The Present Perfect Continuous



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

The Present Perfect Continuous




 

Індикатори часу: already, since, for

 

Дія, що почалася в минулому та He has been discussing the matter for 2

продовжується на момент мовлення hours.

або закінчена безпосередньо перед

моментом мовлення.:

I/we/you/they He/she/it    
have been has been


· discussing the matter for 2 hours.

have has
I/we/you/they He/she/it  


? been discussing the matter for 2 hours?

I/we/you/they He/she/it  
have has


been not discussing the matter for 2 hours.

The Past Perfect Continuous

 


Індикатори часу: for the last two hours

 

Тривала дія, яка почалася до якогось He had been discussing the matter

моменту в минулому і або for 2 hours already when her

продовжувалась у цей момент, або mother came.

закінчилась перед ним:

I/we/you/they He/she/it    
had been
discussing


· the matter for 2 hours already

when the phone rang.

had
I/we/you/they He/she/it  


? been discussing the matter for 2 hours already

when the phone rang?

I/we/you/they He/she/it  
had
not been discussing the matter for 2 hours when the phone rang.

The Passive Voice

 

Якщо підмет означає особу чи предмет, який вчиняє дію, то дієслово використовується у формі активного стану: I wrote a letter. – Я написав лист.

Якщо підмет означає особу чи предмет, на який спрямована дія іншої особи чи предмету, то дієслово використовується у формі пасивного стану: A letter was written by me. – Лист був написаний мною.

Часи пасивного стану утворюються за допомогою допоміжного дієслова to be у відповідному часі та числі і форми дієприкметника минулого часу (The Past Participle) смислового дієслова, яка не змінюється залежно від часу або числа: A letter is/ was/ will be written by me. – Лист написаний/ був написаний/ буде написаний мною.

 

Simple

am, are, is
Present

 

 


asked (verb+edor Past Participle of the irregular verb)  
I, we, you, they He, she, it
Past

was were
+

 

 

Future

will be

 


Continuous

 

am, are, is
I, we, you, they He, she, it
Present

 

 


being asked (verb+edor Past Participle of the irregular verb)  
was were
Past

+

 

 

Perfect

have, has
I, we, you, they He, she, it
Present

 

 


been asked (verb+edor Past Participle of the irregular verb)  
Past

had
+

 

Future

will have

 

 


 

 

MoDAL VERBS (with Simple Infinitive)

Дієслова can, may, must, have to, need, should, ought to належать до групи модальних дієслів (Modal Verbs). Модальні дієслова не використовуються самостійно, а лише у сполученні з інфінітівом смислового дієслова. У цьому сполученні смислове дієслово виражає безпосередньо дію, а модальне дієслово, залежно від його значення, може означати можливість, дозвіл, забов’язанність, необхідність, моральний обов’язок, рекомендацію здійснення цієї дії. Інфінітів, який ставиться після модального дієслова, втрачає частку to, за виключенням have to та ought to: I can go there. – Я можу піти туди. – I have to go there. – Я маю піти туди. – I ought to go there. – Я маю піти (морально забовязаний) піти туди.

Модальні дієслова мають особливі форми минулого та майбутнього часу (див. таблицю); вони не змінюються ні за особами, ні за числами (в 3-й особі однини теперешнього часу не мають закінчення –s).

Питальні та заперечні речення з модальними дієсловами утворюються без використання допоміжних дієслів (виключення – have to: Have you got to go there? = Do you have to go there?). У питанні модальне дієслово ставиться перед підметом: I can help you. – Can I help you?; в заперечному реченні заперечна частка not ставиться після модального дієслова: You must not smoke here. Зазвичай модальне дієслово у сполучені із заперечною часткою набувають скороченої форми: must not - mustn’t, need not - needn’t.

Дієслово Значення Present Past Future
can   Можливість дії (здатність розумова чи фізична)   can I can swim well. I can do it for you.   could I could swim even when I was 6. will/ shall be able to I’ll be able to go to Kiev in October.
may   Дозвіл (можливість виконання якоїсь дії з дозволу кого-небудь) may You may take it.   might He said Jim might take the document. was allowed to   will/ shall be allowed to I shall be allowed to see the document in an hour.
must   Обов’язок (повинен, зобов’язаний, треба, необхідно). Заборона (в заперечній формі). must You must tell the truth! You mustn’t smoke here! had to I had to put aside my plans. (необхідність, яка обумовлена обставинами) was/were to I was to be at the meeting at 5 sharp. (необхідність, яка обумовлена розкладом, домовленістю) will/ shall have to I’ll have to help him with translation.  
to have to   Необхідність чи обов’язковість дії, зумовленої обставинами have/has to I have to visit my aunt at hospital every day. had to Yesterday I had to stay at home as it was very cold. will have to Tomorrow I’ll have to get up early as my husband will come from abroad.
need needn’t Необхідність виконання дії. Відсутність неохідності need Need I go there? needn’t You needn’t go to the library, I’ll give you this book.     need   needn’t She needn’t do this work; I’ll do it for her.
should ought to Порада, рекомендація     моральний обов’язок should As you feel ill you should go to the doctor. Why should I feel guilty about it? ought to You ought to help him.    

 

 

INDIRECT SPEECH

Мова особи, передана саме так, як вона була промовлена, називається прямою мовою (Direct Speech). У прямій мові використовуються лапки та кома: He says, “I know these people”. – Він каже: „Я знаю цих людей”.

Мова особи, передана за змістом, у вигляді додаткового підрядного речення, називається непрямою мовою (Indirect Speech). У непрямій мові лапки та кома відсутні: He says (that) he knows those people. - Він каже, (що) він знає цих людей.

При переведенні речення у прямій мові в речення у непрямій мові, форма дієслова додаткового підрядного речення змінюється відповідно до форми дієслова головного речення:

Direct Speech Indirect Speech

Present Simple “I live in Kharkiv”, she says. Present Continuous “He is making a report”, she says. Present Perfect “He has just left”, she says. Present Simple She says she lives in Kharkiv. Present Continuous She says he is making a report. Present Perfect She says he has just left.  
Present Simple “I live in Kharkiv”, she said. Past Simple She said she lived in Kharkiv.
Present Continuous “He is making a report”, she said. Past Continuous She said he was making a report.
Present Perfect “He has just left”, she said. Past Perfect She said he had just left.
Past Simple “He left an hour ago”, she said. Past Perfect She said he had left an hour ago.
Past Continuous “I was working when she rang me”, he said. Past Continuous He said that he was working when she rang him.
Past Perfect Tom said: “I had done my homework by 5 o’clock”. Past Perfect Tom said that he had done his homework by 5 o’clock.
 
Future Simple “He will be back in an hour”, she said. Future-in-the-Past She said he would be back in an hour.
Future Continuous “He will be questioning the witness in an hour”, she said. Future Continuous-in-the-Past She said he would be questioning the witness in an hour.

 

Якщо це не впливає на зміст речення, вказівні займенники this та these у непрямій мові повинні змінюватися на that та those: He says, “I knowthese people”. – He says (that) he knows those people.

Прислівники часу та місця у прямій мові також замінюються на інші у непрямій мові:

 

Direct speech Indirect speech
now tomorrow, next week, month, etc. yesterday last week, etc. two weeks ago at the moment here this, these then the next day, the following week, month the day before, the previous day the week before, the previous week two weeks before at the time there that, those

 

Особові та присвійні займенники замінюються за змістом у непрямій мові: Mary said, “Peter has taken my dictionary”. – Марія сказала: „Петро взяв мій словник”; Mary said Peter had taken her dictionary. – Марія сказала, що Петро взявїї словник.

При переведенні питальних речень у непряму мову, порядок слів питального речення замінюється на порядок слів розповідного та відбуваються зміни, аналогічні змінам у розповідних реченнях: He asked me, “Where is your brother?” – Він запитав мене: „Де ваш брат?”; He asked me where my brother was. Він запитав мене, де мій брат.

Знак питання у непрямій мові не зберігається.

 

 

The Infinitive

 

Інфінітив – це неособова форма дієслова, яка лише називає дію взагалі, безвідносно до того, хто її виконує і коли. Зазвичай, інфінітив сприймають як початкову форму дієслова, яка представляє дієслово в словниках. У всіх своїх формах і функціях інфінітив має спеціальний маркер – частку to.

 

Форми інфінітива Active Passive
Simple to write to be written
Continuous to be writing  
Perfect to have written to have been written
Perfect Continuous to have been writing  

 

Функції інфінітива в реченні:

 

Subject To live is to learn.     Part of the Predicate He started to speak at 6.00.     Object He wanted to help the girl.
Attribute This is a problem to discuss. Adverbial Modifier of Purpose He invited this witness to get some new evidence. Complex Object He wanted me to help the girl.

 

Конструкція used to + інфінітів використовується, щоб зазначити, що щось відбувалося або певна ситуація мала місце у минулому, але зараз це вже не відбувається і така ситуація вже не існує. Конструкція used to + інфінітів не застосовується у теперешньому часі. Запитання утворюється за допомогою допоміжного дієслова did, заперечення – також за допомогою допоміжного дієслова did або заперечної частки not:

I used to work there. – Я там працював (раніше).

Did you use to work there? – Ви там (раніше) працювали?

I didn’t use to work there (I used not to work there). – Я там не працював (раніше).

Об’єктна інфінітивна конструкція має у своєму складі інфінітив і вживається у функції додатка. Об’єктна інфінітивна конструкція вживається після дієслів, що виражають

а) сприймання за допомогою органів чуття: to see, to hear, to feel, to watch, to observe, to notice (після цих дієслів інфінітив вживається без частки to):

Suddenly I heard her call the criminal’s name. – Раптом я почув, що вона назвала ім’я злочинця.

б) бажання, намір, почуття: to want, to wish, to desire, to like, to dislike, to hate, to intend, would like:

They wanted him to plead guilty. – Вони хотіли, щоб він визнав свою провину.

