Долікарська допомога при ураженні електричним струмом



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Долікарська допомога при ураженні електричним струмом



Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м'язів, тобто людина самостійно не в силі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої дотикається людина.

Звільнення потерпілих в електроустановках напругою до 1000 В. Для звільнення потерпілого використовують сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі рукавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Можна використати для звільнення від джерела струму суху дошку, одяг, підстилку, на які стають ногами. Можна діяти і рукою, не дотикаючись до металевих частин другою. Можна перерубати або перерізати провід. Можна відкинути оголений провід сухою палицею від потерпілого.

Звільнення потерпілих в електроустановках з напругою понад 1000 В.

Натягнути діелектричні рукавиці і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюючими кліщами.

Вимкнути електроустановку.

Замкнути або заземлити проводи повітряної електричної лінії (ПЕЛ) ( замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Три стани людського організму внаслідок дії електроструму.

І стан - потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.

II стан - потерпілий непритомний, але дихає - людину покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.

III стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.

 

Контрольні запипитання:

1. Послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги ?

2. Способи штучного дихання?

3. Перша допомога при втраті свідомості?

 

 

Лабораторна робота №8

Тема: Засоби пожежогасіння

Мета: ознайомлення з первинними засобами пожежогасіння, вивчення будови вогнегасників, принципу їх дії й області застосування.

1. Загальні відомості

Пожежогасіння – це комплекс заходів і дій, спрямованих на ліквідацію виниклої пожежі. Оскільки для виникнення і розвитку процесу горіння, що призводить до пожежі, необхідна присутність пальної речовини, окислювача, джерела запалювання і безупинний потік тепла від вогнища пожежі до пального матеріалу чи в свіжу пальну газову суміш, то для припинення горіння досить виключити який-небудь із зазначених факторів. Отже, пожежогасіння можна забезпечити:

1) ізоляцією вогнища горіння від повітря чи зниженням вмісту кисню в повітрі, що досягається розведенням повітря непальними газами до концентрації кисню, при якій не може відбуватися горіння;

2) охолодженням вогнища горіння до певних температур;

3) інтенсивним гальмуванням (інгібуванням) швидкості хімічних реакцій у полум'ї;

4) механічним зривом полум'я сильним струменем газу чи води;

5) створенням умов вогнеперешкоджання, тобто таких умов, при яких полум'я поширюється через вузькі канали і при зменшенні перерізу останніх до встановленої величини поширення полум'я припиняється.

Відповідність зазначеним класам пожеж вогнегасного засобу позначають також символом класу пожежі (рис.1). Наприклад, вогнегасні порошки ВС, АВСЕ, D призначені для гасіння пожеж відповідних класів; порошки АВСDЕ є універсальними.

 

1.1. Фізико-хімічні властивості й особливості засобів гасіння

 

Вогнегасні речовини (ВР) – це речовини, що володіють фізико-хімічни-ми властивостями, які дозволяють створити умови для припинення горіння.

У вогнегасниках використовуються вогнегасні речовини, які мають різні властивості і, відповідно, способи впливу на процес горіння. Відповідно до способів припинення горіння вогнегасні речовини підрозділяються на: охолоджуючі, розбавляючі, ізолюючі, інгібіючі. Однак строго розділити вогнегасні речовини за цими ознаками неможливо, тому що всі вони мають комбінований вплив при наявності домінуючої властивості. У данийчас широко використовуються такі вогнегасні речовини: вода, вода з добавками, піна (хімічна чи повітряно-механічна), вогнегасні порошки, вуглекислий газ, галоїдовані вуглеводні.

Вода - рідина при температурі від 0 до 100 °С. Способи подачі – компактний чи розпушений струмінь. Є найбільш широко застосовуваним засобом гасіння пожеж різних речовин і матеріалів. Високі вогнегасні якості води пояснюються великою теплоємністю (теплота паротворення 2260 кДж/кг), високою термічною стійкістю (1700 ºC), значним збільшенням обсягу при паротворенні (у 1700 разів). За допомогою води можна остудити зону горіння або речовини, що горять, зменшити концентрацію речовин, що реагують у зоні горіння, і ізолювати їх від неї. До достоїнств води як засобу гасіння відносяться доступність, дешевизна, значна теплоємність, висока схована теплота випару, рухливість, хімічна нейтральність і відсутність отруйності.

