Прибирання приміщень приймального відділення

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

до практичних (індивідуальних,самостійних) занять

з дисципліни

«ДОГЛЯД ЗА ХІРУРГІЧНИМИ ХВОРИМИ»

для студентів спеціальності

«Хірургія»

денної форми навчання

 

 

Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості перевірені,

запис одиниць

відповідає стандартам

 

Укладач В.В. Мадяр

Відповідальний за випуск І.Д. Дужий

Декан факультету В.Е. Маркевич

 

Суми

Сумський державний університет

УДК……..

ББК 52.818.1я73

Д93

 

Рецензенти:

В.В. Лєонов – доктор медичних наук, професор Сумського державного університету;

В.В. Андрущенко – кандидат медичних наук, доцент Сумського державного університету

 

Рекомендовано вченою радою

Сумського державного університету як навчальний посібник

(протокол №… від …)

 

Дужий І.Д., Мадяр В.В.

Догляд за хірургічними хворими: навч.посіб./ І.Д.Дужий,

В.В. Мадяр. - Суми: Сумський державний університет,

2011. – 210 с.

Навчальний посібник містить тексти, діаграми, фотографії, таблиці. Для студентів вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

УДК…….

ББК…….

 

© Дужий І.Д.,Мадяр В.В., 2011

© Сумський державний університет,2011

Зміст

 

 

С.

Передмова 4

1. Особливості догляду за хворими у

приймальному відділенні 5

2. Організація роботи в хірургічному стаціонарі 23

3. Санітарно-гігієнічний режим у

хірургічному стаціонарі. Методи антисептики 53

4. Догляд за хворими у передопераційному

періоді 80

5. Особливості догляду за хворими після операції 108

6. Асептика. Організація роботи в операційному

блоці 133

7. Догляд за хворими в операційному блоці 160

8. Догляд за хворими у перев’язочній 184

 

ПЕРЕДМОВА

 

Посібник підготовано для студентів 2-3-х курсів вищих медичних навчальних закладів. Разом з тим він буде корисним для студентів медичних училищ, студентів медичних вузів старших курсів, лікарів-інтернів та клінічних ординаторів. Існує досить велика кількість літератури, присвяченої загальному догляду за хворими, домашньому догляду за хворими, а в цьому посібнику акцент зроблено на догляді за хворими в хірургічному стаціонарі.

Автори прагнули у стислій формі викласти інформацію у відповідності до навчальної тематики з акцентом на окремих питаннях догляду за хворими в хірургічному стаціонарі.

Питання підготовки хірургічних хворих до обстеження, лікувальних хірургічних маніпуляцій, діагностичних та лікувальних операцій не втрачає актуальності, а все більше ускладнюється у зв’язку з розробленням новітніх лікувальних та діагностичних технологій.

У посібнику матеріал викладено в доступній формі, який супроводжується демонстрацією фотографій, малюнків, схем, що сприятимуть кращому засвоєнню інформації.

Також подано велику кількість матеріалу для самоконтролю різних варіантів складності, які також сприяють не лише перевірці отриманих знань, а й глибшому засвоєнню викладеного матеріалу.

 

 

1. Особливості догляду за хірургічними хворими у приймальному відділенні.

 

Актуальність теми

Усю роботу лікарні визначає правильна й чітка організація приймального відділення, оскільки саме тут розпочинається діагностичний і лікувальний процес стаціонару. Якщо медперсонал уважно ставиться до хворих, то вони проймаються глибокою довірою до даного лікувального закладу.

Головними задачами приймального відділення є: первинне обстеження, сортування та направлення хворих у визначені відділення лікарні чи на амбулаторне лікування; санітарне оброблення хворих, які приймаються у стаціонар; оформлення документації; організація прийому, виписки та обліку, руху хворих; зв’язок із станцією швидкої допомоги, іншими лікувальними закладами. Від грамотності та організованості дій медичного персоналу приймального відділення часто залежать успіх та результати лікування.

 

Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення до практичного заняття:

1. Структурні підрозділи та організація роботи в приймальному відділенні.

2. Прибирання приміщень приймального відділення.

3. Знезараження предметів догляду за хворими в приймальному відділенні.

4. Санітарна обробка хворих у приймальному відділенні.

5. Антропометрія хворих у приймальному відділенні.

6. Транспортування хворих з приймального відділення у хірургічний стаціонар.

 

Список літератури

1. Дужий І.Д., Мадяр В.В. Догляд за хірургічними хворими: навчальний посібник. – Суми, 2011. – С.4-23.

2. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – С. 30-50.

3. Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь. Уход за хирургическими больными: учебное пособие для студентов медицинских вузов. – Запорожье, 1995. – С. 56-58.

4. Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: учеб. пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 16-27.

5. Хірургія. Т. І. Підручник із загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 22-23.

Додаткова:

1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

 

Цілі заняття

1. Знати структурні підрозділи та оснащення приймального відділення.

2. Знати особливості санітарної обробки хворого.

3. Знати способи транспортування хворого у відділення.

4. Провести заповнення документації на хворого, що приймається у хірургічний стаціонар.

5. Провести огляд на коросту, педикульоз та санітарну обробку хворого.

6. Провести антропометричні дослідження.

7. Виконати транспортування хворого у відділення.

 

Зміст навчання

 

Хворий госпіталізується у лікувальний заклад через приймальне відділення, де проводиться прийом, реєстрація, огляд, санітарна обробка і транспортування хворих.

Малюнок 1.1 - Схема приймального відділення

 

Приймальне відділення складається із ряду приміщень: загальні (вестибюль, реєстратура, довідкова, кімната персоналу, комора, туалети тощо), діагностично-лікувальні (оглядові кімнати для чоловіків та жінок, процедурні кімнати, перев’язочні, лабораторія, протишоковий блок, рентген-кабінет, ендоскопічний кабінет, кабінет УЗД), санітарний пропускник (роздягальня, ванна кімната).

У приймальному відділенні працюють завідувач, лікарі-ординатори, медичні сестри і молодший медичний персонал, які проводять госпіталізацію планових та ургентних хворих. При екстреній госпіталізації хворому призначають відповідні лабораторні, рентгенологічні та ендоскопічні дослідження, за необхідності проводяться консультації лікарів-спеціалістів. При плановій госпіталізації основні аналізи приносить хворий, більш складні дослідження проводяться у стаціонарі.

За вказівкою чергового лікаря хворі проходять повну або часткову санітарну обробку.

Медична сестра вимірює температуру тіла, перевіряє документи, що мають при собі хворі, заповнює на хворого паспортну частину історії хвороби, реєструє в книзі обліку хворих, заносить прізвище ім’я та по батькові в алфавітну книгу. При задовільному стані хворого проводить антропометрію.

Малюнок 1.2 - Зважування пацієнтки

Приймає від хворого цінності, при цьому пояснює порядок їх отримання, ознайомлює з правилами поведінки в лікарні.

Хворий обстежується лікарем і оглядається медичним персоналом на предмет виявлення гнійно-септичних захворювань, педикульозу, корости, грибкових захворювань шкіри.

Малюнок 1.3 - Гниди головних вошей

 

Після огляду хворий приймає ванну. Якщо хворому за станом здоров’я ванна заборонена, то призначають душ. При госпіталізації хворого у тяжкому стані проводять обтирання тіла теплою водою. Для цього під хворого підкладають клейонку і обтирають губкою, змоченою водою, обличчя, шию, груди, руки. Після обтирання проводять витирання насухо і накривають хворого простирадлом для запобігання переохолодження. Потім так само протирають тулуб, ноги. На титульному аркуші історії хвороби роблять відмітку про проведення санітарно-гігієнічної обробки. Хворому видають чисту білизну, піжаму, тапочки. Одяг та взуття зберігають на складі в індивідуальних пакетах.

Медична сестра приймального відділення повідомляє по телефону медичний персонал хірургічного відділення про госпіталізацію хворого, організовує відправку у відділення або супроводжує його сама. З приймального відділення хворого транспортують у хірургічне відділення.

Хворі у тяжкому стані транспортуються у відділення інтенсивної терапії без санітарної обробки.

 

Малюнок 1.4 - Ноші для транспортування лежачих хворих

Питання про спосіб транспортування вирішує лікар. При вирішення питання транспортабельності хворих поділяють на транспортабельних і нетранспортабельних. Останнім надають допомогу, а потім транспортують або, транспортуючи, надають невідкладну допомогу.

 

Орієнтовна основа дії

Режими дезінфекції засобів догляду за хворими в приймальному відділенні

1. Клейонка на кушетці після кожного хворого дворазово протирається ганчіркою, змоченою 1% розчином хлораміну Б або 0,2% розчином дезоксону-1, 3% розчином перекису водню з 0,5% мийним синтетичним засобом.

