Про затвердження інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (гдс) речовин у водні об'єкти із зворотними водами.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) і з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами.

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити погоджену з Міністерством охорони здоров'я України Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, що додається.

1.9. Гранично допустимий скид (ГДС) речовини – показник максимально допустимої в одиницю часу кількості (маси) речовини, що відводиться із зворотними водами у поверхневі та морські води, який з урахуванням встановлених обмежень на скид цієї речовини від інших джерел забруднення гарантує дотримання норм її вмісту в заданих контрольних створах (пунктах) водного об'єкта. Таким чином, величини ГДС речовин визначаються і встановлюються, як правило, для кожного із сукупності випусків зворотних вод, пов'язаних єдністю водного об'єкта (тобто за басейновим принципом), з урахуванням оптимального розподілу його асимілюючої спроможності. Величини ГДС речовин встановлюються: для скидів зворотних вод безпосередньо у водні об'єкти з нормованою якістю води (ВНЯ); для скидів в інші зосередження вод - у водогосподарські системи (ВГС) та частини природних ландшафтів (див. п.1.3), що мають гідрографічний зв'язок з ВНЯ; для скидів у ВГС, що використовуються відповідно до п.1.2. В інших випадках можуть встановлюватись обмеження на скид зворотних вод, виходячи з галузевих норм використання ВГС, вимог охорони підземних вод, охорони інших природних середовищ. Ці обмеження не відносяться до ГДС речовин.

1.10. Тимчасово погоджений скид (ТПС) речовини – показник максимально допустимої в одиницю часу кількості (маси) речовини, що відводиться із зворотними водами у водний об'єкт, що встановлюється після кожного етапу реалізації плану заходів щодо досягнення ГДС речовин та щорічно з виділенням етапів зниження скиду речовин протягом року. На першому етапі досягнення ГДС і щорічно з урахуванням реалізації запланованих заходів величини ТПС речовин встановлюються, як правило, виходячи з проектного або нормалізованого (тобто технічно досяжного на діючій чи нововведенній водоохоронній споруді) складу, а також найкращих середніх показників (див. п.1.8) фактичного складу зворотних вод після їх очищення за попередні 12 місяців, якщо вони гірші за проектні чи нормалізовані.

1.11. План заходів щодо досягнення ГДС речовин – сукупність технічних і вартісних характеристик заходів і споруд, ув'язаних за строками реалізації та спрямованих на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин.

1.12. Вода зворотна - вода, яка повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки круговороту води до його природних ланок (річкової, озерної, морської, літогенної) у вигляді стічної, скидної або дренажної води. Вода стічна - вода, що утворюється в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім дренажної і скидної води), а також при відведенні з забудованої території стоку атмосферних опадів. Вода скидна - вода, що відводиться від зрошувальних сільгоспугідь, забудованих територій, які поливають, а також вода, що відводиться від ділянок, на яких застосовується гідромеханізація. Вода дренажна - вода, що профільтрувалася в дренаж із тіла гідротехнічної споруди або її фундаменту, а також із очисних споруд фільтруючого типу, осушуваного (зрошуваного) земельного масиву, підтоплюваної території підприємства, міста і т.ін.

1.13. Токсичність зворотної води - це її властивість викликати паталогічні зміни або загибель організмів, що зумовлено присутністю у ній токсичних речовин. Токсичність води встановлюється методом біотестування. Критерієм токсичності зворотної води є встановлений кількісний показник патологічних змін або загибелі організмів.

1.14. Рівень токсичності (РТ) зворотної води - це такий показник її властивості, який встановлюється на основі результатів біотестування згідно з критерієм токсичності зворотної води і визначається:

- необхідною кратністю розбавлення (НКР) зворотної води (кількісний показник);

- класом токсичності (КТ) зворотної води (якісний показник).

НКР зворотної води для кожного досліду визначається з урахуванням розрахункової кратності розбавлення цієї води у контрольному створі водного об'єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно з встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення НКР визначається, як середньоарифметичне величин таких показників у ряді дослідів. Клас токсичності (КТ) зворотної води визначається на основі показника НКР та таблиці класифікації токсичності зворотної води - нетоксична, слаботоксична, помірно токсична і т.ін.

