Відповідь: хвору необхідно доставити в гінекологічне відділення на каталці.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відповідь: хвору необхідно доставити в гінекологічне відділення на каталці.



 

Хворий Д. госпіталізується в хірургічне відділення в плановому порядку за направленням хірурга поліклініки з приводу правобічної пахової грижі. Обстеження органів та систем йому було виконане в поліклініці. Планове оперативне втручання буде виконуватися наступного дня. Перед лікарнею пацієнт прийняв ванну вдома, яку йому рекомендував хірург поліклініки. Яку санітарну обробку необхідно виконати даному хворому.

Відповідь: даний хворий не підлягає санітарній обробці, якщо в нього немає педикульозу або корости.

 

Під час перебування хворого Ч. у приймальному відділенні на кушетку потрапили кров’янисто-гнійні виділення з рани, яка була у нього на правій гомілці. Яким чином має бути оброблена клейонка, що покриває кушетку?

Відповідь: протерти клейонку 1% розчином хлораміну Б, через 15 хвилин повторити протирання, ще через 15 хвилин витерти її вологою ганчіркою.

 

Хворий з ознаками перелому нижніх грудних хребців лежить на дерев’яному щиті на кушетці. Йому призначено виконати рентгенологічне дослідження хребта. Яким чином виконати транспортування пацієнта в рентгенологічний кабінет?

Відповідь: хворого необхідно транспортувати на каталці, перекладати хворого на каталку необхідно разом із щитом.

 

 

2. Організація роботи хірургічного відділення

 

Актуальність теми

Обов’язковою складовою в лікуванні хірургічних хворих, націленою на успішне лікування пацієнтів, є виконання санітарно-гігієнічних правил та стандартів роботи лікувальних закладів хірургічного спрямування. Санітарно-гігієнічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних та протиепідеміологічних заходів, що запобігають виникненню і розвитку внутрішньолікарняної інфекції, яка може призвести до розвитку ускладнень у хворих з хірургічною патологією. Одними із складових цих заходів є відповідна структура хірургічного відділення, організація роботи медичного персоналу, дотримання працівниками відділення особистої гігієни.

Важливим компонентом лікування хворого є щадне відношення до психіки хворого. Психічний стан хворого має суттєвий вплив на результати лікування. У своїй роботі працівники хірургічного відділення не повинні негативно впливати на стан психіки хворого. Хворий довіряє нам своє здоров’я, життя, тому необхідно знати основні принципи медичної етики та деонтології в хірургічній клініці та використовувати їх на практиці.

 

Цілі заняття:

 

1. Мати уяву про основні принципи медичної етики та деонтології в хірургічній клініці.

2. Знати структуру хірургічного відділення.

3. Знати обов’язки середнього медичного персоналу.

4. Знати вимоги до особистої гігієни та одягу медичного персоналу в хірургічному відділенні.

5. Знати медичну документацію, яку веде медична сестра.

6. Провести реєстрацію хворого, який приймається у хірургічне відділення.

7. Провести вимірювання температури тіла у хворих та заповнити температурні листи.

8. Провести розкладання та роздачу ліків хворим.

9. Провести транспортування хворого в перев’язочну, в операційну, та діагностичне відділення.

 

Список літератури

Основна:

1. Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія з анестезіологією з основами реаніматології та догляду за хворими. – К.: Здоров’я, 1999. – 24-32.

2. Хірургія. Т. І . Підручник з загальної хірургії / за ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 20-50.

3. Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хірургія: учебник. – М.: Медицина, 1988. – С. 15-20.

4. Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь. Уход за хирургическими больными :учебное пособие для студентов медицинских вузов. – Запорожье, 1995. – С. 58-64.

5. Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: учеб. пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 27-32, 63-72.

6. Пауткин Ю.Ф. Элементы общего ухода за больным: учеб. пособие. – М.: Изд-во УДН, 1988. – С.3-7, 23-25.

7. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – С. 6-11.

Додаткова:

1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

2. Серебрянцев В.К. Некоторые частные вопросы общей хирургии. – М.: Изд. «КругЪ», 1994. – С. 5-12.

 

Зміст навчання

В обов’язки медичної сестри хірургічного відділення входить ретельне виконання обов’язків та правил медичної деонтології – науки про принципи поведінки медичного персоналу.

