Відповідальний за випуск Є.В .Перегуда, д-р політ. наук

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Методичні рекомендації

для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання

 

 

 

Київ 2014

УДК 947

ББК 36.3 (2Ук)

І-90

 

Укладачі: Є.В. Перегуда, д-р політ. наук, доцент;

В.Ф. Деревінський, д-р іст. наук, доцент;

А.В. Тороп, доцент;

В.П. Макогон, канд. іст. наук, доцент;

В.В. Єгоров, канд. іст. наук, доцент;

А.В. Панібудьласка, канд. іст. наук, доцент;

Ю.Г. Губерт, аспірантка

 

Рецензент В.М. Лич, д-р екон. наук, професор

 

Відповідальний за випуск Є.В.Перегуда, д-р політ. наук

 

Затверджено на засіданні кафедри політичних наук, протокол № 9 від 25 березня 2014 року.

 

Видається в авторській редакції.

 

 

Історія України: методичні рекомендації / уклад.: Є.В. Перегуда,
І-90 В.Ф. Деревінський, А.В. Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2014. – 32 с.

 

Містить плани семінарських занять, тематику індивідуальних завдань та контрольних робіт, завдання для самостійної роботи студентів і модульного контролю, список рекомендованої літератури.

Призначені для студентів усіх спеціальностей денної форми навчання.

 

© КНУБА, 2014

Загальні положення

 

Пропоновані методичні вказівки спрямовані на вдосконалення навчально-виховного процесу, поглиблення вивчення студентами закономірностей історичного розвитку, оволодіння практичними навичками пошуку джерел та літератури, відбору історичного матеріалу, аналізу подій і фактів, з`ясування основних тенденцій історичного процесу.

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

 

Під час відродження та розбудови незалежної Української держави відбувається активне зростання національної свідомості українського народу, пробудження інтересу до його історичного минулого, яке протягом тривалого часу фальсифікувалося. Виникає необхідність не лише повернути історичну правду, але й знову переосмислити найважливіші події і факти нашої історії. Адже в минулому знаходяться причини багатьох проблем, що хвилюють суспільство сьогодні. Без глибоких знань історії України неможливо зрозуміти її сучасне становище. Тому однією із ключових гуманітарних дисциплін, що вивчаються нині у вищих навчальних закладах, є курс „Історія України”.

Курс „Історія України” у вищому навчальному закладі не є простим повторенням шкільної програми, а становить принципово нову дисципліну, яка передбачає вивчення, у першу чергу, етнічних, державотворчих, національно-визвольних, соціально-політичних аспектів історії українського народу.

При підготовці видання автори опиралися на сучасну концепцію історії України, використали багаторічний досвід колективу кафедри у викладанні суспільних наук, намагалися врахувати пропозиції та побажання студентів щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи.

Основними формами вивчення курсу „Історія України” є: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів над джерелами і навчально-методичною літературою, написання індивідуальних завдань (курсових робіт), виконання індивідуальних робіт, модульний контроль, складання іспиту.

Важлива роль у вивченні курсу належить лекції, що є провідною організаційною формою навчання, засобом спрямування спільної діяльності викладачів і студентів на досягнення цілей навчання. Під час лекцій визначається зміст і наукова спрямованість предмета, розглядаються найважливіші проблеми, прокладається шлях до самостійного вивчення джерел та історичної літератури.

Студент повинен уважно слухати і конспектувати лекційний курс в окремому зошиті. Не радимо записувати лекцію слово в слово. Необхідно збагнути зміст проблем, коротко, тезисно занотувати сутність основних закономірностей та тенденцій історичного розвитку в період, що розглядається лектором, стисло відобразити в конспекті цікаві факти та хронологію подій, визначення і висновки, що звучали в лекції. Для швидкості запису бажано розробити та застосовувати особисту систему скорочень найбільш вживаних історичних термінів та понять.

Семінар – це колективна форма аудиторних занять, активний метод перевірки знань, якому передує самостійне вивчення студентами різних історичних джерел і посібників. На семінарських заняттях студенти, під керівництвом викладача, шляхом творчого обміну думок у процесі товариської дискусії поглиблюють і узагальнюють знання, здобуті на лекціях і під час самостійної роботи, вчаться давати об'єктивну оцінку суспільним явищам, формувати власні погляди та активну життєву позицію набувають досвіду усного виступу перед аудиторією.

Плани семінарських занять для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей охоплюють 3 змістові модулі та 13 семінарів із курсу «Історія України» і розраховані на 28 годин. Кожна тема розподілена на окремі питання і підпитання, які є розгорнутим планом для висвітлення певної проблеми. Плани семінарів не дублюють лекційного курсу, а розширюють і доповнюють його.

Готуючи тему семінарів, студент повинен ознайомитись з формулюваннями теми, питаннями плану, а вже потім, відбирати в літературі, що пропонується, саме той історичний матеріал, який висвітлює вказану проблему, а не проблему взагалі. При цьому важливо використовувати не один найбільш поширений та вдало написаний підручник, а саме список, комплекс літератури, який включав би і підручник, і збірники документів, і наукові дослідження. Важливо також орієнтуватися на найновіші видання, написані у світлі сучасної концепції історії України. Така література широко і в достатній кількості представлена в читальному залі бібліотеки університету, а особливо в методичному кабінеті кафедри (ауд. № 432), де й бажано готуватися до наступного семінарського заняття. У процесі пошуку та відбору літератури для підготовки до семінару студент може розширити оптимальний список літератури за рахунок найновіших наукових публікацій, що з`явилися після видання даного посібника.

Роботу із книгою умовно можна поділити на кілька етапів. Спочатку радимо уважно прочитати повну назву праці, переглянути зміст, з'ясувати структуру. Потім прочитайте вступ і заключну частину (висновки), бо в них можуть подаватися пояснення, чи доповнення, які допоможуть краще зрозуміти зміст усієї праці. За тим іде опрацювання тексту, відбір історичного матеріалу для висвітлення питань, що вказані в плані семінару. На завершальному етапі результати роботи з літературою оформляються в письмовому вигляді, у формі стислого конспекту.

Під час роботи на семінарських заняттях студенти повинні викладати свої думки конкретно, висвітлювати питання, опираючись на вивчений та законспектований матеріал і відповідний понятійний апарат, не просто перераховувати історичні події і факти, а вміти їх узагальнювати, намагатися знаходити закономірності та тенденції історичного розвитку, учитися аргументувати сказане, обов’язково робити висновки, що випливають зі сказаного. Під час відповіді можна користуватись конспектом. