Первинні засоби пожежегасіння

Мета роботи: ознайомитися із первинними засобами пожежегасіння та отримати практичні навички при їх використанні.

Загальні відомості

Пожежа - неконтрольований процес горіння, щ супроводжується пошкодженням та знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для здоров'я і життя людей.

Пожежна безпека - стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвитку пожежі і впливу на людей її небезпечних чинників, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Забезпечення пожежної безпеки обтєктів народного господарства є предмет постійного піклування держави: наявність системи державних заходів боротьби з вогнем.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушенні норм і правил пожежної безпеки, невиконання Закону " Про пожежну безпеку"

 

53

При тривалих перервах в роботі з радіометром необхідно провести огляд відсіку живлення та батареї "Корунд". Для цього відкрити відсік живлення, вилучити батарею, переконатися у відсутності втрат електроліту (мокрих плям), а також окислення (потемніння) або сульфітації (снігоподібного нальоту) на контактах батареї і перехідної колодки.

Перед початком вимірювань виконати контроль напруги живлення.

Порядок виконання роботи

1. Вивчити будову, принцип і порядок роботи радіометра "Прип'яті,".

2. Виміряти рівень потужності дози гамма-випромінювання поза межами приміщення (фонове випромінювання) та в приміщенні лабораторії.

3. Виміряти рівень питомої активності бета-випроміюючих нуклідів у пробах зовнішнього середовища (гравій, бетон, пісок, продукти харчування).

4. Результати вимірювань занести у табл.. 8.2.

Таблиця 8.2

Параметри	Одиниці вимірювання	Величина
1. Рівень гамма-випромінювання поза межами приміщення (фон)	мР/год
2. Рівень гамма-випромінювання в примі­щенні лабораторії	мР/год
3. Рівень питомої активності чистої кювети (фон)	Кі/кг
4. Рівень питомої активності досліджуваного матеріалу	Кі/кг

Завдання до лабораторної роботи № 8

1. Привести гігієнічне нормування радіоактивності.

2. Порівняти одержані результати із нормами радіоактивної безпеки (НРБ-76).

3. Зробити висновки щодо рівня радіоактивного забруднення досліджуваних об"ектів.

 

52

Лабораторна робота № 6

ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ

Мета роботи: засвоїти методику дослідження виробничого шуму, навчитися аналізувати та експериментально визначати його рівень, ознайомитися із засобами захисту від шуму.

Загальні відомості

Шумом прийнято вважати будь-який небажаний для людини звук, що заважає сприйняттю корисних сигналів. Шум утворюється шляхом безладного поєднанням звуків різної частоти і інтенсивності. Виробничий шум може бути:

· механічного походження, внаслідок вібрації поверхонь машин і обладнання, а також одиничних або періодичних ударів у сполученнях деталей та конструкцій;

· аеродинамічного походження, при витіканні стисненого повітря або газу;

· гідродинамічного походження, при витіканні рідин;

· електромагнітного походження, виникаючий внаслідок коливань елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних сил.

Звукові коливання, що сприймаються людино, лежать в межах від 16 до 20000 Гц. Коливальний рух частин пружного середовища з частотою нижче 16 Гц - інфразвук, вище 20000 Гц - ультразвук. Звукова хвиля характеризується звуковим тиском Р, Па; коливальною швидкістю V, м/с; інтенсивністю звуку /, Вт/м²; густиною середовища р, кг/м³. Ці величини пов'язані між собою наступним співвідношенням:

I=P²/p*v.                                      (6-1)

Інтенсивність звуку (сила звуку) визначає потік енергії, що переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю поверхні, перпендикулярної напрямку поширення звуку.

Звуковий тиск - це різниця між миттєвим значенням повного тиску і середнім тиском у не збудженому середовищі.

17

Людське вухо сприймає у вигляді відчутного звука коливання пружного середовища найбільш важливого для слухового відчуття, що має інтервал частот близько 45...10000 Гц. Найменша інтенсивність I ₀ і звуковий тиск P ₀, що сприймаються людиною, приймають за поріг чутності (чуттєвості). Порогові значення I ₀ і P ₀ залежать від частоти звука. Так, при частоті 1000 Гц - звуковий тиск P ₀ = 2*10^-5 Па, а інтенсивність звуку І₀ = 10^-12 Вт/м². При звуковому тиску P ₀ = 2*10 ² Па і інтенсивності звуку І_о = 10 Вт/м² виникають больові відчуття (больовий поріг). То ж зона відчуття звуку лежить між порогом чутності і больовим порогом. Ця різниця досить значна. Щоб уникнути операцій з досить великими числами введено логарифмічну шкалу. Логарифмічна величина, що характеризує інтенсивність звуку 'шуму), одержала назву рівня інтенсивності звуку (шуму) L і вимірюється у безрозмірних одиницях белах (Б):

L= lg(I/I₀),                                     (6-2)

де І - інтенсивність звуку у даній точці, І₀ - інтенсивність звуку, що відповідає порогові чутності.