1.15. Гранично допустимий рівень токсичності (ГДРТ) зворотної води - це такий показник її властивості, при якому НКР менше чи дорівнює розрахунковій кратності розбавлення зворотної води у контрольному створі водного об'єкта. Фактичний рівень токсичності (ФРТ) дорівнює НКР, тобто середньоарифметичному значенню ряду визначених показників НКР. Якщо ФРТ не відповідає ГДРТ, визначається тимчасово погоджений рівень токсичності (ТПРТ), який дорівнює найкращому середньому показнику НКР ряду дослідів. Визначення НКР, класу токсичності, ГДРТ, ФРТ, ТПРТ здійснюється згідно з додатком N 4.

2. Методична і організаційна основи встановлення ГДС речовин.

2.1. Скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.

2.2. Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти.

2.3. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів (2, 3, 5, 7-11), які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів. (При введенні в дію нових нормативних документів необхідно їх використовувати замість або у доповнення до вказаних). Умовою для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.

2.4. Якщо фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках не відповідає ГДК та обумовлена господарськими факторами, які не піддаються впливу в термін досягнення ГДС, то ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з перенесення нормативних вимог до якості води водоприймача безпосередньо на зворотні води. У тих випадках, коли фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках обумовлена природними причинами, ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з умов дотримання в контрольних створах (пунктах) природної фонової якості води, що сформувалася. Це відноситься, наприклад, до водних об'єктів з підвищеним вмістом у воді мінеральних солей, заліза і т.д. До природних факторів формування якості води належать фактори, що не входять у господарську ланку круговороту води, яка включає скид зворотних вод усіх видів (стічних, скидних, дренажних). Для речовин, по яких нормуються прирощення до природного фону (завислі речовини, алюміній, мідь, селен, телур, фтор та ін.), ГДС мають бути встановленими з урахуванням цих допустимих прирощень до природного фону. Встановлення ГДС речовин з урахуванням лімітуючих ознак шкідливості (ЛОШ) проводиться для речовин 1 і 2 класів небезпечності при господарсько-питному і комунально-побутовому водокористуванні та всіх нормованих речовин, крім головних іонів мінералізації води, при рибогосподарському водокористуванні. При цьому у контрольному створі водного об'єкта сума відношень концентрацій речовин з однаковою ЛОШ до відповідних ГДК (або природних фонових концентрацій цих речовин, якщо вони перевищують ГДК) не повинна перевищувати одиниці.

2.5. Основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюються величини ГДС речовин, є:

а) стічні: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар'єрні та ін.), виробничо-побутові (в населених пунктах - міські), з рибогосподарських ставків, від тваринництва;

б) дренажні води;

в) скидні води.

2.6. Перелік показників складу і властивостей зворотних вод для встановлення величин ГДС речовин повинен включати тільки всі ті показники і речовини, присутність яких у зворотних водах пов'язана з діяльністю водокористувача та його технологічним регламентом (добуванням, використанням, транспортуванням вод тощо); при цьому скид інших речовин забороняється.

2.7. При визначенні ГДС речовин із теплообмінними зворотними водами вимоги до їх складу встановлюються у вигляді допустимих прирощень до концентрацій цих речовин у воді, що забирається (використовується). Величини таких прирощень призначаються тільки за рахунок технологічних втрат води на випаровування. Вплив інших технологічних факторів і джерел надходження домішок розглядається у кожному випадку окремо. Для інших нормативно чистих за технологією зворотних вод величини ГДС речовин також можуть встановлюватися у вигляді допустимих прирощень до вмісту даних речовин у воді, що забирається (використовується). Але при скиданні теплообмінних та тому подібних нормативно чистих зворотних вод, що утворюються після використання води іншого водного об'єкта або джерела, у водному об'єкті, що приймає ці зворотні води, не повинні порушуватися норми якості води. Якщо сезонні коливання якості води джерел водозабору, а також технологічних втрат води на випаровув технологічних втрат води на випаровування і витрат нормативно чистих зворотних вод, що скидаються, перевищують 20%, то розрахунок і встановлення ГДС речовин з цими зворотними водами слід проводити для кожного з основних лімітуючих сезонів року.

