Україна, 36000, Полтава, Остроградського, 2 – 222



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Україна, 36000, Полтава, Остроградського, 2 – 222



Україна, 36000, Полтава, Остроградського, 2 – 222

 

 

КЛІНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ

 

для студентів психолого-педагогічного факультету

(спеціальність “Психологія”)

 

 

 

Полтава 2007


Методичні рекомендації розроблені на кафедрі психології

і затверджені рішенням вченої ради Полтавського державного педагогічного університету ім.В.Г.Короленка

Протокол № 17 від 27.06.2007 року

 

 

Укладачі:   Л.Г.Перетятько, канд.психол.наук, доцент Н.О.Юдіна, канд. психол. наук, доцент  

 

Науковий редактор: В.Ф.Моргун, канд. психол. наук, професор, завідувач кафедри психології ПДПУ імені В.Г.Короленка

 

Рецензенти: М.О.Антонець, кандидат психологічних наук, доцент кафедри філософії та соціології Полтавської державної аграрної академії; А.С.Харченко, канд.психол.наук, доцент кафедри психології ПДПУ ім.В.Г.Короленка

 

 

Клінічна психологія: Методичні рекомендації до лабораторних занять для студентів психолого-педагогічного факультету (спеціальність «Психологія») Укладачі: Л.Г.Перетятько, Н.О.Юдіна. За ред. В.Ф.Моргуна. – Полтава, 2007. – 66 с.

Представлені всі теми лабораторних робіт з курсу «Клінічна психологія», наведені питання для теоретичного опрацювання та самоконтролю. Надаються інструкції для досліджуваних, тексти опитувальників, стимульний матеріал та вказівки щодо обробки та інтерпретації результатів дослідження. До кожної теми складено список рекомендованої літератури.


ЗМІСТ

Лабораторне заняття №1. Патопсихологічні методи дослідження …………………..
Лабораторне заняття №2. Нейропсихологічні методи дослідження………………….
Лабораторне заняття №3. Особистість та її клінічні прояви………………………….
Лабораторне заняття №4. Типи психічного реагування на соматичні захворювання
Список використаної літератури……………………………………………………….
Додатки до лабораторного заняття №1…………………………………………………
Додатки до лабораторного заняття №2…………………………………………………

 

 


ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

ТЕМА: ПАТОПСИХОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета роботи:

1. Закріпити знання студентів про процедуру, різновиди та діагностичні можливості патопсихологічних методик.

2. Ознайомити зі схемою дослідження розладів уваги, оцінкою розладів пам’яті та оцінкою порушень мислення.

Питання для теоретичної підготовки:

1. Основні задачі клінічного психолога. Значення патопсихологічних досліджень для теоретичних та методологічних питань психології.

2. Патопсихологічний експеримент. Стандартизовані та нестандартизовані методи дослідження в клініці.

Уміння та навички, які повинні бути сформовані в ході виконання лабораторної роботи:

І. Проводити дослідження розладів уваги.

1. За допомогою методики „Коректурна проба”(див.дод.1) виявляти коливання уваги по відношенню до однотипних зорових подразників, в умовах тривалого перевантаження зорового аналізатора:

- фіксувати результати дослідження коректурною пробою в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження;

- робити висновки про стійкість уваги;

2. За допомогою методики „Таблиці Шульте”(див.дод.2) виявляти обсяг уваги:

- фіксувати результати швидкості орієнтовно-пошукових рухів зору в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження обсягу уваги;

- робити висновки про обсяг уваги.

3. За допомогою методики „Рахунок за Крепеліним”(див.дод.3) виявляти стійкість, переключення, втомлюваність уваги:

- фіксувати результати дослідження рахунку в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження;

- робити висновки про переключення уваги;

ІІ. Проводити дослідження розладів пам’яті.

1. За допомогою методики „10 слів” (див.дод.4) оцінювати стан пам’яті, втомлюваність:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження запам’ятовування;

- робити висновки про стан пам’яті.

3. Проводити дослідження пам’яті методикою „Піктограма” (див.дод.5):

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати дослідження запам’ятовування;

- робити висновки про стан пам’яті.

ІІІ. Проводити оцінку порушень мислення.

