Розділ1. Теоретичні аспекти функціонування логістики 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ1. Теоретичні аспекти функціонування логістики



ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………2

Розділ1. Теоретичні аспекти функціонування логістики

1.1 Сутність логістики постачання

1.2 Вибір місця розташування об’єкта дистрибуції

1.3 Специфічні функції транспортного обслуговування

Розділ2. Практичні аспекти реалізації логістичної концепції    

2.1. Аналіз основних тенденцій розвитку ринку будівельних матеріалів

2.2. Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації (АВС-XYZ- аналізу)

2.3. Обґрунтування логістичних рішень в сфері постачання

2.4 Оптимізація системи управління запасами на основі моделі EOQ із врахуванням запасів в «дорозі»

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринкових відносин радикальних змін зазнають концептуальні та фундаментальні положення економічних наук. В цьому аспекті лише використання набутого світового досвіду уможливить конкурентоспроможність вітчизняних підприємств на світовому ринку. Одним з найважливіших елементів цього досвіду сьогодні виступає компетентність у теорії та практиці логістичних рішень.

Мета курсової роботи: закріплення теоретичних знань з курсу «Функціональна логістика» і набуття студентами навичок проектування управлінських рішень на підприємстві на основі логістичних концепцій.

В даній курсовій роботі проводиться комплексне обґрунтування логістичних рішень для всіх сфер діяльності підприємства. Основний зміст та послідовність проектування логістичних рішень представлено блоками. Їх реалізація передбачає виконання оптимізаційних розрахунків.

Об’єктом дослідження для курсової роботи є розвиток ринку будівельних матеріалів.

Промисловість будівельних матеріалів включає виробництво стінових матеріалів, цементну промисловість, видобуток і первісну обробку мінерально-будівельних матеріалів, склоробну промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів та санітарно-технічних виробів. Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається в основному обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами та наявністю сировинного фактора. В останньому випадку розрізняють галузі переважно сировинної орієнтації — первинну обробку природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, облицювального, бутового каменю та ін.), виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін, а також галузі з орієнтацією переважно на споживача, якими є виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів тощо. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Виробництво будівельних конструкцій та деталей включає в себе підприємства з виготовлення збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій, які тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, населених пунктів зі значним обсягом житлового і промислового будівництва (основними з них є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське та Сумське), домобудівні комбінати (найбільш потужні зосереджені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі), а також виробництво будівельної цегли, розміщення якої орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут тощо.

Розвиток галузі капітального будівництва України характеризується прискоренням в останні часи тривалості виробничого циклу, збільшенням кількості нерухомих територіально закріплених об'єктів, які зводяться, а також високою залежністю виробництва від економіко-географічного положення та природно-географічних умов. Основні обсяги будівництва в Україні поки що зосереджені у великих містах, значними обсягами цивільного будівництва характеризується м. Київ. У процесі розвитку будівництва в країні виділились окремі галузі спеціалізації — промислове, комунікаційне, житлове, водогосподарське, військове та ін. Найважливішими факторами, за якими обираються райони і пункти будівництва є сировинний, трудовий, паливно-енергетичний, водний, кліматичний, фактор рельєфу та сейсмічності тощо.

 

Таблиця 2.1. Обсяги виробництва будівельних матеріалів в Україні

Вид будівельних матеріалів Од. виміру 2007 2008 2009 2010 9місяців 2011 2011 9місяців 2012
Плити та плитки керамічні млн.кв.м 20,6 22,1 28,6 41,3 31,7 44,3 36,4
Цегла керамічна не вогнетривка будівельна млн.умов.шт. 1890 2054 2312 2183 735 991 666
Цемент млн.тонн 12,2 13,7 15,0 14,9 7,5 9,5 7,3
Вапно тис.тон 5342 5450 5688 5128 2814 4043 3070
Блоки та цегла з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва млн.умов.шт. 1834 1969 2225 2077 680 951 823
Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю тис.куб.м 3204 3732 4597 3792 1170 1611 1221
Листи гофровані, шифер та аналогічні вироби з азбестоцементу млн.умов.плит 811 748 632 599 292 390 н/д
Вироби з асфальту або аналогічного матеріалу в рулонах млн.кв.м 56,2 56,6 55,5 50,4 22,0 28,7 н/д

У 2012 році спостерігалося пожвавлення у будівельній галузі. За підсумками І півріччя 2012року було введено в експлуатацію 3247тис.кв.м житла, що на 43,2% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Відновлення будівельних робіт на проектах вплинуло на динаміку обсягів виробництва будівельних матеріалів. Так, у січні-вересні 2012року, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, обсяги виробництва плит та керамічної плитки зросли на 15,1%, до 36,4млн.кв.м, вапна – на 9,1%, до 3070тис.тонн, блоків та цегли з цементу – на 21,0%, до 823млн.умовних шт., збірних елементів конструкцій для будівництва – на 4,3%, до 1221тис.куб.м. Тенденція до зменшення обсягів виробництва зберігалася лише по напрямах виробництва керамічної цегли та цементу.

