Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Аналогові електронні пристрої
Розділ 2.1.
№
з.п.
| Питання та варіанти відповідей
| Правильна відповідь
|
|
|
| 1.
| Що таке смуга пропускання фільтра
| в.
| a)діапазон частот, які не пропускає фільтр на вихід;
| б)діапазон частот, коефіцієнт передачі на яких менше 0,707;
| в)діапазон частот, коефіцієнт передачі на яких рівний або більше 0,707;
| г)діапазон частот, коефіцієнт передачі на яких рівний 0,707.
| 2.
| Яка частота називається частотою зрізу фільтра
| г.
| a)частота, яку не пропускає фільтр на вихід;
| б)частота, коефіцієнт передачі на якій менше 0,707;
| в)частота, коефіцієнт передачі на якій рівний або більше 0,707;
| г)частота, коефіцієнт передачі на якій рівний 0,707.
| 3.
| З яких фізичних міркувань вибирається опір фільтра низьких частот на RC елементах
| a.
| a)забезпечення необхідного коефіцієнту передачі по постійному струму;
| б)частота зрізу повинна бути більшою ніж частота джерела живлення;
| в)частота зрізу повинна бути меншою ніж частота джерела живлення;
| г)частота зрізу повинна бути рівною частоті джерела живлення.
| 4.
| З яких фізичних міркувань вибирається ємність фільтра низьких частот на RC елементах
| в.
| a)забезпечення необхідного коефіцієнту передачі по постійному струму;
| б)частота зрізу повинна бути більшою ніж частота джерела живлення;
| в)забезпечення необхідного коефіцієнту пульсацій на частоті джерела живлення;
| г)частота зрізу повинна бути рівною частоті джерела живлення
| 5.
| З яких фізичних міркувань вибирається ємність фільтра високих частот на RC елементах
| г.
| a)забезпечення необхідного коефіцієнту передачі по постійному струму;
| б)частота зрізу повинна бути більшою ніж частота джерела живлення;
| в)забезпечення необхідного коефіцієнту пульсацій на частоті джерела живлення;
| г)частота зрізу повинна бути меншою ніж нижня робоча частота підсилювача.
| 6.
| Яка особливість застосування ФВЧ і ФНЧ на RC елементах
| в.
| a)фільтри можуть використовуватись без обмежень;
| б)тільки в джерелах живлення;
| в)коли частоти, які треба пропустити і які треба подавити достатньо рознесені в частотному діапазоні;
| г)тільки між каскадами підсилювачів.
| 7.
| Де застосовуються фільтри низьких частот на RC елементах
| б.
| a)у вхідних ланцюгах джерела живлення;
| б)після випрямляча джерела живлення перед навантаженням;
| в)в джерелах живлення після навантаження;
| г)між каскадами підсилювачів.
| 8.
| Де застосовуються фільтри високих частот на RC елементах
| г.
| a)у вхідних ланцюгах джерела живлення;
| б)після випрямляча джерела живлення перед навантаженням;
| в)в джерелах живлення після навантаження;
| г)між каскадами підсилювачів.
| 9.
| Як визначається коефіцієнт передачі фільтра високих частот на RC елементах
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 10.
| Як визначається коефіцієнт передачі фільтра низьких частот на RC елементах
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 11.
| Як визначається хвильовий опір коливального контуру
| г.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 12.
| Як визначається резонансна частота коливального контуру
| в.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 13.
| Як визначається смуга частот коливального контуру
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 14.
| Як визначається добротність паралельного коливального контуру
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 15.
| Як визначається добротність послідовного коливального контуру
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| | | | | | | | | | |
Розділ 2.2.
|
|
| 1.
| Які ділянки ВАХ р-n переходу описують математичним рівнянням
| б.
| a)зону електричного пробою;
| б)від зони електричного пробою до зони теплового пробою;
| в)позитивну частину ВАХ;
| г)негативну частину ВАХ
| 2.
| Яким математичним рівнянням описують ВАХ р-n переходу
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 3.
| Як позначається випрямляючий діод
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 4.
| Як позначається стабілітрон
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 5.
| Як позначається варикап
| в.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 6.
| Як позначається світлодіод
| г.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 7.
| За яких умов вибираються випрямні діоди
| a.