1. Визначати аналітико-синтетичну діяльність, вміння будувати узагальнення за допомогою методики „Виключення понять”(див.дод.8):

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про ступінь розвитку аналітико-синтетичної діяльності;

2. Вивчення за допомогою методики „Класифікація понять” (див.дод.7) процесів узагальнення та абстрагування, послідовності, критичності та поміркованості дій досліджуваного:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про розвиток процесів узагальнення, абстрагування, послідовності, критичності, поміркованості дій досліджуваного.

3. За допомогою методики „Складні аналогії” (див.дод. 6) визначати розуміння складних логічних відношень та виділення абстрактних зв’язків, виявляти резонерство:

- фіксувати результати експерименту в протоколі;

- узагальнювати та інтерпретувати результати;

- робити висновки про розуміння складних логічних відношень, абстрактних зв’язків, наявності резонерства у досліджуваного.

Стимульний матеріал та обладнання до заняття:

У роботі використовуються такі бланки:

- бланк коректурної проби (додаток 1);

- таблиці Шульте (додаток 2);

- бланк рахунку за Крепеліним (додаток 3);

- набір слів до методики „10 слів” (додаток 4);

- набір слів до методики ”Піктограма” (додаток 5);

- бланк методики „Складні аналогії” (додаток 6);

- набір слів до методики на класифікацію (додаток 7);

- малюнки до методики виключення понять (додаток 8);

- секундомір;

- прості олівці;

- аркуші чистого паперу.

Робоче завдання до заняття:

До заняття студенти мають підготувати стимульний матеріал для кожної методики (кожен на окремому аркуші паперу) та бланки відповідей для досліджуваного (якщо це передбачено інструкцією).

 

Хід роботи:

Група студентів поділяється на пари досліджуваний — експериментатор, що пізніше міняються ролями. Досліджуваний виконує дану йому інструкцію. Експериментатор забезпечує послідовність пред’явлення стимульного матеріалу, фіксує час виконання завдання, фіксує результати досліду у протоколі. Робить якісну та кількісну обробку результатів досліду, інтерпретує отримані результати.

 

Форма протоколу:

Лабораторна робота №

Тема:____________________________________________

1. П.І.Б. досліджуваного____________________________

2. Вік досліджуваного______________________________

3. Дата та час дослідження__________________________

4. Стан досліджуваного_____________________________

5. Рідна мова досліджуваного________________________

6. П.І.Б. Експериментатора__________________________

7. Бланк відповідей досліджуваного (додається)

Зміст звіту студента за результатами виконання лабораторної роботи:

1. Назва теми лабораторної роботи.

2. Мета роботи.

3. Опис обладнання.

4. Інструкція для досліджуваного.

5. Бланк методики.

6. Протокол індивідуальних результатів досліджуваного.

7. Обробка результатів дослідження (підрахунки, формули, графіки, таблиці).

8. Висновки.

 

Контрольні питання:

1. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів уваги.

2. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів пам’яті.

3. Назвіть методики які використовуються у патопсихологічному дослідженні розладів мислення.

4. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів уваги?

5. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів пам’яті?

6. Який стимульний матеріал необхідно підготувати патопсихологу для дослідження розладів мислення?

 

Критерії оцінювання звіту студентів:

1. Наявність у звіті всіх необхідних пунктів змісту.

2. Правильність оформлення протоколу та побудови графіків.

3. Обґрунтованість висновків.

Детальний опис методик:

1. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт их применения в клинике (практическое руководство). – М., 1970.

2. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. – Т., 1976.

3. Яссман Л.В., Данюков В.Н. Основы детской психопатологи: Учебно-методическое пособие для психологических факультетов педагогических вузов. – М., 1999.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Робоче завдання до заняття:

При підготовці до заняття студенти готують необхідний стимульний матеріал та диференціюють окремі картки (див.додаток) по кожному з етапів дослідження. Малюнки в додатку надаються без підписів та назв. Студенти повинні розподілити їх на групи для дослідження: - мовлення, читання, письма, рахування, праксису, сприйняття ритму та мелодій, орієнтування у просторі, стеріогнозісу та зорового гнозісу.

Хід роботи:

Група студентів поділяється на пари досліджуваний — експериментатор, що пізніше міняються ролями. Досліджуваний виконує дану йому інструкцію. Експериментатор забезпечує послідовність пред’явлення стимульного матеріалу, фіксує час виконання завдання, фіксує результати досліду у протоколі. Робить якісну та кількісну обробку результатів досліду, інтерпретує отримані результати.

