Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розробка структурної схеми МТМСодержание книги Поиск на нашем сайте
На міських телефонних мережах здійснюється впровадження цифрових систем комутації шляхом накладення цифрових комутаційних систем на існуючу аналогову мережу і цифровими вузлами, коли цифрова мережа працює в одному мікрорайоні. ОПС встановлюється в одному з районів міста і в неї включається виносний комутаційний модуль, що виконує роль підстанції яка розміщена у будинку РАТС-2. Відстань між РАТС у КТ визначається методом трикутника в масштабі 1см – 1км. Розташування станції вибирається довільно. Згідно умов завдання, були задані такі відстані між станціями: - ОПС - РАТС-2: 10,0км; - РАТС-2 – РАТС-3: 5,0км. Цих даних достатньо для визначення положення усіх станцій. Маючи дані про відстані між вищезазначеними станціями, визначаємо розташування інших станцій: РАТС-3 – ОПС: 8,6 Після проведення розрахунків відстаней було вирішено обрати наступні лінії зв’язку між РАТС-2 і РАТС-3, ущільнені за допомогою системи передачі (СП) типу “STAREX-TX1” між РАТС-2, РАТС-3 і ОПС – цифрові з’єднувальні лінії однобічної дії із використанням на РАТС-2 напівкомутаційну систему “STAREX-TX1” Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивністю питомих абонентських навантажень. Прийняті три такі категорії: 1) абоненти ділового сектору – категорія-1 2) абоненти квартирного сектору – категорія-2 3) універсальні таксофони – категорія-1 Структурний склад абонентів по категоріях для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектору, тому що таксофони виділені в окрему групу. Тому розрахунок ділового і квартирного сектору проводиться за такими формулами: (3.2.1) (3.2.2.) – частка абонентів квартирного сектору – кількість індивідуальних – кількість абонентів по категорії ділового і квартирного секторів відповідно. (абонентів) (абонентів) для РАТС-3 (абонентів) (абонентів) Для ЦСК кількість індивідуальних телефонних ліній визначається за формулою (3.2.3) де – загальна кількість для ЦСК – кількість індивідуальних ЦСК Підставляючи чисельні дані у формулу (3.2.3) визначається кількість індивідуальних абонентів. (абонентів) Розрахунок абонентів ділового і квартирного сектору для ОПС проводиться наступним чином (3.2.4) (3.2.5) де частка квартирного телефонних абонентів на ОПС. – кількість абонентів по категоріях ділового і квартирного сектору. Підставивши числові дані у формулу (3.2.4) і (3.2.5) здійснюється розрахунок кількості абонентів ділового і квартирного сектору для ОПС.
Результати розрахунків кількості абонентів заносяться в табл. 3.1
Таблиця 3.1 – Кількість абонентів по категоріях для усіх станцій Прогнозоване абонентське навантаження визначають у годину найбільшого навантаження (ГНН). Інтенсивності навантаження на ЦСК визначається наступним співвідношенням: Вихідна інтенсивність навантаження визначається за формулою: (3.2.6) Вхідна інтенсивність навантаження визначається за формулою: (3.2.7) Міжміська вихідна інтенсивність навантаження визначається за формулою: (3.2.8) Міжміська вхідна інтенсивність навантаження визначається за формулою: (3.2.9) Підстановкою необхідних чисельних значень з табл. 3.1 і довідникових даних коефіцієнтів у формули (3.2.6) – (3.2.9) визначаються необхідні значення величини інтенсивностей навантаження: для РАТС-2: для РАТС-3 для ОПС
Результати розрахунків інтенсивності навантаження для всіх станцій занесені в табл. 3.2 Таблиця 3.2 Інтенсивність навантаження станції
Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження: (3.2.10) де (3.2.11) Частка навантаження, що залишилося визначається за формулою: Приймаючи коефіцієнт рівним 0,05 і підставляючи чисельні дані у формули (3.10) і (3.11), можна обрахувати навантаження до спецслужб і частку залишкового навантаження: для РАТС-2: для РАТС-3: для ОПС: Навантаження вихідних зовнішніх абонентських модулів на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття абонентських ліній (АЛ) і ліній групових трактів (ГТ). Аналогічно і для аналогових АТС – навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом, значення якого залежить від виду зв’язку (3.2.12) (3.2.13) де – середня тривалість зайняття АА () – середня тривалість стухання, станційний рівень 3с – час встановлення з’єднання, – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарата. Для імпульсного набору , для частотного набору , деn – число цифр, що набираються і залежать від нумерації мережі. При вихідному зв’язку приймається n=5 чи 6 у залежності від значимості номерів. Середньозважене значення n визначається підстановкою числових значень формули (3.2.14) (3.2.14) – частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією: Розраховується для декадно-крокової АТС при 6 – значній нумерації: Розраховується для координатної АТС при 6 – значній нумерації: Розрахунок величини виконується за формулою (3.2.13) для кожної станції окремо:
для усіх станцій: Коефіцієнт виконується за формулою (3.2.15) для РАТС для Користуючись виразом (3.2.15), розраховується значення для усіх станцій. Отримані числові значення підставляються у формули (3.2.12) і використовується розрахунок величини для усіх станцій. Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці зайняття АЛ і ГТ відповідно рівні (3.2.16) (3.2.17) Отже, використовуючи чисельні значення, розраховані вище і формули (3.2.16); (3.2.17) можна визначити зовні навантаження для цих станцій. для РАТС-2: (Ерл) (Ерл) для РАТС-3: (Ерл) (Ерл) для ОПС: (Ерл) (Ерл)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 261; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.142.17 (0.008 с.) |