Завдання до лабораторної роботи № 6

1. Привести гігієнічне нормування шуму.

2. Привести коротку характеристику вимірювача ВШВ-003 та методику роботи з ним.

3. Порівняти експериментальні значення рівнів шуму для певних умов праці з нормативно допустимими значеннями.

4. Зробити відповідні висновки щодо умов праці у визначених шумових умовах.

28

Біологічна дія іонізуючого випромінювання на організм людини перш за все залежить від поглинутої енергії випромінювання. Поглинута доза випромінювання - це середня енергія, що передається випромінюванням речовині в певному елементарному об'ємі, до маси речовини в цьому об'ємі:

                                        (8.2)

Одиницею поглинутої дози випромінювання є грей (Гр): 1 Гр =1 Дж/кг.

Для порівняння біологічної дії різних видів випромінювання користуються коефіцієнтом якості випромінювання Q, що характеризує залежність несприятливих біологічних наслідків опромінення людини в невеликих дозах від повної лінійної передачі енергії (ЛПЕ) випромінювання.

Значення коефіцієнта якості для деяких видів випромінювання наведені у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Вид випромінювання	Коефіцієнт якості Q
Рентгенівське та гамма-випромінювання	1
Електрони і позитрони, бета-випромінювання	1
Протони з енергією менше 10 МеВ	10
Нейтрони з енергією менше 20 кеВ (теплові, повільні)	3
Нейтрони з енергією 0,1...10 МеВ	10
Альфа-випромінювання з енергією менше 10 МеВ	20
Важкі ядра віддачі	20

Оцінити радіаційну небезпеку хронічної дії випромінювання довільного складу можна за допомогою поняття еквівалентної дози опромінення, яка визначається як:

H_e = D * Q.                                        (8.3)

В якості одиниці вимірювання еквівалентної дози прийнято зіверт (Зв): 1 Зв = 1 Дж/кг. Використовується також бер (біологічний еквівалент рада: 1 рад = 0,01 бер): 1 бер = 0,01 Зв.

41

Лабораторна робота № 8

ДОСЛІДЖЕННЯ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ

Мета роботи: ознайомитися із нормативними вимогами до іонізуючих випромінювань та навчитися експериментально визначати рівень потужності лози випромінювань на робочих місцях.

Загальні відомості

Іонізуючим (радіоактивним) випромінюванням називають будь-яке випромінювання, що прямо чи посередньо викликає іонізацію середовища (утворення заряджених атомів або молекул - іонів).

За природою іонізуюче випромінювання може бути у вигляді електромагнітного та корпускулярного випромінювання, тобто рентгенівського та гамма-випромінювання або потоку корпускул - альфа-, бета-частинок, прогонів, нейтронів. Ці випромінювання можуть створюватись космічними променями та промисловими установками ядерних реакторів, прискорювачів заряджених частинок, високовольтних електровакуумних систем, рені!еноструктурного аналізу, радіаційної дефектоскопії, приладами для вимірювання товщини або густини і ін.

Число радіоактивних розпадів за одиницю часу прийнято вважати активністю радіоактивного джерела: А = dN / di. Вимірюють активність препарату у бекерелях (Бк). Позасистемною, спеціальною одиницею радіаційної активності є Кюрі (Ю): 1 Кі = 3,7-10¹⁰ Бк.

Для якісної оцінки ступеню іонізуючої дії рентгенівського або гамма-випромінювання в повітрі користуються поняттям експозиційної дози. Експозиційна доза визначає відношення повного заряду ь іонів одного знаку, що виникають в малому об'ємі повітря ь, до маси повітря в цьому об'ємі:

За одиницю вимірювання експозиційної дози прийнято кулон на кілограм (Кл/кг). На практиці користуються одиницею рентген (Р): \Р- 2,58-10 '⁴ Кл/кг.

 

 

40

Контрольні питання

1. Який фізичний зміст поняття шуму?

2. В чому зміст поняття звукового тиску та його рівня?

3. В чому полягає дія шуму на людський організм?

4. Чому низькочастотний шум менш шкідливий ніж високочастотний при однаковому рівні звукового тиску?

5. Яке значення має допустимий рівень звукового тиску в О БА на заняттях та в майстерні?

6. Який принцип покладено в основу роботи вимірювача шуму і вібрації ВШВ-003?

 

Лабораторна робота № 7