Особливості предмету і методу науки муніципального права України.

Наука мп- як систему наукових ідей, теорій, концепцій, знань, які розкривають закономірності визнання, становлення і розвитку муніципальної влади та муніципальних прав особистості, порядок їх реалізації і гарантування, форми та методи діяльності територіальних громад, їх органів та посадових осіб у процесі вирішення питань місцевого значення, а також особливості мп як галузі права. Характеристики:

1) суспільний та політико-правовий характер(основний об'єкт дослідження цієї науки пов'язаний із соціально-політичними явищами, які мають правове значення та попадають у сферу правового регулювання

2) маєкомплекснийхарактер. ("використовує" науковіідеї, теорії не тількиіншихгалузевихюридичних наук (у першу чергу — конституційного, а такожадміністративного, фінансового, цивільного, підприємницького та іншихгалузей), теоріїдержави і права, а й економічних наук, соціології, політології, менеджменту, соціальноїпсихології).

3) належить до галузевих наук, основною ознакоюяких є вивченняоднойменноїгалузі права. 4)вивчає не тількимуніципально-правовінорми та інститути, а йзакономірностівиникнення, становлення, розвитку і функціонуваннямуніципальноївлади, процеси, пов'язані з їїреалізацією. Тому об'єктомнауковогодослідження є сукупністьмеханізмівмс, муніципальнихвідносини, відповіднихправових норм та інститутів, юридичної, політичної, а такожсоціальної практики, у тійчастині, в якій вона впливає на всімуніципально-правовіявища та процеси.

5)завдання - вивченняфеноменологіївзаємозв'язкутериторіальноїгромади — первинногосуб'єктамс та питаньмісцевогозначення — основного об'єкталокальноїдіяльностітериторіальних громад. Завданням науки мп є вивчення умов, способів та засобів, якізабезпечуютьправову, організаційну та матеріально-технічнусамостійністьмуніципальноївладинасампередвіддержавноївлади.

 

9. Еволюція науки муніципального права України. Етапи еволюції муніципальної науки в Україні.:

1) наукові праці дореволюційних вітчизняних і зарубіжних учених, в яких розроблено й досліджено проблеми муніципального права, історія його розвитку тощо;

2) наукові досягнення науки радянського будівництва. Змістом - вивчення організації та діяльності місцевих рад як одв, як засобу залучення широких мас населення до управління державними і громадськими справами.В Академії наук УРСР з 1927 р. функціонувала кафедра радянського права і будівництва, а з 1934 р. — кабінет радянського будівництва. 1928 рику в Харкові було створено Інститут радянського будівництва і права (нині — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого). В 50—60-ті роки в деяких працях з'являється поняття саморядування, яке пов'язується з діяльністю місцевих рад.В основу становлення і розвитку науки про місцеве самоврядування завжди покладався принцип наступності. Протягом 60—70-х років минулого століття в У.тривала плідна робота щодо визначення правового статусу місцевих органів влади.Завдяки їх роботі, протягом 60—70-х років були прийняті закони "Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР", "Про районну Раду депутатів трудящих Української РСР" і "Про обласну Раду депутатів трудящих Української РСР", які законодавчо визначили правовий статус місцевих органів влади.Серед наукових шкіл 70—80-х років у галузі місцевого будівництва слід виділити групу українських учених, зокрема І. П. Бутка, О. Ф. Фрицького, В. Ф. Погорілка, М. І. Корнієнка та інших,

3) сучасні наукові досягнення у сфері місцевого самоврядування.За часи державної незалежності українська конституційно-правова наука виробила певні підходи до проблеми місцевого самоврядування. Цим вона зобов'язана працям таких українських учених, як М. О. Баймуратов, Ф. Г. Бурчак, І. П. Бутко,В. В. Копєйчиков, М. І. Корнієнко,, В. Ф. Кузнецова, В. Ф. Мелащенко, М. П. Орзіх, М. О. Пухтинсь-кий,В. Ф. Погорілко, А. О. Селіванов, В. М. Ша-повал, Ю. С. Шемшученко, Л. П. Юзьков та багато інших.Значну роль у становленні наукимп відіграли дослідження, здійснені в рамках Фонду сприяння становленню і розвитку місцевого та регіонального самоврядування України.Значнимвнеском у теоріюрозвиткумуніципального права стала монографія М. О. Баймуратова, присвяченаміжнароднимзв'язкаммісцевих рад.Протягом 90-х років тривала робота з підготовки навчальних посібників і брошур з курсу "Місцеве самоврядування"Першою працею в галузі місцевого самоврядування після прийняття Верховною Радою України Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" стало дослідження М. В. Оніщука та В. М. Кампа "Правові засади місцевого самоврядування в Україні"Варто ще зазначити, що у 2001 р. при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького Н АН України створено Центр місцевогосамоврядування. Метою йогодіяльності є сприяннярозвиткузаконодавства у сферімісцевогосамоврядування та формуваннюнауковоїшколимісцевогосамоврядуванняУкраїни

10. Муніципальне право - як навчальна дисципліна. Мп як навч.дисципліна - систему знань, одержаних наукою мп і практикою йогостворення і реалізації. Маєбільшвузькийзміст, ніж наука, оскількививчається в рамках програм, тематичних і учбовихпланівнавчального курсу. Цілісний характер даноїгалузізнаньвизначаєтьсяєдністюїїоб'єкта — місцевогосамоврядування.