2. Термометр занурюють у 0,5% розчин хлораміну Б на 30 хвилин або в 0,1% розчин дезоксону-1 на 15 хвилин з подальшим промиванням у воді.

3. Металеві шпателі кип’ятять у 2% розчині гідрокарбонату натрію впродовж 30 хвилин.

4. Ванни, раковини перед використанням протирають 5 хвилин зволоженим тампоном з мийним дезінфікуючим засобом (“Дихлор-1”, “Білка”) або дворазово протирають хлорним вапном, 0,5% розчином хлордезину, 3% розчином перекису водню з 0,5% розчином нашатирного спирту.

5. Прилади для гоління, машинки для стрижки волосся, кусачки або ножиці для нігтів, наконечники для клізм після використання знезаражують шляхом занурення на 15 хвилин у розчин 70% етилового спирту або на 45 хвилин у “потрійний розчин” Крупеніна (формалін 20,0, карболова кислота 3,0, сода каустична 15,0, дистильована вода – 1000,0), скляні або пластмасові наконечники для клізм кип’ятять у воді 15 хвилин.

 

Відповідь: Б.

 

Хворий Н., прийнятий у приймальне відділення прямо з роботи, де працює кочегаром. За тяжкістю стану йому не можна провести санітарну обробку забруднених ділянок тулуба. Які дії медсестри?

Відповідь: необхідно провести часткову санітарну обробку (протирання вологою губкою).

 

У хворої З., що госпіталізована у приймальне відділення з приводу карбункула спини, при огляді волосистої частини голови виявлені воші. Хвора категорично відмовляється від стрижки волосся. Які заходи необхідно провести?

Відповідь: необхідно застосувати санітарну обробку одним із протипедикульозних засобів (мило ДДТ, водно-емульсійний розчин карбофосу тощо)

 

Хвора М. доставлена у приймальне відділення з ознаками закритої внутрішньочерепної травми (забій головного мозку). Стан хворої тяжкий, хвора без свідомості. Як провести хворій санітарну обробку? Зазначте спосіб транспортування хворої у нейрохірургічне відділення?

Відповідь: хворій необхідно провести огляд на педикульоз, провести часткову санітарну обробку, транспортування буде відбуватися в лежачому положенні на каталці.

 

Санітарка збирається зробити прибирання приміщень приймального відділення. Вона для прибирання буде застосовувати розчин хлораміну Б. Як вона буде готувати необхідний для цього розчин?

Відповідь: маточний 10% розчини хлораміну необхідно розвести у відповідній кількості води для досягнення 1% концентрації.

Хворому Б., в якого має місце перелом кісток правої гомілки, зробили вимірювання температури тіла медичним термометром. Що повинна зробити медична сестра з термометром після його використання?

Відповідь: термометр необхідно занурити на 30 хвилин у 0,5% розчин хлораміну Б.

 

Хворий Б. доставлений у приймальне відділення з приводу післяін’єкційного абсцесу сідниці. При огляді у нього виявленні лобкові воші. Який елемент санітарної обробки необхідно обов’язково виконати даному хворому?

Відповідь: для знищення лобкових вошей необхідно поголити уражене волосся, провести миття тіла з милом під душем. Одяг хворого необхідно відправити для знезараження в дезінсекційну камеру.

Хворий Д. доставлений у приймальне відділення з приводу забитої рани правої гомілки. Після огляду хворого направили на госпіталізацію в хірургічне відділення. Загальний стан хворого задовільний. Яким чином хворий буде доставлений до зазначеного відділення?

а) хворий дійде до відділення самостійно;

б)хворий дійде до відділення у супроводі медсестри;

в) хворого необхідно транспортувати на кріслі-каталці;

г) хворого необхідно транспортувати на каталці;

д) хворий дійде до відділення на милицях.

Відповідь: хворого необхідно транспортувати на кріслі-каталці.

 

Хворий С. доставлений у приймальне відділення, де йому встановлений діагноз “гострий апендицит”. Хворого госпіталізують у хірургічне відділення, де йому має бути проведене оперативне втручання під загальним наркозом. Які антропометричні дослідження необхідно виконати даному хворому?

Відповідь: необхідно визначити вагу хворого, зріст, окружність грудної клітки.

 

Хвора П. доставлена в приймальне відділення, де їй встановлений діагноз “гострий холецистит”. Стан хворої середньої тяжкості. Вдома, перед викликом швидкої допомоги, хвора прийняла душ. Яку санітарну обробку необхідно виконати даній пацієнтці перед транспортуванням її у гінекологічне відділення?