 

Форма звіту:

- П.І.Б. досліджуваного____________________________

- Вік досліджуваного______________________________

- Дата та час дослідження__________________________

- Стан досліджуваного_____________________________

- Рідна мова досліджуваного________________________

- П.І.Б. Експериментатора__________________________

- Методика 1. (Бланк відповідей досліджуваного додається).

- Методика 2. (Бланк відповідей досліджуваного додається).

- Методика 3. (Бланк відповідей досліджуваного додається).

- ... продовження за усіма пунктами плану.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення експериментально-нейропсихологічного дослідження.

2. Які види мови вивчаються у процесі нейропсихологічного дослідження мовлення?

3. Які види праксису вивчаються у процесі нейропсихологічного дослідження?

4. Які основні порушення мовлення виявляються у процесі нейропсихологічного дослідження?

5. Які компоненти включає план нейропсихологічного дослідження?

6. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень праксису (ідеомоторного, конструктивного, динамічного)?

7. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень читання?

8. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень рахування?

9. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень сприймання шумів, ритмів, мелодій?

10. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень схеми тіла?

11. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень орієнтування у просторі?

12. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень стереогнозісу?

13. Які види завдань нейропсихологічного дослідження спрямовані на виявлення порушень зорового гнозісу?

 

Критерії оцінювання звіту студентів:

- Наявність у звіті всіх необхідних пунктів змісту.

- Повнота та правильність складеної схеми нейропсихологічного дослідження.

- Правильність оформлення протоколу.

- Обґрунтованість висновків.

Детальний опис методик :

1. Блейхер В.М. Клиническая патопсихология. - Т., Медицина, 1976. - С. 190-203.

2. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: МЕДпресс-информ, 2002. – С. 46-55.

3. Яссман Л.В., Данюков В.Н. Основы детской психопатологии: Учебно-методическое пособие для психологических факультетов педагогических вузов. – М.: Олимп; ИНФРА-М, 1999. – С.137-141, 148-151, 195-219.

4. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – С.224-228.

5. Клиническая психология: Учебник / Под ред. Б.Д.Карвасарского. – СПб.: Питер, 2002. – 318-420.

6. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под общей ред. С.Ю.Циркина. – СПб.: Питер, 2001. – С.83-84.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Профілі.

Частоти появи кожного з 9 рахункових фактори заносяться в квадратики профілів. При цьому кожен рахунковий фактор, яким була оцінена відповідь, приймається за один бал. Якщо ж відповідь оцінена за допомогою декількох рахункових факторів, то при цьому обчисленні будь-яке розділення між рахунковими факторами обчислюється на пропорційній основі, причому кожному фактору надається рівне значення.

Коли 9 квадратів профілів заповнені у таблиці 3 (бланк відповідей випробовуваного), цифри підсумовуються в колонки і строчки. Оскільки число ситуацій рівне 24, то можливий максимум для кожного випадку — 24, і виходячи з цього обчислюється відсотковий зміст кожної одержаної суми. Обчислене таким чином відсоткове відношення E, I, M, OD, ED, NP представляє виражені в кількісній формі особливості фрустраційних реакцій випробовуваного.

Зразки.

На підставі профілю числових даних складаються три основних і один додатковий зразок.

1. Перший зразок виражає відносну частоту різних напрямів відповіді, незалежно від його типу. Екстрапунітивні, інтропунітивні і імпунітивні відповіді розташовуються у порядку їх убуваючої частоти. Наприклад, частоти Е- 14, I - 6, М - 4, записуються Е > I > М.

2. Другий зразок виражає відносну частоту типів відповідей
незалежно від їх напрямів. Знакові символи записуються так само, як і в попередньому прикладі. Наприклад, ми одержали OD - 10, ED - 6, NP - 8. Записується ОD > NP > ЕD.

3. Третій зразок виражає відносну частоту трьох
факториів що найчастіше зустрічаються, незалежно від типу і напряму відповіді. Записується, наприклад, Е > Е’ > М.

4. Четвертий додатковий зразок включає порівняння відповідей
Е і I в ситуаціях „перешкоди” і „звинувачення”. Сума E і I розраховується у відсотках, виходячи також з 24, але оскільки лише 8 (або
1/3) тестових ситуацій дозволяють підрахунок Е і I, то максимальний
відсоток таких відповідей складатиме 33. Для цілей інтерпретації
одержані відсотки можуть бути порівняні з цим числом.

