Бухгалтерський облік оперативного лізингу

При ввезенні об'єкта за договором оперативного лізингу лізингоодержувач-резидент обліковує його на позабалансовому рахунку 01 "Орендовані необоротні активи". Нарахована орендна плата відображається у складі витрат звітного періоду залежно від цільового напряму використання орендованого об'єкта на рахунках 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності".

Мито та інші платежі, сплачувані лізингоодержувачем (орендарем) при розмитненні орендованого об'єкта, відносяться на субрахунок 949 "Інші витрати операційної діяльності".

При ввезенні об'єкта за договором оперативного лізингу на митну територію України нараховується ПДВ.

При поверненні об'єкта оперативного лізингу лізингодавцю вартість основних засобів списується з позабалансового рахунка лізингоодержувача.

При вивезенні об'єкта за договором операційної оренди (лізингу) лізингодавець-резидент обліковує цей об'єкт у складі основних засобів і продовжує нараховувати амортизацію. Орендні платежі від операційної оренди лізингодавець-резидент відображає на субрахунку 713 "Дохід від операційної оренди активів".

Митні платежі та збори, сплачені під час вивезення об'єкта оренди за межі митної території України, відображаються у складі витрат звітного періоду

Облік реімпортних операцій

Підприємство-експортер, поставляючи продукцію за межі митної території, очікує, що поставка здійснена ним у повній відповідності з укладеним договором. Однак, незважаючи на всі зусилля експортера, відбуваються ситуації, коли покупець незадоволений якістю товару і тому повертає його назад. Українську сторону крім юридичних аспектів хвилюють і облікові наслідки (податок на прибуток, ПДВ, бухгалтерський облік) таких повернень.

Правові наслідки повернення товару

У відповідності зі ст.675 ЦКУ та ст.268 ГКУ продавець товару зобов'язаний передати покупцю (у тому числі іноземному) товар належної якості. Договором передбачається, що товар повинен відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості.

Правові наслідки повернення товару неналежної якості описані в ст.678 ЦКУ та ст.269 ГКУ.

Умови поставки, гарантійне обслуговування, пред’явлення рекламації у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань передбачаються у зовнішньоекономічному контракті. Тобто, якщо покупця-нерезидента не влаштовує якість або технічні характеристики придбаного товару, він має право відмовитися від отриманого товару і вимагати повернення сплачених грошових коштів. При цьому для підтвердження наявності браку він повинен пред'явити рекламацію з аргументованою характеристикою невідповідності бракованого товару якості, обумовленій контрактом.

У свою чергу, постачальник зобов'язаний розпорядитися товарами, якщо вони не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам або умовам договору. Так, він зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Причому якщо усунутий дефект у виробі (проведений його ремонт), на який встановлений гарантійний термін експлуатації (при цьому операція з усунення дефекту здійснюється протягом такого гарантійного терміну), цей строк продовжується на час, протягом якого зазначений виріб не використовувався через дефект. А при заміні товару гарантійний термін обчислюється заново від дня заміни. Тобто, якщо постачальник погоджується з висунутою до нього претензією, сторони підписують акт про повернення товару.

Документальний оформлення

В порядку досудового вирішення спору (по претензії, рекламації) за домовленістю з нерезидентом зменшується компенсація за поставлені товари. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках, встановлених договором або законом (ст.632 ЦКУ). Сторони можуть:

♦ відобразити результат домовленості у відповіді на претензію;

♦ скласти до договору додаткове узгодження про зміни ціни, яке буде являтися його невід'ємною частиною (ст.264 ЦКУ).

Митний режим повернення товарів

Митний режим «Імпорт» (оформлення митної декларації типу ІМ-40 «Імпорт») – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, ПДВ, акцизного податку та виконання всіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території Украйни.

Митний режим "Реімпорт» (оформлення митної декларації типу ІМ-41 «Реімпорт») – це митний режим, відповідно до якого товари, що були вивезені або оформлені для вивезення за межі митної території України, випускаються у вільний обіг на митній території України. При цьому режимі передбачено звільненням від сплати митних платежів з урахуванням наступних особливостей:

♦ вивізне мито повертається експортеру при реімпорті товарів у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору;

♦ ввізне мито не стягується;

♦ при поверненні експортеру товарів у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору стягуються ПДВ та акцизний податок.

Експортовані товари можуть бути поміщені у режим реімпорту за умови їх повернення експортеру у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору або за інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо:

♦ товари повертаються на митну територію України в термін, який не перевищує шести місяців з дати вивезення в митному режимі експорту;

♦ товари знаходяться в такому ж стані, в якому вони оформлені в митний режим експорту, крім природних змін їх якісних і / або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), в результаті якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів;

♦ під час перебування за межами митної території України товари піддавалися операціям, необхідним для їх збереження, а також технічного обслуговування або ремонту, необхідність в яких виникла під час перебування за межами митної території України;

♦ стан таких товарів змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили;

♦ поміщається в даний режим тільки частина товарів, раніше випущених для вивезення за межі митної території України.

Митний режим «знищення або руйнування» (оформлення митної декларації типу ІМ-76 «Знищення або руйнування») – це митний режим, відповідно до якого товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від обкладення митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД. Тобто можлива ситуація, коли нерезидент виявив браковані товари, які не підлягають відновленню, і в результаті чого ввозяться товари в такому режимі.

Валютний контроль

З моменту експортної операції на умовах відстрочення платежу резидент підпадає під валютний контроль. У відповідності з Постановою № 475 від 16 листопада 2012 року (дата набрання чинності даного документа), яка видана на виконання нових норм Закону № 185, внесених Законом України від 06.11.2012 р. № 5480, терміни повернення валютної виручки складають 90 днів. Тут також доречно відзначити, що Постановою № 475 також введений 50-відсотковий продаж валютної виручки.

Порядок валютного контролю визначено в Інструкції № 136 та Положенні № 49 «Про валютний контроль». Тому особливу увагу слід приділити процедурі зняття експортної операції з валютного контролю при поверненні експортованого раніше товару. Так, п.2.5 і п.2.6 Інструкції № 136 «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» встановлено, що банк знімає експортну операцію з контролю на підставі:

♦ копії ЗЕД-контракту (додаткових угод) – при зміні умов договору;

♦ інформації про зазначену операцію в реєстрі митних декларацій (МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-75 "Відмова на користь держави», ІМ-76 "Знищення або руйнування»), який подається митному органу, або письмового повідомлення митного органу та копії МД, отриманих резидентом за його письмовим запитом.

Слід зазначити, що якщо за угодою сторін зменшена оплата експортованих товарів через невідповідність їх кількісних і / або якісних характеристик умовам договору, а також внаслідок дій форс-мажорних обставин, то сума валютної виручки, яка повинна надійти, теж може бути зменшена за наявності підтвердження уповноваженої експертної організації (п.1.8 Інструкції № 136).