Малюнок 2.1 - Підготовка до в/м ін’єкції

 

Догляд за хворими вимагає як уміння виконати різні гігієнічні та лікувальні заходи, так і високоморального, чесного та милосердного ставлення до хворого. Він повинен бути високопрофесійним і деонтологічно витриманим. Милосердне, гуманне ставлення до хворого є не менш важливим, ніж професійна майстерність. Психічний стан хворого завжди пригнічений у зв’язку із впливом на центральну нервову систему анатомічних та функціональних розладів в організмі та вимушеним через хворобу переходом (часто раптовим та тривалим, як це буває при травмах та гострих хірургічних захворюваннях) у незвичне становище (виключення із звичайної атмосфери та трудової діяльності, побутові незручності та обмеження, а часто навіть нездатність до самообслуговування та здійснення фізіологічних потреб). Створення у хворого гарного, оптимістичного настрою, віра у сприятливий перебіг хвороби, яка значною мірою утверджується за допомогою якісного догляду та чуйного ставлення до хворого, є важливим і почесним обов’язком медичних працівників лікарень та поліклінік.

Малюнок 2.2 - Палата інтенсивного лікування в хірургічному відділенні

Велике значення у створенні сприятливого перебування хворого в лікувальній установі мають взаємовідносини між персоналом, хворим та його родичами. Поведінці медичної сестри надається особлива увага. Чутливість, увага, акуратність, готовність завжди прийти на допомогу хворому, вміння утішити його словом, вселити в нього бадьорість, впевненість у сприятливому результаті лікування – важливі якості медичної сестри.

Акуратність і охайність медичної сестри і санітарки, чистота халата і шапочки повинні поєднуватися з поведінкою, яка відрізняється привітністю, готовністю надати допомогу негайно на високому духовному рівні.

Взаємовідносини середнього та молодшого медичного персоналу повинні проявлятися взаємною повагою. Звертання допустиме лише по імені та по батькові,а також на Ви. Заборонено в присутності хворих обговорювати помилки, які були допущені при виконанні тих чи інших процедур, маніпуляцій та операцій.

Медична сестра повинна звертатися до хворого по імені та по батькові. Турботливе відношення до хворого, який приймається у відділення, сприяє встановленню довіри, взаємної поваги, контакту. Під час розмови із хворим медичний персонал повинен суворо стежити не тільки за змістом своїх слів, але і за інтонацією, мімікою, жестикулюванням.

Особлива обережність необхідна при спробах хворих отримати роз’яснення щодо діагнозу, особливостей захворювання, можливих ускладнень, майбутніх досліджень тощо. Лікар повинен допомогти персоналу виробити тактичні, спокійні відповіді з рекомендацією звертатися з цими питаннями до лікаря-куратора.

При виконанні хворому тієї чи іншої процедури медичний персонал не повинен вести між собою розмови на абстраговані теми. Потрібно пам’ятати, що це розцінюється хворим як прояв неуваги до нього і не сприяє підвищенню авторитету персоналу. Зовсім недопустиме обговорення при хворому (на початку наркозу або на стадії пробудження) питань перебігу його хвороби або операції, можливих ускладнень тощо, оскільки оцінка хворим почутого може бути неадекватною.

 

Малюнок 2.3 - Спілкування з хворим за вимогами деонтології

 

Необережні розмови медичного персоналу при хворому можуть зумовити виникнення у них так званих ятрогенних хвороб. Це, як правило, пов’язано із тим, що хворий знаходить у себе ознаки тих хвороб, про які він випадково почув від персоналу, і переконати його в подальшому буває досить складно. В таких випадках хворі нерідко настирливо вимагають лікарських засобів або процедур для лікування хвороб, які у нього відсутні.

Питання етики у відношеннях персоналу і хворого численні та різноманітні. Рішення їх повинно здійснюватись з урахуванням характеру та особливості хвороби, ступеня порушення функції органів та систем хворого організму, особливостей лікування і з урахуванням характеру хворого. М’якість, тактовність, турботливість, високий професіоналізм, виконання етичних норм поведінки медичного персоналу мають велике значення.