Аналіз тенденцій.Під час досліду випробовуваний може помітно змінити свою поведінку, переходячи з одного типу або напряму реакцій до іншого. Подібна зміна має велике значення для розумінь реакцій фрустрації, оскільки показує відношення випробовуваного до своїх власних реакцій. Наприклад, випробовуваний може почати дослід, даючи екстрапунітивні реакції, потім, після дев'яти йди десяти ситуацій, які викликають у нього відчуття вини, починає давати відповіді інтропунітивного типу. Аналіз передбачає виявити існування таких тенденцій і з'ясувати їх природу.

Тенденції записуються у вигляді стріли, вище за древко якої указують чисельну оцінку тенденції, визначувана знаком „+” (позитивна тенденція) чи „ - „ (негативна тенденція).

Формула обчислення чисельної оцінки тенденції:

(а - в) : (а + в),

де а - кількісна оцінка в першій половині протоколу, в - кількісна оцінка в другій його половині.

Для того, щоб тенденція могла бути розглянута як показова, вона повинна вміщатися, принаймні, в чотири відповіді і мати мінімальну оцінку 0,33.

Аналізується п'ять типів тенденцій.

Тип 1-й. Розглядається напрям реакції в графі ОD. Наприклад, фактор E’ появляється шість разів: три рази в першій половині протоколу з оцінкою, рівною 2,5, і три рази в другій половині з оцінкою в 2 бали. Співвідношення рівне + 0,11. Фактор I’ появляється в цілому лише один раз, фактор M’ появляєтьсятри рази. Тенденція 1-го типу відсутня.

Тип 2-й. Аналогічно розглядаються чинники Е, I, М.

Тип 3-й. Аналогічно розглядаються чинники е, i, m.

Тип 4-й. Розглядаються напрями реакцій без урахування граф.

Тип 5-й. Поперечна тенденція розглядає розподіл фактори в трьох графах, не враховуючи напряму; наприклад, розгляд графи ОD вказує на наявність 4 фактори в першій половині (оцінка, позначення 3) і 6 - по другій половині (оцінка 4). Аналогічно розглядаються графи ЕD і NР.

Інтерпретація.

Випробовуваний свідомо або підсвідомо ідентифікує себе з фрустрованим персонажем кожної малюнкової ситуації. Техніка інтерпретації включає декілька етапів.

Перший етап полягає у вивченні GCR,який є важливим показником методики. Так, якщо досліджуваний має низький відсоток GCR, то можна припускати, що у нього часто бувають конфлікти (різного типу) з оточуючими його лицями, що він недостатньо адаптований до свого соціального оточення

Другий етап полягає у вивченні оцінок 6 факторів в таблиці профілів. Оцінки, що стосуються напряму реакцій (Е,1,М), мають значення, що слідують з теоретичних уявлень про фрустрації.

Так, наприклад, якщо ми одержуємо у досліджуваного оцінку М — нормальну, Е — дуже високу, І — дуже низьку, то на підставі цього можна сказати, що суб'єкт у фрустраційній манері і дуже рідко в інтропунітивній. Тобто можна припускати, що він пред'являє підвищені вимоги до оточуючих, і це може служити ознакою неадекватної самооцінки.

Оцінки, що стосуються типів реакцій, мають різний сенс. Оцінка ОD (тип реакції «з фіксацією на перешкоді») показує, в якому ступені перешкода фрустрірує суб'єкта. Так, якщо ми одержали підвищену оцінку ОD, то це говорить про те, що у фрустраційних ситуаціях у суб'єкта переважає більш ніж нормально ідея перешкоди. Оцінка ЕD (тип реакції «з фіксацією на самозахисті») означає слабку, вразливу особистість. Реакції суб'єкта зосереджені на захисті свого «Я». Оцінка NP — ознака адекватного реагування, показник того ступеня, в якій суб'єкт може вирішити фрустраційні ситуації.

Третій етап інтерпретації — вивчення тенденцій. Воно може мати велике значення в розумінні відношення досліджуваного до своїх власних реакцій.

В цілому можна додати, що на підставі протоколу обстеження можна зробити висновки щодо деяких аспектів адаптації випробовуваного до свого соціального оточення. Методика у жодному випадку не дає матеріалу для висновків про структуру особистості. Можна лише з більшою часткою ймовірності прогнозувати емоційні реакції випробовуваного на різні труднощі або перешкоди, які встають на шляху до задоволення потреб, до досягнення цілі.