Предметом - суспільнівідносини, яківиникають у процесіорганізації та функціонуваннямісцевогосамоврядування, проблемийого правового регулювання та практики реалізаціїпрофільногозаконодавства.

Завдання - наданнядопомогимайбутнім юристам у розуміннімісцевогосамоврядування як природного права місцевихжителів на самостійневирішенняпитань локального значення, особливого виду публічноївлади та специфічногоінститутуконституційного ладу України, у сприяннівихованнюповаги до найважливішихмуніципально-правовихінститутів;вивчення умов і засобів, якізабезпечуютьсамостійністьтериторіальних громад, їхорганів і посадовихосіб у вирішенніпитаньмісцевогозначення, а такожвідповідальностівсистемімісцевогосамоврядування.

11. Зміст принципу субсидіарності. На початку XVII ст. німец. юрист і теоретик ЙоганесАльтузіусрозробивфедеральнутеорію народного суверенітету та сформулював принцип субсидіарності. Союз індивідівутворює громаду, союз громад — провінцію, союз провінцій і міст — державу. Система федеративнихутворень, союзівстворюються на договірних засадах. В 2.пол.ХХ стнабувважливості в Європі. Як принцип мсозначає, щорішенняприймаються в інтересахіндивіда, державнавлада повинна втручатися в місцевісправи в тих випадках, коли територіальна громада не в змозізадовольнитисвої потреби сама. Цебуло з лекції.

((Принцип субсидіарності означає, що розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня повинен здійснюватися так, щоб, з одного боку, максимально наблизити процес прийняття рішень до громадянина, а з другого — цей рівень має володіти відповідними організаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами, щоб забезпечити обсяг і якість соціальних послуг, які надаються населенню відповідно до загальнодержавних стандартів. "Муніципальні функції, зазначається в Хартії, як правило, здійснюються, переважно, тими властями, які мають найтісніший контакт з громадянином. Наділяючи тією чи іншою функцією інший орган, необхідно враховувати обсяг і характер завдань, а також вимоги досягнення ефективності та економії" (ч. З ст. 4).))

12. Теорія природних прав вільної громади. ВXIXс. мс стає гаслом більшості політичних рухів, певних політичних реформ. Теорія природних прав вільної громади (А. Токвіль) виникла на початку XIX ст. Представниками цієї теорії були Г. Арене, Н. Гербер, О. Гірке, А. Токвіль, О. Лаванд, Мауренбрехер, Е. Мейєр, О. Ресслер, Шеффле, Б. М. Чичерін та ін. За цієютеорією, окрімтрьохзагальновизнанихконституційнихгілоквлади (законодавчої, виконавчої та судової) повинна була стати визнаною й четверта — громадська (муніципальна) гілкавлади. Громада має право на самостійне й незалежневідцентральноївладиіснування за своєю природою, причому держава не утворює, а лишевизнаєїї. Громада усторюється в результатіобєктивногорозвиткусуспільства.

13. Громадівська теорія місцевого самоврядування. (Васильчеков, Ляшкова). Стала синтезом теорій прир.прав вільної громади та господарської. Сутність мс – в наданні місц.громаді можливості самій реалізувати свої місц.інтереси та збереженні за урядовими органами вирішення суто державних питань.В основі цієї теорії є положення про те, що громада, як самоврядний територіальний колектив, така ж самостійна, як і сама держава

14. Зміст державницької теорії місцевого самоврядування. Виникла в 70-х рр ХІХ ст. Мс- 1 з форм організації місц.держ.управління, тобто будь-яке управління публ.характеру є справою держави. (Штейн, Гнейст). Розвитку набула в Росії кінХІХ-поч.ХХст. (Безобразов, Градовський,Лазаревський,Коркунов). Має своєю основою ідею створення органів самоврядування, повністю підпорядкованих державі. Це – ланка державної влади, яка не має власних прав, власної компетенції. Омс діють за принципом “дозволено лише те, що не передбачене законом

15. Теорія дуалізму муніципального управління. Подвійний характер муніципальної діяльності (самостійність в суто місцевих справах і здійснення певних державних функцій на місцевому рівні) знаходить своє відображення в теорії дуалізму муніципального управління (концепція дуалізму повноважень місцевого самоврядування, громадсько-державна теорія). За цією теорією муніципальні органи, здійснюючи відповідні управлінські функції, виходять за межі місцевих інтересів і відповідно повинні діяти як інструмент державної адміністрації. Омс є незалежними від держави лише в суто громадських справах, Ті справи, що покликані вирішувати омс, мають поділятися на так звані "власні" й "делеговані". При вирішенні власних справ мають діяти незалежно і самостійно від державних органів, дотримуючись лише закону, то при вирішенні делегованих — під контролем та адміністративною опікою відповідних державних органів.

16. Теорія соціального обслуговування. В основі теорії соціального обслуговування робиться наголос на здійснення муніципалітетами одного із своїх основних завдань: пропозиції послуг своїм мешканцям, організації обслуговування населення. Головна мета всієї муніципальної діяльності – добробут мешканців комуни. Теорія соціального обслуговування тлумачить функції муніципалітетів як один з проявів надкласової природи держави загального добробуту. Мс розглядається як засіб для вирішення локальних проблем, реалізації інтересів територіальних громад, здійснення на місцях загальнодержавного політичного курсу.