2.8. Для шахтно-рудничних, кар'єрних, дренажних та скидних зворотних вод, склад яких значною мірою обумовлений природними факторами, але не пов'язаний з використанням води водоприймачів, розрахунок ГДС речовин проводиться на загальних підставах виходячи із розрахункових умов водоприймачів у періоди скиду цих зворотних вод. Для випусків зворотних вод на "рельєф", звідки вони не можуть надходити до водних об'єктів, ГДС речовин не розробляються. Для випусків зворотних вод з оперативним регулюванням витрат (наприклад, із накопичувачів, водоймищ-охолоджувачів, рибоводних та інших ставків) або при наявності регуляторів асимілюючої спроможності водоприймачів умови скиду зворотних вод можуть встановлюватись у формі спеціальних оперативних регламентів з урахуванням нормативних вимог щодо якості води.

2.9. При розробці ГДС речовин організованого стоку дощових і талих вод з територій населених пунктів і підприємств, який характеризується нерівномірністю і періодичністю надходження, умови його скиду до водних об'єктів визначаються окремими нормативними документами (33, 35).

2.10. Для скиду зворотних вод з плавзасобів водного транспорту встановлення ГДС речовин не передбачається, умови скиду цієї категорії зворотних вод регламентовані "Правилами отведения с судов в водные объекты отработанных сточных и нефтесодержащих вод" (М., 1981г.).

2.11. При подачі стічних вод у каналізаційні мережі виробничих управлінь водопровідно-каналізаційного господарства (ВУВКГ) величини ГДС на ці стоки не встановлюються. Обмеження на скид цих стічних вод визначаються управліннями, як первинними водокористувачами відповідно до нормативних документів Державного комітету України по житловому та комунальному господарству, з урахуванням величин ГДС речовин, встановлених на скид стічних вод у водні об'єкти. Той же принцип використовується для інших первинних водокористувачів, які приймають стічні води підприємств-абонентів. Відповідно підприємства-абоненти зобов'язані забезпечити дотримання цих обмежень на скид таких речовин із стічними водами у каналізаційні мережі згідно з встановленими обмеженнями.

2.12. Для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлювані ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини. Наприклад, для господарсько-побутових стічних вод - це рівень повного біологічного очищення. При встановленні ГДС допустимі концентрації речовин у зворотних водах діючого підприємства-водокористувача не повинні перевищувати значень фактичних середніх, проектних та відповідних типовому способу очищення концентрації речовин для даного випуску зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких зростають у процесі очищення, наприклад, азоту нітритів, азоту нітратів, а також розчиненого кисню). Допустимі концентрації речовин у зворотних водах не повинні призначатися меншими їх нормативних значень для водоприймача (за винятком випадків, коли фактичні концентрації речовин у зворотних водах менші нормативних для водоприймача, а також коли враховуються ЛОШ речовин). Величини ГДС речовин із зворотними водами підприємств, що проектуються або будуються (реконструюються), визначаються у складі проектів будівництва (реконструкції) цих підприємств, а дотримання ГДС повинно бути забезпечено з моменту введення цих підприємств в експлуатацію.

2.13. Після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод (див. розд.4).

2.14. Досягнення величин ГДС речовин потребує проведення складного комплексу технічних, економічних і організаційних заходів, який дорого коштує. Тому встановлення величин ГДС має передбачати оптимізацію (мінімізацію) сумарних витрат водокористувачів для їх досягнення. Однією з найважливіших умов правильності визначення витрат на водоохоронні заходи є застосування басейнового принципу встановлення ГДС речовин, який передбачає одночасне врахування впливу всіх скидів зворотних вод в гідрографічну мережу на якість води в усіх створах, що знаходяться за течією нижче (для водотоків) або поблизу (для водойм). При цьому згідно (4) величини ГДС речовин встановлюються з урахуванням заданих видів водокористування, відповідних норм вмісту і ГДК речовин у місцях водокористування, асимілюючої спроможності водних об'єктів, оптимального розподілу між водокористувачами маси речовин, допустимої до скиду із зворотними водами у водні об'єкти басейну або його ділянки, що забезпечує мінімізацію сумарних витрат на досягнення ГДС.