Інтенсивність звуку пропорційна квадрату звукового тиску. В такому разі:

L = lg(P²/P₀²) = 2-lg(P/P₀).                         (6-3)

Враховуючи, що людське вухо розрізняє прирість звуку в 0,1 Б, тобто 1 ¶ Б, годі:

L=10lg(I/I₀)=10-lg(P²/P ₀ ²) = 20lg(P/P₀).                (6-4)

При вимірюванні та аналізі шумів і при проведенні акустичних розрахунків весь діапазон частот розбивають на смуги частот певної ширини. Смугу частот, у якої відношення верхньої граничної частоти/j до нижньої f \ дорівнює 2, називають октавою. Якщо відношення f ₂ / f ₁ =  = 1,26, то ширина смуги дорівнює 1/3 октави.

Всі шуми залежно від частоти можна поділити на низькочастотні (16...350 Гц), середньо частотні (350...800 Гц) та високочастотні (понад 800 Гц).

18

Наприклад, середнє значення показів радіометра при вимірюванні проби становило 0364, а при вимірюванні фона-0257. Різниця склала 0364-0257=107. Одержане значення необхідно помножити на показник ступеню піддіапазону, на якому виконувались вимірювання, тобто на 10'⁹. Таким чином, активність проби склала 107-10^-9 Кі/кг або 1,07-10^-7 Кі/кг.

Для оперативного контролю питомої активності необхідно перемикач ВРЕМЯ перевести у нижнє положення і вимірювання виконувати через 10 хв. При цьому дещо збільшиться похибка вимірювання.

Для прискорення ліквідації показів між вимірюваннями рекомендується перемикач ф-Am перевести у положення j, а ВРЕМЯ - в нижнє положення. При цьому час ліквідації показів складатиме 30...40 с.

Якщо на цифровому індикаторі з'явиться сигнал переповнення, індукуватиметься одиниця старшого розряду, а останні три цифри згаснуть; перемикач ПРЕДЕЛ необхідно перевести у верхнє положення, а перемикач ВРЕМЯ - у нижнє положення. Через 10 хв виконати відлік трьох послідовних показів і визначити середнє значення.

При цих же положеннях перемикачів необхідно виконати вимірювання фону, віднявши його від одержаних показів радіометра при вимірюванні питомої активності проби, і помножити на показник ступеню піддіапазону, рівний 10"⁶. Наприклад, покази при вимірюванні проби - 3.19, а при вимірюванні фону - 0.57. тоді активність проби складатиме (3.19-0.57)*10^-6 = 2,62*10^-6 Кі/кг.

Технічне обслуговування радіометра. Технічне обслуговування виконується з метою підтримання радіометра у стані постійної готовності до використання і забезпечення максимального терміну служби.

Для виключення впливу радіоактивних забруднень, які можуть спотворити покази радіометра в процесі вимірювання, необхідно після закінчення роботи протерти корпус і захисну плівку під кришкою-фільтром тампоном, зволоженим спиртом або одеколоном. Кювету спочатку промити у мильному розчині, а потім - у чистій воді.

 

51

1. рівень гамма-фону, по можливості, не повинен перевищувати 0,025 мР/год, для чого бажано вимірювання виконувати у закритих приміщеннях із мінімальним рівне фону;

2. при підвищених значеннях гамма-випромінювання місце розташування проби бажано екранувати (обкласти з усіх боків свинцені'ми або стальними листами товщиною 20...40 мм)\

3. робоче місце повинне мати покриття, що миється (плівка на тканинній основі, поліетилен), що допускає багаторазове вологе протирання. Досліджувані харчові продукти підготовлюють у тому вигляді, у якому вони підлягають вживанню, тобто ретельно очищують, миють, відпарюють тощо. Пробу харчового продукту необхідно подрібнити, наприклад, потерти на кухонній терці, пропустити через м'ясорубку, або нарізати дрібними дольками тощо.