Відповідь: за відсутності у хворої педикульозу чи корости санітарну обробку проводити потреби немає.

 

Хвора К. була доставлена у приймальне відділення бригадою швидкої допомоги. Після огляду хворої хірургом та гінекологом встановлений діагноз “позаматкова вагітність, розрив маткової труби, внутрішньочеревна кровотеча”. Після проведеної часткової санітарної обробки хвору необхідно транспортувати в гінекологічне відділення. Який метод транспортування буде застосований у даному випадку?

Облаштування ліжка хворого

 

Оскільки хвора людина, особливо після оперативного втручання, переважну частину часу перебуває у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним, а постіль чиста і зручна, суха, рівна. Правильне облаштування постелі та контроль за її станом – це створення комфортного положення пацієнту, а також профілактика розвитку попрілостей, пролежнів та інших ускладнень. У ранньому післяопераційному періоді хворого бажано покласти на функціональне ліжко, яке може трансформуватися.

На матрац, який пройшов дезінфекцію в дезинфекційній камері, одягають чистий наматрацник. Матрац кладуть на ліжко з добре натягнутою сіткою. Стелять простирадло, краї якого по всій довжині підгинають під матрац так, щоб воно не збиралося у складки. На подушку одягнути чисту наволочку. На ковдру одягнути підковдру. Забезпечити хворого двома рушниками.

Для тяжкохворого пацієнта бажано застосувати простирадло або пелюшку з суперадсорбентом, яка не промокає. За відсутності їх на матрац необхідно постелити клейонку, а на клейонку – пелюшку (щоб запобігти забрудненню матраца екскрементами людини). Рекомендується тяжкохворим та людям похилого й старечого віку користуватися памперсами.

 

Заміна постільної білизни хворого

Постільна білизна повинна бути бавовняною, а натільна – бавовняною чи фланелевою. Є декілька способів заміни простирадла лежачому пацієнту. Перший спосіб застосовують у тому випадку, коли пацієнту лікар дозволяє повертатися у ліжку набік, другий – коли активні рухи у ліжку заборонені. Заміну білизни пацієнту слід проводити обережно, щоб не завдавати йому додаткового болю і страждань.

Попередньо секції функціонального ліжка необхідно встановити у горизонтальне положення.

Перший спосіб.

Чисте простирадло згорнути валиком по довжині лицьовим боком усередину, підняти трохи голову та плечі пацієнта, прибрати подушку. Обережно опустити голову пацієнта на ліжко. Повернути пацієнта набік обличчям до краю ліжка, притримати його у такому положенні. Брудне простирадло згорнути валиком по довжині у напрямку до пацієнта. На звільнену частину ліжка розгорнути чисте простирадло так, щоб його вільний край дещо звисав із нього. Повернути пацієнта на спину, а потім на інший бік, кладучи його на чисте простирадло. Забрати брудне простирадло, помістити його у водонепроникний мішок. Розправити чисте простирадло, повернути пацієнта на спину. Краї простирадла заправити під матрац з усіх боків. Замінити наволочку на подушці та підковдру на ковдрі. Брудну наволочку та підковдру помістити у мішок. Подушку в чистій наволочці покласти під голову пацієнта, вкрити пацієнта ковдрою.

Другий спосіб.

Чисте простирадло згорнути валиком по ширині лицьовим боком усередину. Обережно трохи підняти голову та плечі пацієнта, забрати подушку. Швидко згорнути у вигляді валика брудне простирадло у напрямку від голови до попереку пацієнта. На звільненій частині ліжка розгорнути та розправити чисте простирадло. Обережно опустити голову пацієнта на ліжко (без подушки). Замінити брудну наволочку на чисту, підняти трохи голову та плечі пацієнта, на чисте простирадло покласти подушку в чистій наволочці, опустити на неї голову та плечі пацієнта. Підняти таз пацієнта, потім ноги і швидко забрати з-під нього брудне простирадло у напрямку від попереку до п’ят. Брудне простирадло помістити у мішок для брудної білизни. Розгорнути та розправити чисте простирадло і обережно опустити таз і ноги пацієнта. Краї простирадла заправити під матрац з усіх боків, замінити підковдру на ковдрі, вкрити пацієнта ковдрою.

