйнований тощо); служити для швидкого орієнтування на пункті (наприклад, в разі військових дій), у випадку складних метеорологічних умов (туман, імла, дощ). На центри орієнтирних пунктів має бути видимість як зі столика сигналу, так і зі землі.

Закладають ОРП на віддалі 500-1000 м (на забудованій території — не менше 250 м) від пункту тріангуляції. Для полегшення пошуку ОРП закладають так, щоб кут між напрямками на них становив приблизно 90 градусів. Орієнтирному пункту, в якого азимут менший, присвоюють № 1, другому — № 2.

Для закріплення ОРП на місцевості застосовується центр типу У5 (рис. 4.6).

Рисунок 4.6 – Орієнтирний пункт. Тип У5

 

На пунктах планової мережі 3 класу ОРП закладаються лише в тому випадку, якщо не забезпечується безпосередньо зі землі видимість (земля — земля) між суміжними пунктами мережі.

Пункти планових мереж 1 і 2 розрядів закріплюються менш капітальними центрами, висота яких становить 70-75 см. На незабудованих територіях закладають центр типу У15Н. На рис. 4.7 показана конструкція цього центру, розміри, а також форма зовнішнього оформлення у вигляді круглої канави із внутрішнім діаметром 130 см, зовнішнім — 180 см і глибиною 30 см.

Рисунок 4.7 – центр пункту планової мережі 1 і 2 розрядів для незабудованої території. Тип У15 Н.

На забудованих територіях закладають центри типу У15, У15К (рис. 4.8).

   

                             а)                   б)

Рисунок 4.8 – Центр пункту полігонометрії 1 і 2 розрядів:

а) для територій райцентрів, міст, селищ, сільських населених пунктів(тип У15)

б) для міста Києва, Севастополя та обласних центрів (тип У15к).

 

Виготовлення центрів здійснюється, як правило, централізованим шляхом за замовленнями геодезичних організацій на заводах залізобетонних конструкцій. При цьому використовуються багатосекційні опалубки, вібратори для ущільнення бетону, бетонозмішувачі та інша техніка.

Закладання центрів здійснюється з допомогою техніки (автоямобурів, екскаваторів) або вручну, із застосуванням найпростіших інструментів.

Таблиця 5.1 – Кількість прийомів вимірювання кутів.

Клас або розряд полігонометрії	Точність теодоліта
	0,5"	1"	2"	5"
2 клас	12	12	15	—
3 клас	—	9	12	—
4 клас	—	6	6	—
1 розряд	—	—	3	4
2 розряд	—	—	2	3

 

Для 5″-го теодоліта в 2 розряді полігонометрії m=3

Установки лімба в прийомах обчислюють за формулою:

.

(5.1)

Для 1 розряду:

.

тому установки лімба будуть:        

I прийом: 0º 00′,

II прийом: 60º 10′,

III прийом: 120º 20′.

Таблиця 5.2 - Журнал вимірювання кутів способом окремого кута

Дата: 15.09.09 р.  Погода: хмарна                     Закінчення спостережень: 11³º  

Пункт: 2               Початок спостережень: 11¹º Зображення: злегка хитке

№ прийому	Назва напрямку	Круг	Відліки по ГК				Значення кута	Сер. значення
			º	Мінути до 0,1			в півприйомі	кута в прийомі
				а1	а2	а сер
	1	КЛ	0	0,3	0,1	0,2	182º 33,8′
I	3		182	34	34	34		182º 33,7′
	1	КП	180	0,6	0,6	0,6	182º 33,6′
	3		2	34,2	34,1	34,2

 

4 Аналіз результатів. Висновки

Проаналізувати дотримання допусків всередині 3-х прийомів і між прийомами. Обчислити середнє значення кута  із трьох прийомів.

 

 

5 Контрольні запитання

5.1 Методика кутових вимірювань в одному прийомі способом окремого кута.

5.2 Допуски в межах одного прийому в способі окремого кута.

5.3 Допуски між прийомами в способі окремого кута.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Завдання для бригади і порядок виконання роботи

Виконати вимірювання напрямків на 3-4 візирні цілі способом кругових прийомів (2 прийоми). Роботу виконати в такій послідовності: підготовка до вимірювань, вимірювання напрямків, опрацювання журналу.

    Заняття проводиться на геодезичному майданчику університету – бригадою із 2 – 4 студентів.

Прилади і приладдя:теодоліт 2Т2,Т5 2Т5К або Theo – 020 на штативі; 3 – 4 візирні марки, журнал вимірювань напрямків способом кругових прийомів, кулькова ручка. 

Тривалість роботи – 2 год.

Рисунок 6.1 – Схема спостережень

     В пп1, пп2, пп3 –відцентрувати візирні марки.

     Згідно з табл. 1.1 (лаб. р. 1) встановити кількість прийомів вимірювання напрямків на пункті полігонометрії 2 розряду. Виміряти напрямки на пункті А способом кругових прийомів (2 прийоми). Зразок журналу дивись в лаб.р.1, табл.1.4. Опрацювати журнал спостережень.

  4 Аналіз результатів. Висновки

Проаналізувати дотримання допусків всередині 2 прийомів і між прийомами. Обчислити середні значення напрямків, приведених до нуля, із 2 прийомів.

5 Контрольні запитання

5.1 Методика вимірювання напрямків в одному прийомі способу кругових прийомів.

5.2 Від чого залежить кількість прийомів вимірювання кутів?

5.3 Як розраховуються установки лімба для кожного прийому вимірювань?

5.4 Назвіть допуски всередині прийому при вимірюванні напрямків в способі кругових прийомів.