До недоліків води відносяться порівняно висока температура замерзання, недостатня в ряді випадків (наприклад, при гасінні тліючих матеріалів) змочувальна здатність, порівняно висока електропровідність (особливо в присутності добавок проти замерзання, змочувачів та ін.), що утрудняє гасіння установок під напругою. Для зниження температури замерзання у воду вводять антифризи (деякі мінеральні солі, гліколі).

 

Таблиця 1 – Класифікація пожеж за ГОСТ 27331-87 і СТ СЭВ5637-86

Клас пожежі Характеристика класу Підклас пожежі Характеристика підкласу Рекомендовані засоби пожежогасіння
А Горіння твердих речовин А1   А2   Горіння твердих речовин, супроводжуване тлінням (деревина, папір, текстиль) Горіння твердих речовин без тління (пластмаси, каучук) Вода зі змочувачем, хладони, порошки АВС Усі види вогнегасних засобів
В Горіння рідких речовин В1   В2 Горіння рідких речовин, нерозчинних у воді (бензин, нафтопродукти та ін.) Горіння рідких речовин, розчинних у воді (спирти, ацетон та ін.) Піни, розпилена вода, хладони, порошки класу ВСІ. Піна на основі ПО-1с, ПО «Форетол», розпилена вода, хладони, порошки класу ВСІ
С Горіння газо-образних речовин Побутовий газ, водень, аміак, пропан та ін. Об'ємне гасіння і флегматизація газовими складами, порошки, вода для охолодження устаткування
D Горіння металів і металоутримуючих речовин D1   D2   D3 Горіння легких металів (Аl, Mr і їхні сплави) за винятком лужних Горіння лужних металів Горіння металоутримуючих речовин (металорганіка, гідриди металів та ін.) Порошки класу D типу П-2АП Порошки класу D, ПС, МГС глинозем Порошки класу D типу СН-2

Примітка. Згідно з “Правилами пожежної безпеки в Україні” додатково введено клас пожежі Е – горіння електроустановок

Піна – дисперсна система, що складається з осередків - пухирців газу, розділених плівками рідини. Основною властивістю вогнегасної піни є її спроможність припиняти надходження в зону горіння пальних парів і газів, у результаті чого горіння припиняється. Істотну роль відіграє також охолоджуюча дія вогнегасних пін, яка значнійою мірою властива пінам низької кратності, що містять велику кількість рідини. За способом одержання піни розділяються на хімічні й повітряно-механічні. Хімічна піна утворюється в результаті хімічної реакції між лужною і кислотною частинами заряду в присутності піноутворювача. Повітряно-механічна піна утворюється в результаті механічного розпилення розчину піноутворювача, його змішуванням з повітрям у піногенераторах. Піни розділяються за кратністю (відношення обсягу піни до обсягу розчину, з якого вона отримана) на піни низької кратності (до 10), їх застосовують для гасіння нафтопродуктів, середньої (10-200) – для гасіння легкозаймистих рідин (ЛЗР) і високої (більше 200) – застосовують рідко через малу стійкість. Основний спосіб впливу на горіння – ізоляція вогнища горіння, додатковий – охолодження за рахунок наявної води.

Вогнегасні порошки – це подрібнені мінеральні солі з різними добавками. Основний спосіб впливу на горіння – інгібування. Додаткові ефекти: розведення пар пального, створення умов вогнеприпинення, охолодження. Вогнегасні порошки розділяються на порошки загального і спеціального призначення.

Вогнегасні порошки загального призначення застосовуються для гасіння пожеж класів А, В, С і електроустаткування під напругою (за винятком ПСБ-3, що не призначений для гасіння пожежі класу А). Вогнегасні порошки спеціального призначення застосовують для гасіння пожеж пальних металів. Спосіб впливу - ізоляція палаючої поверхні від навколишнього повітря.

