Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Цифрова система комутації starex-tx1↑ Стр 1 из 4Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Вступ В даному курсовому проекті ми розглянем загальні принципи побудови, стратегії розвитку та основи проектування міських телефонних мереж, а також загальні принципи побудови та проектування цифрових систем комутації (ЦСК) STAREX -TX1. Аналіз цієї ЦСК виконаний за однотипною схемою і включає короткі технічні дані, опис архітектури системи принципів побудови апаратного та програмного забезпечення, процесу встановлення з'єднань в системі, особливостей конструктивного виконання. Система STAREX -ТХ1 складається з підсистем, які забезпечують функціональну модульність і дозволяють системі легко розширюватися і змінюватися. Також у системі STAREX -ТХ1 будуть вивчатися блоки процесора. Поряд з можливістю роботи програми зі станцією типу STAREX TX-1 програма передбачає роботу на інших типах цифрових станцій типу DTS-2000, DTS-3100, DTS-4000, ODEX-100, TDX-10A, TDX-100, HDX-2000. Однією з основних переваг програми є звукове оповіщення при надходженні визначених повідомлень роботи станції. Зручний інтерфейс для формування системних команд та автоматичний контроль за системними та канальними аваріями дозволяє своєчасно виявити та негайно усунути пошкодження. Одним із блоків програми є абонентська картотека, яка дає можливість не тільки проглянути інформацію місця розташування телефону, але й і таку інформацію, як щодо: коли і ким телефон був вимкнутий за несплату, чи змінювалась категорія абонентських ліній, тощо. Позитивного в роботі програми багато, але головним є те, що вона дозволяє операторам станції оперативніше реагувати на аварійні ситуації, таким чином знижуючи час простою каналів та підвищуючи якість та надійність зв’язку в цілому. Основна частина ЦИФРОВА СИСТЕМА КОМУТАЦІЇ STAREX-TX1 Апаратне забезпечення Підсистема комутації SS, залежно від виконуваних функцій і типу підключених ліній підсистема комутації SS (рис. 14.3) підрозділяється на: - SS-S - підключення АЛ; - SS-T -підключення СЛ; - SS-P - комутація пакетів;, - SS-7 - обслуговування СКС № 7. До складу підсистеми SS входять наступні блоки. Часовий комутатор (TSLU) — розміщується в кожній підсистемі SS, має ємність комутації 8К*1К тимчасових каналів в обох напрямках. Входить до складу модуля TSLM як частина підсистеми SS, і виконує такі функції: комутація тимчасових каналів TST, концентрація навантаження, обробка сигналізації, автоінформатор/конферент зв'язок, інтерфейс АЛ-СЛ оптичний інтерфейс з блоком CD LU. TSLU забезпечує функцію комутації з тимчасовим поділом шляхом розподілу ня до 8128 ліній абонентського модуля інтерфейсу максимально 986 тимчасових інтервалів у SNL (ланка комутаційного поля) або відповідно по одному з 1024 тимчасових каналів (інтервалів) внутрішньостанційної сполучної лінії. Процесор підсистеми комутації (SSP) — виконує управління трафіком, технічне обслуговування ОКС № 7, технічне обслуговування і адміністративну роботу в підсистемі SS та інші види обслуговування Блок інтерфейсу аналогового абонента (AS1U) — контролює та здійснює управління аналоговими телефонними комплектами. Обслуговує лінії звичайних аналогових абонентів, таксофонів, абонентів УПАТС і спарених абонентів через абонентський інтерфейс.
