Лекція 27. Т. 17/1. Правове регулювання економічної конкуренції (2 год.)

1. Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції.

2. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень.

3. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції.

 

Лекція 27. Т. 17/2. Правове регулювання економічної конкуренції (2 год.)

1. Компетенція антимонопольних органів щодо регулювання економічної конкуренції.

2. Види порушень та відповідальність за антимонопольно-конкурентного законодавства.

3. Порядок застосування відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції.

 

Семінарське заняття 15. Т. 17. Правове регулювання економічної конкуренції (2 год.)

1. Поняття, роль та основні принципи економічної конкуренції.

2. Поняття недобросовісної конкуренції та монополістичних порушень.

3. Правові засади державного регулювання економічної конкуренції.

4. Компетенція антимонопольних органів щодо регулювання економічної конкуренції.

5. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавств та порядок її застосування.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

1. Поняття економічної конкуренції та монополізму.

2. Позитивні та негативні риси (прояви) економічної конкуренції та монополізму.

3. Учасники відносин економічної конкуренції.

4. Мета, форми та засоби державного регулювання економічної конкуренції.

5. Поняття, види та прояви недобросовісної конкуренції.

6. Порушення, що безпосередньо спрямовані на обмеження, недопущення, спотворення економічної конкуренції.

7. Прояви порушень, які перешкоджають антимонопольним органам виконувати свої функції (повноваження).

8. Строки та порядок застосування відповідальності за правопорушення у сфері економічної конкуренції.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1

Виробничий кооператив «Будсервіс», що спеціалізувався на будівництві жилих двоповерхових котеджів та упорядженні присадибної ділянки з наступною передачею їх замовникові «під ключ», був визнаний в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Кооператив отримав державне замовлення на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів військової частини, що була розташована неподалік. Проте укласти державний контракт категорично відмовився, посилаючись на: 1) неправомірність визнання його монополістом, оскільки, на думку голови правління ВК “Будсервіс”, кооператив не володів ринковою владою; 2) наявність в тій самій місцевості комунального будівельного підприємства, яке виконувало широкий спектр будівельних робіт; 3) обтяжливість виконання державного контракту, який передбачав виконання робіт у конкретні терміни під загрозою застосування штрафних санкцій, а працівники ВК “Будсервіс” не звикли до чітких графіків виконання робіт (затримка на кілька тижнів для них була цілком нормальною, а замовники зазвичай не зверталися до суду за захистом своїх законних інтересів).

Які органи і в якому порядку можуть визнати суб’єкта господарювання монополістом?

Що свідчить про наявність у суб’єкта господарювання ринкової влади?

Чи праві ВК “Будсервіс” відмовитися від укладення державного контракту на будівництво 20 котеджів в сільській місцевості для сімей офіцерів розташованої неподалік військової частини?

Яким чином ВК “Будсервіс” може захистити свої інтереси та уникнути виконання державного замовлення?

Ситуація 2

Комп’ютерна фірма “Софт”, спокусившись на можливість отримання значного доходу та незначними витратами, погодилася випустити велику партію неліцензованих дисків, скопіювавши привезений з Англії останній диск Мадонни, що користувався великим попитом. Всю партію вироблених неліцензованих дисків викупили реалізатори, проте про факт виготовлення та реалізації таких дисків стало відомо фірмі, яка реалізовувала такий диск Мадонни на підставі ліцензійного договору.

Який вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції має місце в даному випадку?

До яких осіб можуть бути вжити заходи відповідальності і які саме?

Якими нормативно-правовими актами передбачається відповідальність за подібне правопорушення та порядок застосування відповідальності до порушників?

Ситуація 3

Чотири малих підприємства з виробництва швейних виробів дитячого асортименту вирішили створити об'єднання з метою протидії конкуренції на ринку великим підприємствам. Для цього вони передбачили в засновницькому договорі централізацію повноважень щодо спільного придбання сировини та реалізації вироблених товарів, захисту інтересів підприємств-учасників в державних та судових органах.

Чи можна в даному випадку кваліфікувати дії малих підприємств як економічну концентрацію?

Чи потребують такі дії згоди антимонопольних органів?

Як можна оцінити дії малих підприємств щодо дотримання (чи недотримання) ними вимог антимонопольно-конкурентного законодавства із зазначенням норми конкретного нормативно-правового акту?

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Які з названих порушень належать до недобросовісної конкуренції:

А. Зловживання монопольним становищем на ринку.

Б. Неправомірне збирання комерційної таємниці конкурента.

В. Порушення положень погоджених з антимонопольними органами установчих документів суб’єктів господарювання у разі економічної концентрації

Г. Обмежувальна діяльність об’єднань

Д. Дискримінація конкурентів суб’єктом господарювання

Е. Неправомірне використання чужих позначень

Тест 2

Які з перелічених господарсько-правових санкцій не можуть бути застосовані до порушника вимог антимонопольно-конкурентного законодавства:

А. Оперативно-господарські санкції

Б. Примусовий поділ

Г. Відшкодування збитків

Д. Господарсько-адміністративний штраф

Е. Визнання недійсними обмежувальних умов договору

Є. Заборона вчиняти певні дії

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а[33]), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л[34]), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337, (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 3-5, 14, 47, 48, 53, 69-71, 90, 98, 110, 130, 131, 170, 216, 220, 251, 252, 266, 274, 276, 277, 287, 294-296, 299, 315, 316, 320, 322.

