Рак легень. Класифікація, клініка, діагностика, принцип лікування.

Рак легень - пухлина, яка розвивається з епітеліальних клітин бронхів,або альвеол, невелика частина має мезенхімальну і нейрогенну природу.

Класифікація.

Первинні -пухлини легень виходять з клітин бронхолегеневої тканини, плеври.

Вторинні - розвиваються із занесених током крові або лімфи пухлинних клітин, метастази, а також вростання в бронхи, легені і плевру пухлини з сусідніх органів і тканин.

За міжнародною класифікацією:

І. плоскоклітинний або епідермальний

ІІ. Дрібноклітинний

•Вівсяноклітинний (лімфоцитоподібний)

•Проміжноклітинний

•Комбінований вівсяноклітинний

ІІІ. Аденокарцинома:

•Ацинарна

•Папілярна

•Бронхоальвеолярний

•Солідний рак з утворенням муцину

ІV. Крупноклітинний

• залозисто- плоскоклітинний

• карциноїдна пухлина

VІІ. Рак бронхіальних залоз:

•Аденокістозний

•Мукоепідермоїдний

VІІІ. Інші пухлини

Клініка. Симптоматика раку легень визначається локалізацією пухлини в легені, розповсюдженістю процесу і відсутністю захворювань, які часто передують розвитку раку легень.

При периферійному:кашель(спочатку сухий, потім з незначним харкотинням), біль в грудях на стороні ураження, збільшення лімфовузлів надключичних ділянок, параліч гортані, поява метастазів в підшкірній клітковині.

Діагностика. Комплексне рентгенологічне дослідження, яке передбачає використання рентгенографії, томографії, пневмомедіастінографії, ангіопневмографії, комп’ютерної томографії.

Лікування. Хірургічне; комбіноване(хірургічне+променева терапія); променева тераія; Хіміотерапія; комплексні методи лікування.

Кардіоспазм. Класифікація, клініка, діагностика, принцип лікування.

Ахалазія – нервово-мязове захворювання стравоходу, при якому порушується проходження харчових мас із стравоходу в шлунок, внаслідок відсутності рефлекторного розкриття кардії під час ковтання.

Клініка: дисфагія, регургітація, біль за грудиною, аерофагія, гідрофагія, ↑ слиновиділення, неприємний запах з рота.

Діагностика: рентген, езофагоскопія.

Лікування: 1. Консервативне – включає комплекс лікувальних препаратів, що регулюють діяльність центральної та вегетативної нервової систем; кардіодилатацію пневматичним кардіодилататором. 2. Хірургічне лікування – застосовують різні види кардіопластики. Найпоширеніша – поза слизова езофагокардіоміотомія за Геллером.

Стадії:

1. Рання – функціональний спазм переміжного непостійного характеру, розширення не спостерігається.

2. Стійкий спазм кардії з невеликим розширенням стравоходу.

3. Рубцевих змін м’язових шарів кардії з вираженим розширенням.

4. Різко виражений стеноз кардії з великою дилатацією стравоходу, часто S- подібної форми та езофагітом.

Дивертикул стравоходу, клініка, діагностика, лікування.

Дивертикулистравоходу — це мішкоподібні, тотожні з ним за структурою випинання стінки, в яких можуть затримуватись слиз та залишки їжі.

Клінічніпрояви у хворих з дивертикулами стравоходу, як правило, пов’язані з появою ускладнень.

Симптоматологія ценкерівських дивертикулів стравоходу залежить від стадії розвитку та їх величини.

Салівація, дряпання в горлі, незручності при ковтанні та кашель з’являються на пізніх стадіях розвитку дивертикула.

Дисфагія – часто пов’язана із затримкою їжі в дивертикулі. При цьому виникає припухлість на шиї зліва. Хворі, щоб проковтнути їжу, натискають на цю припухлість або виконують зовсім незвичні рухи шиєю.

Какосмія – неприємний запах з рота внаслідок загнивання залишків їжі в дивертикулі.

Симптом «мокрої подушки» пов'язаний із підвищеною салівацією і витіканнм слини та слизу з рота.

Біфуркаційні дивертикули розмірами до 2 см рідко бувають ускладненими і тому перебігають безсимптомно. При дивертикулах більших розмірів такі ускладнення можуть виникати досить часто. Вони й визначають перебіг захворювання та його симптоматику.

Епіфренальні дивертикули можуть досягати значно більших розмірів, у них, також, частіше розвивається дивертикуліт та інші ускладнення. Заповнений їжею, такий дивертикул може здавлювати шийні органи, а інколи ускладнюватись ахалазією стравохідно — кардіального переходу.

Діагностика контрастного рентгенівського обстеження із суспензією сульфату барію, а також езофагоскопія.

Лікування. Оперативне (переважно)—резекція дивертикула стравоходу.Консервативне (при відмові хворого в оперативному чи важкості стану хворого) дотримання дієти, що щадить, оптимальне положення тіла хворого при їжі, лаваж після їжі, періодичне промивання стравоходу теплої мінеральної або кип'яченою водою. У випадку розвитку дівертікуліта застосовується медикаментозне лікування; за відсутності ефекту від терапевтичних заходів або при ускладненнях показана операція.

