Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.↑ Стр 1 из 4Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Принципи державного управління — це основоположні начала, керівні настанови, що визначають найважливіші правила, за якими управління здійснюється і організується. Прийнято виділяти такі групи принципів державного управління: 1) соціально-політичні — демократизм, участь населення в управлінській діяльності держави (народність); рівноправність осіб різних національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і врахування громадської думки; об'єктивність; Соціально-політичні принципи поширюються на всі види виконавчо-розпорядчої діяльності та всі функціонуючі в державі управлінські структури. Одним з найважливіших соціально-політичних принципів є демократизм. Особливе місце серед усіх принципів державного управління належить принципу законності. Гласність дає змогу громадянам бачити механізм формування і реалізації державно-керуючого впливу та протікання всіх управлінських процесів. Важливе місце серед принципів державного управління посідає принцип об'єктивності. 2) організаційні принципи побудови апарату державного управління — галузевий, функціональний, територіальний; Галузевий принцип реалізується у такій структурній побудові, де однорідні за характером діяльності об'єкти закріплено за відповідним органом управління і утворюють сферу його управлінської діяльності. Суб'єктів, які здійснюють управління за галузевим принципом, прийнято називати галузевими органами державного управління. Територіальний принцип дістає вияв у такій структурній побудові, за якої державні органи здійснюють комплексне управління на певних, чітко окреслених територіях. 3) організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного управління — нормативність діяльності, єдиноначальності, колегіальність, поділ управлінської праці; відповідальність за прийняті рішення, оперативна самостійність. Принцип нормативності використовується для правового регулювання діяльності апарату державного управління Поняття та види методів державного управління. Методи державного управління – це сукупність засобів здійснення управлінських функцій держави, впливу суб’єктів державного управління на об’єкти. Методи: -Загальні – методи управління, які застосовуються на найважливіших стадіях управлінського процесу; -спеціальні – методи управління, які застосовуються при виконанні окремих функцій або на окремих стадіях процесу управління. Загальні методи управління: 1) Контроль і нагляд: У цілому сутність контролю як соціального явища полягає в перевірці відповідності діяльності учасників суспільних відносин встановленим у суспільстві приписам, у межах яких вони мають діяти. Нагляд – пасивний метод управління, що полягає у збиранні потрібних знань про діяльність об’єкта управління й їх оцінки, але без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підконтрольного об’єкту. 2) Метод прямого та непрямого(опосередкованого) впливу. Прямий вплив – безпосередній вплив суб’єкта управління на об’єкт через наказ, що виражає волю відповідного суб’єкта управління. Непрямий (опосередкований) вплив – створення зацікавленості у об’єктів управління, вплив через функції, інтереси, стимулювання, надання можливості вибору варіанту поведінки. 3) Регулювання, керівництво, управління: Регулювання – визначення загальної політики й принципів її реалізації через різні напрямки державного фінансування, пільги тощо. Керівництво – практичне проведення в життя загальної політики й принципів у відповідній галузі управління, контроль й розробка напрямків діяльності підконтрольних об’єктів. Управління – прямий систематичний вплив суб’єкта управління на об’єкт повсякденного оперативного характеру. Поняття та види методів державного управління. Методи державного управління – це сукупність засобів здійснення управлінських функцій держави, впливу суб’єктів державного управління на об’єкти. Методи: -Загальні – методи управління, які застосовуються на найважливіших стадіях управлінського процесу; -спеціальні – методи управління, які застосовуються при виконанні окремих функцій або на окремих стадіях процесу управління. Загальні методи управління: 1) Контроль і нагляд: У цілому сутність контролю як соціального явища полягає в перевірці відповідності діяльності учасників суспільних відносин встановленим у суспільстві приписам, у межах яких вони мають діяти. Нагляд – пасивний метод управління, що полягає у збиранні потрібних знань про діяльність об’єкта управління й їх оцінки, але без безпосереднього втручання в оперативну та іншу діяльність підконтрольного об’єкту. 2) Метод прямого та непрямого(опосередкованого) впливу. Прямий вплив – безпосередній вплив суб’єкта управління на об’єкт через наказ, що виражає волю відповідного суб’єкта управління. Непрямий (опосередкований) вплив – створення зацікавленості у об’єктів управління, вплив через функції, інтереси, стимулювання, надання можливості вибору варіанту поведінки. 3) Регулювання, керівництво, управління: Регулювання – визначення загальної політики й принципів її реалізації через різні напрямки державного фінансування, пільги тощо. Керівництво – практичне проведення в життя загальної політики й принципів у відповідній галузі управління, контроль й розробка напрямків діяльності підконтрольних об’єктів. Управління – прямий систематичний вплив суб’єкта управління на об’єкт повсякденного оперативного характеру.
Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління. Акти державного управління - це владні, прийняті згідно з вимогами законів, приписи органів виконавчої влади з питань компетенції усіх органів (посадових осіб), що породжують юридичні наслідки. Особливості актів державного управління: приймаються при здійсненні функцій виконавчої влади; підзаконний характер; офіційний характер; владний характер; прийняті в установленому законом порядку, належним чином оформлені. Вимоги, що висуваються до актів державного управління: 1) оптимальність, доцільність, ефективність, соціальна справедливість. Акти управління повинні обслуговувати сферу соціальних, духовних, політичних і економічних потреб. 2) відповідність юридичним вимогам (законність). 3) відповідність організаційно-технічним вимогам: - щодо мови акту (чіткість, лаконічність, доступність, грамотність, конкретність, зрозумілість для виконавців); - щодо форми акту (письмовий або усний); обов’язкова наявність реквізитів: назва органу, що видав; дата і місце його прийняття; територія, на яку поширюється дія акту; перелік встановлених зобов’язань; дані про відповідальність за невиконання документу; перелік державних органів, що здійснюють контроль за виконанням акту; санкція; термін вступу в силу; підписи осіб від органу, що прийняв акт; - своєчасність доведення до зацікавлених осіб; - реєстрація (якщо потрібно) в Міністерстві юстиції України, інші вимоги. Види: За юридичними властивостями акти державного управління поділяються на: нормативні (встановлюють загальні правила поведінки, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях), індивідуальні (вирішують конкретні питання, спрямовані на одноразове застосування) та змішані (містять і норми права, і рішення щодо конкретних управлінських справ та ненормативні приписи). В залежності від суб’єктів прийняття нормативних актів управління виділяють: Укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, інструкції, розпорядження міністрів; рішення місцевих державних адміністрацій; положення, правила, інструкції, накази, розпорядження, що видаються керівниками державних підприємств та установ.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 258; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.98.111 (0.005 с.) |