в) думку, припущення, сподівання: to consider, to believe, to think, to find, to know, to expect, to suppose:

They considered him to be the best investigator in London. – Вони вважали його найкращим слідчим у Лондоні.

г) наказ, прохання, дозвіл, пораду, примус: to order, to ask, to request, to allow, to permit, to advise, to recommend, to cause, to force, to make, to let (після дієслів to let, to make інфінітив вживається без частки to):

The policeman allowed us to have a smoke. – Поліцейський дозволив нам покурити.

Суб’єктна інфінітивна конструкція. До її складу входить інфінітив, а вся конструкція виконує роль підмета речення.

Суб’єктний інфінітивний комплекс вживається:

а) із дієсловами to say, to report у пасивному стані:

He is said to deal with this dangerous case. – Кажуть, що він займається цією небезпечною справою.

б) із дієсловами (у пасивному стані), що означають думку, припущення, сподівання: to think, to know, to consider, to believe, to suppose, to expect:

The meeting is expected to begin this morning. – Сподіваються, що збори почнуться сьогодні вранці.

в) із дієсловами (в пасивному стані), що виражають сприймання за допомогою органів чуття – to see, to hear, to feel, to notice, to observe, to watch:

He was seen to enter the courtroom. – Бачили, як він входив у будинок.

г) із дієсловами to seem, to appear, to happen, to chance, to turn out, to prove:

She seemed not to listen to the sentence. – Здавалося, вона не слухає вирок.

д) із словосполученнями to be sure, to be certain, to be likely, to be unlikely:

We are sure to learn of it. – Ми, напевно, дізнаємося про це.

 

 

The Gerund

 

 

Герундій – це неособова форма дієслова, яка має властивості іменника і дієслова. Форми герундія утворюються за допомогою закінчення -ing, яке додається до основи дієслова. Герундій має одну просту і три складні форми:

 

Форми герундія Active Passive
Simple Perfect helping having helped being helped having been helped

 

Simple Gerund, активний і пасивний, виражає дію, що відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком у реченні в теперішньому, минулому або майбутньому часі:

My friend dreamed of becoming a traffic policeman. – Мій друг мріяв стати офіцером дорожньої міліції.

Perfect Gerund, активний і пасивний, вживається для позначення дії, яка передує дії, вираженій дієсловом-присудком у реченні:

І remember having been sentenced to ten months for shoplifting. – Я пам'ятаю, мене засудили до 10 місяців тюремного ув'язнення за крадіжку в магазині.

Герундій разом з іменником або присвійним займенником, що стоїть перед ним й позначає діяча, утворює герундіальний зворот і передає самостійну думку:

І remember my friends having helped me then. – Я пам'ятаю, що мої друзі допомогли мені тоді.

У реченні герундій може бути підметом, частиною присудка, прямим або непрямим додатком чи означенням. Наприклад:

Learning the basic practical skills of police work helps them become moreskilful police officers. – Оволодіння основними практичними навичками поліцейської роботи допомагає їм стати досвідченішими офіцерами поліції.

Our aim is helping the community. – Наша мета допомогати суспільству.

Do you enjoy driving the car? – Тобі подобається керувати автомобілем?

Подібно до іменника він часто вживається з прийменниками і присвійними займенниками. Наприклад:

I like your idea of becoming a lawyer. – Мені подобається твоя ідея стати юристом.

The Participle (I, II)

 

Participle І – це неособова форма дієслова, що має властивості прикметника і прислівника. Participle І утворюється за допомогою закінчення -ing, яке додається до основи дієслова. Participle І має такі форми:

 

Форми Participle І Active Passive
Simple operating being operated
Perfect having operating having been operated

 

Participle І відповідає українському дієприкметнику активного стану теперішнього часу та дієприслівнику недоконаного виду:

A man speaking with my brother is my father. – Чоловік, розмовляючий із моїм братом, мій батько.

He mentioned very intresting facts speaking with the students. - Вінзгадав дуже цікаві факти, розмовляючи із студентами.

Participle I Simple вказує на те, що дія, виражена ним, здійснюється одночасно з дією, вираженою присудком. Participle I Perfect вказує на передування його дії дії присудка: Having collected all the evidence they were able to start the investigation. – Зібравши всі докази, вони могли почати розслідування.

Participle II – це неособова форма дієслова, що має властивості дієслова і прикметника. Participle II має тільки одну форму – до правильних дієслів додається закінчення -ed,для неправильних дієслів – III форма дієслова. Основні значення Participle II – стан як результат дії і сама дія.

Participle II може мати пасивне значення і відповідати українському дієприкметнику пасивного стану минулого часу:

made — зроблений

signed – підписаний.

Також, Participle II може мати активне значення і відповідати українському дієприкметнику активного стану минулого часу:

faded - зів’ялий.

Незалежна дієприкметникова конструкція може вводитись прийменником with:

The convicted person was standing, with his arms crossed and his head bent. – Засуджений стояв зі схрещеними руками та опущеною головою.

 

PHONETIC GUIDE



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.232.99 (0.016 с.)