Перемикачі на передній панелі радіометра встановити у наступні положення:

РЕЖИМ - b;

j - Am - Am

ПРЕДЕЛ - нижнє положення;

ВРЕМЯ - 100 хв (верхнє положення);

???   - будь-яке.

Встановити радіометр з видаленою кришкою-фільтром на завчасно підготовлену чисту кювету. Включити і не менше, ніж через 100 хв, виконати відлік трьох послідовних значень фону та визначити середнє значення.

Помістити у кювету підготовлену пробу таким чином, щоб проба знаходилася нижче країв кювети на 3...5 мм для уникнення забруднення радіометра пробою.

Не менше, ніж через 100 хв виконати відлік трьох послідовних показів і визначити середнє значення. Для одержання величини питомої активності проби необхідно із одержаного значення відняти середнє значення фону. Одержана різниця являється виміряним значенням питомої активності проби.

50

За часовими характеристиками шуми можуть бути постійними і непостійними. Зокрема, постійними шумами вважають такі, рівень яких протягом 8-ми годинного робочого дня змінюється не більше ніж на 5 дБ.

Нормування шумів передбачено у ГОСТ 12.1.003-83 "Шум. Загальні вимоги безпеки" та САННиП №3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочому місці". Основою нормування шуму є обмеження звукової енергії, що діє на людський організм протягом робочої зміни, значеннями, безпечними для її здоров'я і працездатності.

Вплив шуму на людський організм обумовлений тим, що людина здатна сприймати широкий діапазон звуків певних частот (16...20000 Гц) у межах 0...140 дБ. На рис. 6.1 ці граничні значення рівнів звукового тиску зображені двома кривими. Нижня крива відповідає порогові відчуття звуку (чутності).До

Рис 6.1. Слухове сприйняття людини

того ж, логарифмічна шкала рівнів звукового тиску побудована так, що порогове значення звукового тиску Рд відповідає порогові чутності (L = 0 дБ) тільки на частоті 1000 Гц, що прийнята в акустиці за стандартну частоту. На різних частотах поріг чутності звуку різний - мінімальне значення його в діапазоні частот 800...4000 Гц, та із переміщенням по

частотній шкалі вверх і вниз значення- порогу чутності зростає. Особливо помітне зростання порогу чутності на низьких частотах. З цієї причини високочастотні звуки порівняно з низькочастотними однакового рівня звукового тиску більш неприємні для людини.

Верхня крива (рис. 6.1) відповідає порогові больового відчуття (/, =120...130 дБ). Звуки вищого рівня, ніж больовий поріг, можуть призвести до пошкоджень слухового апарату людини. Область на частотній шкалі, що лежить між цими кривими, називають областю звукового сприйняття. Людина може сприймати діапазон звуків в межах 0...140 дБ.

19

Певну уяву про рівні звукового тиску різних джерел шуму можна отримати із табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Джерело шуму	Звуковий тиск, Па	Рівень звукового тиску, дБ
Шепіт на відстані 0,3 м	2-Ю"^3	40
Розмова середньої голосності на відстані 1 м	210 ^3...1 10 "'	60..74
Металообробні, ткацькі та деревообробні верстати (на робочому місці)	210~'...2	80...100
Пневмопреси, пневмоклепка, тракторний двигун на відстані І м	210	120
Реактивні двигуни на відстані 1 м	Вище 2-Ю^2	Вищг 140

Найбільш небажаними для органів слуху є високочастотні шуми (1000...4000 Гц). Крім безпосереднього впливу на органи слуху шуми, зокрема, впливають на різні частини головного мозку, змінюючи нормальні процеси вищої нервової системи. При цьому спостерігається підвищена втомлюваність, загальна слабкість, роздратованість, апатія, послаблення пам'яті тощо. Під впливом шуму наступають зміни в органах зору і вестибулярного апарату, порушення функцій шлунково-кишкового тракту, підвищення внутрішньо­черепного тиску, виникають порушення обміну речовин в організмі тії ін. Під впливом шуму дуже високого рівня (більше 145 дБ) можливий розрив барабанної перетинки.

Нормованою характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц.

Таблиця 6.2

Робочі місця	Рівні Звукового тиску в дБ в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц								Рівні звуку, дБА
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Постійні робочі місця та робочі зони у виробничих приміщеннях	99	92	86	83	80	78	76	74	85

 

20

Для одержання величини радіоактивного забруднення поверхні необхідно із показів радіометра із знятою кришкою-фільтром поз. 10 відняти значення показів радіометра із закритою кришкою-фільтром поз. 10. Наприклад, на цифровому індикаторі при вимірюванні із закритою кришкою-фільтром з'явилося число 0237, а із відкритою кришкою-фільтром - 0581. Це означає, що забруднення поверхні бета активними речовинами складає, принаймні, 581-237=344 част/(хвсм²).

При вимірюванні малих значень радіоактивного забруднення і гамма-фона (менше 100 част/{хвсм²)) для підвищення точності вимірювання необхідно перемикач ВРЕМЯ перевести у верхнє положення. Не менше ніж через 20 с виконати відлік трьох послідовних показів і визначити середнє значення. Виконати обчислення, як зазначено вище.

Якщо на цифровому індикаторі спостерігається швидке зростання показів і через кілька секунд зявиться сигнал переповнення - висвітлюється одиниця старшого розряду, а останні цифри згасають, то перемикач ПРЕДЕЛ необхідно перевести у верхнє положення і через 30...40 с виконати вимірювання як при вимірюванні перемикача у нижньому положенні. Наприклад, 11.04. Це означає, що радіоактивне забруднення бета-частинками контрольованої поверхні складає 11,04*10³част/(хвсм²).

Якщо через 20...30 с після переводу перемикача ПРЕДЕЛ зберігається сигнал переповнення, значить радіоактивне забруднення поверхні перевищує 20-10³ част/(хв-см²).

Вимірювання питомої активності. Питома активність бета-випроміюючих нуклідів у продуктах харчування та інших пробах зовнішнього середовища вимірюється у спеціальній кюветі, що додається до приладу, при знятій кришці-фільтру. Одиницею вимірювання питомої активності є кюрі на кілограм (Кі/кг).

Для вимірювання питомої активності необхідне виконання наступних умов:

 

49

 

Для оперативного контролю потоку на місцевості ланок підвищеного гамма-фону рекомендується використовувати звуковий індикатор, частота сигналів якого пропорційна потужності дози гамма-випромінювання. Еїимикач поз. 8 при цьому знаходиться у положенні D =.

Вимірювання радіоактивного забруднення. При вимірюванні радіоактивного забруднення бета-частинками необхідно пам'ятати, що газорозрядні лічильники, які використовуються в радіометрі, фіксують гамма- і бета-випромінювання. Тому для врахування впливу гамма-фону необхідно спочатку виконати вимірювання закритої кришки-фільтру на відстані 1...2 см від контрольованої поверхні, а потім, знявши кришку, виконати вимірювання на тій же відстані.

Перед вимірюванням радіоактивного забруднення перемикачі передньої панелі радіометра встановити у наступні положення:

РЕЖИМ - р;

Н-Х — будь-яке;

ПРЕДЕЛ - нижнє положення;

ВРЕМЯ - 20 с (нижнє положення);

j-Аm - j;

D = - за бажанням оператора.

Радіоактивне забруднення визначається шляхом вимірювання радіометром густини потоку бета-випромінювання при знятій кришці-фільтру "g" поз. 10. Для знятої кришки-фільтру слід перемістити фіксатор у бік від кришки і перевернути радіометр кришкою вниз.

УВАГА. При знятій кришці-фільтру необхідно уникати пошкодження захисної плівки, що закриває лічильники іонізуючого випромінювання від забруднення радіонуклідами.

Вимірювання радіоактивного забруднення на межі "нижнє положення" здійснюється в одиницях густини потоку бета-випромінювання (частинок за хвилину на квадратний сантиметр); на межі "верхнє положення" в тисячах одиниць за хвилину з квадратного сантиметра (10³ хв*см²).

48

В табл.. 6.2 приведені допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот та рівні звуку (еквівалентні рівні звуку). Стандартом передбачено зони з рівнем звуку вище 85 дБА позначати спеціальними знаками, працюючих людей в цих зонах забезпечувати засобами індивідуального захисту. Корекція "А" дозволяє здійснювати інтегральну оцінку, наближену до сприйняття шуму людським вухом.

Стандартом забороняється навіть короткочасне перебування людей у зонах з октавним рівнем звукового тиску вище 135 дБ у будь-якій октавній смузі.

В табл. 6.3 приведені допустимі рівні шуму для різних видів трудової діяльності з урахуванням ступеню напруженості праці.