| a)
, ;
| б)
, ;
| в)
, ;
| г)
,
| 8.
| Які вирази відповідають однонапівперіодній схемі випрямляча
| б.
| a)
,
| б) , ;
| в) ,
| г) ,
| 9.
| Які вирази відповідають двохнапівперіодній схемі випрямляча
| a.
| a) ,
| б) , ;
| в) ,
| г) ,
| 10.
| Які вирази відповідають мостовій схемі випрямляча
| в.
| a) ,
| б) , ;
| в) ,
| г) ,
| 11.
| Яке включення використовується для стабілітронів і стабісторів
| б.
| a)пряме для стабілітронів, зворотне для стабісторів;
| б)пряме для стабісторів, зворотне для стабілітронів;
| в)пряме;
| г)зворотне
| 12.
| За яких умов вибираються стабілітрони
| б.
| a) , ;
| б) , ;
| в) , ;
| г) , .
| 13.
| Яка дільниця ВАХ є робочою для стабілітрону
| в.
| a)закритого p-n переходу;
| б)відкритого p-n переходу;
| в)електричного пробою;
| г)теплового пробою.
| 14.
| Яка дільниця ВАХ є робочою для варикапу
| a.
| a)закритого p-n переходу;
| б)відкритого p-n переходу;
| в)електричного пробою;
| г)теплового пробою
| 15.
| Де застосовуються варикапи
| в.
| a)в джерелах живлення;
| б)як індикатори;
| в)в коливальних контурах;
| г)в дискретній техніці.
|
Розділ 2.3
|
|
| 1.
| Яке включення транзистора має найбільший вхідний опір
| б.
| a)з загальним емітером;
| б)з загальним колектором;
| в)з загальною базою;
| г)не залежить від включення.
| 2.
| Яке включення транзистора має посилення по напрузі і струму
| a.
| a)з загальним емітером;
| б)з загальним колектором;
| в)з загальною базою;
| г)не залежить від включення
| 3.
| Яке включення транзистора використовується на високих частотах
| в.
| a)з загальним емітером;
| б)з загальним колектором;
| в)з загальною базою;
| г)не залежить від включення
| 4.
| Яке включення транзистора не дає посилення по напрузі
| б.
| a)з загальним емітером;
| б)з загальним колектором;
| в)з загальною базою;
| г)не залежить від включення.
| 5.
| Який режим підсилювання має найменші нелінійні спотворення
| a.
| a)режим А;
| б)режим В;
| в)режим С;
| г)режим Г.
| 6.
| Який режим підсилювання використовується в двотактних підсилювачах потужності
| б.
| a)режим А;
| б)режим В;
| в)режим С;
| г)режим D
| 7.
| Який параметр характеризує посилення біполярного транзистора по току
| в.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 8.
| Який параметр характеризує вхідний опір біполярного транзистора
| a.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 9.
| Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі схеми з зворотнім зв’язком по току
| a.
| a) ;
| б)
| в) ;
| г) .
| 10.
| Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі схеми з зворотнім зв’язком по напрузі
| б.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 11.
| Як визначається коефіцієнт посилення по напрузі емітерного повторювача
| г.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 12.
| Як визначається вхідний опір транзистора
| a.
| a) ;
| б) ;
| в) || || ;
| г) .
| 13.
| Як визначається вхідний опір підсилювача зі зворотним зв’язком по току
| в.
| a) ;
| б) ;
| в) || || ;
| г) .
| 14.
| Як визначається вхідний опір підсилювача зі зворотним зв’язком по напрузі
| б.
| a) ;
| б) ;
| в) || || ;
| г) .
| 15.
| Як визначається вхідний опір емітерного повторювача
| в.
| a) ;
| б) ;
| в) || || ;
| г) .
| Розділ 2.4. Операційні підсилювачі і генератори
|
|
| 1.
| Що таке дрейф нуля підсилювача
| в.
| a)зміна вхідної напруги в залежності від навколишньої температури;
| б)напруга, яка необхідно прикласти між входами підсилювача для отримання нуля на виході;
| в)зміна напруги на виході при відсутності сигналу на вході;
| г)зміна напруги при наявності зворотного зв’язку
| 2.
| Що таке напруга зсуву операційного зсуву
| б.
