Виборче право України: поняття та принципи. Конституційний інститут референдуму.

Поняття прямого народовладдя. Основні форми безпосередньої демократії. Поняття виборів. Основні принципи виборів. Види виборів та виборчих систем. Виборчий процес та його стадії. Поняття і види референдумів. Принципи та порядок проведення референдумів.

 

Конституційно-правові основи організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні.

Конституційнно-правові засади закріплення, організації та здійснення державної влади в Україні. Теорія поділу державної влади на гілки. Принцип стримувань та противаг. Поняття, система та види органів державної влади.

Парламент – Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України. Конституційний склад і структура Верховної Ради України. Функцій та повноваження Верховної Ради України. Форми діяльності Верховної Ради України. Поняття та статус народного депутата України. Форми діяльності та повноваження народного депутата України. Гарантії депутатської діяльності.

Інститут Президента. Порядок обрання Президента України. Функцій та повноваження Президента України. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України.

Поняття виконавчої влади та система її органів. Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів виконавчої влади, його склад, основні функції та повноваження. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Місцеві державні адміністрації. Акти органів виконавчої влади.

Поняття судової влади. Система судочинства України. Основні засади судочинства в Україні.

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування Конституційного Суду та його склад. Функцій та повноваження Конституційного Суду. Порядок діяльності Конституційного Суду.

Система судів загальної та спеціальної юрисдикції. Функції та повноваження судів загальної та спеціальної юрисдикції. Вища рада юстиції України. Адвокатура. Прокуратура України.

 

Література:

1. Конституція України 1996 р.

2.Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України. Станом на 1 грудня 2010р. / За ред.Мусіяки В.Л.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 544с.

3.Конституційне право України за ред. В.Ф.Погорілка - 3-тє видання – К.-Наукова думка, 2002р.

4.Декларація про державний суверенітет № 55-ХІІ 16.07.1990р.

5.Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” № 1286-ХІІ 03.07.1991р.

6.Закон України “Про вибори народних депутатів України” № 1665-15 25.03.2004р.

7.Закон України “Про вибори Президента України” № 474-ХІV 05.03.1999р.

8.Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні ” № 280/97-ВР 21.05.1997р.

9.Закон України “Про судоустрій України” № 3018-ІІІ 07.02.2002р.

10. Закон України “Про статус народного депутата України ” № 2556-ІІІ 21.06.2001р.

11. Закон України “Про політичні партії в Україні” № 2365-ІІІ 05.04.2001р.

12. Закон України “Про статус суддів” № 2862-ХІІ 15.12.1992р.

13. Основи конституційного права України: підручник за ред. В.В.Копєйчикова - Юрінком Інтер – К., 1998р

14. В.М.Шаповал Конституційне право зарубіжних країн – “АртЕк” – “Вища школа” – К., 1998р.

15. Зобов’язальне право: теорія і практика / Навчальний посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів/ за ред. О.В.Дзери –К.: Юрінком Інтер, 1998р.

Тема 3. Адміністративне право України

Питання для самостійного розгляду:

Адміністративно-правові правовідносини: поняття та їх суб’єкти.

Предмет правового регулювання адміністративного права. Поняття суб’єктів адміністративно-правових відносин. Загальна характеристика Президента України, органів виконавчої влади, державних службовці, громадян України та іноземці, об’єднань громадян як суб’єктів адміністративно-правових відносин.

 

Державне управління як об’єкт адміністративного регулювання.

Загальне поняття управління та його види. Поняття державного управління, його ознаки та характеристика. співвідношення державного управління та державної виконавчої влади.

 

Форми та методи управлінської діяльності. Юридичні акти органів управління.

Метод правового регулювання адміністративного права та його значення. Метод субординації та координації. Метод переконання та примусу. Види адміністративного примусу та їх правовий режим.

Поняття засобів забезпечення законності. Контроль та його види. Нагляд та та його види. Звернення громадян.

Акти управління. Поняття, походження, юридичне значення та ознаки актів управління. Види актів управління. Вимоги, що ставляться до правових актів управління. Наслідки невиконання вимог актів управління.

 

 

Адміністративне правопорушення (проступок): поняття, ознаки та склад.

Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки. Склад адміністративного проступку.

Органи (службові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Поняття державного службовця та державної служби. Вимоги, що висуваються до державних службовців. Посада. Правове регулювання службових відносин. Види службовців. Службові обов’язки. Повноваження. Гарантії державних службовців. Юридична відповідальність за службові правопорушення.

 

Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

Поняття адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу, види адміністративних проваджень та їх стадії.

Поняття протоколу про адміністративне правопорушення, порядок його складення та зміст. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення: завдання, принципи, суб’єкти, порядок розгляду справи, рішення та порядок їх виконання.

 

Адміністративні стягнення: поняття, види та загальна характеристика.

Поняття та ознаки адміністративної відповідальності, її місце в системі юридичної відповідальності. Законодавство про адміністративну відповідальність.

Поняття адміністративного стягнення, його ознаки. Види адміністративних стягнень, їх характеристика.

Література:

1. Кодекс про адміністративні правопорушення України 1985 р..

2. Закон України “Про місцеві державні адміністрації ” № 586-ХІV 09.04.1999р.

3. Закон України “Про політичні партії в Україні” № 2365-ІІІ 05.04.2001р.

4. Закон України “Про прокуратуру ” № 1767-ХІІ 31.10.1991р.

5. Закон України “Про міліцію” № 565-ХІІ 20.12.1990р.

6. Закон України “Про громадянство” № 2235-ІІІ 18.01.2001р.

7. Закон України “Про біженців” № 2557-ІІІ 21.06.2001р.

8. Закон України “Про об’єднання громадян” № 2460-ХІІ 16.06.1992р.

9. Закон України “Про державну службу” 16.12.1993р.

10. Закон України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР 02.10.1996р.

11. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар. / Р.А.Колюжний, М.І. Іншин, І.М.Шопіна та ін. – Видання четверте, із змінами та доповненнями станом на 10 листопада 2010р. – К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. -712с.

12. Голосніченко І.П., Стахурский М.Ф., Золотарьова Н.І. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник./ За заг. Ред. доктора юрид. наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН,2005. -232с.

13. Ковпак В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.

14. Матіос А.В. Адміністративна відповідальність посадових осіб. – К.: Знання, 2007. – 223с.

15. Коваль Л.В. Адміністративне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 1998р.

 

 

Тема 4. Кримінальне право України

Питання для самостійного розгляду:

Стадії вчинення злочину, їх загальна характеристика.

Поняття стадії вчинення злочину. Класифікація злочинів. Закінчений та незакінчений злочини. Готування до злочину. Замах на злочин.

Поняття та форми співучасті у вчиненні злочину.

Поняття співучасті. Види співучасників. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією. Кримінальна відповідальність співучасників. Добровільна відмова співучасників.

Поняття та зміст обставин, що виключають кримінальну відповідальність.

Поняття обставин, що виключають злочинність діяння. Необхідна оборона. Уявна оборона. Затримання особи, що вчинила злочин. Крайня необхідність. Фізичний або психічний примус. Виконання наказу або розпорядження. Діяння, пов'язане з ризиком. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.