Спеціальна література (с/л): 11, 15, 27, 31, 32, 34, 66, 82, 115, 131, 133, 153, 154, 169, 187, 188, 190, 197, 210, 213, 214, 223, 237, 253, 294, 301, 313, 318, 321, 340, 341, 356-358.

 

Лекція 27. Т. 18. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності (2 год.)

1. Поняття та ознаки банкрутства. Підстави (юридичні та фактичні) порушення провадження у справі про банкрутство.

2. Законодавство про банкрутство.

3. Сторони в справі про банкрутство. Боржник (банкрут), кредитори. Органи кредиторів

4. Стадії провадження справи про банкрутство.

 

Семінарське заняття 15. Т. 18. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності (2 год.)

1. Поняття банкрутства.

2. Сторони в справі про банкрутство.

3. Стадії провадження справи про банкрутство.

Завдання для самостійної роботи:

1. Призначення та сфера застосування інституту банкрутства.

2. Вимоги до суб’єктів банкрутства. Особи, які можуть бути суб’єктом банкрутства.

3. Порядок порушення провадження у справі про банкрутство.

4. Підготовче засідання господарського суду у справі про банкрутств.

5. Виявлення кредиторів та осіб, що мають намір взяти участь у санації.

6. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутств.

7. Підстави для припинення провадження у справі про банкрутство

 

Розв’язання ситуацій на зразок (3 год.)

Ситуація 1

Виробничий кооператив “Рембуд”, перебуваючи протягом року у стані неплатоспроможності через неможливість отримання дебіторської заборгованості з своїх контрагентів, вирішив ініціювати справу про визнання його банкрутом.

Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство?

В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство?

Які документи має подати боржник-заявник для порушення провадження у справі про банкрутство?

За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?

 

Ситуація 2

ТОВ “Зірка” як кредитор приватного підприємства “Альбатрос” звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про визнання приватного підприємства банкрутом як такого, що протягом 6 місяців не сплачує ТОВ “Зірка” борг у сумі 347 тис. грн. Проте у порушенні справи про банкрутство було відмовлено з тієї підстави, що основні виробничі потужності ТОВ “Зірка” розташовані в Київській області, хоча місцем його реєстрації є с. Чаусове в Черкаській області.

Чи правомірні дії господарського суду?

За наявності яких підстав може бути відмовлено у порушенні провадження у справі про банкрутство?

Які документи має подати кредитор для порушення провадження у справі про банкрутство його боржника?

 

Ситуація 3

За заявою трьох кредиторів державного комерційного підприємства “Машбуд” було порушено провадження у справі про банкрутство і після публікації повідомлення про це в офіційних, визначених законом, органах преси, надійшли заяви ще від 15 кредиторів.

Чи є різниця в правовому статусі кредиторів, які ініціювали справу про банкрутство, та кредиторами, які з’явилися згодом, після публікації відповідного повідомлення?

Яким чином мають бути організовані кредитори, аби бути стороною у справі про банкрутство?

У який спосіб кредитори ухвалюють свої рішення?

Які питання мають погоджуватися з кредиторами (створеним ним органом)?

Крім кредиторів та боржника, які особи беруть участь у справі про банкрутство?

 

Ситуація 4

Комунальне підприємство вирішило ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство, посилаючись на неможливість виконувати обов’язки перед працівниками щодо вчасної виплати заробітної плати з огляду на нерегулярність надходжень з місцевого бюджету коштів на покриття видатків підприємства. Виконком місцевої ради заперечував проти порушення справи про банкрутство, оскільки місцевою радою на пленарному засіданні було прийнято рішення про неможливість визнання цього підприємства банкрутом, оскільки воно є некомерційним, фінансується з місцевого бюджету і виробляє продукцію, необхідну для задоволення потреб територіальної громади.

Чи потрібна згода місцевої ради або її виконкому на подання комунальним підприємством заяви про визнання його банкрутом?

Чи може бути комунальне підприємство за наявних обставин визнане банкрутом?

Які підстави припинення провадження у справі про банкрутство?

 

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Які з нижченазваних осіб не можуть бути визнані банкрутом?

а) державні підприємства;

б) філія акціонерного товариства;

в) казенне підприємство;

г) індивідуальний підприємець;

д) господарське товариство;

е) фермерське господарство;

є) комунальне підприємство.

 

Тест 2

Які особи можуть бути арбітражними керуючими у справі про банкрутство:

а) будь-які фізичні та юридичні особи, які мають відповідний обсяг правоздатності і дієздатності;

б) лише юридичні особи, які спеціалізуються на управлінні майном інших юридичних осіб;

в) фізичні особи, які мають статус підприємця;

г) фізичні особи, зареєстровані як підприємці, за наявності відповідної освіти, отриманої у встановленому порядку ліцензії арбітражного керуючого, згоди комітету кредиторів, а також за умови відсутності заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, судимості за корисливі злочини;

д) посадові особи підприємства-боржника за їх власною заявою;

е) посадові особи міністерства (відомства), уповноваженого здійснювати управління майном боржника.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а[35]), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л[36]), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337, (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 14, 18, 126, 234-235, 239, 252, 260, 261, 288, 289, 293, 317, 327.

Спеціальна література (с/л): 20, 21, 32, 40, 117, 118, 127, 128, 223, 248-250, 267, 274, 282, 300, 311.