| a)зміна вхідної напруги в залежності від навколишньої температури;
| б)напруга, яка необхідно прикласти між входами підсилювача для отримання нуля на виході;
| в)зміна напруги на виході при відсутності сигналу на вході;
| г)зміна напруги при наявності зворотного зв’язку
| 3.
| Якими параметрами характеризується ідеалізована модель операційного підсилювача
| в.
| a) КU ®0, Rвх ®¥;
| б) КU ®¥, Rвх ®0;
| в) КU ®¥, Rвх ®¥;
| г) КU ®0, Rвх ®0
| 4.
| Як визначається коефіцієнт посилення при інвертуючому включенні операційного підсилювача
| г.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 5.
| Як визначається коефіцієнт посилення при неінвертуючому включенні операційного підсилювача
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 6.
| Як визначається коефіцієнт посилення диференційного операційного підсилювача
| в.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 7.
| Як визначається коефіцієнт посилення інтегруючого операційного підсилювача
| б.
| a)
| б)
| в.
| г)
| 8.
| Як визначається коефіцієнт посилення при диференційному включенні операційного підсилювача
| в.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 9.
| Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача з негативним зворотним зв’язком
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 10.
| Як визначається коефіцієнт посилення підсилювача з позитивним зворотним зв’язком
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 11.
| Як визначається умова балансу амплітуд в генераторах
| a.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 12.
| Як визначається умова балансу фаз в генераторах
| б.
| a) ;
| б) ;
| в) ;
| г) .
| 13.
| Які умови генерування гармонічних коливань в генераторах
| в.
| a)баланс амплітуд повинен виконуватись на одній частоті;
| б)баланс фаз повинен виконуватись на смузі частот;
| в)баланс амплітуд і баланс фаз повинні виконуватись на одній частоті;
| г)баланс амплітуд і баланс фаз повинні виконуватись на смузі частот
| 14.
| Як визначається частота гармонійних коливань в LC генераторах з індуктивністю трьох точки
| a.
| a)
| б)
| в)
| г)
| 15.
| Як визначається частота гармонійних коливань в LC генераторах з ємністю трьох точки
| б.
| a)
| б)
| в)
| г)
| Розділ 2.5. Задача
|
| | 1.
| Визначити активний опір послідовного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, ємність C=100 пФ, добротність Q=100.
|
| a)R=10 Ом; П=16 кГц.
| б)R=100 Ом; П=160 кГц.
| в)R=20 Ом; П=10 кГц.
| г)R=10 кОм; П=16 кГц.
| 2.
| Визначити активний опір паралельного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, C=100 пФ, добротність Q=100.
|
| a)R=10 Ом; П=16 кГц.
| б)R=100 кОм; П=16 кГц.
| в)R=100 Ом; П=160 кГц.
| г)R=1 кОм; П=160 кГц.
| 3.
| Визначити ємність паралельного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, резонансна частота f=1 МГц, активний опір контуру R=10кОм.
|
| a)С=150 пФ; П=16 кГц.
| б)С=100 пФ; П=64 кГц.
| в)С=250 пФ; П=64 кГц.
| г)С=300 пФ; П=16 кГц.
| 4.
| Визначити ємність послідовного коливального контуру і його смугу пропускання, якщо індуктивність контуру L=10-4 Гн, резонансна частота f=1 МГц, активний опір контуру R=10 Ом.
|
| a)С=150 пФ; П=16 кГц.
| б)С=150 пФ; П=64 кГц.
| в)С=250 пФ; П=64 кГц.
| г)С=250 пФ; П=16 кГц.
| 5.
| Визначити ємність і опір резистора фільтра нижніх частот на RC елементах, встановленого по ланцюгах живлення від промислової частоти f=50 Гц, якщо коефіцієнт передачі по постійному струму рівний 0,99, а опір навантаження рівний 1 кОм.
|
| a)R=10 Ом; С=160 мкФ.
| б)R=100 Ом; С=320 мкФ.
| в)R=100 Ом; С<160 мкФ.
| г)R=10 Ом; С 320 мкФ.
| 6.
| До складу паралельного коливального контуру входить змінний конденсатор ємністю С=40-360 пФ. В скільки разів зміниться діапазон резонансних частот, якщо в контур ввести постійний конденсатор ємністю С=40 пФ.
|
| a) .