Вуглекислий газ – безбарвний газ без запаху і смаку. Температура замерзання –56,6 °С. Критична температура –31 °С. Тверду (снігоподібну) вуглекислоту застосовують для гасіння вогню на повітрі. Випаровуючись, вона охолоджує об'єкт, що горить, і знижує утримання кисню в зоні горіння. Ефективна дія вуглекислотних вогнегасників і установок спостерігається при температурі до –25 ºС. При введенні 12...25% (по обсягу) вуглекислоти в приміщення, що горить, горіння припиняється. Основний спосіб впливу на горіння – розведення парогазоповітряної суміші пальних пар і газів з повітрям (киснем), додатковий – охолодження (твердий двооксид вуглецю).

Галоїдовані вуглеводні – речовини, основними компонентами яких є бромистий етил, бромистий метил, дібромтетрафторетан та ін. Хладони – це товарне найменування граничних галогенуглеводородов, у молекулах яких обов'язково є атоми фтору, а також можуть бути всі інші галогени (раніше називалися фреонами). Для пожежогасіння використовують бромутримуючі, а також бромхлорутримуючі хладони.

Механізм вогнегасної дії хладонів полягає в гальмуванні ланцюгового процесу, що відбуває при горінні, яке обумовлено зв'язуванням активних центрів (переважно атомів водню). За вогнегасною здатністю хладони 114В2 і 13В1 близькі, а хладон 12В1 трохи уступає їм. Хладони використовують в основному в установках об'ємного гасіння і флегматизації, а також у ручних вогнегасниках. Основний спосіб впливу на горіння – інгібування, додатковий – розведення.

Комбіновані склади – це вогнегасні склади, в яких сполучаються властивості різних вогнегасних засобів. Найбільш ефективними є склади, що являють собою комбінації носія з сильним інгібітором горіння. До них відносяться, наприклад, водно-хладонові емульсії і комбінації повітряно-механічної піни з хладонами. До комбінованого можна віднести також порошок СІ-2.

2. Вогнегасники

Успішне гасіння пожежі зв'язане з правильним вибором типу і виду вогнегасника. Класифікація пожеж дозволяє вибрати необхідний вогнегасник, тому що в кожений клас об'єднані пожежі, зв'язані з горінням речовин, які мають подібні характеристики. Для успішної боротьби з пожежами і щоб уникнути застосування непризначеного чи неефективного для гасіння даного класу пожежі вогнегасника необхідне знання цих класів, тому що їх символи (див рис.10.1) вказуються на корпусах вогнегасників. У даний час для захисту від пожеж застосовуються первинні засоби пожежогасіння – вогнегасники.

За ДСТ 2273-93 “ССБП. Пожежна техніка. Терміни та визначення” вогнегасником називається переносний чи пересувний пристрій для гасіння вогнищ пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Вогнегасники підрозділяються:

за способом транспортування на: переносні (ручні і ранцеві) і пересувні;

за видом вогнегасної речовини на: водяні, пінні (повітряно-пінні і хімічні пінні), порошкові, вуглекислотні, хладонові, комбіновані;

за способом створення надлишкового тиску:

– за рахунок стиснутого газу, що знаходиться:

а) у балоні високого тиску, б) у корпусі вогнегасника (такі вогнегасники отримали назву накачних),

за рахунок стиснутого газу, що утворюється в результаті хімічної реакції: а) компонентів газогенеруючого пристрою, б) компонентів вогнегасної речовини (хімічні пінні вогнегасники).

Вогнегасник складається з корпуса для збереження вогнегасної речовини чи компонентів для її одержання, пристрою підготовки вогнегасної речовини і подачі її на вогнище пожежі, пристроїв, що охороняють від перевищення тиску понад допустимий і від випадкового спрацьовування, джерела надлишкового тиску (стиснутий газ може знаходитися в корпусі вогнегасника). Загальний принцип роботи вогнегасників полягає в створенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком накачних), під дією якого вогнегасна речовина подається на вогнище пожежі.

2.1. Пінні вогнегасники

Пінні вогнегасники підрозділяються на хімічні пінні (ОХП-10) і повітряно-пінні (ОВП-10).