 

Допомога хворому під час заміни натільної білизни

Підняти трохи голову та плечі пацієнта, який знаходиться в ліжку у положенні “лежачи на спині”. Захопити край брудної сорочки і легкими рухами підтягнути її ззаду до потилиці, а спереду – до грудей. Зняти брудну сорочку через голову. Обережно опустити голову та плечі пацієнта на подушку, допомогти пацієнту підняти обидві руки і звільнити руки від сорочки. Брудну сорочку помістити у мішок для брудної білизни. Провести пацієнту часткову санітарну обробку. Одягти пацієнта у зворотному порядку: спочатку – рукава сорочки, а потім саму сорочку через голову. Обережними рухами натягнути сорочку на спину та груди, ретельно розправити складки сорочки. Допомогти пацієнту набути зручного положення у ліжку, вкрити пацієнта ковдрою.

 

Дотримання санітарно-протиепідемічного режиму при заміні білизни

У стаціонарі замінювати постільну та натільну білизну необхідно не рідше одного разу на 7-10 днів. При забрудненні білизни біологічними рідинами її слід змінити одразу ж. Брудну постільну та натільну білизну поміщають у водонепроникний мішок (білизну, забруднену біологічними рідинами, згортають забрудненням усередину). В палаті брудну білизну категорично забороняється кидати на підлогу чи в ємність, яка не закривається кришкою. Мішок зав’язують і відносять до спеціальної окремої кімнати, яка призначена для сортування білизни. Після виписки або смерті пацієнта матрац, ковдру, подушку здають в дезінфекційну камеру для проведення дезінфекції. Проводять гігієнічне прибирання палати із застосуванням дезінфікуючого розчину. В кімнаті для сортування посортувати брудну білизну, скласти її у водонепроникні мішки. Мішки зав’язати та відправити у пральню на каталці. Провести гігієнічне прибирання приміщення сортувальної кімнати із застосуванням дезрозчину.

 

Догляд за шкірою та волоссям хворого

Знесилені тяжкохворі пацієнти протягом тривалого часу позбавлені можливості приймати гігієнічні водні процедури. У той самий час чистота шкіри є обов’язковою умовою видужання пацієнта, тому що шкіра виконує дихальну, видільну, захисну функції, бере участь у терморегуляції, в обміні речовин, а також є важливим органом чуття – шкірним аналізатором. Догляд за шкірою тяжкохворих пацієнтів має не тільки деонтологічний аспект, але й поліпшує загальний стан пацієнта, запобігає гнійничковим та грибковим ураженням, попрілостям, пролежням.

Лежачому пацієнту щодня вранці та ввечері допомагають вмитися. Якщо стан пацієнта дозволяє – надати йому положення в ліжку напівсидячи. Поставити миску на приліжковий столик або на стілець біля ліжка. На руки пацієнта полити теплу воду із кухля, при умиванні підтримувати голову. Дати пацієнту чистий рушник.

У випадку, коли пацієнт лежить нерухомо у ліжку, – обличчя, шию і руки протерти махровою рукавичкою або м’якою губкою, змоченою у теплій воді. Витерти шкіру м’яким рушником методом “промокання”.

З метою профілактики попрілостей щодня проводити ретельний огляд зазначених ділянок шкіри: під молочними залозами у жінок, у пахвових і пахвинних складках жінок і чоловіків. Допомагати дотримуватися чистоти тіла. Названі частини тіла промивати 2% розчином калію перманганату, просушувати шкіру методом “промокання”, застосовувати дитячу присипку або тальк, очищену олію (лляну, оливкову, мигдалеву, риб’ячий жир). Час від часу ці ділянки можна змащувати 1% спиртовим розчином діамантового зеленого.

Лежачого пацієнта підмивають 2-3 рази на добу, особливо після фізіологічних відправлень. Ноги хворим миють один раз на 2-3 доби.

Нігті на руках і на ногах підрізають один раз на тиждень, краще після гігієнічної ванни, якщо вона не протипоказана. Двічі на день допомагають пацієнту розчесатися, якщо він не в змозі це робити самостійно.

Один раз на 7-10 днів лежачому пацієнту миють голову. Під голову та плечі підкладають спеціальну підставку. Для миття волосся застосовують рідкий шампунь та теплу воду з кухля. Після миття волосся витерти рушником та розчесати щіткою або гребінцем, пов’язати голову хусткою (щоб не допустити переохолодження).

Один раз на 7-10 днів лежачому пацієнту здійснюють миття шкіри в такій послідовності: обличчя, за вухами, шия, передня частина грудної клітки, живіт, руки, спина, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Для цього махрову рукавичку змочити теплою водою, протираючи шкіру, – періодично прополіскувати рукавичку в чистій теплій воді. Після миття шкіри – одразу ж вимиту ділянку витерти чистим сухим рушником, щоб пацієнт не застудився. За необхідності можна використати мило.