Рис.1.3 Блоки підсистеми STAREX-TX1: GB-глобальна шина; процесор управління операціями До складу блоку входять наступні плати: - SSA01 (плата аналогових абонентських ліній високої щільності) — для аналогового абонентського інтерфейсу; - SSA02 (розширений загальний комплект плат управління) — для сполучення з іншими блоками; - SSU01 (блок управління шафи живлення); - SSB01 (об'єднувальна плата аналогових абонентських ліній). Блок ASIU взаємодіє з іншими блоками для забезпечення обслуговування аналогових абонентів і управляється за допомогою SUDC (контролер абонентського пристрою) з дубльованої структурою для підвищення надійності процесу обробки викликів. Блок ASIU з'єднується з TSLU по 32 цифровим підтрактам для передачі і прийому різних видів тональних і абонентських мовних сигналів. Апаратура, складова блок ASIU, монтується на 16 полицях з систематичним побудовою і містить максимально 8192 аналогових абонента, тобто одна полиця включає 512 аналогових абонентів. ASIU має 4 субблока, кожен з яких складається з 16 SSA01, 1 SSA02, SSU01 і SSB01. Плата SSA02 здійснює інтерфейс між SUDC і TSLU і SSA01. Плата SSA01 виконує базові функції BORSCHT (7 функцій аналогового абонентського комплекту) для обслуговування аналогових абонентських ліній. Існують різні види лінійних плат для розміщення ліній звичайних абонентів, абонентів таксофонів, абонентів УПАТС. У кожну плату входять кодек, диференціальна система і малогабаритне реле. Ланцюг використовує повний опір входу і балансну схему. Викличної генератор (RIGU) — забезпечує блок ASIU викличними струмами і сигналом переходу викличного струму в абонентському комплекті через нуль, а в разі відмови — посилає аварійний сигнал у TEMU, пристрій збору аварійних сигналів. Місцевий блок інтерфейсу обслуговування (LSIU) — безпосередньо керує обладнанням сигналізації для забезпечення типів сигналізації R2, DTMF тонального сигналу, а також здійснює передачу/отримання сигналу, диспетчерське управління і тестування робочого стану пристрою. Обладнання сигналізації, що управляється процесором LSP, генерує різні тональні сигнали, такі як R2, MFC, DTMF, ССТ, необхідні для встановлення з'єднання, передає сигнали в блок TSLU і отримує відповідний сигнал від TSLLJ. Для цілей технічного обслуговування забезпечується перевірка шлейфу. Аварійний сигнал, що виникає в LSIU, надсилається в регістр аварій в контролер DC за допомогою кабелю шини TD. Блок інтерфейсу сполучної лінії El (DC1U) — служить для безпосереднього управління цифровими ІКМ-потоками типу El (Європейський стандарт СЕРТ), виконує передачу/прийом сигналів, диспетчерське управління і тестування робочого стану потоку. Крім того, здійснює передачу/прийом сигналів і тестування інтерфейсу El. Ланцюг інтерфейсу сполучної лінії El відноситься до TLAM (модуль доступу до АЛ і СЛ) у складі SS-Т і виконує функцію інтерфейсу ІКМ лінії El, інтерфейсу до TSLU і єднання обладнання мережевої синхронізації. Блок з'єднується з блоком TSLU в SS-Т з допомогою 16 пар під магістралей передач та/прийому 2048 кбіт/с і приймає дані підмагістралі, тобто циклові імпульси 4096 і 8 кГц від TSLU в диференційному рівні RS-422. З'єднується з контролером пристрою цифрової СЛ El (DCDC), керуючим DCIU, по шині TD інтерфейсу RS-485 і формується для передачі еталонної тактової частоти по лінії El до NESU в IS; він використовує тактову частоту 2048 з 4096 кГц. Призначений для виконання передачі/прийому сигналів на диференційному рівні RS-422 в якості інтерфейсу з іншими блоками, за винятком DC, забезпечуючи надійність сигналізації для взаємодії з іншим блоком. В цей час