Основні напрями державного регулювання економіки.

Головною метою державного регулювання економіки є реалізація конституційного положення про те, що держава забезпечує її соціальну спрямованість (ст. 13).

Виходячи з цього, найважливіші завдання суб'єктів, що реалізують свої управлінські повноваження в сфері економіки, полягають у забезпеченні економічної стабільності, гармонійного розвитку виробництва і соціальної сфери, зміцненні наукового потенціалу, створенні сприятливих умов для ефективного господарювання й оптимальної реалізації як суспільних, так і приватних інтересів.

У сучасних умовах держава є активним суб'єктом економіки. Вона займається як безпосереднім господарюванням, так і здійснює певні регулятивні функції щодо всього суспільного виробництва.

Державне регулювання економіки здійснюється через низку заходів, які прийнято називати економічною політикою. Ця політика базується на стратегічних цілях держави, які відображають інтереси всіх громадян і спрямовані на розвиток суспільства й добробуту його членів. Оскільки стратегічні орієнтири відображають головні цілі всього суспільства, а їх досягнення потребує багатопланових дій, то й державна економічна політика за своїми напрямами охоплює всі сфери суспільного життя.

Об'єктом державного регулювання є вся економічна система держави.

Суб'єктом державного регулювання виступає держава в особі органів влади. Президент країни, Верховна Рада, уряд, міністерства, адміністрації - усе це безпосередні суб'єкти державного регулювання.

 

1. Забезпечення легітимності підприємницької діяльності

Враховуючи соціально-економічні та політичні зміни в нашій країні за останні 10-15 років, коли держава вже не управляє (у класичному розумінні) економікою країни, а разом з іншими чинниками регулює її, як об'єктивний процес можна назвати появу класу людей, які самостійно, на власний ризик, здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. У разі відповідності чинному законодавству така діяльність має назву підприємницької, а громадяни, які її провадять,- підприємці. Держава зацікавлена в появі та становленні класу підприємців із багатьох причин. Тут можна назвати деякі, а саме:

поява нових робочих місць;

сплата податків із підприємницької діяльності;

розширення спектра товарів і послуг, що надаються населенню тощо.

Для того щоби державне регулювання підприємницької діяльності відбувалось ефективно, щоби воно стимулювало появу нових підприємців і, водночас, приносило користь і державі, і громадянам (не задіяним у цьому виді діяльності), втручання держави в усі процеси підприємництва має бути мінімальним та ефективним. Мінімальність забезпечить свободу дій для підприємців, а ефективність допоможе забезпечити права і свободи інших громадян та сприятиме виконанню державою своїх функцій і завдань. Загалом же під легітимацією підприємницької діяльності слід розуміти дії з боку компетентних державних органів і посадових осіб із надання дозволу на підприємництво.

2. Захист економічної конкуренції (антимонопольна діяльність)

Одним із важливих чинників якісного розвитку ринкових відносин у сучасній Україні є створення рівних можливостей для суб'єктів підприємницької діяльності та конкуренція між ними Конкуренція є однією з найголовніших складових ринкової економіки, коли відомий принцип «попит породжує пропозицію» втілюється в життя Утім, практика показує, що так виходить не завжди В основі порушень правил економічної конкуренції лежить багато факторів Найбільш демонстративно негативні наслідки такого становища характеризуються проявами монополізації того чи іншого сегменту ринку.

Монополізація - це досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

3. Створення спеціальних (вільних) економічних зон Одним з важливих напрямків державного регулювання економіки України є створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (далі - СЕЗ).

Спеціальна (вільна) економічна зона - це частина території України, на якій установлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, який проявляється у пільгових митних, валютно-фінансових, податкових та інших умовах для національних та іноземних юридичних і фізичних осіб

4. Інвестування економіки

Для того щоб економічні показники діяльності держави та добробуту громадян зростали, потрібні різні заходи, зокрема і вкладання коштів в ті чи інші сектори народного господарства або конкретні підприємства. Одним із способів такої діяльності є інве­стування.

 

Отже, необхідно вказати, що держава повинна бути обов'язково присутньою у процесі регулювання економіки. При цьому адміністративно-правові аспекти її впливу мають спрямовуватись на досягнення таких завдань:

Створення умов для вільного економічного розвитку.

Захист економічної конкуренції (антимонопольна діяльність).

Здійснення цінової політики, контроль процесів грошового обігу

Державна підтримка невиробничих і соціально важливих сфер

Забезпечення контролю і нагляду за раціональним користуванням природними ресурсами

Сприяння покращенню добробуту громадян