У 2011 році, порівняно з 2010роком, скоротилися обсяги як експорту, так і імпорту будівельних матеріалів (Табл., 2.2.). Зменшення обсягів експорту було, насамперед, пов’язано зі скороченням попиту на будівельні матеріали у Російській Федерації та інших країнах СНД, які є основними споживачами української будівельної продукції. На зменшення обсягів імпорту, окрім коливань попиту, вплинула девальвація національної валюти, внаслідок якої суттєво зросли ціни на іноземну продукцію. Основними постачальниками будівельних матеріалів в Україну є підприємства Польщі, Туреччини, Іспанії, Італії та Китаю.

Таблиця 2.2. Експорт-імпорт окремих видів будівельних матеріалів у 2008-2012рр., тис.тонн

Най-ня

2008

2009

2010

Місяців 2011

2011

Місяців 2012

ЕКС ІМ ЕКС ІМ ЕКС ІМ ЕКС ІМ ЕКС ІМ ЕКС ІМ
Бруківка, бордюрний камінь та плити з природного каменю     40,9     –     31,5     0,2     34,2     0,1     14,3     0,6     25,3     0,7     21,1     0,3
Оброблений камінь для пам’ятників або будівництва     29,0     37,9     35,1     39,0     46,1     59,1     25,4     16,2     37,8     26,4     32,0     25,7
Шлаковата та мінеральна силікатна вата       13,0     85,6     21,9     91,4     15,6     96,7     4,5     21,6     8,0     36,0     10,8     26,3
Вироби з асфальту 2,4 69,0 2,7 80,1 1,0 89,2 0,7 39,7 0,9 54,1 0,5 38,9
Вироби з гіпсу або сумішей на основі гіпсу   8,0   250,1   51,0   146,8   90,7   108,3   27,5   30,9   35,8   42,8   36,5   15,1
Вироби з цементу, бетону або штучного каменю     84,0     113,2     152,2     161,3     230,3     277,3     108,3     63,3     142,4     94,6     61,8     40,5
Цегла, блоки та плитки вогнетривкі   110,8   119,6   115,6   150,4   96,5   110,5   48,6   19,3   81,9   37,5   78,6   40,0
Цегла будівельна, блоки для підлоги керамічні   31,5   44,6   47,1   86,3   39,3   115,7   28,0   31,4   41,3   45,7   46,5   30,8
Черепиця дахова   –   17,3   0,1   22,4   0,1   26,5   0,1   9,3   0,1   18,0   –   11,6
Плитка та плити для мостіння i покриття підлоги керамiчнi     44,0     465,3     80,0     589,9     152,1     594,4     105,8     120,8     173,4     203,0     176,5     144,0

У 2012 році зовнішньоекономічна діяльність дещо активізувалася. Зросли обсяги експорту-імпорту каменів для будівництва, шлаковати та силікатної вати, виробів з асфальту, вогнетривкої цегли, а також плит та керамічної плити.

У 2011 році український ринок нерухомості втратив інвестиційну привабливість. Проте на сьогодні є перспективи розвитку у торговельній та житловій сфері, оскільки у напрямі будівництва торговельної нерухомості існують можливості отримання прибутків від нових проектів, а на ринку житлової нерухомості зберігається дефіцит житла. У 2012 році зросли обсяги кредитування будівельної галузі (Рис., 2.2.). Так, за підсумками 9місяців 2012року, банками було надано нових кредитів на суму 20,1млрд.грн., що на 40,6% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Рисунок 2.2. Нові кредити, надані підприємствам будівельного сектору, млрд.грн.

2011
2012

Подальший стан галузі залежатиме від відновлення іпотечного кредитування та зростання платоспроможності населення. Спеціалісти прогнозують, що вихід з кризового стану підприємств будівельного сектору розпочнеться не раніше, ніж через рік.