Таблиця 6.3

Вид трудової діяльності	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, ¶ БА
Творча робота з розробки нових програм, складання концепцій, написання статей; викладання	40
Праця вищих керівників виробництва, пов'язана з контролем групи людей, що виконують переважно розумову роботу	50
Висококваліфікована розумова праця, що потребує зосередження; праця, що пов'язана виключно з розмовами через засоби зв'язку	55
Розумова праця, виконання якої пов'язане із частими постійними вказівками та акустичними сигналами; робота, що потребує постійного слухового контролю; високоточна категорія зорових робіт"	60
Розумова робота, пов'язана із точним графіком за інструкцією (операторська), точна категорія зорових робіт	65
Фізична праця, що пов'язана із значною точністю, зосередженістю або постійним періодичним слуховим контролем	80

* постійний слуховий контроль - більше 50% робочого часу;

** За нормами природного та штучного освітлення, що затверджені Держбудом СРСР (СНиП ІІ-4-79).

 

21

При тривалій роботі працюючих в шумових умовах вражаються нервова та серцево-судинна системи, а також органи травлення. Це спонукає до зменшення виділення шлункового соку та його кислотності, а це в свою чергу приводить до захворювання гастритом. При значному рівні шуму виникає необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах, що негативно впливає на психіку людини.

Зниження рівня звукового тиску досягають як колективними, так і індивідуальними засобами захисту, зокрема, застосуванням звукоізоляції і звукопоглинання, архітектурно-планувальних заходів, зменшенням шуму в джерелах його виникнення, шляхом конструктивних змін тощо.

Прилади та обладнання

Для вимірювання рівня шуму використовується вимірювач шуму і вібрації ВШВ-003. Робота цього приладу побудована на принципі перетворення звукових і механічних коливань досліджуваних об'єктів у відповідні пропорційні їм електричні сигнали, які далі підсилюються та вимірюються.

В якості перетворювача звукових коливань в електричні сигнали використовується вимірювальний мікрофон М101. Електричний сигнал, який пропорційний звуковому тиску, підсилюється до величини, необхідної для нормальної роботи середньоквадратичного детектора, а потім надходить до стрілочного електромеханічного приладу, за допомогою якого відраховується вимірювана величина в децибелах. Спектральний аналіз здійснюється за допомогою октавних фільтрів, зосереджених в приладі.

Динамічний і частотний діапазони вимірювань середньоквадратичних значень рівнів звука вимірювача ВШВ-003 відповідає даним табл. 6.4

Таблиця 6.4

Мікрофон М10.1	Динамічний діапазон					Частотний діапазон, Гц
	Верхня межа, дБ	Нижня межа, дБ
		А	В	С	ЛИН
	140	25	30	30	35	10...20000

 

22

Перед вимірюванням потужності експозиційної дози перемикачі на передній панелі радіометра встановити у наступні положення:

РЕЖИМ-у;

Н-Х-Х;

ПРЕДЕЛ - нижнє положення;

ВРЕМЯ - 20 с (нижнє положення);

ф-Am-Am D = - за бажанням оператора.

Включити радіометр, для чого перемикач ПИТАНИЕ поз. 1 перевести у положення ВКЛ. При цьому на цифровому індикаторі повинне з'явитися чотиризначне число із комою після першої цифри. Не менше ніж через 20 с зробити відлік показів приладу у мР/год. Наприклад, на цифровому індикаторі з'явилося число 0,114. Це означає, що потужність експозиційної дози гамма-випромінювання складає 0,114 мР/год, або, що те ж саме, 114 мкР/год.

При вимірюванні малих рівнів потужності дози спостерігається значний розкид показів радіометра, викликаний статичним характером радіоактивного розпаду. Для підвищення точності вимірювання необхідно при величині потужності експозиційної дози до 0,100 мР/год перемикач ВРЕМЯ перевести у верхнє положення, через 20 с виконати відлік трьох послідовних показів і визначити середнє значення.

При вимірюванні потужності еквівалентної дози перемикач перевести у положення Н і виконати відлік показів у мікрозівертах за годину (мкЗв/год).

Якщо на цифровому індикаторі спостерігається швидке зростання показів та з'являється сигнал переповнення (індукується одиниця старшого розряду, а останні три цифри згасають), то перемикач ПРЕДЕЛ необхідно перевести у верхнє положення і через 20...30 с виконати відлік показів. Наприклад, на цифровому індикаторі з'явилося число 14,02. Це означає, що потужність експозиційної дози гамма-випромінювання складає 14,02 мР/год.

