Поняття муніципально-правових відносин.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття муніципально-правових відносин.



Муніципально-правові відносини - це суспільні від­носини, врегульовані муніципально-правовими норма­ми, тобто відносини, юридичні права та обов'язки учасників яких визначені згідно з приписами норм му­ніципального права.

Муніципально-правові відносини виникають у зв'яз­ку з організацією та здійсненням місцевого самовряду­вання. Підставою їх відокремлення у відносно самостій­ну групу правовідносин виступають:

· положення Консти­туції України щодо визначення місцевого самоврядуван­ня як однієї з форм здійснення народовладдя,

· виділення комунальної власності як самостійної форми публічної власності,

· встановлення сфери компетенції місцевого самоврядування,

· гарантій прав та законних інтересів міс­цевого самоврядування.

За змістом муніципально-правові відносини можна поділити на такі групи(схема 4):

1. відносини, що виникають у зв'язку з організацією місцевого самоврядування (зокрема, відносини, пов'язані з обранням представницьких органів місцевого самовря­дування, сільського, селищного, міського голови, органів самоорганізації населення тощо);

2. відносини, що виникають у процесі функціонування місцевого самоврядування (наприклад, реалізація самовряд­них повноважень органами місцевого самоврядування);

3. відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повно­важень.

Муніципально-правові відносини характеризуються рисами як спільними для всіх видів правовідносин, так і специфічними, притаманними лише цьому виду право­відносин.

Так, муніципально-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об'єкт, суб'єкт та зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки), а їх специфіка пов'язана:

· по-перше, з їх змістом - вони виникають в особли­вій сфері суспільних відносин (відносини місцевого самоврядування), які є предметом муніципального права та пов'язані зі здійсненням публічної влади на місцевому рівні;

· по-друге, з особливостями об'єкта, суб'єкта та харак­тером юридичних зв'язків між суб'єктами цих відносин.

Зокрема, об'єкт муніципально-правових відносин - це матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникають суспільні відносини, що регу­люються муніципально-правовою нормою.

Об'єкти муніципально-правових відносин виступають їх необхідним структуроутворюючим елементом, вони забезпечують зв'язок між суб'єктами цих відносин, а у їх якості можуть виступати різноманітні явища - дії, матері­альні та нематеріальні блага. Наприклад, Конституція України до їх переліку відносить: питання місцевого зна­чення, комунальну власність, місцевий бюджет тощо.

Специфічним об'єктом муніципально-правових від­носин є публічна влада. Питання влади (застосування влади чи захисту від влади) тією чи іншою мірою зачі­пають інтереси практично всіх суб'єктів муніципально-правових відносин - територіальної громади, органів мі­сцевого самоврядування тощо.

Найчастіше об'єктом муніципально-правових відносин виступають певні дії (діяльність територіальної громади, її членів, органів і посадових осіб місцевого самовряду­вання, органів самоорганізації населення, спрямована на вирішення питань місцевого значення - муніципальна діяльність), що набувають відповідного оформлення. Наприклад, згідно з п. 23 ст. 26 Закону України «Про міс­цеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада затверджує місцевий бюджет і ці її дії оформлю­ються відповідним рішенням.

Суб'єкти муніципально-правових відносин - це осо­би, спільноти людей (територіальні громади та їх підроз­діли), підприємства, органи, установи, організації тощо, які згідно з приписами муніципально-правових норм є носіями суб'єктивних юридичних прав і обов'язків.

Суб'єктами муніципально-правових відносин (муні­ципального права) зазначені особи, організації тощо мо­жуть стати лише за умови їх муніципальної правосуб'єктності, яка включає муніципальну правоздатність і дієздатність.

Муніципальна правоздатність - це обумовлена му­ніципально-правовою нормою здатність суб'єкта муні­ципально-правових відносин мати суб'єктивні юридичні права та обов'язки. Зокрема, правоздатність фізичної особи в муніципально-правовій сфері настає після того, як вона стає членом територіальної громади, й припиня­ється після її смерті або припинення членства в терито­ріальній громаді (виїзду на постійне місце проживання за межі відповідного населеного пункту).

Муніципальна дієздатність - це обумовлена муні­ципально-правовою нормою здатність суб'єкта муніци­пально-правових відносин своїми діями набувати та здійснювати суб'єктивні юридичні права і обов'язки. Так, у повному обсязі муніципальна дієздатність фізич­ної особи виникає за умови її належності до громадянст­ва України та при досягненні нею 18 років.