У 2012 році спостерігалося деяке пожвавлення у будівельній галузі, в результаті чого зріс попит на будівельні матеріли, що позначилося на збільшенні обсягів їх виробництва. Так, у січні-вересні 2012року зросли обсяги виробництва плит та керамічної плитки, вапна, блоків та цегли з цементу, збірних елементів конструкцій для будівництва тощо. Тенденція до зменшення обсягів виробництва зберігалася лише у напрямах виробництва керамічної цегли та цементу. На сьогодні є певні перспективи розвитку у торговельній та житловій сфері оскільки у напрямі будівництва торговельної нерухомості існують можливості отримання прибутків від нових проектів, а на ринку житлової нерухомості зберігається дефіцит житла. Проте подальший стан галузі залежатиме від відновлення іпотечного кредитування та зростання платоспроможності населення. Спеціалісти прогнозують, що вихід з кризового стану підприємств будівельного сектору розпочнеться не раніше, ніж через рік.

 

Таблиця 2.3. Вихідні дані.

Частини Місячний обсяг заготовок, грн. Частка (за вартістю) в загальному обсязі заготовок, % Частка від загальної кількості, % Оцінка сталостей споживання, бали
Т1 610+5*50=860 860/12750*100%=6.74 15.7 3
Т2 950 7.45 7.5 2
Т3 1070-5*50=1320 10.36 5.4 6
Т4 730 5.72 10.8 10
Т5 520+10*50=1020 8.01 18.0 1
Т6 460+10*50=960 7.52 10.5 5
Т7 2010 15.76 6.2 8
Т8 2640 20.71 7.0 10
Т9 330+20*50=1330 10.44 6.6 7
Т10 680-5*50=930 7.29 12.3 9
12750 100 100 -

 

Для визначення категорій A,B,C доцільно скористатися коефіцієнтом варіації, який розраховується за формулою:

, де

СВ – накопичена частка за вартістю (верхня межа);

СН - накопичена частка за вартістю (нижня межа);

NB – накопичена частка за кількістю (верхня межа);

NН – накопичена частка за кількістю (нижня межа);

Як бачимо з формули коефіцієнта варіації, то для початку нам необхідно визначити верхні і нижні межі. Для цього впорядкуємо дані таблиці 2 в порядку спадання (за вартістю) та визначимо кумулятивну суму.

Результати узагальнених даних відобразимо в (табл., 2.4).

Таблиця 2.4. Результати обчислення узагальнених даних.

№ п/п

Складові частини

Місячний обсяг заготовок, (тис. грн..)

Частка (за вартістю)

Частка від загальної кількості

Сталість споживання,(бали)

Рекомен-довані групи

% ∑% % ∑%   ABC XYZ
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Т8 2640 20.71 20.71 7,0 7,0 10 А X
2 Т7 2010 15.76 36.47 6,2 13,2 8 А Y
3 Т9 1330 10.44 46.91 6,6 19,2 7 А Y
4 Т3 1320 10.36 57.27 5,4 25,2 6 В Z
5 Т5 1020 8.01 65.28 18,0 43,2 1 В Y
6 Т6 960 7.52 72.80 10,5 53,7 5 В X
7 Т2 950 7.45 80.25 7,5 61,2 2 В Z
8 Т10 930 7.29 87.54 12,3 73,5 9 В Z
9 Т1 860 6.74 94.28 15,7 89,2 3 С X
10 Т4 730 5.72 100 10,8 100 10 С Y
- 12750 100   100 - - - -

 

Наведемо діапазони змін коефіцієнта варіації для різних категорій:

А: V >3

В: 0,7 < V < 3

С: V < 3

Розрахуємо коефіцієнти варіації для кожної складової частини:

1)              →А

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А.

 

2)       →A

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А.

3)               →А

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А. Проте, при зміні груп верхня межа (36,47 та13,2) стають нижніми межами.

4)              →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

5)           →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

6)            →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

 

7)       →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

8)   →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

9)      →С

Дана складова частина заготовки відноситься до групи С.

10)                 →С

Дана складова частина заготовки відноситься до групи С.

Результати вищенаведених даних занесемо до Таблиці 2.4.

Результати розрахунків зобразимо графічно:

Рисунок 2.3. Коефіцієнт варіації

5% объема продаж (рис.2.3.)

Для XYZ – аналізу слід використовувати наступне:

Група X включає – майже стабільне споживання; ця продукція випадкова; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить >95%.