2.15. Басейновий принцип встановлення ГДС речовин застосовується у таких випадках:

а) для водокористувачів ділянки басейну ріки або водойми в межах області (основний варіант), де розгляд і затвердження ГДС проводиться єдиними контролюючими органами і при цьому передбачається дотримання норм якості води у створах на кордонах областей;

б) для водокористувачів басейну в цілому при розробці басейнових екологічних програм, а також міждержавних басейнових екологічних програм, де враховується необхідність дотримання заданих норм якості води в прикордонних створах.

2.16. Якщо величини ГДС речовин розраховуються без застосування басейнового принципу і відсутня достовірна інформація про фонову якість води або ж остання за даними спостережень гірша за нормативну, то дотримання норм якості води в контрольних створах водних об'єктів басейну може бути гарантоване лише за умови встановлення ГДС речовин, виходячи з перенесення норм якості природних вод безпосередньо на зворотні води. При цьому істотно зростають сумарні витрати водокористувачів на водоохоронні заходи, оскільки у випадку відсутності інформації не повністю використовується асимілююча спроможність водних об'єктів і в обох випадках виключається можливість оптимального розподілу допустимих величин скидів нормованих речовин між водокористувачами басейну.

2.17. Величини ГДС речовин можуть встановлюватись без застосування басейнового принципу для окремих водокористувачів (або по окремих показниках) у таких випадках:

а) якщо у водному об'єкті в районі випуску зворотних вод за рахунок впливу інших джерел забруднення, які не піддаються регулюванню у термін менше 5 років, вичерпана вільна асимілююча спроможність по нормованих речовинах, що присутні у зворотних водах, які скидаються;

б) якщо випуск зворотних вод розташований у межах населеного пункту. В цьому випадку ГДС встановлюються на основі допустимих концентрацій речовин, що не перевищують норм вмісту і ГДК їх у водних об'єктах комунально-побутового водокористування, з обов'язковою перевіркою умов дотримання норм якості води рибогосподарського водного об'єкта в межі чи за межою населеного пункту у відповідності до встановленої категорії водокористування. Для з'ясування цього потрібен розрахунок якості води у контрольному створі відповідно з п.1.4. Якщо вона не буде відповідати нормам, розрахунок ГДС речовин потрібно провести з урахуванням цього контрольного створу;

в) для розосереджених випусків зворотних вод, розташованих на великій відстані один від одного, у великі річки, водойми, моря, коли забруднюючий вплив носить локальний, ізольований характер.

2.18. При скиді зворотних вод у прибережні зони морів ГДС речовин встановлюються відповідно (69) та диференційно по кожному випуску зворотних вод:

а) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів, які охороняються і оголошені заповідними у встановленому законодавством України порядку або мають особливе державне значення, наукову чи культурну цінність і використання яких заборонено повністю або частково урядом України, а також за санітарно-гігієнічними вимогами до прибережних районів водокористування, визначеними у п.2.3 СанПіН N 4631-88 (v4631400-88) (11), ГДС речовин не встановлюються, а водокористувачі відповідно до п.5.5 Правил (3) повинні ліквідувати такі випуски або забезпечити відведення зворотних вод за межі вказаних районів;

б) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів зі специфічними гідрологічними і незадовільними з гігієнічної точки зору санітарними, гідрофізичними і топографо-гідрологічними умовами, що створюють застійні явища або концентрування (накопичення) забруднень у прибережних водах, ГДС речовин визначаються на основі перенесення вимог і нормативів Правил (3) для зони санітарної охорони безпосередньо на зворотні води без урахування можливого змішування і розбавлення їх морською водою;

в) для випусків зворотних вод у прибережні райони морів у межах зони санітарної охорони розрахунки ГДС речовин при дотриманні умов п.4.3 СанПіН N 4631-88 (v4631400-88) (11) здійснюються з урахуванням змішування і розбавлення очищених і знезаражених зворотних вод морською водою за умови дотримання гідрохімічних, санітарних і рибогосподарських вимог і нормативів Правил (3);

г) для скидів зворотних вод за межами зони санітарної охорони і прибережних районів водокористування, про які застережено у пп. 2.3 і 2.4 СанПіН N 4631-88 (v4631400-88) (11) і п.4.7 Правил (3), розрахунок ГДС речовин здійснюється з урахуванням змішування і розбавлення їх морською водою за умови дотримання рибогосподарських вимог і нормативів відповідно до п.4.6 Правил (3).