Догляд за очима хворого

За наявності гнійних виділень, які склеюють повіки, взяти стерильну марлеву серветку, змочити її одним із антисептичних розчинів (фурацилін 1:5000) і накласти на очну щілину. Через 1-2 хвилини, після розм’якшення кірки, іншою стерильною зволоженою серветкою протерти повіки у напрямку від зовнішнього до внутрішнього кута ока. Щоб попередити перенесення інфекції з одного ока на інше, для кожного ока використовувати окремі стерильні марлеві серветки. Протирання повторити 4-5 раз (різними серветками). Залишки розчину промокнути сухою серветкою.

Малюнок 5.2 - Закапування очей хворого

Для промивання ока використовують стерильну ундинку. Наливають в неї антисептичний розчин, пропонують хворому взяти ундинку за ніжку, нахилитися над нею так, щоб повіки розміщувалися в ундинці, притиснути її до шкіри, підняти голову, притримуючи ундинку рукою. Пацієнт повинен покліпати протягом 1 хвилини, потім нахилитись уперед і поставити ундинку на стіл. Процедуру за необхідності повторюють. За відсутності ундинки очі можна промити за допомогою стерильної піпетки, підставивши ниркоподібний лоток, у напрямку від зовнішнього кута ока до внутрішнього.

Після промивання – бажано очі закапати розчином сульфацилу натрію.

 

Догляд за вухами хворого

У тяжкохворого пацієнта очистити зовнішній слуховий прохід стерильною ватою, намотаною на гігієнічний пластмасовий зонд. Для цього однією рукою відтягнути вушну раковину пацієнта трохи назад і вгору, а іншою рукою обережно ввести зонд у зовнішній слуховий канал. Легкими обертальними рухами очистити вухо. За відсутності зонда для очищення слухового проходу можна використати марлеву турунду, для виготовлення якої взяти смужку марлі шириною 3 см і довжиною 10 см загорнути краї смужки по довжині і туго скрутити її. Потім скласти вдвоє і ще раз скрутити. За допомогою створеного джгутика обертальними рухами прочистити слуховий канал.

 

Підкладання судна лежачому пацієнту

Із санітарної кімнати приносять продезиінфіковане сухе та тепле підкладне судно. У судно наливають невелику кількість води. Пацієнту надають горизонтальне положення, повертають набік або підводять одну руку під його сідниці та піднімають трохи таз. Під сідниці підстеляють клейонку, поверх неї – пелюшку. Повертають пацієнта на спину або опускають таз. Допомагають пацієнту зігнути ноги в колінах і трохи розвести їх у боки. Судно підставляють так, щоб над його великим отвором опинилася промежина, а трубка судна була між стегнами пацієнта в напрямку до колін. Забезпечити пацієнта туалетним папером. Вкрити пацієнта ковдрою і залишити його на деякий час одного. Після акту дефекації підняти таз пацієнта, взяти судно за трубку і обережно вийняти його. Судно накрити кришкою, звільнити від вмісту в туалеті, ополоснути його водою та занурити у дезінфікуючий розчин. Над чистим судном підмити пацієнта, висушити промежину. Забрати судно, клейонку, пелюшку та провести їх дезінфекцію. Провітрити палату.

Підкладання сечоприймача лежачому пацієнту

Принести із санітарної кімнати продезінфікований сухий та теплий сечоприймач. Надати пацієнту горизонтального положення. Підстелити під сідниці пацієнта клейонку, зверху – пелюшку. Зігнути ноги хворого в колінах, трохи розвести в боки. Дати сечоприймач пацієнту у ліжко, якщо він сам не може втримати сечоприймач, допомогти йому ввести статевий член в отвір сечоприймача та тримати сечоприймач. Після сечовиділення забрати сечоприймач від пацієнта, сечу вилити в унітаз. Промити сечоприймач у санітарній кімнаті теплою водою, занурити його у дезінфікуючий розчин. Забрати клейонку, пелюшку з-під хворого, покласти їх у відповідно марковані ємності для проведення подальшої дезінфекції.

Малюнок 5.3 - Сечоприймач

 

Для усунення різкого аміачного запаху сечі необхідно періодично полоскати сечоприймач 2-3% розчином хлористоводневої кислоти або мийними пастами чи порошками, які розчиняють солі сечової кислоти.