Проводити обстеження можна індивідуально і в групі, необхідний час — 20-30 хвилин.

Табл. 1 Опис смислового змісту факторів, що використовуються при оцінці відповідей
  OD – з фіксацією на перешкоді ED – з фіксацією на самозахисті NP – з фіксацією на задоволенні потреби
Е Е’ – у відповіді підкреслюється наявність перешкод. Приклад: „Ця ситуація безумовно фрустрірує мене (докучає, турбує)”. Зустрічається головним чином в ситуації з перешкодою. Е – ворожість, осуд, спрямовані проти кого-небудь або чого-небудь в оточенні. У відповіді містяться звинувачення, докори, сарказм. Приклад: „Пішов до черту”,”Вы винуваті…”. Е – випробовуваний активно заперечує свою вину за скоєну провину. е –вимагається, очікується або явно мається на увазі, що хтось повинен вирішити цю ситуацію. Приклад: „Це вам треба вирішить це питання”.
І І’ - фрустрируюча ситуація інтерпретується як сприятлива- корисна, як така, що приносить задоволення (або заслуговує на покарання). Приклад: „Ця ситуація фактично – благодіяння (вигода)”. У замаскованій формі „Мені дуже шкода, що я послужив причиною цього”. І – осуд, осуду, спрямоване на самого себе, домінує відчуття вини, власної неповноцінності, розкаяння совісті. Приклад: „Це мене треба засуджувати за те, що відбулося”. І - Суб'єкт, визнаючи свою провину, заперечує відповідальність, призиваючи на допомогу пом'якшувальні обставини. Приклад: ”Я винуватий, але я зробив це не навмисне”. і - суб'єкт сам береться вирішити ситуацію, що фрустрирує, відкрито визнаючи або натякаючи на свою винність. Приклад: „ Я беру відповідальність за виправлення цієї ситуації на себе”.
М М’ – труднощі ситуації, що фрустрирує, не помічаються або зводяться до повного її заперечення. Приклад: „Ця ситуація не має ніякого значення”. М – відповідальність особи, що потрапила у ситуацію, що фрустрирує, зведено до мінімуму, осуду уникає. Приклад: „Нічого, на помилках вчимося”. m - виражається надією, що час, нормальний хід подій вирішать проблему, просто треба трохи почекати; або ж що взаєморозуміння і взаємопоступливість усунуть ситуацію, що фрустрирує. Приклад: „Питання вирішиться сам собою, варто лише нам трохи почекати, поговорити, подумати”.

 

Табл. 2 Загальна таблиця GCR для здорових осіб
№ малюнка OD ED NP
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

 

Табл. 3 Бланк для обробки результатів   Прізвище, І.Б.______________________________________________________ Дата обстеження_________________________________________________   Оцінка відповідей досліджуваного
OD ED NP
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     

 

Табл. 4 Таблиця профілів
  OD ED NP сума % станд
E            
І            
М            
Сума            
%            
станд            
Зразки Е = = % ЕІ = = % Е – Е = = % І – І = = % М І = = % Тенденції:
Загальні зразки    

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

НА СОМАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Мета роботи:

1. Закріпити знання студентів про реагування особистості на соматичне захворювання.

2. Ознайомити з методами дослідження типів психічного реагування особистості на хворобу.

 

Питання для теоретичної підготовки:

1. Параметри формування психологічного відношення до соматичного захворювання.

2. Модель психосоматичного співвідношення.

3. Терапевтична патологія та хроніфікація соматичного захворювання.

4. Хірургічна патологія. Дефекти тіла та органів відчуття.

Уміння та навички, які повинні бути сформовані в ході виконання лабораторної роботи:

- уміння проводити дослідження типу психічного реагування особистості на соматичне захворювання;

- уміння робити висновок про переважаючий тип реагування на соматичну хворобу.

Обладнання до заняття:

- бланк опитувальника,

- бланк відповідей,

- реєстраційний бланк,

- нормативний трафарет.

Робоче завдання до заняття: кожний студент готує необхідний стимульний матеріал для проведення методики.

Хід роботи:

Група студентів поділяється на пари досліджуваний — експериментатор, що пізніше міняються ролями. Досліджуваний виконує дану йому інструкцію. Експериментатор забезпечує послідовність пред’явлення стимульного матеріалу, фіксує час виконання завдання, фіксує результати досліду у протоколі. Робить якісну та кількісну обробку результатів досліду, інтерпретує отримані результати.