Заряд хімічного пінного вогнегасника типу ОХП-10 складається з кислотної частини (0,45 л суміші сірчаної кислоти Н2SO4, сірчанокислого заліза Fe2SO4 і сірчанокислого алюмінію Al2 (SO4)3) розміщеної в поліетиленовому стакані, лужного розчину (8,5 л води і 560 г бікарбонату натрію) і 50 г піноутворювача.

Хімічний пінний вогнегасник типу ОХП-10 (рис.10.3) складається зі сталевого зварного корпуса 1, у верхній частині якого горловина, закрита чавунною кришкою 5. Запірний пристрій має гумовий клапан 9, укріплений на штоку 6, пружину 7, що притискає клапан 9 до горловини кислотного стакана 10, і важіль запуску 3 для підняття клапана. На корпусі вогнегасника розташований сприск 2, закритий мембраною. Щоб пустити вогнегасник в роботу,

 

Рис.10.2 - Лабораторний стенд

1- вогнегасник хімічний пінний ОХП-10; 2 - вогнегасник вуглекислотний ОУ-5; 3 - вогнегасник порошковий ОП-1 "Турист-2"; 4 - вогнегасник порошковий ОП-1 "Момент"; 5 - стовбур ручний пожежний РС-70; 6 - стовбур ручний пожежний РС-50; 7 – сполучна рукавна голівка ГР; 8 - сповіщувач пожежний тепловий ИП-105-2/1; 9 - сповіщувач пожежний тепловий ИП-104-1; 10 - пожежний рукав

необхідно прочистити сприск, повернути важіль запуску 3 на 180º, тримаючи за ручку 11 і під днище, перевернути вогнегасник кришкою униз. При цьому клапан кислотного стакана відкривається, кислотна частина заряду витікає і мішається з лужною частиною. Між ними відбувається реакція з утворенням вуглекислого газу, що заповнює пухирі піни. Крім того, вуглекислий газ створює тиск усередині корпуса, що виштовхує піну з вогнегасника у вигляді струменю через сприск.

Оскільки у вогнегаснику створюється порівняно високий тиск, перед його приведенням у дію обов'язково слід прочистити сприск шпилькою, підвішеної до ручки вогнегасника.

При гасінні твердих матеріалів струмінь піни спрямовують у місце найбільше інтенсивного горіння, а при гасінні пальних рідин - по поверхні рідини від країв, поступово укриваючи піною всю поверхню, що горить. Хімічні пінні вогнегасники не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою, тому що при цьому може відбутися ураження електричним струмом по струменю провідної піни. Не застосовують їх для гасіння лужних і лужноземельних металів.

 

 

 

Рис. 10.3 - Вогнегасник хімічно-пінний ОХП-10

1-корпус; 2-сприск; 3-важіль запуску; 4-кільце ущільнювальне; 5-кришка; 6-шток; 7- пружина; 8-шайба упорна; 9-клапан; 10-стакан; 11-ручка

Для запобігання розірвання балона, якщо сприск засмітився, передбачено захисний клапан, мембрана якого розривається під тиском Р=1,1 МПа. Зберігають хімічні пінні вогнегасники тільки у вертикальному положенні при температурі 5-45º в легкодоступному місці на висоті не більш 1,5 м від підлоги. Корпус вогнегасника щорічно перевіряють на тривкість гідравлічним тиском 2 МПа при перезарядженні.

Повітряно-пінні вогнегасники типів ОВП-9, ОВП-10, ОВП-100 (рис.10.4) мають заряд, що складається з 6%-го водяного розчину піноутворювача типу ПД-1Д.

Балон 4 заповнений вуглекислим газом під тиском 6 МПа. При його застосуванні необхідно піднести до осередку пожежі, направити на вогонь піногенератор 6, видалити запобіжну чеку 21 і натиснути на важіль 9 запірно-пускового пристрою. При цьому сполучена з важелем кнопка з голкою 19 пробиває мембрану балона з робочим газом 4, і газ, проходячи через отвір, що дозує, витискує заряд по сифонній трубці 5 через сітку 7, де він розпорошується, змішується з повітрям і утворює високократну повітряно-механічну піну. У робочому положенні вогнегасник треба тримати вертикально, не перевертаючи.