В окремих випадках закон передбачає деякі винятки. Так, наприклад, згідно зі ст. 6 Закону України «Про ор­гани самоорганізації населення» обирати та бути обра­ними до органу самоорганізації населення мають право жителі, які на законних підставах проживають на відпо­відній території, тобто вимога належності до громадян­ства України в даному випадку не передбачається.

Коло суб'єктів муніципально-правових відносин до­сить специфічне й свідчить про певну особливість даних відносин щодо інших видів правовідносин. Так, суб'єк­тами муніципально-правових відносин виступають:

фізичні особи -- громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди - члени відповідної територіальної громади;

спільноти (колективи) людей - територіальні гро­мади (жителі сіл, селищ, міст), внутрішні територіальні громади (жителі районів у містах, мікрорайонів тощо);

органи місцевого самоврядування та їх посадові особи;

кандидати в депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних,

міських голів;

депутати місцевих рад;

збори виборців;

сільські, селищні, міські голови;

• територіальні, окружні та дільничні виборчі комісії

• об'єднання громадян - політичні партії, громадські організації,

профспілки, релігійні об'єднання;

• загальні збори громадян за місцем проживання;

• органи державної влади та їх посадові особи;

• асоціації органів місцевого самоврядування тощо.

Аналізуючи суб'єктний склад, слід підкреслити, що важливою особливістю багатьох муніципально-правових відносин є нерівноправність їх суб'єктів.Ця обставина обумовлена тим, що в муніципально-правових відноси­нах переважно діє принцип влади і підпорядкування, тобто одні суб'єкти виступають управомоченоюсторо­ною, інші - зобов'язаною.

Водночас один і той самий суб'єкт муніципально-права в різних муніципально-правових відноси­нах може виступати одночасно як управомоченою, так і зобов'язаною (підпорядкованою) стороною. Наприклад, у випадках, коли член територіальної громади виступає суб'єктом права участі у здійсненні місцевого самовря­дування, він може вимагати від органів місцевого само­врядування відповідних гарантій реалізації цього права. І, навпаки, органи місцевого самоврядування можуть вимагати від членів територіальної громади виконання актів місцевого самоврядування.

Зміст муніципально-правових відносин характери­зується складною структурою. Так, в їх структурі можна виділити юридичний (суб'єктивні права та юридичні обо­в'язки) та матеріальний (фактична поведінка суб'єктів) зміст.

При цьому суб'єктивне право учасників муніципаль­но-правових відносин - це їх, визначена муніципально-правовою нормою, можливість вільно діяти в певних, визначених нормою, межах, а юридичний обов'язок - встановлена муніципально-правовою нормою вимога дія­ти певним, чітко визначеним нормою чином або утрима­тися від здійснення певних дій.

Виникнення муніципально-правових відносин пов'я­зане з юридичними фактами, які приводять у дію відпо­відну муніципально-правову норму.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими муніципально-правові норми пов'язують виник­нення, зміну або припинення муніципально-правових відносин. Вони формулюються у гіпотезах муніципаль­но-правових норм і залежно від їх зв'язку з індивідуаль­ною волею суб'єкта поділяються на дві групи:події та дії.

Події - це такі юридичні факти, що не залежать від волі суб'єктів (наприклад, досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку є підставою виник­нення правовідносин з реалізації активного та пасивного виборчого права при місцевих виборах).

Дії - це юридичні факти, що залежать від волі і сві­домості суб'єктів муніципально-правових відносин. З точки зору законності дії поділяються на правомірні і неправомірні.

Правомірні дії зумовлюють виникнення у суб'єктів прав і обов'язків, передбачених муніципально-право­вими нормами. При цьому правомірні дії, у свою чергу, також поділяються на дві групи: юридичні акти і юридич­ні вчинки. Юридичні акти - це правомірні дії, що здійс­нюються суб'єктами з метою їх вступу в певні муніци­пально-правові відносини, а юридичні вчинки - це пра­вомірні дії, що безпосередньо не спрямовані на виник­нення, припинення або зміну муніципально-правових відносин, але тягнуть за собою такі наслідки.

Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам муніципально-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення органів та посадових осіб місцевого самоврядування до відповідальності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.108.188 (0.005 с.)