2.19. Величини ГДС і ТПС речовин встановлюються у грамах на годину (г/год.). Цим забезпечується заборона нерівномірного ("залпового") скиду речовин із зворотними водами. Величини ГДС або ТПС, перераховані в тони на рік (т/рік) і т.ін., є оціночними і не повинні розглядатися як нормативи скиду речовин.

2.20. Встановлення ТПС речовин як проміжного етапу досягнення ГДС здійснюється на технологічній основі, а самі величини ТПС визначаються з технічних характеристик і регламентів технологій виробництва, роботи водоохоронних споруд, інших водоохоронних заходів, що забезпечують поетапне досягнення ГДС речовин. Якщо фактичні скиди речовин відповідають проектним параметрам, то величини ТПС речовин на першому етапі дорівнюють цим фактичним скидам. У противному разі водокористувач повинен виконати організаційно-технічні заходи, що забезпечують у короткий строк (вказаний контролюючими органами, але не більший одного року) досягнення проектних або інших регламентованих параметрів роботи водоохоронної споруди. При недостатній потужності, непридатності або відсутності водоохоронних споруд необхідно їх будівництво в нормативні строки. Вказані заходи є першим етапом плану заходів щодо досягнення ГДС речовин.

2.21. План заходів щодо досягнення ГДС речовин формується як сукупність заходів, що реалізуються в нормативні строки і забезпечують поетапне досягнення ТПС і ГДС речовин з урахуваннямm раніш запланованих заходів як виконаних. Тим самим визначається технічна основа і економічна (вартісна) оцінка досягнення норм якості води.

2.22. Розробка, обгрунтування та встановлення ГДС речовин включає такі етапи.

Етап 1. Підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин.

Етап 2. Правове та методичне обгрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин.

Етап 3. Визначення розрахункових умов та розробка проекту (розрахунок) ГДС речовин.

Етап 4. Визначення величин ТПС речовин, оцінка водоохоронної ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин.

Етап 5. Розробка пропозицій до плану заходів щодо досягнення ГДС речовин, підготовка документів - проектів ГДС, ТПС речовин і плану заходів.

Етап 6. Узгодження і затвердження документів. Вказівки щодо розробки етапів 1, 3, 4, 5 подані у розділах 3, 5, 7 і додатках NN 1, 2, 5, 6.

2.23. У зв'язку зі складністю реалізації розрахунку ГДС речовин необхідне застосування ЕОМ і проблемно-орієнтованих прикладних програм (ПОП), які забезпечують розрахунок ГДС; також необхідна висока кваліфікація фахівців при визначенні розрахункових умов скиду зворотних вод, розрахунку ГДС речовин і розробці планів заходів щодо їх досягнення. Враховуючи ці обставини, весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, розрахунку ГДС і підготовці проектів документів для затвердження величин ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється за замовленнями підприємств-водокористувачів організаціями-розробниками проектів ГДС, які називатимуться далі "розробник ГДС".

2.24. Розробниками ГДС є:

- розробники цієї Інструкції - УкрНЦОВ Мінприроди України (головна організація), його державне дочірнє підприємство ПНДТЕП;

- інші організації, що отримали дозвіл Мінприроди України на засаді їх атестації (додаток N 3).

2.25. При розрахунку величин ГДС речовин можуть бути використані програми на ЕОМ розроблені головною організацією - УкрНЦОВ Мінприроди України, а також програми на ЕОМ, розроблені іншими організаціями, які пройшли тестування в УкрНЦОВ і рекомендовані Мінприродою України для використання.

2.26. Підготовка вихідних даних для визначення розрахункових умов скиду зворотних вод здійснюється

5.3. Головними напрямками формування планів заходів, що ведуть до досягнення величин ТПС і ГДС речовин, є такі.

А. Удосконалення основного виробництва і його технології.

Б. Створення і удосконалення споруд для очищення зворотних вод перед скидом до водного об'єкта.

В. Створення і удосконалення систем попереднього очищення стічних вод перед скидом на інші очисні споруди.

Г. Створення і удосконалення систем оборотного водопостачання.