генерується аварійний сигнал надсилається в DC за допомогою кабелю шини TD, а інші аварійні сигнали надходять на DCDC. Характеристики ланцюга даного інтерфейсу: - блок DC1U управляє функцією стику ІКМ лінії E1 через 120 каналів і зв'язком з кожним блоком плати STA81; -блок DCIU забезпечує сигналізацію CAS (сигналізація по виділеному каналу) або ОКС (сигналізація по загальному каналу) в якості міжстанційного сигналізації. Блок обробки первинних/вторинних мовних повідомлень (PVMU/SVMU) — записує і відтворює мовні повідомлення і виконує самотестування. Підтримує функцію інтерфейсу з блоком часового комутатора через ІКМ-тракт, який є мовним трактом, з метою посилки і прийому мовного повідомлення і функцію інтерфейсу з записуючим пристроєм і тестером посилки/прийому для безпосереднього запису і відтворення в цьому пристрої. Блок змішувача конференц-зв'язку (COMU) —змішує мовні ІКМ-сигнали і виводить їх на блок часового комутатора з метою виконання таких функцій, як тристоронній виклик і конференц-зв'язок, по команді керуючого пристрою, перевіряє робочий стан лінії і повідомляє результат на керуючий пристрій по команді цього пристрою. Блок управління перевіркою коефіцієнта помилок (BETU) —виконує функції вимірювання коефіцієнта помилок шляхом генерування випадкових бітових комбінацій і порівнянь їх з бітовими комбінаціями, що приходять через певний інтервал часу після їх зациклення. Ця функція виконується для контролю якості виклику на всьому шляху проходження виклику. BETU управляється контролером GSDC і з'єднується з TSLU. Також BETU взаємодіє з WTAO I-G і WTA03-G блоку TSLU, WCAOI-G блоку CDLU, SPSU і цифрової ЗЛ для повернення даних випадкових комбінацій. Тестова апаратура блок вимірювань (TECUITEMU) — тестує стан аналогового абонентського комплекту (АК) і аналогового ланцюга СЛ. Утворює відповідні тестові шляху під управлінням TEMU. Потім він аналізує результат вимірювань і передає його в контролер TSDC. Блок управління тестуванням СЛ (TTCU) —тестує якість передачі по СЛ під управлінням контролера SUDC для забезпечення високої якості обслуговування та покращеності лінійних характеристик СЛ. Виконує тестування взаємодії з CAROT (централізоване пристрій передачі повідомлень по СЛ). Підсистема взаємозв'язку (IS). До складу входять такі блоки (див. рис. 1.3): Процесор взаємозв'язку (ISP) — служить для виявлення і управління розмовною трактом, який використовує просторовий комутатор. Процесор трансляції номери (NTP) — відповідає на запит трансляції номери з кажного процесора SSP і виконує функцію управління маршрутизацією. Блок просторового комутатора (5-5Л7) — служить для комутації ІКМ-трактів у просторі. Комутує дані тимчасових каналів, отримані через канал передачі даних з підсистем SS, на відповідні канали, які передаються в канал передачі даних до SS з допомогою просторової комутації. Просторовий комутатор має вигляд масиву 64x64. Тимчасові/просторові канали комутуються по 1024 тимчасовим каналах. Блок просторового комутатора може входити до складу блоку SM (комутаційний модуль) в залежності від необхідної ємності модуля. Центральний блок каналу передачі даних (CDLU) - керує каналом передачі даних шляхом виконання функції мультиплексування і демультиплексування даних ІКМ, вставки повідомлення IPC та пошуку. Блок виявляє помилки при введенні даних, здійснює пошук синхросигналу і виконує оптико-електричне перетворення. Характеристики блоку CDLU: - Реалізація каналу зв'язку зі швидкістю 65,536 Мбіт / с між SS і IS; - Багаторежимна індикація (LED); - Висока швидкість і висока надійність оптичного методу передачі по