Група Y – споживання напівфабрикатів характеризується сильною нестабільністю; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить 70%.

Група Z – Стохастичне споживання; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить < 70%.

При використанні XYZ – аналізу рекомендовано користуватися такими оцінками:

X – 9-10 балів;

Y – 4-8 балів;

Z – 1-3 бали.

За результатами XYZ – аналізу види сировини поділені на такі групи:

Т1 = 3 бали і відноситься до групи Z.

Т2 =2 бали і відноситься до групи Z.

Т3 =6 балів і відноситься до групи Y.

Т4 =10 балів і відноситься до групи X.

Т5 1 бал і відноситься до групи Z.

Т6 =5 балів і відноситься до групи Y.

Т7 =8 балів і відноситься до групи Y.

Т8 =10 балів і відноситься до групи X.

Т9 =7 балів і відноситься до групи Y.

Т10 =9 балів і відноситься до групи X.

Результати вищеназваних даних занесемо до Таблиці 2.4.

На основі наведених даних та з метою формування логістичних рішень слід скористатися методом матричного подання інтегрованого ABC – XYZ – аналізу. (Результати зображено на Рис. 2.4.).

Рисунок 2.4. Матричне представлення ABC – XYZ – аналізу з оптимальним розподілом частин.

  X Y Z
A Т8 Т7,Т9  
B Т6 Т5 Т3,Т2,Т10
C Т1 Т4  

 

Отже, складові частини номенклатури виду Т8, Т7, Т9, Т5, Т6, Т1 – доцільно виробляти на даному підприємстві. А складові частини номенклатури виду Т2, Т3, Т10, Т4 – властиво купувати на стороні.

 

 

Таблиця 2.5. Вихідні дані

Критерії вибору постачальника Питома вага критерію Оцінка значення критерію за 10-и бальною шкалою постачальника А Оцінка значення критерію за 10-и бальною шкалою постачальника В Оцінка значення критерію за 10-и бальною шкалою постачальника С Оцінка значення критерію за 10-и бальною шкалою постачальника D
Надійність поставки 0,3 2,5 6 6,5 4,5
Ціна 0,25 4,2 4,6 5 6,5
Якість товару 0,15 6 7,5 8,5 5,8
Умови платежу 0,15 5,5 4,3 3,4 4,7
Можливість запланованих поставок 0,1 8,1 7,9 6,5 7,1
Фінансовий стан постачальника 0,05 2,3 4,1 3,3 2,4
Всього 1,00 28.6 34.4 33.2 31

 

Критерії вибору постачальника Питома вага критерію Добуток питомої ваги критерію на оцінку постачальника 1 Добуток питомої ваги критерію на оцінку постачальника 2 Добуток питомої ваги критерію на оцінку постачальника 3 Добуток питомої ваги критерію на оцінку постачальника 4
Надійність поставки 0,3 0,75 1,8 1,95 1,35
Ціна 0,25 1,05 1,15 1,25 1,62
Якість товару 0,15 0,9 1,13 1,27 0,87
Умови платежу 0,15 0,83 0,65 0,51 0,71
Можливість запланованих поставок 0,1 0,81 0,79 0,65 0,71
Фінансовий стан постачальника 0,05 0,12 0,21 0,16 0,12
Всього 1,00 4,46 5,73 5,79 5,38

 

Рейтинг між постачальниками розподілився так:

на першому місці – постачальник №3;

на другому – постачальник №2;

на третьому – постачальник №4;

на четвертому – постачальник №1.

Отже, можна зробити висновки, що оптимальним постачальником для укладання договору буде постачальник №3.

Таблиця 2.6. Рівномірності поставок ресурсів

Місяці Обсяг поставок Відхилення від середнього значення (хі- ) Квадрат відхилення (хі- )2
Січень 1550 200 40000
Лютий 1200 -150 22500
Березень 1050 -300 90000
Квітень 1800 450 202500
Травень 1150 -200 40000
Червень 1350 0 0
Всього 8100   395000

 

Розраховуємо відхилення від середнього значення (хі- ):

1=1550-1350=200

2=1200-1350= - 150

3=1050-1350= - 300

4=1800-1350= 450

5=1150-1350= - 200

6=1350-1350= 0

Розраховуємо квадрат відхилення (хі- )2:

2002=40000

-1502=22500

-3002=90000

4502=202500

-2002=40000

02=0

 

ρ = 100 – 19,1 = 80,9%

Коефіцієнт варіації становить 19,1 %

Отже, показник рівномірності поставок становить 80,9%. Значення коефіцієнта рівномірності не достатньо високе. Воно повинне наближатися до 100%. Поставки продукції даним постачальником здійснюється на недостатньому рівні, необхідно переглянути графік із обсягів поставок, можливості застосування штрафних санкцій до постачальника ресурсів, можливість зміни партнера.