5.5 Назвіть допуски між прийомами при вимірюванні напрямків в способі кругових прийомів.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Рисунок 7.1

 

 

Нехай А – центр пункта тріангуляції, він же вихідний пункт 1 полігонометричного ходу 1-2-3- і т.д.

На пункті полігонометрії 2 необхідно виміряти кут β2 між центрами пунктів тріангуляції А та пункта полігонометрії 3. Нехай наведення теодоліта, що в пункті 2, здійснюється на візирний циліндр V_А, що відхиляється від центра пункта А. Отже, замість кута β2 ми вимірюємо кут β2′, в який необхідно ввести поправку r за редукцію, щоб отримати кут β2.

Позначимо AV=lред - лінійний елемент редукції візирного циліндра на площину А, який можна виміряти лінійкою на центрувальному столику. Θред – кутовий елемент редукції, це кут виміряний в точці V за годинниковою стрілкою між напрямком на центр пункта А і напрямком на другу точку полігонометричного ходу (пп2)

З Δ АV2

                                           ,                                (7.1)

звідки

                                    ,                               (7.2)

За формулою (7.2) можна обчислити поправку за редукцію r.

В цій формулі l р – лінійний елемент редукції,  Θр – кутовий елемент редукції. Ці величини ми знаходимо графічно після проектування на одну і ту ж площину, якою є площина центрувального столика, візирного циліндра зовнішнього знаку пункта тріангуляції А і центра пункта тріангуляції А.

Рисунок 8.1 – Елементи редукції

     Нехай А – проекцiя на площину центра пункта трiангуляцiї, який одночасно є пунктом полiгонометрiї 1,на який вимiрюється напрямок з пункта полiгонометрiї 2.V_A – проекцiя на цю ж площину центра вiзирного цилiндра. Назвемо вiдрiзок АV_А = lp лiнiйним елементом редукцiї вiзирного цилiндра на площину центра пункта. Кут Θр в точцi V_A мiж напрямком на центр пункта A i напрямком на пункт полiгонометрiї 2, вимiряний за годинниковою стрiлкою назвемо кутовим елементом редукцiї; S₁ – сторона полiгонометричного ходу мiж пунктом трiангуляцiї А та пунктом полiгонометрiї 2; r₁ – поправка за редукцiю вiзирного цилiндра, яку необхiдно ввести у вимiряний напрямок пп2 – V_A , щоб отримати напрямок мiж центрами пунктiв 2 i А.

Iз трикутника AV_A2 за теоремою синусiв запишемо

звідки

,

(8.1)

а з врахуванням того, що кут r, малий

,

(8.2)

де

ρ” = 206265”.

 

2 Завдання студентові і порядок виконання роботи:

- з центрувального листа перенести в зошит для обчислень схему прив’язки полiгонометричного ходу до пункта трiангуляцiї і отриманi графiчним методом лiнiйний l p та кутовий Θp елементи редукції;

- привести кутовi вимiри, здiйсненi на пунктi полiгонометрiї на вiзирний цилiндр пiрамiди або сигналу пункта трiангуляцiї, до центрiв пунктів.

Вихiднi матерiали: оформлений центрувальний лист з результатами визначення лiнiйного та кутового елемента редукцiї, схема прив’язки полiгонометричного ходу до пункта трiангуляцiї; величина прив’язочного кута i вiддаль, виданi викладачем.

Тривалість роботи – 2 год.

Таблиця 10.1. -  Варіанти завдань

Варіант	Тип
1	173
2	174
3	175
4	161
5	114
6	Скельний
7	143
8	173
9	174
10	160

 

    4 Аналіз результатів роботи. Висновки

    Виконати порівняльний аналіз конструкцій реперів, які застосовуються в різних фізико- географічних умовах.    

5 Контрольні запитання

5.1 Призначення вікових, фундаментальних та звичайних реперів.

5.2 Які види реперів застосовують в залежно від фізико - географічних умов місцевості?

5.3 Назвіть особливості грунтових, скальних та стінних реперів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Тема: Нівелювання IV класу.

Мета: навчитися виконувати нівелювання IV класу з дотриманням: правильної методики нівелювання, правильної послідовності взяття відліків на станції, контролів (допусків) на станції; навчитися опрацьовувати журнал нівелювання IV класу.

Таблиця 11.1 – Зразок журналу нівелювання ІV класу

Хід від ____Rp1_______ до ______Rp2_________

Дата 10.02.09                            Погода хмарно

Початок 10____ год. ___ 10___ хв. Кінець __ 10__ год. __ 40_ хв.

Номер штати- вів і рейок	Далекомірні віда-лі до задньої і передньої рейок	Відліки по рейці			Перевище      мм	Середнє перевище- ння (мм)
		Задня	Передняя
_ 1 _ 1-2   (Rp1)	34(7)	1246 (1)	1208 (3)		+42 (11)	42 (13)
		1280 (2)	1238 (4)
	30(8)	6162 (6)	6020 (5)		+142(12)
		4882 (9)	4782(10)		+100(14)
_ 2 _ 2-1   (Rp2)	34	0968	1252		- 275	- 273.5
		1002	1277
	25	5788	6160		- 372
		4786	4883		- 100
Контрольні обчислення	(21)	(15)		(16)	(17)   (20)
		(19)

 

Обчислення в журналі на станції:

(21)= Σ(7) + Σ(8)                 (16)=∑(4)+(∑5)            (18)=∑(13)

 

(15)=∑(2)+∑6                     (17)=∑11+∑(12)

(19)=(15)-(16)                     20=1/2 (17)

Контроль:                                Контроль:

(19)=(17)                            (20)= (18)

 

Таблиця 12.1 - Журнал нівелювання ІІІ класу

Хід від Rp № 6                   до            Rp № 9

Дата 10.09.09          Початок 8¹º             Кінець 9-14

       Погода хмарно