Змістовий модуль 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Змістовий модуль 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати



Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства

Мета заняття:закріпити,поглибити і розширити знання студентів з питань діяльності підприємства.

 

План вивчення теми

1. Підприємство як суб’єкт ринку.

2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.

3. Фактор часу і періоди у функціонуванні підприємства.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання необхідно звернути увагу на те, що підприємство являє собою господарську ланку, яка реалізує власні інтереси за допомогою виготовлення та реалізації товарів і послуг шляхом планомірної комбінації факторів виробництва.

Фірми відрізняються між собою асортиментом продукції, яку випускають, і сферами застосування капіталу.

Проте всі фірми можна класифікувати за двома основними критеріями: форми власності капіталу та ступені концентрації капіталу.

За цими двома критеріями виділяються різні організаційно-економічні форми підприємницької діяльності.

За формами власності на капітал підприємства класифікуються на державні та приватні.

На державних підприємствах у якості організатора виробництва і засновника виступає галузь або муніципалітет. Як правило, державна підприємницька діяльність охоплює ті сфери економіки, які не привертають увагу бізнесу.

Причини того можуть бути різні: надмірно великі первісні капіталовкладення або інвестиції з дуже великим строком окупності, суспільне значення продукції, що виробляється.

Держпідприємства знаходяться в нерівних умовах порівняно з приватними господарствами: вони не вільні у своїй господарській діяльності, ціноутворенні, часто змушені продавати продукцію по собівартості. Тому ефективність діяльності держпідприємств значно менша, якщо порівнювати її з величиною одержуваних прибутків, віднесених до авансового капіталу.

Приватні фірми поділяються на:

а) одноосібні фірми, де власником є одна людина;

б) товариства на паях, де поєднується капітал кількох осіб;

в) акціонерні товариства, де пай кожного акціонера підтверджується цінним папером - акцією.

Особливою організаційно-правовою формою є кооперативи.

Класифікація підприємств за ступенем концентрації виробництва залежить від кількості зайнятих працівників. Фірми поділяються на дрібні, середні та великі.

При підготовці другого питання треба показати, що в процесі виробництва різні чинники діють не ізольовано, а взаємодіють один з одним.

Залежно від сполучення цих чинників знаходиться обсяг продукції, що випускається підприємством. Саме функція виробництва визначає технологічну взаємодію між витратами виробництва та обсягом продукції, яку можна одержати з їх допомогою. Такий технологічний зв’язок існує для певного рівня розвитку техніки.

Хоча виробничі функції різні для різних галузей виробництва, всі вони володіють двома загальними властивостями.

По-перше, завжди існує межа для збільшення обсягу виробництва, яка досягається за допомогою збільшення одного з факторів виробництва. Не можна безкінечно розширювати обсяг випуску продукції, збільшуючи число робітників, бо для них не вистачить обладнання, так само не можна безкінечно збільшувати кількість матеріалу та обладнання, бо для їх використання не залишиться робітників.

По-друге, чинники виробництва так взаємопов’язані між собою, що без скорочення обсягу виробництва можлива певна взаємозамінність одних чинників іншими.

При розгляді третього питання потрібно зазначити, що розрізняють три часові періоди.

Найкоротший ринковий період настільки малий, що виробники не встигають відреагувати на зміни попиту і ціни. Тут спостерігається зовсім нееластична крива пропозиції. Крива пропозиції займає в цьому випадку вертикальне положення, всі фактори виробництва постійні.

При короткостроковому періоді підприємство з незмінними виробничими потужностями має достатньо часу, щоб використати їх більш чи менш інтенсивно. Підприємство має можливість пристосуватись до попиту за рахунок більшої завантаженості обладнання, інтенсифікації праці і продажу існуючих запасів. Крива пропозиції при цьому відхиляється від суворо вертикального положення в напрямку, визначеному законом пропозиції. Еластичність пропозиції стає позитивною (більшою від нуля). Це буде означати більш високу еластичність пропозиції.

В умовах довготривалого періоду підприємствам достатньо часу, щоб відреагувати на ринкову ситуацію. У цьому випадку ми маємо криву більш еластичної пропозиції.

Виробники можуть перебудувати виробництво за рахунок заміни старого обладнання новим, більш продуктивним, розширити виробничі потужності. У випадку підвищення цін на продукцію відбувається входження нових фірм до галузі, яка виробляє цей товар.

 

Питання для самоконтролю

1. Покажіть, у чому різниця між короткостроковими та довгостроковими виробничими можливостями, які відкриваються перед фірмою.

2. Визначте, у якій ситуації “граничний продукт” праці може бути негативним?

3. Обґрунтуйте вірогідність висловлювання: “Фірма купує ресурси з економічною вигодою, якщо остання у.г.о., витрачена на кожний ресурс, приводить до одного й того ж збільшення кількості продукції”.

4. Що відносять до основних параметрів підприємства?

5. Що означає ситуація : при даному обсязі випуску середній продукт (АР) змінного фактора досягає свого максимуму.

6. Яку реакцію в короткостроковому періоді можна очікувати від фірми, якщо збільшується ціна на товар, що виробляє ця фірма?

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11.


Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника

Мета заняття:закріпити,поглибити і розширити знання студентів з питань особливості масштабу виробництва, причини позитивного та негативного ефекту.

