Розділ 3 емпіричний аналіз формування асертивності

У СТАРШОКЛАСНИКІВ........................………………………………….…….57

3.1 Загальна характеристика вибірки та процедури дослідження…..…………..57

3.2 Експериментальна робота та результати емпіричного дослідження…….…60

3.3 Рекомендації щодо забезпечення формування асертивності у підлітків…...69

ВИСНОВКИ ДО 3 РОЗДІЛУ …............................................…………………….73

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ………………………………………………………………………75

4.1 Правове забезпечення жінок та молоді у галузі охорони праці…………….75

4.2 Державний нагляд, відомчий та громадський контроль за охороною праці…………………………………………………………………………………77

4.3 Економічні проблеми охорони праці. Механізм фінансування галузі охорони праці…………………………………………………………………………………79

4.4 Вимоги безпеки на робочому місці під час використання ПК………………81

4.5 Розрахунок природного освітлення адміністративних приміщень…………………………………………………………………………..83

ВИСНОВКИ ДО 4 РОЗДІЛУ …………………………………………………….89

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …...………………………………………….……..…..80

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …….......……………….…..………...83

ДОДАТКИ.....…………………………………………………………..…...……...85А. Бланки методик …….…………………………………………………………..85

Б. Таблиці первинної та вторинної діагностіки студентів за всіма методиками……………………………………………………………………........87

В. Програма тренінгу «Формування навичок асертивної поведінки»………...90

 

 

Додаток В

Приклад оформлення таблиці та інтерпретації її даних

Проаналізуємо особливості реагування у конфлікті підлітків з різним рівнем конфліктності. Дані подано у таблиці В.1

Таблиця В.1 – Рівень конфліктності підлітків та домінуюча стратегія поведінки у конфлікті

 

Стиль реагування у конфлікті	Рівень конфліктності	Загалом
	Низький	Середній	Високий
Суперництво	-	5,2 %	23,0 %	28,2 %
Співробітництво	-	7,7 %	-	7,7 %
Компроміс	-	25,6 %	-	2У6 %
Уникнення	7,7 %	15,4 %	-	23,1 %
Поступливість	2,6 %	12,8 %	-	15,4 %
Загалом	10,3 %	66,7 %	23,0 %	100 %

 

Загалом, як свідчать отримані дані, для підлітків найбільш характерним є середній рівень конфліктності, більш типовими стратегіями реагування у конфлікті для них є суперництво та компроміс, найменш поширеною – стратегія співробітництва.

Як видно з табл. В.1, підлітки з низьким рівнем конфліктності вибирають такі стратегії реагування у конфлікті, як уникнення та поступливість, тобто вони або взагалі намагаються уникати вирішення конфліктних ситуацій, або ж прагнуть вийти з конфлікту шляхом ігнорування власних інтересів та поступок іншій стороні.

Підлітки із середнім рівнем конфліктності демонструють різні способи поведінки у конфліктних ситуаціях – від уникнення до суперництва, від співробітництва до пристосування. Але найбільш типовим для них є стиль компромісу, тобто намагання частково задовольнити як свої інтереси, так і інтереси іншого.

Для підлітків з високим рівнем конфліктності притаманним є стиль суперництва у конфлікті, тобто вони здійснюють активні дії для задоволення власних потреб і досягнення перемоги у ситуації, що склалася.

 

Приклад оформлення та інтерпретації даних ілюстрації

Розглянемо розподіл статусних позицій у групі. Дані подано на рис. В.1

Рис. В.1 – Статусна структура групи із 30 учнів 11 класу (у %)

Аналіз даних рис. В.1 свідчить про те, що в групі наявна повна статусна структура, найменша кількість учнів знаходиться у крайніх статусних позиціях ("зірки" та "ізольовані"). Отримані показники узгоджуються з даними інших досліджень (Я. Л. Коломийський, А. В. Киричук) щодо статусного розподілу в групах молодших школярів. Зокрема, дані Я. Л. Коломийського свідчать про те, що в середньому 9 % учнів початкової школи є "зірками", 30 % − "прийнятими", 43 % − "неприйнятими", 19 % −"ізольованими " [55].