Д.Створення і удосконалення систем повторного використання зворотних вод.

Е. Створення систем передачі стічних вод на інші очисні споруди.

Є. Удосконалення природно-технічних систем. Під природно-технічними системами розуміються водоохоронні системи і споруди, що пов'язані безпосередньо із природними об'єктами - водосховища, канали, системи випуску стічних вод (серед них розсіювачі, глибоководні і т.ін.). Вказана вище класифікація видів водоохоронних заходів об'єднується з можливими етапами їх реалізації, які включають:

1) оргтехзаходи, спрямовані на удосконалення експлуатації існуючих виробництв, водогосподарських систем і споруд для досягнення проектних показників або покращення таких показників;

2) реконструкцію виробництв, водогосподарських систем і споруд (без докорінної зміни основної технології виробництва, обробки і використання зворотних вод);

3) будівництво нових виробництв, водогосподарських систем і споруд або нових їх основних блоків.

5.4. Сукупність параметрів технічних засобів і технологій виробництва, що включають техніко-економічні показники ефективності виробництва, обробки і утилізації відходів, складає інформаційну базу розробки плану заходів щодо досягнення ГДС речовин.

Конкретні дані про техніко-економічні характеристики водоохоронних заходів можуть визначатись шляхом аналізу показників існуючих водоохоронних споруд або їх проектів у прив'язці до типів виробництв, галузей. Джерела для формування інформаційної основи розробки планів водоохоронних заходів такі:

- проектні і фактичні характеристики існуючих водоохоронних споруд і споруд-аналогів;

- проекти будівництва нових і реконструкції існуючих очисних споруд;

- довідкові матеріали про технічні характеристики, вартість і нормативні строки будівництва водоохоронних споруд;

- інформаційна база техніко-економічних характеристик водоохоронних споруд, що підготовлена УкрНЦОВ, і надається розробникам ГДС за їх замовленнями.

5.5. З метою впорядкування сукупності техніко-економічних характеристик водоохоронних заходів такі характеристики групуються за трьома рівнями ефективності відповідно до міжнародного досвіду.

I. Типова технологія водоохорони (ТТВ) - широко застосовувані в наш час системи, споруди і технології відповідно до типових проектів і їх реальних втілень. Наприклад, для міських стічних вод - це система повного біологічного очищення до рівня за БСК = 12 – 15 мг O /л. П. 2

II. Передова технологія водоохорони (ПТВ) – прогресивні системи, споруди і технології, які відповідають кращим практично використовуваним вітчизняним і зарубіжним взірцям. Наприклад, для міських стічних вод - це система повного біологічного очищення з доочищенням до рівня за БСК = 6 мг O /л. П. 2

III. Найкраща можлива технологія водоохорони (НТВ) – це системи, споруди і технології, що ведуть до кардинального розв'язання проблеми охорони вод, тобто ведуть до повного припинення скидів зворотних (стічних) вод, або такі технології, при яких склад зворотних (стічних) вод, що скидаються, відповідає нормам і ГДК для водних об'єктів. Наприклад, для промисловості - це безпродувочні системи оборотного водопостачання з повною утилізацією осаду, для міських стічних вод - це системи багатоступеневого доочищення стічних вод з використанням процесів адсорбції на вугільних фільтрах і т.ін.

Необхідність застосування того чи іншого рівня технології визначається вимогами до кількості і складу стічних вод, тобто, насамперед, величинами ГДС речовин. Можливо, що ПТВ для ряду виробництв може збігатися з НТВ, а в деяких випадках і ТТВ відповідає вищому рівню - НТВ. Інформаційна база, що підготовлена УкрНЦОВ (див. п.5.4), розподілена за класами ТТВ, ПТВ, НТВ.