оптоволокну; - Максимальне число каналів на один блок - 128 (включаючи дублювання); - Ємність для користувача каналів на один блок - 1018 лінії; - Код лінії - CMI (клас II); - Максимальне середній час повторного циклу - в межах ОДЗ мс; - Відсутність помилок в каналі IPC - понад 99,999%; - Синхронізація бітів за допомогою фільтра пилкоподібних сигналів; - Циклова синхронізація, що використовує порушення коду конфігурація з двосторон-ним заворотом для техобслуговування або перевірки; - Швидке виявлення місцезнаходження несправності за допомогою тестування шлейфу (автономно) на кожному кінці;: - Забезпечення функції завороту для підтримки якості розмовного тракту. Блок CDLU складається з блоку апаратних засобів CDL, що містить до 16 CDL і одного програмного CDL. Для забезпечення шляхи зв'язку між У і 55 використовується фізичний рівень. Існуючі лінії зв'язку логічно класифікуються наступним чином; одна група — абонентський телефонний канал (швидкість передачі мовних і немовних даних 64 кбіт/с), який здійснює зв'язок між блоком 5Р5и у складі МА5М підсистеми і блоком Т5П) підсистеми ЕЕ, інша — міжпроцесорный канал зв'язку, що з'єднує вузол блоку Сі у вузол блоку СПі в 55. Один модуль апаратних засобів блоку СОШ з'єднується з канальною частиною в блоці Т5Ш повнодуплексним методом, і має симетричну форму з канальною частиною. Апаратні засоби блоку СОШ сполучаються з лінією 131,072 Мбіт/с з запрограмованною швидкістю 65,536 Мбіт/с з кодовою внутрішнім каналом СМІ для забезпечення високошвидкісного каналу зв'язку, також ці апаратні засоби пов'язані з блоком 5Р5и з 8,192 Мбіт/с стовпців даних. Апаратні засоби пов'язані з блоком СПи через 1024 (п = 1,2,4,8) Мбіт/с розрядних стовпців даних, а також з блоком ИЕ5и допомогою об'єдненого імпульсу СРО та ЕР. Внутрішній канал блоку СОІ/ дублюється. Коли блок СОІ посилає дані телефонного каналу блоку 5Р5ТЗ, зв'язок між блоком СОПЛ і 5Р51) дублюється за допомогою плати. Один модуль апаратних засобів СВБ з'єднується з максимально 4 блоками Т51ДЗ. Оскільки один канал може мати 1024 лінії, блок апаратних засобів СОІ, обладнаний в одній касеті, може вмістити 4096 ліній. Він сполучається з 5Р5П через абонентські лінії (4К каналів) і пов'язаний з блоком Мережевий Блок синхронізації NESU синхронізує задаючий генератор системи STAREX-TX1 з задаючим генератором синхронної цифрової мережі комутації за методом PAMS «ведучий-ведений» щоб уникнути збоїв, які можуть виникати за невідповідність дії частоти тактових імпульсів в період обміну на мережі цифрової комутації. NESU здійснює функцію генерації і розподілу тактових імпульсів, синхронізованих із задаючим генератором, після вибору звичайних тактових сигналів з високим пріоритетом від прийнятих максимум трьох синхронізуючих еталонних тактових імпульсів. Тому для синхронізації цифрової станції STAREX-TX1 прийнятий метод «ведучий-ведений». Особливістю такого методу є зпрощення мережної синхронізації, простота її розширення, а також зручність технічного обслуговування та адміністрування. Центральна підсистема управління (CS). Система управління STAREX-TX1 управляє абонентським інтерфейсом, пристроєм сполучення з'єднувальних ліній, комутацією і усіма типами пристроїв введення-виводення з метою адміністрування і техобслуговування станції. Ці функції здійснюються за допомогою розподіленої системи управління, яка має структуру багатопроцесорної системи для підвищення надійності і модульності. До складу CS входять такі блоки (див. рис. 1.3): Процесор керування роботою (ВСР) — служить для колективного управління всіма функціями, пов'язаними з експлуатацією і технічним