Малюнок 2.4 - Догляд за хворим після операції

 

Інформацію про стан і поведінку хворого лікар отримує від медичної сестри впродовж доби, а не тільки під час ранкового обходу. Інколи навіть мало помітні зміни стану хворого можуть свідчити про необхідність проведення екстреної операції. Тому рівень знань та відповідальності медичної сестри хірургічного відділення повинні бути особливо високими. Молоді, малодосвідчені медичні сестри не повинні соромитись повідомляти свої спостереження про стан хворого черговому або лікарю-куратору або радитись із більш досвідченою медичною сестрою.

Помилки медичної сестри при оцінці змін стану хворого, при виконанні процедур по догляду або при введенні ліків може призвести до тяжких ускладнень чи навіть смерті хворого. Тому основними якостями медичної сестри повинні бути добросовісність та чесність. Медична сестра повинна одразу поставити до відома про те, що трапилось, лікаря-куратора, втручання якого допоможе попередити тяжке ускладнення або навіть летальний результат. Медична сестра ніколи не повинна брати на себе відповідальність за встановлення діагнозу і лікування хворого без призначень лікаря.

У хірургічне відділення входять палати для хворих, перев’язочні, маніпуляційний кабінет та операційний блок. Особливістю хірургічного відділення є те, що воно поділене на дві половини або складається із двох окремих відділів – чисте та гнійне. Для хворих із нагноєними ранами виділяється окрема палатна секція, або окремі палати в окремому крилі відділення, по можливості якнай- далі від операційного блоку. Для цих палат окремо виділяється гнійна перев’язочна, і всі хворі обслуговуються окремим персоналом. За наявності однієї перев’язочної хворі із гнійними ранами перев’язуються після проведених “чистих” перев’язок з подальшою ретельною обробкою приміщення та обладнання дезінфікуючими розчинами.

Операційний блок – основний лікувально-діагностичний підрозділ хірургічного відділення, який складається із операційних, а також комплексу допоміжних приміщень і приміщень забезпечення, призначений для проведення хірургічних операцій. З метою дотримання умов асептики звичайний операційний блок повинен мати два ізольованих непрохідних відділення – асептичне, чисте та септичне, гнійне із суворим зонуванням внутрішніх приміщень та окремими для кожного з них допоміжними приміщеннями. Усі приміщення операційного блоку залежно від ступеня дотримання правил асептики та боротьби із внутрішньолікарняною інфекцією функціонально поділяються на чотири зони: стерильну, суворого режиму, обмеженого режиму і загальнолікарняного режиму.

Малюнок 2.5 - Операційний блок хірургічного відділення

 

Потоки в операційному блоці поділяються на “стерильний” для хірургів і операційних сестер, чистий – для хворих, анестезіологів, технічного персоналу і не повинні перетинатися або стикатися.

Малюнок 2.6 - Операційний зал хірургічного відділення СОКЛ

Санітарно-гігієнічний режим хірургічного закладу спрямований на виключення негативного впливу факторів лікарняного середовища на хворих і персонал, забезпечення хворому повного гігієнічного, соматичного і психічного комфорту, а персоналу – оптимальних умов праці. Санітарно-гігієнічний режим передбачає дотримання норм місткості лікарняних палат, забезпечення оптимального мікроклімату, хімічного та бактеріологічного складу повітря, режиму вентиляції та освітлення приміщень, постачання доброякісною питною водою, своєчасне і повне видалення та знезаражування відходів, забезпечення хворих раціональним та збалансованим харчуванням, прибирання приміщень, прання та заміни білизни, дотримання правил особистої гігієни тощо.

Малюнок 2.7 - Обробка хірургічного інструментарію після операції

 

Протиепідемічний режим хірургічного відділення спрямований на запобігання, виникнення та поширення внутрішньолікарняних інфекцій. Основні положення протиепідемічного режиму регламентуються наказом №720 особистої гігієни та одягу медичного персоналу у хірургічному відділенні.

Персонал, який доглядає хворих, насамперед повинен бути гігієнічно освіченим, здоровим та охайним. Кожен із учасників догляду за хворими мусить добре знати гігієнічні правила у межах своїх функціональних обов’язків. Без цієї вимоги він може стати посередником у передачі інфекції хворому як зовні, зокрема, від самого себе, так і від інших хворих, тобто внутрішньо-госпітальної.