 

Форма звіту:

- П.І.Б. досліджуваного____________________________

- Вік досліджуваного______________________________

- Дата та час дослідження__________________________

- Стан досліджуваного_____________________________

- П.І.Б. Експериментатора__________________________

- Бланк відповідей досліджуваного

 

Форма звіту:

- бланк опитувальника,

- бланк відповідей,

- реєстраційний бланк,

- нормативний трафарет

- оцінка та інтерпретація результатів.

Контрольні питання:

- З яких блоків складається методика ЛОБІ?

- Які типи реагування на соматичне захворювання діагностуються за допомогою методики ЛОБІ?

 

Критерії оцінювання звіту студентів:

- Наявність у звіті всіх необхідних пунктів змісту.

- Повнота та правильність проведення дослідження.

- Правильність оформлення протоколу.

- Обґрунтованість висновків.

Література:

 

1. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.

2. Клиническая психология: Учебник / Под ред. Б.Д.Карвасарского. – СПб.: Питер, 2002.

3. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста / Под общей ред. С.Ю.Циркина. – СПб.: Питер, 2001.

 

 

Методика ЛОБІ (Ленінградський опитувальник Бехтеревського інституту) - застосовується для оцінки типів психічного реагування на соматичні захворювання.

Інструкція:випробовуваному пропонується вибрати з кожного розділу не більш 3-х тверджень, які відображають його думку, або відповідь № 0 і занести номери вибраних відповідей в нижчеприведений бланк, відзначивши їх кружком.

 

Самопочуття

1. З тих пір, як я захворів, у мене майже завжди погане самопочуття

2. Я майже завжди відчуваю себе бадьорим і повним сил

3. Погане самопочуття я прагну перебороти

4. Погане самопочуття я прагну не показувати іншим

5. У мене майже завжди що-небудь болить

6. Погане самопочуття виникає у мене після засмучень

7. Погане самопочуття з'являється у мене від очікування неприємностей

8. Я прагну терпляче переносити біль і фізичні страждання

9. Моє самопочуття цілком задовільне

10. З тих пір, як я захворів, у мене буває погане самопочуття з нападами дратівливості і відчуттям туги

11. Моє самопочуття дуже залежить від того, як відносяться до мене оточуючі

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Настрій

1. Як правило, настрій у мене дуже добрий

2. Через хворобу я часто буваю нетерплячим і дратівливим

3. У мене настрій псується від очікування можливих неприємностей, занепокоєння за близьких, невпевненості в майбутньому

4. Я не дозволяю собі через хворобу вдаватися до смутку, суму

5. Через хворобу у мене майже завжди поганий настрій

6. Мій поганий настрій залежить від поганого самопочуття

7. У мене став цілком байдужий настрій

8. У мене бувають напади похмурої дратівливості, під час яких дістається оточуючим

9. У мене не буває смутку і суму, але може бути озлоблення і гнів

10. Щонайменші неприємності сильно зачіпають мене

11. Через хворобу у мене завжди тривожний настрій

12. Мій настрій звичайно буває таким же, як у оточуючих мене людей

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Сон і пробудження від сну

1. Прокинувшись, я відразу примушую себе встати

2. Ранок для мене - найважчий час доби

3. Якщо мене щось турбує, я довго не можу заснути

4. Я погано сплю вночі і відчуваю сонливість вдень

5. Я сплю мало, але встаю бадьорим; сни бачу рідко

6. З ранку я більш активний і мені легше працювати, ніж увечері

7. У мене поганий і неспокійний сон і часто бувають тужливі сновидіння

8. Безсоння у мене наступає періодично без особливих причин

9. Я не можу спокійно спати, якщо вранці треба встати в певну годину

10. Вранці я встаю бадьорим і енергійним

11. Я прокидаюся з думкою про те, що сьогодні треба буде зробити

12. Ночами у мене бувають напади страху

13. З ранку я відчуваю повну байдужість до всього

14. Я можу вільно регулювати свій сон

15. Ночами мене особливо переслідують думки про мою хворобу

16. Уві сні мені бачаться усякі хвороби

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Апетит і відношення до їжі

1. Нерідко я соромлюся їсти при сторонніх людях

2. У мене добрий апетит

3. У мене поганий апетит

4. Я люблю ситно поїсти

5. Я їм із задоволенням і не люблю обмежувати себе в їжі

6. Мені легко можна зіпсувати апетит

7. Я боюся зіпсованої їжі і завжди ретельно перевіряю її свіжість і доброякісність