Вивихи, класифікація, клініка, діагностика, перша допомога та принципи лікування

Вивих — травматичне пошкодження суглобу, унаслідок якого поверхні кісток зміщуються та повністю втрачають дотикання, а суглобова сумка розривається. Якщо суглобові поверхні на певній ділянці дотикаються, то говорять про підвивих.

Класифікація

За етіологією

вроджені вивихи, які виникають внаслідок порушення розвитку суглоба;

травматичний вивих (виникає внаслідок травми при ушкодженні елементів суглоба: капсули, зв'язок, суглобових поверхонь);

патологічні — внаслідок руйнування елементів чи складових суглоба запальним процесом: туберкульозом, остеомієлітом, артритом, пухлинами;

звичні вивихи, які часто повторюються при звичайних рухах без травми.

За часом

1. свіжі — до 3-х діб після травми;

2. несвіжі — від 3-х діб до 3-х тижнів;

3. застарілі — більше 3-х тижнів.

Особливі види вивихів

Звичний вивих — це багаторазові вивихи без надмірних фізичних зусиль.

Невправний вивих — це, як правило, свіжий вивих, який через різні причини не вдається усунути. Причиною може бути інтерпозиціякапсули, зв'язок, сухожилків.

Надання першої медичної допомоги

1. При наявності кровотечі із судин — зупинка кровотечі джгутом чи імпровізованими джгутами (закрутка, перетягання ременем, шнурком тощо), накладання тиснучої пов'язки.

Знеболювальна терапія (введення наркотичних анальгетиків, 50 % розчину анальгіна, при можливості введення 2 % розчину новокаїну, лідокаїну в ділянку суглобу (10-20 мл).

1. При відкритому вивиху накладання первинної пов'язки з метою профілактики вторинного мікробного забруднення.

Транспортна іммобілізація: аутоіммобілізація, підручними засобами, табельними транспортними шинами (драбинчастою шиною Крамера, диктовою, шиною Дітеріхса).

1. При необхідності введення серцевих препаратів: кофеїну, кордіаміну.

2. При шоці, колапсі трансфузії реополіглюкіну, лактасолю, фізрозчину, 5 % розчину глюкози.

Лікування

Для усунення вивиху проводять його вправлення за окремим способом для кожного суглобу. Після вправлення на 3 тижні накладають фіксуючу гіпсову лангету, а потім призначають масаж та лікувальну гімнастику.

Хірургічному лікуванню підлягають звичні вивихи (плеча, надколінника), застарілі вивихи, ускладнені вивихи, деякі свіжі вивихи (вивих акроміального і стернального кінця ключиці)

Клінічні прояви

При огляді пацієнта спостеріг.незвичайне вимушене положення кінцівки, або її сегмента, симптом “пружинної рухливості”, декомфігурація і деформація суглоба.

Діагностика Рентгенологічне обстеж дозволяє встановити положення суглобових поверхонь та вид вивиху, наявність можливих переломів і кісток.

1.

2. Визначення шок, класифікація, основні ознаки шоку, перша допомога.

3. Клінічна картина облітеруючого ендартеріїту.

4. Визначення перелом. Ознаки, перша допомога.

5. Клінічна картина тромбофлебіту, його профілактика.

6. Основні завдання терапії шоку.

7. Клінічна картина кардіоспазму. Діагностика, лікування.

8. Визначення зоб, основні ознаки ендемічного зобу.

9. Клінічна картина струсу головного мозку, лікування.

10. Визначення езофагіт. Клініка, діагностика, лікування.

11. Емпієма плеври, клініка діагностика, лікування.

12. Клінічна картина абсцесу легень.

13. Визначення медіастеніт, клініка,діагностика, принципи лікування.

14. Види пневмотораксів. Перша допомога.

15. Клінічна картина базедової хвороби.

16. Асфіксії, визначення, види, перша допомога.

17. Клінічна картина хвороби Рейно, діагностика та її лікування.

18. Клінічна картина здавлення головного мозку. Діагностика та принцип лікування.

19. Клінічна картина флеботромбозу його лікування та профілактика.

20. Доопераційна підготовка хворого із дифузним токсичним зобом.

21. Клінічна картина емпієми плеври, діагностика, лікування.

22. Визначення пневмоторакс, класифікація, прояви. Перша допомога

23. Клінічна картина мастопатії, діагностика та лікування.

24. Травматичний шок. Фази шоку. Лікування шоку.

25. Клінічна раку стравоходу. Його діагностика та принципи лікування.

26. Ознаки клінічної смерті. Серцево-легенева реанімація.

27. Опіки стравоходу. Класифікація, клініка, діагностика, перша допомога та лікування.

28. Рак легень. Класифікація, клініка, діагностика, принцип лікування.

29. Кардіоспазм. Класифікація, клініка, діагностика, принцип лікування.

30. Вивихи, класифікація, клініка, діагностика, перша допомога та принципи лікування.

31. Дивертикул стравоходу, клініка, діагностика, лікування.