Якщо при верхньому положенні перемикача ПРЕДЕЛ через 30...40 с зберігається сигнал переповнення, то це означає, що потужність експозиційної дози перевищує 20 мР/год.

47

H-X - Перемикач виду вимірюваної потужності дози гамма-випромінювання.

j-Аm - Перемикач виду вимірюваної величини при вимірюванні бета-випромінювання:

j - густина потоку, част/(хв * см²);

Am - питома активність, Кі/кг.

ПРЕДЕЛ - Перемикач меж вимірювання: нижнє положення - чутливий під діапазон; верхнє положення - під діапазон, на якому чутливість радіометра у 10 разів нижче.

ВРЕМЯ (20, 200 с; 10, 100 мин) - Перемикач часу встановлення показів:

· нижнє положення - 20 с — мінімальний час установлення показів при вимірюванні потужності дози і густини потоку; 10 хв - мінімальний час встановлення показів вимірювання питомої активності;

· верхнє положення - час встановлення показів зростає у 10 разів - 200 с та 100 хв.

Підготовка та порядок роботи з радіометром.

Радіометр являється показуючим приладом із цифровою індикацією. При вимірюванні необхідно розраховувати покази індикатора з урахуванням положення перемикачів виду вимірюваного іонізуючого випромінювання та діапазону. Максимальна ємність цифрового індикатора- 1999.

Перед початком роботи з радіометром необхідно вставити батарею живлення "Корунд" або переключити зовнішнє джерело живлення "Електроніка Д2-ЮМ". Для установки батареї "Корунд" зняти кришку поз. 11 відсіку живлення. При роботі радіометра від зовнішнього джерела живлення напругою від 4,7 до 12,0 В підключити джерело до радіометра череч з'єднання поз. 9.

Вимірювання потужності дози гамма-випромінювання. Потужність дози гамма-випромінювання вимірюється при установленій кришці-фільтру поз. 10.Радіометр вимірює потужність експозиційної дози в мілірентгенах за годину (мі' гад) або потужність еквівалентної дози в мікрозівертах за годину {мкВ/год), Вибір виду вимірюваної потужності дози здійснюється перемикачем Н-Х.

46

Для підтримання постійного коефіцієнта підсилення вимірювального тракту в приладі передбачено генератор каліброваного сигналу.

На передній панелі приладу (рис. 6.2) передбачені органи управління:

· потенціометр - для регулювання коефіцієнта передачі при калібровці вимірювача ВШВ-003;

· кнопка "КАЛИБР" - для включення каліброваного генератора;

· гніздо "50 mV" - для подання каліброваного сигналу на вхід поперед­нього підсилювача;

· гніздо - для підключення попереднього підсилювача;

· реєструючий прилад — для відліку вимірюваних величин та контролю напруги джерел живлення;

· перемикач "ДЕЛИТЕЛЬ dB" - для зменшення вимірюваного сигналу та забезпечення нормальної роботи вузлів приладу;

· кнопка "V" - для включення інтегратора при вимірюванні швидкості вібрації;

· кнопка "1 kHz" - для включення фільтра низьких частот зрізу 1 кГц;

· кнопка "ФИЛЬТРЬІ ОКТАВНЬІЕ" - для включення октавних фільтрів;

· перемикач "ФИЛЬТРЬІ ОКТАВНЬІЕ" - для включення одного із десяти октавних фільтрів;

· перемикач "РОД РАБОТЬІ" - для контролю джерел живлення (батарей), підключення часових характеристик "F" або "S" та для відключення приладу;

· перемикач "ФИЛЬТРЬІ" - для підключення частотних характеристик "А", "В", "С", "ЛИН"; - -© - для підключення до приладу реєструючих вимірювальних приладів;

· гніздо -'- - для заземлення приладу;

· світлодіод "ПЕРЕГРУЗ" - для сигналізації про перевантаження сигналами функціональних вузлів вимірювального приладу;

· світлодіоди під відповідними шкалами - для вибору конкретного числового значення вимірюваної величини за певною шкалою.

 

24

Прилади та обладнання

Для вимірювання випромінювання в лабораторній роботі використо­вується радіометр бета-гамма випромінювання РКС-20.03 "Прип'ять".

Цей радіометр призначений для вимірювання: величини зовнішнього гамма-фону; забруднення радіоактивними речовинами житлових та виробничих приміщень, будівель та споруд, предметів побуту, одягу, прилеглої території, поверхні грунту, транспортних засобів; вмісту радіоактивних речовин у продуктах харчування.

