Психологічн основи навч грамоти

Молодші дошкільни

Зміст роб у 2 напрямках:

1. З розв. фонетичного слуху

2. З вдосконалення звуковимови (з форм. правильної звуковимови)

Завдання:

1. Навч. слухати і розуміти почуте

2. Розрізняти значення слів, що різняться одним звуком

3. Добирати 2 – 3 слова з певним звуком

4. Вдосконалювати звуковимову

5. Пояснення твердих приг. в кінці слова, дзвінких пригю в середині слова.

4 рік життя:

Зміст роботи:

- з розв. слухової уваги, фон. слуху.

- з форм. правильної звуковимови.

Завдання:

- навч. слухатита розуміти почуте

- розв. фон. слуху

- вдосконалення звуковимови:

1. голосних ненагол.

2. тв. приг. [Ч] [Р] в кінці слова

3. мякого приг. [ Й], кінцевого [Т´]

4. звуків [Г], [Ґ]

5. дзвінких приголосних у кінці (у середині слів).

СЕРЕДНЯ ГРУПА:

Мета: підготовка до опанування звукового аналізу слів і розвитку в дітей керування руками й пальцями для елементарної підготовки руки до письма.

Зміст

Фонетико-фонематична робота з дітьми середньої групи: діти порівнюють, змінюють слова; виділяють окремі звуки, у тому числі й інтонаційно; виокремлюють звуки, диференціюють їх на тверді й м’які. На заняттях широко використовуються словесні матеріали: вірші, лічилки,Ю приказки, казки, історії, ігрові ситуації. Підготовка руки до письма: головне місце посідає образний контекст руху, його словесний супровід та емоційне ставлення дитини до того, що вона зображує.

Старша група:

Робота триває у двох напрямках:

- засвоєння фонетичних аспектів мовлення, тобто здатність орієнтуватися у звуковій системі мовлення, поступово осягаючи її закономірності (проведення звукового аналізу слів, диференціація звуків за їхніми якісними характеристиками (голосні наголошені, ненаголошені; приголосні тверді й м’які);

- підготовка руки до писання –

 

ПСИХОЛОГІЧН ОСНОВИ НАВЧ ГРАМОТИ

Психологія вивчає процес використання людиною мови, як мовленнєву діяльність. Види: усне і писемне мовлення.

Види мовленнєвої діяльності: слухання і говоріння, читання і письмо.

Кожний вид мовленнєвої діяльності має свою структуру, забезпечена своєрідними діями, операціями. Ефективною мов-ва дія-ть не може бути без мотивації. Мотивація навчання грамоти є інтерес до друкованого слова, пізнавальний інтерес, долучення до світу дорослих.

Унав-ні необхідно враховувати дані психологічних досліджень з проблем розвитку всих псих. процесів: сприйняття, мислення (розвиток аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення, вміння доходити висновку), розв. уваги, пам яті, уяви, творчих здібностей. Треба враховувати дані психологів про вікові та індивідуальні особливості протікання і формування психологічних процесів.

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ

Педагогічні основи – процес оволодіння грамотою – складна інтелектуальна дія-ть, яка потребує високого рівня організації навчальної діяльності, вибір ефективних засобів, методів, прийомів нав-ня. Оволодіння грамотою відбувається під безпосереднім педагогічним впливом за певними правилами:

1. мотиваційне забезпечення навчального процесу

2. гармонійний всебічний розвиток

3. природо відповідність організації нав-ої дія-ті

4. науковість, доступність

5. систематичність

6. наочність

7. міцність і дієвість результатів нав-ня

8. індивідуалізація та диференціація нав-ня

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ГРАМОТИ, ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД

Найпоширеніші методи в минулому вітчизняної школи:

1. Буквоскладальний

2. Складовий

3. Звуковий

4. Цілих слів

Буквоскладовий – найдавніший метод навч. Складання вивчення букв у склади, слова. Поч. навч. грамоти з вивчення назв букв окремим словам. Таке навч. грамоти було несвідоме, механічне.

Складовий метод – заучування складів. Далі переходимо до читання слів з вивченими складами. Недоліки: механічне. Сучасне наше письмо спирається на цей метод: наше письмо є поскладовим.

Звуковий метод 3 різновиди:

1. Аналітичний

2. Синтетичний

3. Аналітико – синтетичний

Поширився в середині 19 ст. Навчання поч. з показу учн. цілого речення, викладеного з розрізної азбуки, і читання цього речення. Потім речення розкладалося на слова усно – на склади – звуки – букви. Недоліки: механічно запам. слів і складів дітьми без розуміння їх звукового складу – аналітичний метод.

Синтетичний метод в Росії, педагогом Корфом. Навч. грамоти поч. з вивч. окремих звуків, буквів. Після ознайомлення з кількома гол. і приг. робться синтетична робота:

Вивчені букви і звуки сполучаються у склади і слова.