5.6. Розробка плану водоохоронних заходів, а, отже, і визначення величин ТПС речовин здійснюється як для кожного окремого випуску, так і для підприємств (організацій), що мають декілька випусків, або декількох водогосподарських об'єктів з окремими випусками зворотних (стічних) вод. Такими підприємствами можуть бути, наприклад, виробничі управління водопровідноканалізаційного господарства. У такому випадку постає необхідність розв'язання таких задач:

а) задача вибору виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску на першому, наступних і заключному етапах, що забезпечують у цілому досягнення ГДС речовин;

б) задача визначення черговості реалізації водоохоронних заходів для сукупності випусків і водогосподарських об'єктів та визначення сукупності першочергових водоохоронних заходів при відомих обмеженнях на капітальні вкладення на першому і наступних етапах їх реалізації. Вибір виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску здійснюється так, щоб гарантувалося досягнення величин ГДС речовин з мінімальними капітальними витратами у нормативні строки введення в дію споруд і реалізації інших заходів. Вибір виду водоохоронних заходів для окремого випуску на першому етапі і сукупності першочергових заходів для сукупності випусків і об'єктів здійснюється так, щоб досягалося максимально можливе зниження величин перевищення значень ГДС при обмежених капітальних витратах. Результатом реалізації таких заходів будуть найбільші зниження перевищень над величинами. ГДК речовин у

водному об'єкті, тобто перші етапи реалізації заходів будуть пов'язані з поліпшенням санітарно-екологічного стану найбільш забруднених ділянок водних об'єктів.

При виборі черговості реалізації заходів мають враховуватись капітальні витрати по етапах і витрати на реалізацію кожного заходу, зниження плати за скид зворотних вод, нормативні строки проектування, будівництва і введення в дію водоохоронних споруд, наявність проектної документації, будівельних заділів.

5.7. Для визначення черговості водоохоронних заходів мають використовуватись надійні вихідні дані, включені в систему нормативних, передпроектних і проектних документів, регламентуючих водокористування, серед них:

- сукупність даних, що характеризують фактичний скид, ТПС і ГДС речовин;

- сукупність даних, що характеризують водоохоронні заходи, насамперед, по капітальних витратах;

- сукупність даних, що характеризують плату за скид речовин і відображають одночасно збиток від забруднення природного середовища. Вихідні дані для обгрунтування вибору черговості водоохоронних заходів такі.

1. Величини витрат зворотних вод: фактична, відповідні ТПС і ГДС речовин

q, q, q (куб. м/с) (5.1)

2. Величини концентрацій і-того виду речовини у зворотних водах: фактичні, відповідні ТПС і ГДС речовин

С, С, С, і = 1,..., N, (г/куб. м) (5.2)

3. Величини приведеної маси речовин: фактичні, відповідні ТПС і ГДС речовин

ПМФ = q $ (С /ГДК) (т/рік) (5.3)

ПМТ = q $ (С /ГДК) (т/рік) (5.4)

ПМГ = q $ (С /ГДК) (т/рік), (5.5)

де $ - сума.

4. Капітальні витрати на реалізацію водоохоронних заходів щодо досягнення ТПС і ГДС речовин, відповідно КТ, КГ (крб.) (5.6)

5. Плата за скид зворотних вод, обчислювана відповідно до діючих методичних документів: на рівні фактичного скиду, при досягненні ТПС і ГДС речовин ПФ, ПТ, ПГ (крб./рік) (5.7)

5.8. Визначення черговості водоохоронних заходів здійснюється з використанням таких показників.

1. Зниження скиду приведеної маси (ЗМ) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

ЗМТ = ПМФ - ПМТ (т/рік) (5.8)

ЗМГ = ПМФ - ПМГ (т/рік) (5.9)

Ці показники характеризують ефективність реалізації заходів у натуральному виразі.

2. Зниження плати за скид (ЗП) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

ЗПТ = ПФ - ПТ (крб./рік) (5.10)

ЗПГ = ПФ - ПГ (крб./рік) (5.11)

Ці показники характеризують як ефективність реалізації водоохоронних заходів для підприємств-водокористувачів у вартісному варіанті, так і зниження величин збитків від

забруднення навколишнього природного середовища, тому що розрахунок плати за скид випливає із показників збитку з урахуванням регіональних коефіцієнтів.