 

Рис.10.4 - Вогнегасник повітряно-пінний ОВП-9

1-корпус; 2-головка; 3-рукав; 4-балон з робочим газом; 5-трубка сифонна; 6-піногенератор; 7-сітка; 8-корпус фільтра; 9-важіль керування клапаном; 10-ручка;11-кільцо ущільнювальне; 12-клапан; 13-перехід-ник; 14-гайка накидна; 15-кільце ущільнювальне;16-штифт; 17-пружи-на; 18-вісь; 19-кнопка з голкою; 20-пружина; 21-запобіжна чека; 22-кільце ущільнювальне; 23-запобіжний клапан

Повітряно-пінні вогнегасники так само, як і хімічні не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою, тому що при цьому може відбутися ураження електричним струмом по струмені. Огляд вогнегасників проводять щорічно.

Технічні дані пінних вогнегасників

  ОХП-10 ОВП-5 ОВП-10 ОВП-100
Продуктивність по піні, л 43,5
Місткість балона, л 8,7
Тривалість дії, с
Довжина струменю, м 4,5 4,5
Кратність піни
Робочий тиск, МПа 1,2 1,2 1,2 1,3

2.2. Хладонові вогнегасники

До хладонових вогнегасників відносяться вогнегасники типів ОУБ-3А, ОУБ-7А й ОС-8М. Як вогнегасний засіб використовують речовини на основі галоїдованих вуглеводнів (бромистий етил, хладон 114В2, двоокис вуглецю та інші, що утворюють при випуску з корпуса крізь насадку струмінь аерозольного типу, який складається з дрібнодисперсних крапель.

Переносні вогнегасники ОБХ-3 (рис.10.5) складаються з тонкостінного балона 1 із сферичним дном. У верхній частині балона вварена горловина, в яку вкручена запірно-пускова голівка, що складається з важеля 3, насадка 4, що розпорошує, і яка укрита ковпаком 5. До горловини знизу прикріплена сифонна трубка 6.

Для застосування вогнегасник необхідно піднести до осередку пожежі, направити розпорошувач на вогонь і натиснути важіль 3 запірно-пускової голівки. При цьому заряд, який витискується стиснутим повітрям, по сифонній трубці 6 поступає в розпорошувач 4, де з рідкої фази перетворюється в газоподібну, що викидається з розпорошувача. Струмінь треба направити в нижню частину полум'я, починаючи з ближнього краю. При застосуванні вогнегасник слід тримати вертикально.

Вогнегасники ОУБ-3 призначені для гасіння невеличких осередків загоряння різноманітних речовин, матеріалів, що жевріють (бавовни, текстилю, ізоляційних матеріалів і т.п.), а також електроустановок, що знаходяться під напругою не більше 380 В. Такі вогнегасники непридатні для гасіння лужних і луго-земельних металів і сплавів на їхній основі, а також речовин, що можуть горіти без доступу повітря (кіноплівка). Вогнегасники ефективно працюють при температурі від -60 до +50º С.

Рис. 10.5 - Вогнегасник брометіло-хладоновий ОБХ-3

1-корпус; 2-голівка; 3-насадок розпорошувач; 4-запобіжна чека; 5-ва-жіль керування клапаном; 6-кільце ущільнювальне; 7-ручка; 8-клапан; 9-пружина; 10-перехідник; 11-трубка сифонна; 12-штифт; 13-вісь

Як заряд для вогнегасників ОУБ-3А й ОУБ-7А застосовують склад 4НД з 97% бромистого етилу, 3% вуглекислого зрідженого газу і стиснутого повітря, що вводиться у вогнегасник для створення в ньому робочого тиску 0,86-0,9 МПа при температурі 20 0С. Вуглекислоту добавляють для поліпшення умов розпилення бромистого етілу. За вогнегасними властивостями заряд вогнегасника ОУБ-3А ефективніше вуглекислоти більше ніж в 4 рази і має високу змочувальну здатність. У вогнегасниках ОУБ-3А можна застосовувати високоефективний склад ТФ (тетрафтордіброметан), відомий також за назвою хладон 114В2, або суміш брометилового спирту з хладоном 114В2.