8. Їжа мене цікавить перш за все як засіб підтримати здоров’я

9. Я прагну дотримуватися дієти, яку сам розробив

10. Їжа не приносить мені ніякого задоволення

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до хвороби

1. Моя хвороба мене лякає

2. Я так втомився від хвороби, що мені байдуже, що зі мною буде

3. Прагну не думати про свою хворобу і жити безтурботним життям

4. Моя хвороба якнайбільше пригнічує мене тим, що люди стали сторонитися мене

5. Без кінця думаю про всі можливі ускладнення, пов’язані з хворобою

6. Я думаю, що моя хвороба невиліковна і нічого доброго мене не чекає

7. Вважаю, що моя хвороба запущена через неувагу і не уміння лікарів

8. Вважаю, що небезпеку моєї хвороби лікарі перебільшують

9. Прагну перебороти хворобу, працювати як раніше і навіть ще більше

10. Я відчуваю, що моя хвороба набагато важча, ніж це можуть визначити лікарі

11. Я здоровий, і хвороби мене не турбують

12. Моя хвороба протікає абсолютно незвичайно - не так, як у інших, і тому вимагає особливої уваги

13. Моя хвороба мене дратує, робить нетерплячим, запальним

14. Я знаю, з чиєї вини я захворів, і не пробачу цього ніколи

15. Я всіма силами прагну не піддаватися хворобі

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до лікування

1. Уникаю всякого лікування - сподіваюся, що організм сам переборе хворобу, якщо про неї трохи менше думати

2. Мене лякають труднощі і небезпеки, пов’язані з майбутнім лікуванням

3. Я був би готовий на найболісніше і навіть небезпечне лікування, аби позбавитися хвороби

4. Я не вірю в успіх лікування і вважаю його марним

5. Я шукаю нові способи лікування, але, на жаль, у всіх них постійно розчаровуюся

6. Вважаю, що мені призначають багато непотрібних ліків, процедур, мене умовляють на нікчемну операцію

7. Усякі нові ліки, процедури і операції викликають у мене нескінченні думки про ускладнення і небезпеки, з ними зв’язаних

8. Від лікування мені стає тільки гірше

9. Ліки і процедури нерідко чинять на мене таку незвичайну дію, що це вражає лікарів

10. Вважаю, що серед способів лікування, що застосовуються, є настільки шкідливі, що їх слід було б заборонити

11. Вважаю, що мене лікують неправильно

12. Я ніякого лікування не потребую

13. Мені набридло нескінченне лікування, хочу тільки, щоб мені дали спокій

14. Я уникаю говорити про лікування з іншими людьми

15. Мене дратує і озлоблює, коли лікування не дає покращання

0.Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до оточуючих

1. Мені тепер все одно хто мене оточує і хто біля мене

2. Мені хочеться тільки, щоб оточуючі залишили мене у спокої

3. Коли я захворів всі про мене забули

4. Здоровий вигляд і життєрадісність оточуючих викликають у мене роздратування

5. Я стараюся, щоб оточуючі не помічали моєї хвороби

6. Моє здоров’я не заважає мені спілкуватися з оточуючими, скільки мені хочеться

7. Мені б хотілося, щоб оточуючі випробували на собі, як важко хворіти

8. Мені здається, що оточуючі стороняться мене через мою хворобу

9. Оточуючі не розуміють моєї хвороби і моїх страждань

10. Моя хвороба і те, як я її переношу, дивують і вражають оточуючих

11. З оточуючими я прагну не говорити про мою хворобу

12. Моє оточення довело мене до хвороби, і я цього не пробачу

13. Серед оточуючих я тепер бачу, як багато людей страждають від хвороб

14. Спілкування з людьми мені тепер стало швидко набридати і навіть дратує мене

15. Моя хвороба не заважає мені мати друзів

0. Жодне з визначень до мене не підходить

 

Відношення до самоти

1. Віддаю перевагу самоті, тому що одному мені стає легше

2. Я відчуваю, що хвороба прирікає мене на повну самоту

3. Наодинці я прагну знайти яку-небудь цікаву і потрібну роботу

4. Наодинці мене починають особливо переслідувати думки про хворобу, ускладнення, майбутні страждання



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.057 с.)