3. Питомі витрати на зниження скиду приведеної маси (ПЗМ) речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

ПЗМТ = КГ / ЗМТ (крб./т/рік) (5.12)

ПЗМГ = КГ / ЗМГ (крб./т/рік) (5.13)

4. Питомі витрати при зниженні плати (ПЗП) за скид речовин при досягненні їх ТПС і ГДС, відповідно

ПЗПТ = КГ / ЗПТ (крб./крб./рік) (5.14)

ПЗПГ = КГ / ЗПГ (крб./крб./рік) (5.15)

5.9. Спрощена процедура вибору черговості водоохоронних заходів полягає ось у чому:

визначається мінімальне значення показника питомих витрат на зниження скиду приведеної маси речовин (ПЗМТ або ПЗМГ) і відповідному заходу надається перший ранг. Другий і наступні ранги надаються дальшим, більш великим показникам ПЗМТ або ПЗМГ. Аналогічне рангування здійснюється за показниками питомих витрат на зниження плати (ПЗПТ або ПЗПГ) - захід з мінімальною величиною цього показника дістає перший ранг. Проранговані такими способами за двома показниками заходи розподіляються за черговістю реалізації таким чином. Першочерговим заходом вважається той захід, що має перший ранг за показником ПЗМТ або ПЗМГ; заходом другої черги – той захід, який має перший ранг за показником ПЗПТ або ПЗПГ; заходом третьої черги - захід, що має другий ранг за показником ПЗМТ або ПЗНГ; заходом четвертої черги - захід, що має другий ранг за показником ПЗПТ або ПЗПГ і т. д. Одночасно з формуванням черговості заходів підраховується зростаючим підсумком сума капітальних витрат на них. Формування сукупності першочергових заходів закінчується, коли вичерпуються задані сумарні значення капітальних витрат. Такий метод вибору черговості реалізації заходів дозволяє

здійснити наближене розв'язання компромісно-оптимізаційної задачі з двома критеріями - максимумом зниження приведеної маси речовин (5.8, 5.9) і максимумом зниження плати за їх скид (5.10, 5.11) при обмеженнях на сумарні капітальні витрати.

6. Розрахунок обмежень на скид нормованих речовин із зворотними водами на централізовані очисні споруди.

6.1. Досягнення заданих величин ГДС речовин із зворотними (стічними) водами з централізованих очисних споруд забезпечується як за рахунок поліпшення роботи цих споруд, так і за рахунок ефективного функціонування водоохоронних споруд підприємств-абонентів, що скидають зворотні (стічні) води в централізовану каналізацію. Відповідно до п. 2.11 цієї Інструкції для підприємств-абонентів мають бути встановлені обмеження на скид нормованих речовин, що надходять із зворотними (стічними) водами

на централізовані очисні споруди.

6.2. З метою досягнення величин ГДС, забезпечення надійної роботи очисних споруд і мереж каналізації власники централізованих каналізаційних господарств повинні встановлювати обмеження на склад і властивості зворотних (стічних) вод, що відводяться

підприємствами-абонентами до каналізаційної мережі. Сукупність обмежень і регламентів при скиді зворотних (стічних) вод на централізовані очисні споруди поділяється на три групи:

а) обмеження і регламенти, що забезпечують нормальну роботу каналізаційної мережі як засобу транспортування зворотних вод;

б) обмеження і регламенти, що забезпечують нормальну роботу централізованих очисних споруд;

в) обмеження і регламенти на скид речовин підприємствами-абонентами, що забезпечують досягнення ГДС цих речовин на централізованих очисних спорудах.

Нижче пропонується методика розрахунку обмежень на скид нормованих речовин із зворотними (стічними) водами підприємств-абонентів, що надходять до централізованих очисних споруд. Ці обмеження мають бути цільовою основою при розробці планів водоохоронних заходів для підприємств-абонентів.

6.3. З метою викладення методики розрахунку вводяться такі позначення:

1) і = 1, 2..., N - номер речовини, що нормується;

2) ГДК - задана гранично допустима концентрація і-тої речовини у водному об'єкті;

3) С - задана концентрація і-тої речовини на скиді зворотних вод з централізованих очисних споруд, що відповідає розрахованій величині ГДС;

4) m = 1, 2,..., М - номер скиду зворотних вод абоненту, для якого слід встановлювати обмеження на концентрації речовин, що надходять до централізованої каналізації;

5) q - задана сумарна витрата зворотних вод, що надходять на централізовані очисні споруди;

6) q - задана витрата зворотних вод m-го абоненту;

7) q - задана витрата зворотних вод від інших джерел (наприклад, витрата побутових стічних вод), така що $ M

q = q