Масу заряду вогнегасника перевіряють не менше одного разу в рік. Одночасно перевіряють тиск повітря в зарядженому вогнегаснику.

Вогнегасник спеціальний ОС-8М призначений для гасіння невеликих загорянь вогнегасним складом на спеціальному транспорті.

 

Технічні дані хладонових вогнегасників

  ОУБ-3А ОУБ-7А ОБХ-3
Місткість, л Тривалість дії, с Довжина струменю, м Маса заряду, кг Робочий тиск, МПа 3,2 3-4 4,2 0,8 7,4 3-4 8,0 0,8 2,4 1,7

 

2.3. Вогнегасники накачні

Як приклад приведений опис роботи вогнегасників вуглекислотних і порошкових.

Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника (наприклад, ОУ-2, ОУ-5 (рис.10.6) необхідно видалити запобіжну чеку 8, направити розтруб 3на вогнище пожежі, натиснути на важіль 9, при цьому вогнегасна речовина з корпуса 1 по сифонній трубці 15 через розтруб 3 подається на вогнище пожежі.

2.4. Порошкові вогнегасники

Існують ручні вогнегасники марок ОП-2, ОП-2А, ОП-8Б, ОП-5, ОП-10; пересувні ОП-100; стаціонарні ОП-250, СИ-120 і комбіновані ОК-100. Всі вони призначені для гасіння загорянь різноманітних твердих матеріалів і речовин, ЛВЖ і ГЖ, луго-земельних металів, електроустановок під напругою до 1000 В залежно від марки і призначення вогнегасника вони можуть застосовуватися при температурі навколишнього повітря в межах від –50 до +50º С.

 

 

Рис. 10.6 - Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2 і ОУ-5

1-корпус; 2-голівка; 3-розтруб; 4-гайка; 5-запобіжна мембрана; 6-шайба; 7-кільце ущільнювальне; 8-запобіжна чека; 9-важіль керування клапаном; 10-ручка: 11-кулачок; 12-шток; 13-клапан; 14-пружина; 15-трубка сифонна.

Вогнегасник ОП-5 (рис. 10.7) за будовою і приведенням в дію аналогічний вогнегаснику ОВП-10, але в ньому насадка для одержання піни замінена коротким сприском щілинного типу, змонтованим на кришці вогнегасника, і використаний аерозольний засіб витиснення порошку. Вуглекислий газ із балончика при пуску вогнегасника подається по спеціальній трубці під аероднище - подвійне гратчасте дно. При цьому порошок, розміщений у корпусі, спучується і видавлюється по сифонній трубці до сприску. Аерозольна струмінь, що утворюється, надходить у зону горіння.

 

 

 

Рис. 10.7 - Вогнегасник по­рошковий ОП-5.01

1-корпус; 2-гайка накидна; 3-ковпак; 4-рукав; 5-пістолет-розпушувач; 6-балон з робочим газом; 7-гілка; 8-втулка різьбова; 9-важіль запуску; 10-кільце ущільнювальне;11-ручка; 12-заглушка; 13-гайка; 14-трубка газопідвідна;15-сальник; 16-пружина; 17-гайка; 18-хомут; 19-кільце гумове; 20-запобіжна чека; 21-голівка; 22-трубка сифонна

Технічні дані порошкових вогнегасників

  ОП-1 “Момент” ОП-2 “Турист-2” ОП-10 ОП-100
Місткість, л Тривалість дії, с Довжина струменю, м Маса заряду, кг Робочий тиск, МПа 0,3 1,8 1,4 0,25-0,4 1,2 0,7

Контрольні запитання

1.Назвіть основні типи вогнегасників.

2.Призначення вогнегасників різноманітних типів.

3.Вогнегасний ефект різноманітних вогнегасників.

4.Послідовність дій при застосуванні вогнегасників різноманітних типів.

5.Принцип дії вогнегасників.

6.Вимоги безпеки при експлуатації вогнегасників.

7.Збереження й освідоцтво вогнегасників.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.021 с.)