Таблиця 2.7. Вихідні дані

Дані Ціна, у.од. Обсяг поставок Оплата ресурсів до моменту поставок
Січень 6.5 1050 6825
Лютий 6,2 1050 6510
Березень 6,3 1050 6615
Квітень 6,5 1050 6825
Травень 6.5 1050 6825
Червень 7,5 1050 7875
Липень 7,1 1050 7455
Серпень 7,2 1050 7560
Вересень 7,5 1050 7875
Жовтень 8,5 1050 8925
Листопад 8,5 1050 8925
Грудень 8,1 1050 8505
Витрати на закупівлю - - 90720
Витрати на зберігання - - 50400
Витрати на транспортування - - 60600
Загальні витрати - - 201720

 

Витрати на транспортування складають 5050 грн. за одну поставку вантажу.

Витрати на утримання запасів, рівні 24 грн. за одиницю ресурсу в рік.

Визначаємо загальні витрати при закупівлі ресурсів:

Витрати на зберігання:

 


 Витрати на транспорт:

Втранспорт = 5050×12=60600

 

Витрати на транспортування складають: 60600 у. од.

Загальні витрати на закупівлю складають: 90720 у. од.

Таблиця 2.8. Форвардна стратегія закупівель

Дані Ціна, у.од. Обсяг поставок Форвардні угоди на два місяці Форвардні угоди на три місяці Форвардні угоди на шість місяці
Січень 5,2 10050      
Лютий 5,5 10050      
Березень 4,7 10050      
Квітень 4,4 10050      
Травень 4,5 10050      
Червень 4,1 10050      
Липень 4,5 10050      
Серпень 4,9 10050      
Вересень 5,5 10050      
Жовтень 5,2 10050      
Листопад 5,5 10050      
Грудень 5,7 10050      
Витрати на закупівлю - -      
Витрати на зберігання - -      
Сукупні витрати - -      

Розглядається, що поставка рівна 10050 од. ресурсу на початку місяця, до його завершення буде повністю використана.

Витрати на утримання запасів рівні 24 грн. за одиницю ресурсу в рік.

Форвардна узгода на 2 міс. = 10026+10026*6.2=124322

Форвардна узгода на 3 міс. = 10026+10026*5.2=104270

Фондова узгода на 6 міс. = 10026+6*5.2=312811

575434

573027,84

Сукупні витрати = Взакупзбер

Сукупні витрати 2 міс = 502400+240768=743168

Сукупні витрати 3 міс = 575434+361152=936586

Сукупні витрати 6 міс= 573027,84+722304=1295331,84

Отже, найоптимальнішою стратегією закупівлі ресурсів буде форвардна угода на два місяці.

Таблиця 2.9. Постачання ресурсів на основі змішаної стратегії

Дані Ціна, у.од. Обсяг поставок Стратегія оплати до моменту поставки Форвардна угода на два місяці Форвардна угода на три місяці Форвардна угода на шість місяці
Січень 5,1 1050 5355 10710  16065  
Лютий 5,2 1050 5460 10920 16380  
Березень 5,5 1050 5775 11550    
Квітень 5,3 1050 5565 11130    
Травень 5,5 1050 5775 11550    
Червень 6,5 1050 6825 13650    
Липень 6,3 1050 6615 13230    
Серпень 6,4 1050 6720 - - -
Вересень 6,5 1050 6825 13650 - -
Жовтень 7,5 1050 7875 -   -
Листопад 7,5 1050 7875 15750 - -
Грудень 8,5 1050 8925 - - -
Витрати на закупівлю - -        
Витрати на зберігання - -        
Сукупні витрати - -        

 

Використовується змішана стратегія (з січня по червень діє стратегія до моменту поставок, а з липня по грудень – форвардна).

Розглядається, що поставка рівна 1050 од. ресурсу на початку місяця, до його завершення буде повністю використана.

Витрати на транспортування складають 10050 грн. за одну поставку вантажу.

Витрати на утримання запасів рівні 24 грн. за одиницю ресурсу в рік.