Аналітико – синтетичний середина 19 ст (Ушинський)

Суть: в процесі навч. грамоти в однаковій мірі застосовувати як аналіз так і синтез. Навч грамоти поч. звуковим аналізом, а потім синтетичним.

Метод цілих слів. Суть: поч. з чит. й письма цілих слів, хоч учні і не знали букв і звуків. Недоліки: не забезпечує свідомого навч. грамоти.

6. ЗВУКОВИЙ АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНИЙ МЕТОД – ОСНОВНИЙ СУЧАСНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ ГРАМОТИ. Середина 19 ст (Ушинський)

Сут ь: в процесі навч. грамоти в однаковій мірі застосовувати як аналіз так і синтез. Навч грамоти поч. звуковим аналізом, а потім синтетичним.

Хід заняття, розроблений Ушинським у такому порядку:

1. Звуковий розбір

2. Письмо

3. Чит. написаного

4. Чит. тих самиз слів з азбуки

5. Чит. і списування з друкованої азбуки нових слів і фраз.

6. Відшукуваня знайомих букв і складів у якомусь оповіданні.

7. Впр. на складання слів із букв друкованої азбуки наклеєної на картон

Прийоми аналітико – синтетичного методу:

1. Угадування заданих звуків у словах

2. Добір дітьми слів на задані звуки

3. Поділ слів на склади і складів на звуки

4. Складання слів із букв

5. Різні перетворення слів.

ПІГОТОВКА ДО НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ДІТЕЙ 4Р.ЖИТТЯ

Зміст роботи:

- з розв. слухової уваги, фон. слуху.

- з форм. правильної звуковимови.

Завдання:

- навч. слухати та розуміти почуте

- розв. фон. слуху

- вдосконалення звуковимови:

1. голосних ненагол.

2. тв. приг. [Ч] [Р] в кінці слова

3. мякого приг. [ Й], кінцевого [Т´]

4. звуків [Г], [Ґ]

5. дзвінких приголосних у кінці (у середині слів).

Методика розвитку мовленневого слуху у дітей 4-го року життя.

З дітьми 4 року життя проводиться робота, спрямована на розвиток слухової уваги мовного слуху. Уточнення і закріплення правильної вимови звуків, вироблені чіткої вимови слів дорослий здійснює, у процесі повторення скоромовок, завчання загадок, лічилок, віршів, насичених певними звуками. Пропоновані для завчання вірші варто використовувати як вправи для правильного використання інтонаційних засобів виразності. У процесі розучування з дитиною вірша дорослий показує приклад виразного читання й просить дитину відтворити їх так само. Повторюючи слідом за дорослим тексти віршів, дитина буде вчитися правильно користуватися інтонаційними засобами виразності, розвивати свій мовний слух (Гра «Теремок»).

Розвитку слухової уваги й мовного слуху сприяють спеціальні вправи, а також дібрані вірші, у яких потрібно знайти помилки, загадки. Щоб полегшити відгадування, потрібно викор. наочність. Діти цього віку краще запамят. загадки, якшо попередньо познайомляться з предметом.

Методика ознайомлення зі словом, як звуковим явищем, дітей дошкільного віку.

Відповідно програмі «Я у Світі» дошкільники засвоюють слова, що відносяться до природи: назви тварин, рослин, не живої природи. Дитина досить рано возєднується з природою з ранніх років: звертає увагу на спів пташок, на те як ричить собака.

Найважливішим методом являється спостереження. В процесі спостереження в природі у дітей збагачується словник і відбувається естетичне виховання, що збагачує почуття і емоційну сферу особистості.

Напрямки по ознайомленню зі словом:

1. Оволодіння словами, які означають предмети і явища навк. середовища, на основі їх цілісного сприйняття.

2. Поглиблення словникової роботи на основі ознайомлення з властивостями і якостями предметів і явищ, освоєння змісту слова на рівня значення.

3. Формування родових і видових узагальнень, а також освоєння слова як одиниці мови.

Навести приклади використання дидактичних ігор з серії «Живі слова» у процесі формування навичок звукового та складового аналізу-синтезу.

Навести приклади використання дидактичних ігор на вдосконалення навичок складового аналізу.

Навести приклади орієнтовної моделі заняття з навчання елементів грамоти дітей 6-го року життя на етапі ознайомлення дітей з реченням та його словесним складом, закріплення знань дітей про слово, як звукове явище.

Програмовий зміст:

- Знайомити дітей з буквою М, освоювати способи складового читання.

- розширювати і систематизувати знання про речення; познайомити з умінням складати графічний запис речення;закріпити уміння проводити звуковий аналіз слова4

- вих. бажання отримувати знання, готовитися до школи.