 

Дезинфекція судна та сечоприймача

Після використання судно або сечоприймач звільняють від вмісту в туалетній кімнаті, промивають теплою водою. Судно занурюють у 0,5% розчин хлорного вапна в ємності, маркованій “Для дезінфекції суден”, аналогічно занурюють сечоприймач в ємність “Для дезінфекції сечоприймачів”. Через 60 хв. судно (чи сечоприймач) прополоснути у проточній воді. Зберігати судна та сечоприймачі в санітарній кімнаті на спеціальних поличках. У тяжкохворих пацієнтів чисте судно або сечоприймач може постійно знаходитись під ліжком у спеціальному заглибленні для судна або на дерев’яному стільчику, накритому клейонкою, яку двічі на день протирають дезрозчином.

 

 

Підмивання лежачої пацієнтки

Надати пацієнтці горизонтального положення, ноги зігнути у колінах і розвести. На простирадло під нижню частину тіла постелити клейонку, поверх неї – пелюшку. Під сідниці підставити сухе тепле судно. Взяти у ліву руку кухоль, заповнений теплим антисептичним розчином (розчин калію перманганату блідо-рожевого кольору, розчин фурациліну тощо), а в праву – корнцанг із серветкою. Розчин полити на статеві органи. Правою рукою за допомогою корнцанга та затисненої в ньому марлевої серветки здійснювати рухи від статевих органів до заднього проходу, тобто зверху вниз, миючи послідовно: лобок, соромітні губи, пахвинну ділянку справа і зліва, ділянку анального отвору. Так необхідно робити для того, щоб не занести інфекції до сечостатевих органів. Щоразу треба брати чисту марлеву серветку. Використану серветку викидати у лоток для використаного матеріалу. Висушити ділянку промежини сухою марлевою серветкою, затисненою у корнцанг, у тому ж напрямку і в тій самій послідовності. Забрати судно, звільнити його від вмісту, занурити в дезінфекційний розчин, забрати клейонку, пелюшку, покласти їх у відповідно марковані ємності для подальшої дезінфекції. Використані марлеві серветки, корнцанг поміщають у дезінфікуючий розчин.

 

Комплексна профілактика пролежнів

У ослаблених, нерухомих пацієнтів, особливо у тих, які займають пасивне положення в ліжку, порушується живлення м’яких тканин внаслідок порушешшя інервації та тривалого стиснення, внаслідок чого можуть утворюватися пролежні. Виникнення пролежнів свідчить про невідповідний догляд за пацієнтом.

Малюнок 5.4 - Обробка пролежнів

 

Елементи профілактики пролежнів:

· навчити пацієнта піклуватися про себе наскільки це можливо з якомога ранньою активізацією його;

· навчити родичів прийомам догляду за тяжкохворим з метою профілактики пролежнів;

· розмістити пацієнта комфортно у ліжку. Порекомендувати використати один із матраців: поролоновий, надувний, водяний або матрац, заповнений насінням проса;

· змінювати положення хворого в ліжку кожні 2 години, заохочувати пацієнта змінювати положення в ліжку за допомогою перекладин, поручнів та інших пристроїв;

· використовувати пристрої для зняття тиску тіла на ушкоджені м’які тканини (поролонові прокладки в чохлах, мішечки, заповнені насінням проса або льону);

· перевіряти стан ліжка під час заміни положення пацієнта (кожні 2 години). Постільна білизна має бути чистою, сухою, без складок, рубців, ґудзиків;

· після кожного прийому їжі – струшувати простирадло, щоб у ліжку не було крихт;

· робити легкий масаж під час зміни положення хворого, не можна робити масаж у місцях виступання кісток;

· один раз на добу ділянки, найбільш уразливі щодо виникнення пролежнів, обмивати теплою водою, витирати м’яким рушником методом “промокання”, а потім протирати 10% розчином камфорного спирту, 40% етиловим спиртом або слабким розчином оцту;

· контролювати регулярне випорожнення кишечника;

· рекомендувати пацієнтам похилого та старечого віку, а також пацієнтам з нетриманням сечі користуватись памперсами. Памперси змінюють кожні 4 години, щоразу підмиваючи пацієнта. При нетриманні калу памперси змінюють одразу ж після акту дефекації, обов’язково підмивши пацієнта.

Догляд за пацієнтом з пролежнем

· Виконувати заходи профілактики пролежнів.