Радіометр РКС-20.03 "Прип'ять" виконаний у вигляді портативного цифрового приладу у прямокутному футлярі із механічно міцного пластика. В якості детекторів бета- і гамма-випромінювання використовуються вмонтовані лічильники тиру СБМ-20.

При виявленні іонізуючих частинок або гамма-квантів у газовому об'ємі лічильників розвивається електричний розряд, що формує на виході електричної схеми імпульси напруги, які за допомогою електронного перераховую чого пристрою перетворюються у цифрову інформацію і відображаються на чотири розрядному рідиннокристалічному індикаторі.

Діапазон вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання - від 0,01 до 20,00 мР/год потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання від 0,1 до 200, ОмкЗв/год.

Діапазон вимірювання густини потоку бета-випромінювання - від 10 до 20*10 ³ част/(хв см²).

Діапазон вимірювання питомої активності - від 1*10^-7 до 2-10^-5 Кі/кг.

 

Зовнішній вигляд та розташування органів управління радіометра приведені на рис. 8.1 і відповідно призначені:

ПИТАНИЕ - Вимикач живлення радіометра.

КП - Кнопка контролю напруги живлення.

РЕЖИМ g- b - Перемикач виду іонізуючого випромінювання; у — гамма-випромінювання; b - бета-випромінювання.

45

(ГДЦ) - найбільше значення індивідуальної дози за один рік, яке при рівномірному впливі протягом 50 років не викликає в стані здоров'я людини і її наступних поколінь несприятливих змін, що можна виявити сучасними методами.

Згідно НРБ - 76 за основними ГДЦ встановлені наступні категорії осі. що опромінюються:

А - персонал, тобто особи, що безпосередньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань;

Б - обмежена частина населення, тобто особи, що безпосередньо не зайняті на роботі із джерелами іонізуючих випромінювань, але за умовами мешкання або розташуванням робочих місць можуть опинитися під впливом іонізуючого випромінювання, що використовується установами або видаляємих з відходами у зовнішнє середовище;

В - все населення.

Для категорії В - середньорічна ефективна еквівалентна доза становить не більше 1 мЗв (0,1 бер), для категорії Б - не більше 5-ти мЗв (0,5 бер).

На забруднених територіях від аварії Чорнобильської АЕС потужність дози гамма-випромінювання на місцевості обумовлена ізотопами цезію-137, цезію-134, церію-144, рутенію-106 та в основному тільки у 30-ти кілометровій зоні плутонієм-239, плутонієм-240 та стронцієм-90. Основний вклад у потужність найближчої зони (Київська, Житомирська) вносять ізотопи цезію-134 та цезію-137- більше 80%.

Густина радіоактивного забруднення, що відповідає допустимому рівню, складає: по цезію - 7 Кі/км¹, по стронцію - 3 Кі/км², по плутонію - 1 Кі/км' '. Допустиме радіоактивне забруднення води та продуктів харчування сісладає не більше ЗІО" Кі/л.

Для контролю за радіоактивним забрудненням у місцях мешкання, перебування та місцях роботи населення використовуються портативні радіометри. Місця радіаційної небезпеки означаються знаком у вигляді трикутники відповідно до ГОСТ 17925-72.

 

44

Підготовку до роботи приладу ВШВ-003 здійснюють наступним чином.

1. При роботі від гальванічних елементів напругою 1,5 В (типу 373, R6 А А та ін.) необхідно з боку заднього відсіку зняти кришку і зарядити прилад п'ятьма елементами (батарейками) та закрити кришку.

2. При роботі від електричної мережі змінного струму необхідно гальванічні елементи вийняти із відсіку і вставити джерело живлення та закрити кришку заднього відсіку.

3. Вимірювальний прилад слід заземлити, приєднавши його через гніздо -*-із шиною заземлення.

4. За допомогою механічного коректора виставити стрілку вказуючого приладу у нульове положення по шкалі 0-10. При цьому слід пам'ятати, що коректування стрілки у нульове положення виконується для відповідного положення приладу, в якому його будуть експлуатувати.

5. Вмикається прилад для експлуатації перемикачем "РОД РАБОТЬІ". Встановити перемикач "РОД РАБОТЬІ" в положення -\\-. В цьому положенні і здійснюється контроль напруги гальванічних елементів. Стрілка вказуючого приладу повинна знаходитись в межах від 7 до 10 по шкалі "µ": 10 dB. Про наявність живлення також сигналізує один із світлодіодів перемикача "ДЕЛИТЕЛЬ dB".