| б) .
| в) .
| г) .
| 7.
| До складу паралельного коливального контуру входить змінний конденсатор ємністю С=25-160 пФ. Нижня резонансна частота контуру 2 МГц. Якою стане верхня частота контуру, якщо в контур ввести постійний конденсатор ємністю С=15 пФ.
|
| a)f=1,6 МГц.
| б)f=3 МГц.
| в)f=4 МГц.
| г)f=0,5 МГц
| 8.
| До складу послідовного коливального контуру входить конденсатор ємністю С=100 пФ Резонансна частота контуру 1 Мгц. Якою стане резонансна частота контуру, якщо паралельно цьому конденсатору включити конденсатор ємністю С=300 пФ.
|
| a)f=160 кГц.
| б)f=500 кГц.
| в)f=640 кГц.
| г)f=250 кГц.
| 9.
| На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по струму з резисторами R1=100 кОм, R2=2 кОм, RЭ=100 Ом, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 10 В подано змінну напругу амплітудою 3 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| a)U=5 В.
| б)U=30 В.
| в)U=3 В.
| г)U=0,3 В.
| 10.
| На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=5 кОм, RОС=200 кОм, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 12 В подано змінну напругу амплітудою 0,1 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| a)U=6 В.
| б)U=4 В.
| в)U=3 В.
| г)U=10 В
| 11.
| Визначити вхідний опір і коефіцієнт посилення по напрузі підсилювача із зворотним зв'язком по струму, якщо h21=100, R1=100 кОм, R2=6 кОм, Rэ=60 Ом, Rк=3 кОм.
|
| a) =3 кОм; =50.
| б) =6 кОм; =50.
| в) =3 кОм; =-50.
| г) =6 кОм; =-40
| 12.
| Визначити вхідний опір і коефіцієнт посилення підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі, якщо h11=100 Ом, R1=5 кОм, Rос= 200 кОм, Rк=3 кОм.
|
| a) =5 кОм; =50.
| б) =5,1 кОм; =40.
| в) =5 кОм; =-50.
| г) =5,1 кОм; =-40.
| 13.
| Для підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=10 кОм, Rос=200 кОм, і h21=100 і робочим діапазоном частот 100 Гц – 10 кГц розрахувати розділову ємність.
|
| a)С=160 пФ.
| б)С=16 мкФ.
| в)С<160 нФ.
| г)С 0,16 мкФ.
| 14.
| Для підсилювача із зворотним зв'язком по струму з резисторами R1=100 кОм, R2=2 кОм, RЭ=20 Ом, транзистором з h21=100 і робочим діапазоном частот 100 кГц – 1 Мгц розрахувати розділову ємність.
|
| a)С 160 мкФ.
| б)С 1600 пФ.
| в)С<160 нФ.
| г)С=16 мкФ
| 15.
| На вхід підсилювача із зворотним зв'язком по напрузі з резисторами R1=5 кОм, RОС=100 кОм, RК=1 кОм, транзистором з h21=100 і напругою живлення 12 В подано змінну напругу амплітудою 0,1 В. Найти амплітуду вихідного сигналу.
|
| a)U=6 В.
| б)U=4 В.
| в)U=2 В.
| г)U=0,3 В.
|
РАДІОЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ
Розділ 3.1
№
з.п.
| Питання та варіанти відповідей
| Правильна відповідь
|
|
|
| 1.
| Радіоелектронні системи, згідно з класифікацією по ступеню функціональної складності, це:
| a.
| a)Сукупність функціонально взаємодіючих автономних радіоелектронних комплексів і приладів, створюючих цілесну єдність, які мають властивість перебудови структури;
| б)Сукупність функціонально пов’язаних радіоелектронних приладів, які мають властивість перебудови структури з метою збереження працездатності;
| в)Функціонально закінчена складальна одиниця, яка виконана на несучий конструкції;
| г)Сукупність функціонально пов’язаних радіоелектронних приладів, які виконані на несучий конструкції
| 2.
| Узагальнена модель радіоелектронної системи складається з:
| a.