Приклад подання та інтерпретації даних емпіричного дослідження

Розглянемо особливості статусних позицій учнів з різним рівнем розвитку довільності психічних процесів (див. нижче табл. В.2)

Таблиця В.2 – Показники рівня розвитку довільності психічних процесів молодших школярів з різним соціометричним статусом (у %)

Соціометричний статус учнів	Рівень розвитку довільності психічних процесів
Високий	Середній	Низький	Дуже низький
"Зірки"	40 %	40 %	20%
"Прийняті"	42%	39%	11%	8%
"Неприйняті"	25%	40%	11%	24%
"Ізольовані"	20%	7%	33%	40%

Як свідчать отримані дані, молодші школярі з високим рівнем довільності психічних процесів переважно мають позитивний соціометричний статус "зірок" (40 %) та "прийнятих" (42 %). Для учнів із середнім рівнем довільності поряд зі статусними позиціями "зірок" та "прийнятих" типовою є статусна позиція "неприйнятих". Більшість молодших школярів з низьким та дуже низьким рівнем довільності психічних процесів мають соціометричний статус "ізольованих" (33 % та 40 % відповідно).

Таким чином, можна констатувати наявність певної тенденції до того, що учні з більш високим рівнем довільності психічних процесів мають більший авторитет та симпатію у міжособистісних стосунках з однокласниками. На нашу думку, це можна пояснити тим, що сформована довільність психічних процесів є необхідною умовою успішного виконання провідного для цього віку виду діяльності (навчання) та виконання вимог, які висуваються навчально-виховним процесом школи до поведінки дитини. Водночас серед молодших школярів з низьким рівнем розвитку довільності психічних процесів є діти з позитивним соціометричним статусом і, навпаки, серед учнів з високим рівнем довільності є діти, що не мають симпатію та авторитету серед інших. Тож виникла необхідність виявлення статистичної значущості отриманих результатів.

З цією метою був використаний t-критерій Стьюдента, який підраховувався за формулою:

х'-х"

t= т ' + т''

де х' і х" – середні арифметичні, відмінності між якими перевіряються; т ' і т'' – відповідні похибки середніх.

 

 

 

 

Як статистичні сукупності було вибрано показники рівня довільності психічних процесів, що отримали "зірки" як найбільш еталонна група учнів, та оцінки, що отримали школярі інших статусних категорій. Показники статистичної значущості різниці між рівнем розвитку довільності психічних процесів учнів з різними статусними позиціями подано в табл. В.3.

 

 

Таблиця В 3 – Показники статистичної значущості різниці між рівнем розвитку довільності психічних процесів учнів з різними статусними позиціями

(за t-критерієм Стьюдента)

Статус
"Зіркії" і "Прийняті"	"Зірки" і "Неприйняті"		"Зірки" й "Ізольовані"
-0,2	1,65	1,95

 

Дані табл. В.3 свідчать про те, що відмінності у рівні розвитку довільності в учнів різних статусних категорій не є статистично значущими, тобто рівень розвитку довільності психічних процесів хоча і є передумовою успішного здійснення навчальної діяльності, певним чином впливає на ставлення однокласників до молодшого школяра, все ж не є головним чинником становлення соціометричного статусу учня в класі.

 

…Додаток Г

Зразок оформлення списку літератури

(Затверджений та введений у дію наказом ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського № 13-1 від 07.02.2011)

Книга одного автора

Каламбет С. В. Податковий потенціал: теорія, практика, управління / С. В. Каламбет. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 303 с.

Монографії

Шейко В. М. Історія української культури: моногр. / В. М. Шейко; Харк. держ. акад. культури. – Харків, 2001. – 399 с.