Взбер(до моменту постав)=

 

Сукупні витрати = Взакупзбер

Сукупні витрати до оплати =77479+12384=89863

Сукупні витрати 2 міс = 70009+18576=88585

Сукупні витрати 3 міс =75745+24768=100513

Сукупні витрати 6 міс =72588+43344=115932

Для форвардної угоди на два місяця витрати на утримання запасів складатимуть: 18576 грн.

Витрати на утримання запасів для форвардної угоди на три місяця складатимуть 24768 грн., на шість – 43344 грн.

Отже, найоптимальнішою стратегією закупівлі ресурсів із застосуванням змішаних стратегій закупівлі, тобто стратегія оплати ресурсів до моменту їх придбання та форвардна угода на два місяці.

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………2

Розділ1. Теоретичні аспекти функціонування логістики

1.1 Сутність логістики постачання

1.2 Вибір місця розташування об’єкта дистрибуції

1.3 Специфічні функції транспортного обслуговування

Розділ2. Практичні аспекти реалізації логістичної концепції    

2.1. Аналіз основних тенденцій розвитку ринку будівельних матеріалів

2.2. Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації (АВС-XYZ- аналізу)

2.3. Обґрунтування логістичних рішень в сфері постачання

2.4 Оптимізація системи управління запасами на основі моделі EOQ із врахуванням запасів в «дорозі»

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринкових відносин радикальних змін зазнають концептуальні та фундаментальні положення економічних наук. В цьому аспекті лише використання набутого світового досвіду уможливить конкурентоспроможність вітчизняних підприємств на світовому ринку. Одним з найважливіших елементів цього досвіду сьогодні виступає компетентність у теорії та практиці логістичних рішень.

Мета курсової роботи: закріплення теоретичних знань з курсу «Функціональна логістика» і набуття студентами навичок проектування управлінських рішень на підприємстві на основі логістичних концепцій.

В даній курсовій роботі проводиться комплексне обґрунтування логістичних рішень для всіх сфер діяльності підприємства. Основний зміст та послідовність проектування логістичних рішень представлено блоками. Їх реалізація передбачає виконання оптимізаційних розрахунків.

Об’єктом дослідження для курсової роботи є розвиток ринку будівельних матеріалів.

Промисловість будівельних матеріалів включає виробництво стінових матеріалів, цементну промисловість, видобуток і первісну обробку мінерально-будівельних матеріалів, склоробну промисловість, виробництво облицювальних, оздоблювальних матеріалів та санітарно-технічних виробів. Розміщення промисловості будівельних матеріалів визначається в основному обсягами будівельно-монтажних робіт за економічними районами та наявністю сировинного фактора. В останньому випадку розрізняють галузі переважно сировинної орієнтації — первинну обробку природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, облицювального, бутового каменю та ін.), виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін, а також галузі з орієнтацією переважно на споживача, якими є виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів тощо. Найпотужнішими центрами промисловості будівельних матеріалів є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Донецьк, Маріуполь.

Виробництво будівельних конструкцій та деталей включає в себе підприємства з виготовлення збірного залізобетону і залізобетонних конструкцій, які тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, населених пунктів зі значним обсягом житлового і промислового будівництва (основними з них є Харківське, Львівське, Криворізьке, Луганське та Сумське), домобудівні комбінати (найбільш потужні зосереджені в Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі), а також виробництво будівельної цегли, розміщення якої орієнтується на споживача. Великі центри виробництва будівельної цегли — Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Чернігів, Івано-Франківськ, Слов'янськ, Бахмут тощо.

Розвиток галузі капітального будівництва України характеризується прискоренням в останні часи тривалості виробничого циклу, збільшенням кількості нерухомих територіально закріплених об'єктів, які зводяться, а також високою залежністю виробництва від економіко-географічного положення та природно-географічних умов. Основні обсяги будівництва в Україні поки що зосереджені у великих містах, значними обсягами цивільного будівництва характеризується м. Київ. У процесі розвитку будівництва в країні виділились окремі галузі спеціалізації — промислове, комунікаційне, житлове, водогосподарське, військове та ін. Найважливішими факторами, за якими обираються райони і пункти будівництва є сировинний, трудовий, паливно-енергетичний, водний, кліматичний, фактор рельєфу та сейсмічності тощо.

 

Розділ1. Теоретичні аспекти функціонування логістики



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 70; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.41.214 (0.159 с.)