Малюнок 2.8 - Розчини та обробка рук медичного персоналу перед операцією

У персоналу систематично перевіряють стан здоров’я. Хворих та бацилоносіїв не допускають до роботи, поки вони не одужають. Медичні сестри та молодші медичні сестри, перед тим як стати до роботи, переодягаються в лікарняну форму в окремих, відведених для цього приміщеннях. Персоналу не дозволяється виконувати свої функції у взутті та одязі, яким він користується поза лікарнею. Одяг медсестри чи санітарки повинен бути охайним: халат та косинки чисті, випрасувані; волосся – сховане під косинку чи шапку; взуття – м’яке та чисте. Прикраси на руках (пальцях) та манікюр не дозволяються. Нігті мають бути коротко зрізаними. Гігієна персоналу має виняткове значення для запобігання внутрішньогоспітальної інфекції.

 

Обов’язки медичної сестри:

1. Догляд за хворими і спостереження за санітарним станом закріплених за нею палат.

2. Запис та точне виконання лікувальних та санітарно-гігієнічних призначень лікаря-куратора.

3. Присутність при обході лікаря-куратора чи чергового лікаря, доповіді даних про стан здоров’я хворого.

4. Вимірювання температури тіла, артеріального тиску хворим, запис результатів термометрії у температурний лист, вимірювання пульсу, частоти дихання, діурезу, кількості мокротиння, занесення цих даних в історію хвороби.

5. Спостереження за чистотою, тишею і порядком у палатах, за виконанням хворим правил особистої гігієни, турбота про своєчасне надання хворим усього необхідного для їх лікування.

6. Надання невідкладної долікарської допомоги тяжко хворим.

7. Збір матеріалів для аналізів, доставка їх у лабораторію, своєчасне отримання результатів досліджень і вклеювання їх в історію хвороби.

8. Спостереження за виконанням хворими, молодшим медичним персоналом та відвідувачами встановлених правил внутрішнього розпорядку лікарні.

9. Складання порційних вимог і спостереження за тим, щоб хворі отримували призначену дієту.

10. Забезпечувати утримання в робочому стані медичного та господарчого інвентарю.

11. Складання вимог на ліки, перев’язувальний матеріал та предмети догляду за хворими.

12. Направлення і супроводжування хворих за призначенням лікаря в діагностичні та лікувальні кабінети, своєчасне повернення із допоміжних кабінетів медичної документації.

13. Прийом хворих, які госпіталізуються у відділення, перевірка проведеної в приймальному відділенні санітарної обробки, розміщення хворих у палатах.

14. Ознайомлення хворих із правилами внутрішнього розпорядку, режимом дня і правилами особистої гігієни.

15. Транспортування хворих у відділенні та в лікувальні, діагностичні кабінети.

Малюнок 2.9 - Вимірювання артеріального тиску

 

Документація, яку веде медична сестра:

1. Історія хвороби (паспортні дані, результати лабораторних досліджень, температурний лист, лист спостереження за тяжко хворим, призначення про санітарну обробку, записи про введення сильно-діючих або наркотичних ліків).

2. Листок призначень (записи про виконання тих чи інших призначень).

3. Маніпуляційний журнал.

4. Вимога на дієтичне харчування хворих.

5. Зведення про рух хворих по відділеннях.

6. Журнал передачі чергування.

7. Журнал обліку сильно-діючих та наркотичних речовин.

8. Журнал реєстрації щеплень проти правця, сказу тощо.

9. Журнал обліку генеральних прибирань у палатах.

 

Орієнтовна основа дії

 

Малюнок 2.10 - Документація медичної сестри

Реєстрація хворого, який приймається у хірургічне відділення, проводиться в журналі руху хворих. При цьому в журнал заносяться такі дані:

· прізвище, ім’я, по батькові;

· дата народження;

· місце проживання;

· професія та місце роботи;

· дата і час госпіталізації у відділення;

· діагноз при госпіталізації;

· заключний діагноз;

· дані про страхування, можливі пільги.

 

Малюнок 2.11 - Робота з медичною документацією медичної сестри нейрохірургічного відділення



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.192.241 (0.017 с.)