| a)Джерело інформації – Перетворювач повідомлення-хвиля – Канал розповсюдження з перешкодами – Перетворювач хвиля-повідомлення – Отримувач інформації;
| б)Передатчик – Канал розповсюдження з перешкодами – Приймач;
| в)Джерело інформації – Кодер – Канал розповсюдження з перешкодами – Кодер – Отримувач інформації;
| г)Джерело інформації – Перетворювач повідомлення-хвиля – Канал – Перетворювач хвиля-повідомлення – Отримувач інформації;
| 3.
| Класифікація радіоелектронних систем містить у собі:
| a.
| a)радіосистеми управління
| б)гідропривід радіолокаційних антен
| в)крокові електродвигуни
| г)пневмопривід радіолокаційних антен
| 4.
| Повною статистичною характеристикою радіоперешкоди, як одномірної випадкової величини є:
| a.
| a)Закон розподілу імовірності
| б)Інтегральна функція розподілу
| в)Щільність розподілу імовірності
| г)Дифіринціальна функція розподілу
| 5.
| Найбільш важливими числовими характеристиками випадкової величини є:
| a.
| a)Математичне очикування та дисперсія
| б)Середнє значення та її розкид
| в)Середня потужність та її розкид
| г)Квадрат різниці випадкової величини і середнього значення цієї величини та їх імовірність
| 6.
| Щільність імовірності відмов, як показник надійності невідновлюваних систем, це
| б.
| a)Щільність імовірності відмови системи до заданого моменту часу
| б)Щільність імовірності того, що час роботи системи до відмови буде менше заданого
| c Математичне очікування часу роботи системи до відмови.
| г)Імовірність того, що час роботи системи до відмови буде більше заданого часу
| 7.
| Інтенсивність відмов, як показник надійності невідновлюваних систем, це:
| a.
| a)Щільність імовірності відмови системи до заданого моменту часу;
| б)Математичне очікування часу роботи системи до відмови
| в)Імовірність того, що час роботи системи до відмови буде більше заданого часу
| г)Щільність імовірності того, що час роботи системи до відмови буде менше заданого
| 8.
| Середній час безвідмовної роботи, як показник надійності невідновлюваних систем, це
| a.
| a)Математичне очікування часу роботи системи до відмови
| б)Імовірність того, що час роботи системи до відмови буде більше заданого часу
| в)Щільність імовірності того, що час роботи системи до відмови буде менше заданого
| г)Щільність імовірності відмови системи до заданого моменту часу
| 9.
| Функція надійності, як показник надійності невідновлюваних систем, це
| г.
| a)Математичне очікування часу роботи системи до відмови
| б)Щільність імовірності відмови системи до заданого моменту часу
| в)Щільність імовірності того, що час роботи системи до відмови буде менше заданого
| г)Імовірність того, що час роботи системи до відмови буде більше заданого часу
| 10.
| Який параметр надійності не відноситься до характеристик невідновлюваних систем:
| a.
| a)Параметр потока відмов
| б)Функція надійності
| в)Середній час безвідмовної роботи
| г)Щільність імовірності відмов
| 11.
| Стиснутий цифровий канал ТВ з двома каналами звукового супроводження займає канал
| в.
| a)4 Мбіт/с
| б)Е1
| в)8 Мбіт/с
| г)3Е1
| 12.
| Когерентна демодуляція полягає:
| г.
| a)у додаванні прийнятого сигналу до немодульованого сигналу
| б)у діленні прийнятого сигналу на немодульований сигнал
| в)у підвищенні якості прийомів радіосигналів
| г)у перемножуванні прийнятого сигналу з немодульованим сигналом
| 13.
| Від чого залежить потенціальна розрізнювальна здатність РЛС по кутовий координатам
| в.
| a)Потужність випромінювання
| б)Частота сигналу
| в)Діаграма направленості антени
| г)Чутливість приймача
| 14.
| Радіолокація ґрунтується на властивості радіохвиль
| б.
| a)Розповсюджуватися прямолінійно з постійною швидкістю
| б)Усі приведені
| в)Відбиватися від об’єктів з відмінними властивостями
| г)Частота прийнятого сигналу отримує доплеровський зсув частот
| 15.
| Мінімально необхідне відношення енергії одного корисного сигналу до спектральної густини потужності перешкод визначає
| б.
| a)Коефіцієнт шуму
| б)Коефіцієнт розрізнення
| в)Тільки відношення сигнал/шум
| г)Потужність
|
Розділ 3.2
|