Метод. прийоми: Пояснення, показ, закріплення, нагадування, гра, викор. худ слова.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Робота з реченням

Діти, що робить Мишко, коли ловить вас? (ричить)

Правильно. Виходить речення «Мишко ричить»

Скажіть скільки слів в реченні? Яке перше слово?а яке 2 – ге?

Складемо схему. Діти кожне слово в реченні позначається черточкой ______, а перше слово об означається верт. Палочкою!___), а останнє слово в реченні позначається ___.)

Скл. схему речення Мишко ричить.(викор. карточки)!____ ____.

Скільки карточків ти викор.

 

Звуковой анализ слова.

Зякого звука починається імя у медведика. Правильно з звука М.

Згадайте і назвіть слова, які починаються на звук М (мед, мам) а давайте зробимо звуковий аналіз слова мама.

Для цього у нас на столі лежать карточки синього і червоного кольору, що вони означають (червоний – гол, приг. – синій)

Фізкульт хвилинка

Правильно, со звука М

Печатание буквы «М».

Учимся печатать букву «М».

Посмотрите, как пишется буква «М». Есть буква заглавная и строчная.

-Для чего нужна заглавная буква? (с неё пишутся имен, фамилии, клички животных, Названия городов, а ещё с неё начинается предложение)

Строчная буква выглядит, как строчная, только поменьше ростом.

Сначала мы будем учиться печатать заглавную букву.

Высота заглавной буквы две клеточки. Сначала ставим вертикальную палочку высотой две клеточки, затем отступив вправо, две клеточки ставим ещё одну вертикальную палочку высотой две клеточки. Затем находим центр между нижними точками начерченных линий и соединяем их с верхними концами.

Отступив от напечатанной буквы одну клеточку вправо, печатаем следующую букву.

Строчная буква помещается в одну клеточку.

Ставим вертикальную палочку высотой одна клетка, рядом ставим вторую палочку, а затем, находя центр на нижней линии клеточки, соединяем его с верхними точками вертикальных палочек, рисуем, так называемую, «галочку».

Приготовились к работе в тетрадях. Напоминаю о правильной осанке во время письма.

Работа детей в тетрадях в клеточку.

После того, как дети написали две строчки предложить отдохнуть.

Наши пальчики писали,

Наши пальчики устали.

Мы немного отдохнём

И опять писать начнем.

На третьей строке буква заглавная и буква строчная чередуются.

-Молодцы. Вы хорошо потрудились. Выделяю детей, которые выполнили задание более качественно.

Итог занятия.

Дается оценка работе детей.

-Но что это? Мне кажется, наш Мишутка пошевелился. Это неспроста, может быть, у него для нас есть какой-нибудь сюрприз? (подзываю одного ребёнка, чтобы он посмотрел, что принёс Мишутка в рюкзаке)

-Ой, да это же мёд!

-Спасибо тебе Мишутка. Какая всё-таки чудесная эта буква «М», вкусная и полезная. Мишутка мы обязательно покушаем твой мёд с чаем.

 

Предварительная работа: чтение сказки Ш.Перро «Золушка», беседа по содержанию сказки, беседы по вопросам нравственного воспитания, разгадывание ребусов и кроссвордов.

Материалы и оборудование: одежда для Золушки: юбка, фартук. Сундук с нарядным бальным платьем. Корзина с заданиями, магнитофонная запись голоса Лесника. Мел. Изображения Тима и Тома. «Волшебная» иголка (из фольги). «Волшебная» свеча. Ребус-табличка с изображением: барабан, арбуз, лук. Звуковички Д,Р,А,В,А. – для игры «Живые звуки». Листы со словами: карета, бал, на, поедет. Изображения Тима и Тома. Свиток с текстом.

Раздаточный материал: магнитные доски, карточки с изображением цветов (мак, сирень, роза), карточки с изображением корзины, овощей, карандаш. По три тарелочки на парту с табличками: «Фасоль», «Горох». Тряпочки. Фломастеры.

Ход занятия.

Девочка: Я Золушка.

Воспитатель: Вот ты нам и нужна. Мы узнали от твоего отца, что ты хочешь поехать на бал во дворец, но у тебя очень много работы, вот наши ребята и решили тебе помочь. Они друзей в беде никогда не оставляют. Они даже знают много пословиц о дружбе.

Посмотрим на неё сейчас,

Вот теперь я поняла всё

Здесь задания для вас»

Воспитатель:

Цветник посеяли мы дружно

Но злая мачеха хитра

Не любит Золушку она,

Дала корзинку ей большую

Пойти велела в огород

Физкультминутка.

Воспитатель:

Возьмем веники мы дружно

Золушке помочь нам нужно.

Подметем и тут и там

Не забудем про чулан.