· При відшаруванні епідермісу та утворенні пухирів їх слід обробити 1% розчином діамантового зеленого та накласти асептичну пов’язку.

· Після того як пухирі розірвалися, ділянку пролежня промивають розчином антисептика, підсушують стерильною серветкою, шкіру навколо обробляють 1% розчином діамантового зеленого і накладають асептичну пов’язку.

· Надавати психологічну підтримку пацієнту та його близьким за наявності негативних емоційних реакцій, пов’язаних із тривалим лікуванням пролежнів.

 

Харчування тяжкохворих

Годування лежачого пацієнта з ложки, поїльника у стаціонарі – це прямий обов’язок палатної медичної сестри. Ентеральне введення харчових продуктів (за допомогою зондів, фістул, клізм), парентеральне введення в організм живильних речовин (обминаючи травний тракт) – більш складні маніпуляції, у виконанні яких беруть участь палатна медична сестра, старша медична сестра та лікар

Годування тяжкохворого за допомогою ложки та поїльника

Надати пацієнту напівсидячого положення, прикрити груди хворого рушником. Розмістити їжу,. призначену для пацієнта на приліжковому столику. Однією рукою трохи підняти голову пацієнта разом із подушкою,

Малюнок 5.5 - Назогастральний зонд

 

іншою рукою піднести до рота ложку із їжею. Їжу в рідкому або напіврідкому вигляді (протерті каші, супи, бульйони, киселі тощо) можна дати пацієнту з поїльника або звичайного невеликого чайника. Годувати пацієнта малими порціями, повільно, з достатніми паузами, щоб він мав змогу добре пережувати їжу. Пропонувати напій після декількох ложок твердої їжі. Для пиття соку, компоту, чаю порекомендувати використовувати поліхлорвінілові трубочки довжиною 20-25 см або звичайну чашку, склянку. Після їди запропонувати пацієнту прополоскати ротову порожнину водою, витерти губи пацієнта серветкою, струсити простирадло від крихт, розправити складки на ньому, допомогти пацієнту зайняти зручне положення в ліжку.

 

Годування пацієнта через назогастральний зонд за допомогою шприца Жане

Надати пацієнту положення: сидячи, напівсидячи, при надмірному виснаженні – лежачи на боці. Прикрити груди хворого серветкою. Отриману їжу з харчоблоку, змішати в одній ємності і зробити рідку поживну суміш.

Перевірити місце знаходження зонда – не можна розпочинати годування пацієнта, не переконавшись, що зонд знаходиться у шлунку.

Набрати у шприц Жане теплу поживну суміш. На рівні шлунка з’єднати конус шприца із зондом. Повільно підняти шприц вище рівня шлунка пацієнта приблизно на 40-50 см так, щоб рукоятка поршня була спрямована догори. Повільно натискаючи на поршень шприца, забезпечити поступове проходження поживної суміші. Після звільнення шприца перетиснути зонд затискачем, від’єднати шприц від зонда. Таким чином повторювати процедуру до того часу, поки не буде введено всю суміш. Від’єднати шприц, перетиснути зонд затискачем. Через годину зняти затискач і закрити заглушкою зовнішній отвір зонда.

Правила поводження з трупом

Констатація смерті виконується лікарем стаціонару. Час смерті в стаціонарі лікар фіксує в історії хвороби.

Труп роздягають, кладуть на спину. Розгинають ноги, руки, закривають повіки, підв’язують щелепу, накривають простирадлом на 2 години (до виникнення трупних плям). Одяг та цінні речі віддають родичам під розписку. Повязки, дренажі, катетери, спиці не видаляють, а перев’язують, перегинають для попередження витікання рідини.

До великого пальця ноги або гомілки, стегна трупа медична сестра кріпить пов’язкою бірку, де попередньо пише прізвище, ініціали, номер історії хвороби, назву відділення та лікувального закладу, дату смерті. Труп транспортують вперед ногами до патолого-анатомічного відділення, накривши простирадлом. У супровідній записці, якщо немає можливості відразу передати історію хвороби, вказують прізвище, ім’я та по батькові, номер історії хвороби, відділення, з якого доставили труп, дату смерті, клінічний діагноз.

 

Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

 

Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань

 

У хірургічному відділенні хворому Д. 75 років, який знаходиться на лікуванні з приводу гангрени правої ступні і якому 3 доби назад була виконана ампутація правої ноги на рівні с/3 стегна, лікарем констатована смерть внаслідок розвитку гострої серцево-легеневої недоста