обслуговуванням системи. Відповідно він керує накопичувачами на магнітній стрічці МТ і диску HDD з додатковим модулем пам'яті, який необхідний для виконання цієї функції. Дані по тарифікації, дива-стіку, технічного обслуговування та адміністративній роботі записуються на магніт-ної стрічці МТ, а загальні програма і дані записуються на диск HDD. Процесор системи управління введенням\виведенням (ICP) —дозволяє вести діалог між адміністратором і системою або між центром експлуатації і системою. Для ведення діалогу між оператором і системою використовуються VDU (відеотермінали), включаючи системний пульт і принтери для друку даних. Синхронні/асинхронні канали використовуються для передачі даних на віддалений центр експлуатації. Місцевий диск використовується для розширення можливостей VDU, командного файлу і для збереження файлу реєстрації. Відеотермінал (CRT) випробувального столу і принтер працюють з асинхронним каналом. Контролер центрального пристрою техобслуговування (CMDC) — збирає всі несправності в CS і активує панель аварійної сигналізації. Панель аварійної сигналізації (АР) — апаратний пристрій, активуюча аварійну сигналізацію, цей блок вказує клас аварійного сигналу (критичний, значне або незначне) під управлінням CMDC. В структуру процесорів системи STAREX-TX1 входять процесор високого рівня (процесор) і процесор низького рівня (DC — контролер пристроїв), як показано на рис. 1.4. Кожен процесор виконує функції управління високого рівня: обробку даних про виклики, трансляцію номера, управління груповим комутатором і технічним обслуговуванням системи, які не вимагають обробки в реальному масштабі. ОС виконує функції низького рівня, які вимагає реального масштабу часу (виявлення і миттєвий аналіз сигналу телефонної пристрої або пристрої вводу-виводу). Всі процесори здійснюють зв'язок шляхом посилки повідомлень по мережі Сіі (блок управління міжмережною взаємодією). Мережа СП11 дозволяє всім процесорам в системі зв'язуватися один з одним на одному рівні. Так як кожен блок управління має модульну структуру, структура всієї системи може змінюватися та розширюватися. Дана система дубльована з метою підвищення надійності модуля. Блок PH Мі (блок апаратури процесора) має модульну структуру, що дозволяє змінювати і розширювати функції системи і технічні вимоги системи. Він має високу надійність внаслідок дублювання; система може перебувати в активному /резервному стані.
Рис. 1.4. Структурна схема зв'язку процесорів в системі STAREX-TX1 Характеристики процесорної системи: - модульна структура; - основний процесор — 32 бітовий мікропроцесор MC68030 (33 МГц); - область пам'яті з CPU — максимально 16 Мбайт; - гнучка система дублювання (активний/резервний); - відмовостійкість; - підвищена доступність; - цілісність даних; - самодіагностика друкованих плат; - високошвидкісна зв'язок з блоками глобальної шини — максимум 4 Мбіт/с; - високошвидкісна зв'язок з TSLU (GW-канал) — максимум 2 Мбіт/с. Процесор використовує шину VME в якості об'єднуючої плати і MPS (систему основного процесора) для збільшення ефективності відмовостійкості. Загальна структура процесорів представлена на рис. 1.5. Є накопичувачі на магнітному диску (HDD) ємністю 300 Мбайт і магнітній стрічці (МТ) для стрічки довжиною 2400 футів, використовувані в якості допоміжних запамятовуючих пристроїв, периферійний пристрій процесора для зберігання всіх видів інформації по тарифікації і даних, пов'язаних з технічним обслуговуванням системи. Модуль процесора і допоміжний запам'ятовуючий пристрій з'єднуються через стандартний (інтерфейс малої комп'ютерної системи).