Мы подтянемся немножко,

Вытрем пыль всю у окошка,

Птиц накормим мы с ладошки

И дадим им хлебной крошки,

Поможем мы в беде всегда,

Друзей не бросим никогда.

4. Воспитатель: Чистоту вы навели, птиц накормили, овощи в огороде собрали, теперь надо щи сварить. Для этого надо печь растопить. Но где же взять дрова (ответы детей). Сейчас в волшебную корзину загляну, здесь звуковички, они спешат на помощь. Назовите их. (Д, А, Р, А, В). Давайте составим слово. (Дети выстраивают звуковичков слева направо «Д,Р,А,В,А»). Молодцы, правильно составили слово.

- Растопили печь мы дружно,

А теперь спешить нам нужно.

Звуковая зарядка».

Золушка: Моя.

Воспитатель: Будем шить сейчас друзья. Случилась беда, разорвалось предложение на отдельные слова, и только вы должны сшить слова по порядку в предложение. Если предложение не составим, то карета не поедет и не отвезет Золушку на бал.

Дети работают парами.

Слова:

Развлекай горошина детвору.

Ребус.

Воспитатель:

Что осталось здесь еще?

В сказочной корзинке,

Достаю я вам ребята

Волшебные картинки.

Ребус – табличка???.

Молодші дошкільни

Зміст роб у 2 напрямках:

1. З розв. фонетичного слуху

2. З вдосконалення звуковимови (з форм. правильної звуковимови)

Завдання:

1. Навч. слухати і розуміти почуте

2. Розрізняти значення слів, що різняться одним звуком

3. Добирати 2 – 3 слова з певним звуком

4. Вдосконалювати звуковимову

5. Пояснення твердих приг. в кінці слова, дзвінких пригю в середині слова.

4 рік життя:

Зміст роботи:

- з розв. слухової уваги, фон. слуху.

- з форм. правильної звуковимови.

Завдання:

- навч. слухатита розуміти почуте

- розв. фон. слуху

- вдосконалення звуковимови:

1. голосних ненагол.

2. тв. приг. [Ч] [Р] в кінці слова

3. мякого приг. [ Й], кінцевого [Т´]

4. звуків [Г], [Ґ]

5. дзвінких приголосних у кінці (у середині слів).

СЕРЕДНЯ ГРУПА:

Мета: підготовка до опанування звукового аналізу слів і розвитку в дітей керування руками й пальцями для елементарної підготовки руки до письма.

Зміст

Фонетико-фонематична робота з дітьми середньої групи: діти порівнюють, змінюють слова; виділяють окремі звуки, у тому числі й інтонаційно; виокремлюють звуки, диференціюють їх на тверді й м’які. На заняттях широко використовуються словесні матеріали: вірші, лічилки,Ю приказки, казки, історії, ігрові ситуації. Підготовка руки до письма: головне місце посідає образний контекст руху, його словесний супровід та емоційне ставлення дитини до того, що вона зображує.

Старша група:

Робота триває у двох напрямках:

- засвоєння фонетичних аспектів мовлення, тобто здатність орієнтуватися у звуковій системі мовлення, поступово осягаючи її закономірності (проведення звукового аналізу слів, диференціація звуків за їхніми якісними характеристиками (голосні наголошені, ненаголошені; приголосні тверді й м’які);

- підготовка руки до писання –

 

ПСИХОЛОГІЧН ОСНОВИ НАВЧ ГРАМОТИ

Психологія вивчає процес використання людиною мови, як мовленнєву діяльність. Види: усне і писемне мовлення.

Види мовленнєвої діяльності: слухання і говоріння, читання і письмо.

Кожний вид мовленнєвої діяльності має свою структуру, забезпечена своєрідними діями, операціями. Ефективною мов-ва дія-ть не може бути без мотивації. Мотивація навчання грамоти є інтерес до друкованого слова, пізнавальний інтерес, долучення до світу дорослих.

Унав-ні необхідно враховувати дані психологічних досліджень з проблем розвитку всих псих. процесів: сприйняття, мислення (розвиток аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення, вміння доходити висновку), розв. уваги, пам яті, уяви, творчих здібностей. Треба враховувати дані психологів про вікові та індивідуальні особливості протікання і формування психологічних процесів.

ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ

Педагогічні основи – процес оволодіння грамотою – складна інтелектуальна дія-ть, яка потребує високого рівня організації навчальної діяльності, вибір ефективних засобів, методів, прийомів нав-ня. Оволодіння грамотою відбувається під безпосереднім педагогічним впливом за певними правилами:

1. мотиваційне забезпечення навчального процесу

2. гармонійний всебічний розвиток

3. природо відповідність організації нав-ої дія-ті

4. науковість, доступність

5. систематичність

6. наочність

7. міцність і дієвість результатів нав-ня

8. індивідуалізація та диференціація нав-ня