6. Встановити перемикач "РОД РАБОТЬІ" в положення "F" або "S". Після цього вимірювач ВШВ-003 готовий до роботи.

Пам'ятка. При вимірюванні рівня звуку вимірювачем ВШВ-003 в діапазоні частот 10...20000 Гц капсулем мікрофона М101 необхідно перед початком вимірювань та періодично в процесі вимірювань виконувати його електричне калібрування. Сутність її полягає у наступному.

Попередній підсилювач ПМ-3 разом з кабелем довжиною 5 м приєднують до гнізда вимірювального приладу. Еквівалент П-16 з'єднують з попереднім підсилювачем ПМ-3. З'єднувальним кабелем 5Ф6.644.249 довжиною 0,5 м з'єднують еквівалент П-16 із гніздом "50 V" вимірювача.

 

25

Перемикачі вимірювального приладу слід встановити у положення: "Делитель dB, ІІ" - 40; "Делитель dB, II" - 50; "ФИЛЬТРЬІ" - ЛИН; "РОД РАБОТЬІ" - F.

Натиснути кнопку "КАЛИБР" і через 1-ну хвилину після встановлення робочого режиму встановити потенціометром стрілку вказуючого приладу на поділку 4 на шкалі децибел. Величина каліброваного сигналу у цьому випадку буде рівною 94 дБ, що відповідає чутливості капсулю мікрофона М101 50 мВ-Па^- Для зручності відліку використовують світлове тасло, яке фіксує суму положень перемикача "ДЕЛИТЕЛЬ dB (1,11)", і за шкалою "dB" М101 проти світло діода, що світиться, визначають цифру, яка в даному випадку рівна 90. До неї додають значення показів по шкалі. При цьому потенціометром встановлюють стрілку вказую чого приладу на числову позначку по шкалі "µ" - 10 dB у відповідності до табл. 6.5.

Таблиця 6.5

1 Іасмортне значення рівня чутливості капсуля мікрофона М101 в d Б	Числова позначка на шкалі вимірювального приладу при калібруванні, dB
Від мінус 23 до мінус 23,25	1,0
Від мінус 23,25 до мінус 23,75	1,5
Від мінус 23,75 до мінус 24,25	2,0
Від мінус 24,25 до мінус 24,75	2,5
Від мінус 24,75 до мінус 25,25	3,0
Від мінус 25,25 до мінус 25,75	3,5
Від мінус 25,75 до мінус 26,25	4,0
Від мінус 26,25 до мінус 25,75	4,5
Від мінус 26,75 до мінус 27,25	5,0
Від мінус 27,25 до мінус 27,75	5,5
Від мінус 27,75 до мінус 28,25	6,0
Від мінус 28,25 до мінус 28,75	6,5
Від мінус 28,75 до мінус 29,00	7,0

 

26

Дія радіоактивних випромінювань на людину залежить не тільки від поглинутої дози та коефіцієнта якості випромінювання, але і від часу, протягом якого ця доза була одержана.

Про одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі наступні біологічні порушення в залежності від сумарної дози випромінювання:

- до 25 Гр - видимих порушень не спостерігається;

- 25050 Гр- можливі зміни в крові;

- 50-100 Гр - зміни в крові, порушується нормальний стан працездатності;

- 100-200 Гр - можлива втрата працездатності;

- 200-400 Гр - втрата працездатності, можливий смертельний наслідок;

- 400-500 Гр - смертність 50 %;

- 600 Гр і більше - смертельна доза.

Еквівалентна доза в 4-5 Зв, одержана людиною за короткий час при загальному опроміненні тіла, може привести до смертельного наслідку, однак така ж доза, одержана протягом всього життя, не приводить до видимих змін.

Первинною дією випромінювання на організм людини є пошкодження молекул, що відбувається за рахунок збудження та іонізації атомів. Оскільки основна частина маси тіла людини складається із води (75 %), первинні процеси переважно визначаються поглинанням випромінювання водою клітин, іонізацією молекул води із виникненням високоактивних у хімічному відношенні вільних радикалів типу ОН або Н і наступними ланцюговими каталітичними реакціями. Це є непряма дія випромінювання через продукти радіолізу води. Пряма дія іонізуючого випромінювання може викликати розщеплення молекул білка, розрив найбільш міцних зв'язків та інші зміни.