 

План вивчення теми

1. Позитивний та негативний ефект від масштабу.

2. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

При підготовці першого питання треба розглянути можливості вибору розмірів підприємства, тому що в багатьох галузях кількість можливих розмірів не обмежена. Це означає, що найменші зміни обсягу виробництва з часом підштовхують до відповідних змін розмірів підприємства.

Послідовне збільшення розмірів підприємства протягом певного часу зумовлює зниження витрат на одиницю продукції, але, починаючи з відповідного моменту, подальше збільшення розмірів підприємства супроводжуватиметься підвищенням середніх загальних витрат. Ця закономірність передусім пояснюється тим, що закон спадної віддачі у даному випадку не спрацьовує, оскільки він діє лише за незмінної кількості одного із використовуваних у виробництві ресурсів, тоді як у довгочасному періоді допускається зміна кількості всіх ресурсів. В даному аналізі припускається, що ціни на всі ресурси постійні. Опуклість кривої довгострокових середніх витрат можна пояснити тим, що економісти називають позитивним і негативним ефектами зростання масштабів виробництва, або ефектами масштабу.

Позитивний ефект масштабу полягає в тому, що в міру зростання розмірів підприємства ціла низка чинників починає діяти в напрямку зниження середніх витрат виробництва. Це такі чинники: спеціалізація праці, спеціалізація управлінського персоналу, ефективне використання капіталу і виробництво побічних продуктів.

Негативний ефект масштабу є фактором індустріального життя. Діють такі чинники: керівництво віддаляється від виробничого процесу на підприємстві, проблеми обміну інформацією, бюрократична тяганина та інше.

Позитивний або негативний ефекти масштабу є важливими чинниками, що визначають структуру кожної галузі.

По другому питанню слід розглянути концепцію мінімально ефективного розміру, який являє собою найменший об’єм виробництва, за якою фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати. Важливо відзначити, що за даного обсягу попиту достатня ефективність виробництва буде досягнута лише невеликою кількістю промислових гігантів. Дрібні фірми не зможуть забезпечити мінімальний ефективний розмір виробництва і виявляться нежиттєздатними. В крайньому випадку отримання всього позитивного ефекту масштабу може вимагати виходу за межі існуючого ринку і призвести до того, що називають природною монополією.

Якщо позитивний ефект масштабу невеликий, а негативний - виникає дуже швидко, мінімальний ефективний розмір визначається невеликим обсягом виробництва. У такого роду галузях наявний обсяг споживчого попиту підтримуватиме існування значної кількості дрібних виробників.

Динаміка довгострокових середніх витрат, що залежить від позитивного і негативного ефектів масштабу, може мати певне значення для структури і рівня конкурентоспроможності даної галузі. Крім цього, слід враховувати державну політику, географічні межі ринку та безліч інших чинників.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Охарактеризуйте поняття “віддача від масштабу”.

2. Які причини викликають позитивний та негативний ефект від масштабу?

3. Яке значення має ефект від масштабу для прийняття рішення про розширення виробничої діяльності фірми?

4. Покажіть графічно позитивний та негативний ефекти від масштабу.

 

Бібліографічний список до самостійної роботи

2; 6; 7; 15; 12.

Тема 8. Витрати виробництва

Мета заняття:закріпити,поглибити і розширити знання студентів з питань різновидів витрат виробництва, їх характер у факторі часу.

 

План вивчення теми

1. Типовий характер зміни витрат за короткостроковий період.

2. Крива довготривалих витрат.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляданні першого питання треба визначити різновиди витрат виробництва.

Сукупні витрати (ТС) - це сукупність всіх витрат на виробництво продукції.

ТС=FC+VC (2.8)

 

Постійні витрати (FC) - це витрати, які фірма несе незалежно від обсягу випуску продукції.

Змінні витрати (VC) - це витрати, які змінюються разом із зміною обсягу випуску продукції.

Середні витрати (АТС) - це витрати на одиницю випуску продукції

 

АТС= ТС/ Q , (2.9)

де Q - кількість випуску

Середні постійні витрати (AFC) - це постійні витрати у розрахунку на одиницю продукції

AFC= FC/ Q (2.10)

 

Середні змінні витрати (AVC) - це змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції

AVC=VC/ Q (2.11)

 

Граничні витрати (МС) - це додаткові витрати, пов¢язані із зростанням виробництва даного товару на одну одиницю

МС= ∆TC/∆Q (2.12)

 

При розгляданні другого питання слід розглянути середні витрати (АТС) у довгостроковому періоді. Крива середніх витрат у довгостроковому періоді АТС - це крива, яка поєднує точки мінімуму кривих середніх витрат у короткостроковому періоді і графічно відображає дію позитивного та негативного ефектів.

Для більш повної відповіді можна використати підручник Нурєєва Р.М. “Курс мікроекономіки” Стор. 195

 

Питання для самоконтролю

1. Чому дорівнюють середні витрати у точці мінімуму граничних витрат?

2. Як реагують граничні витрати на скорочення середніх змінних витрат?

3. Як графічно відображають залежність витрат від обсягів виробництва?

 

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 2; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.230.143.40 (0.01 с.)