Модуль процесора, шина SCSI, накопичувач на магнітній стрічці і диск допоміжні-ного пристрою для більшої надійності дублюються, оскільки це зберігає такі важливі дані: дані для тарифікації і дані пов'язані з технічним обслуговуванням системи. Керований у відповідності з меню термінал з кольоровим графічним дисплеєм. Може додаватися до 24 пристроїв. Блок апаратури контролера пристрою (DCHU) — процесор реального часу; управляє інтерфейсом користувача, сполученням з'єднувальних ліній і всіма видами периферійних телефонних пристроїв низького рівня пристрої керування системи STAREX-TX1. Складається з PDA31, PDB01, PDB02. Структура управління DCHU формуються таким чином, що вона зазвичай керує всіма типами телефонних пристроїв. При використанні 32 бітового процесора в PHWU він необхідний для підвищення простоти технічного обслуговування і управління. При його побудові застосовується поділ навантаженння або сценарій дублювання гарячий резерв/резерв між DCHU для підвищення надійності. Мережа IPC забезпечує тракт IPC (міжпроцесорний зв'язок) між процесорами управлінння системою комутації. Мережа складається з безлічі IPSU. У свою чергу, IPSU отримає безліч вузлів ІРС, шину D, за якою відбувається взаємний обмін повідомлення між вузлами ІРС і програмою керування вузлами ІРС. «Господар» шини — процессор; загальна шина працює за круговим принципом (естафетна передача) з максимальною швидкістю передачі 4 Мбіт/с. Взаємодія між загальною шиною і блоком TSLU виконується міжмережною ланкою зв'язку, що знаходиться в РРА 21. Система ЦСК «Квант». Технічні характеристики · Ємність: від 64 до 100 000 NN · Ємність вузла: до 20 000 СЛ. · Ємність АМТС, УАК: до 20000 каналів і ліній · Ємність виносів: 128-4096 NN · Навантаження: 25000 Ерл; · Середнє навантаження в ЧНН · Oднією АЛ: до 0,1... 0,2 Ерл; · Oднією С: до 0,8 Ерл; · Oдного МГК: до 0,8 Ерл;
· Продуктивність, дзв. ЧНН: 1200000 · Напруга первинного електроживлення 54 В... 72 В Споживання електроеhергії: · На oдну АЛ - до 0,5 Вт (при 32 АЛ на ТЕЗ- до 0,3 Вт) · На oдну аналогову СЛ - до 0,8 Вт · На oдну цифрову СЛ - до 0,5 Вт · Pобоча температура від +5 ° С до +40 ° С · Відносна вологість в приміщенні станції - до 80% Устаткування ЦСК «Квант-Е» розміщyється в євроконструктиві і складається з стативних рядів, окремих стативів, блоків, касет, і ТЕЗов. · Розмір ТЕЗов: 290х 260 мм, 290х130 мм · Крок установки ТЕЗов кратний 20 мм · Площа, зайнята устаткуванням 0,00012м.кв. на канал або лінію ЦСК «Квант-Е» призначена для роботи на міських, сільських, відомчих і міжміських телефонних мережах. Технічне обслуговування ЦСК «Квант-Е» досить просте і економічне, завдяки модульній побудові, резервуванню загальностанційних пристроїв і наявності внутрішньостанційної системи контролю та діагностики. Система техhічного обслуговування забезпечує: · автоматичний контроль і діагностику обладнання станції, АЛ та ЗЛ; · виявлення несправностей з точністю до функціонального блоку; · автоматичне блокування несправного обладнання; · вимірювання параметрів розмовних трактів АЛ та ЗЛ; · накопичення статистичної тарифікаційної інформації. Все це дозволяє організувати централізоване технічне обслуговування комутаційних станцій мереж зв'язку, створених на базі обладнання ЦСК «Квант-Е». При цьому якість роботи станцій такої мережі може контролюватися з регіонального центру. Розробка проектної мережі. Таблиця 3.2 Інтенсивність навантаження станції
Навантаження до спецслужб визначається як частка інтенсивності вихідного абонентського навантаження: (3.2.10) де (3.2.11) Частка навантаження, що залишилося визначається за формулою: Приймаючи коефіцієнт рівним 0,05 і підставляючи чисельні дані у формули (3.10) і (3.11), можна обрахувати навантаження до спецслужб і частку залишкового навантаження: для РАТС-2: для РАТС-3: для ОПС: Навантаження вихідних зовнішніх абонентських модулів на групові тракти менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття абонентських ліній (АЛ) і ліній групових трактів (ГТ). Аналогічно і для аналогових АТС – навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом, значення якого залежить від виду зв’язку (3.2.12) (3.2.13) де – середня тривалість зайняття АА () – середня тривалість стухання, станційний рівень 3с – час встановлення з’єднання, – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарата. Для імпульсного набору , для частотного набору , деn – число цифр, що набираються і залежать від нумерації мережі. При вихідному зв’язку приймається n=5 чи 6 у залежності від значимості номерів. Середньозважене значення n визначається підстановкою числових значень формули (3.2.14) (3.2.14) – частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією: Розраховується для декадно-крокової АТС при 6 – значній нумерації: Розраховується для координатної АТС при 6 – значній нумерації: Розрахунок величини виконується за формулою (3.2.13) для кожної станції окремо:
для усіх станцій: Коефіцієнт виконується за формулою (3.2.15) для РАТС для Користуючись виразом (3.2.15), розраховується значення для усіх станцій. Отримані числові значення підставляються у формули (3.2.12) і використовується розрахунок величини для усіх станцій. Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці зайняття АЛ і ГТ відповідно рівні (3.2.16) (3.2.17) Отже, використовуючи чисельні значення, розраховані вище і формули (3.2.16); (3.2.17) можна визначити зовні навантаження для цих станцій. для РАТС-2: (Ерл) (Ерл) для РАТС-3: (Ерл) (Ерл) для ОПС: (Ерл) (Ерл) Висновок При виконанні даного курсового проекту я розглянув принципи побудови, стратегії розвитку та основи проектування міських телефонних мереж, а також загальні принципи побудови та проектування цифрових систем комутації STAREX -TX1. Наступним етапом був розрахунок основних параметрів та інших елементів даної системи. Всі розрахункові дані системи STAREX-TX1 занесено до таблиці. В результаті виконання курсового проекту я закріпив та поглибив власні теоретичні знання і їх використання при виконанні розрахункової частини. Також ознайомився із сучасним програмуванням системи цього проекту які забезпечують високі показники у використані на ЦСК, та набув навиків роботи з довідниковою літературою.
Додатки Додаток 1. Інтенсивність питомих абоненських навантажень для ранкової години найбільшого навантаження
Додаток 2
ЦСК – цифрова система комутації; КМ – комутаційний модуль; БАЛ – блок абонентської лінії; ОПС – опорна станція; ІКМ – імпульсно кодова модуляція; АТС – автоматична телефонна станція; ТМЗК – телефонна мережа загального користування; ГНН – година найбільшого навантаження; ДКС – декадно-крокова система; ГТ – груповий тракт; АЛ – абоненська лінія; АК – абонентський контакт; МП – мікропроцесор; ЦЗЛ – цифрова з’єднувальна лінія; ВКМ – виносний комутаційний модуль. Вступ В даному курсовому проекті ми розглянем загальні принципи побудови, стратегії розвитку та основи проектування міських телефонних мереж, а також загальні принципи побудови та проектування цифрових систем комутації (ЦСК) STAREX -TX1. Аналіз цієї ЦСК виконаний за однотипною схемою і включає короткі технічні дані, опис архітектури системи принципів побудови апаратного та програмного забезпечення, процесу встановлення з'єднань в системі, особливостей конструктивного виконання. Система STAREX -ТХ1 складається з підсистем, які забезпечують функціональну модульність і дозволяють системі легко розширюватися і змінюватися. Також у системі STAREX -ТХ1 будуть вивчатися блоки процесора. Поряд з можливістю роботи програми зі станцією типу STAREX TX-1 програма передбачає роботу на інших типах цифрових станцій типу DTS-2000, DTS-3100, DTS-4000, ODEX-100, TDX-10A, TDX-100, HDX-2000. Однією з основних переваг програми є звукове оповіщення при надходженні визначених повідомлень роботи станції. Зручний інтерфейс для формування системних команд та автоматичний контроль за системними та канальними аваріями дозволяє своєчасно виявити та негайно усунути пошкодження. Одним із блоків програми є абонентська картотека, яка дає можливість не тільки проглянути інформацію місця розташування телефону, але й і таку інформацію, як щодо: коли і ким телефон був вимкнутий за несплату, чи змінювалась категорія абонентських ліній, тощо. Позитивного в роботі програми багато, але головним є те, що вона дозволяє операторам станції оперативніше реагувати на аварійні ситуації, таким чином знижуючи час простою каналів та підвищуючи якість та надійність зв’язку в цілому. Основна частина ЦИФРОВА СИСТЕМА КОМУТАЦІЇ STAREX-TX1
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 537; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.140.188.195 (0.012 с.) |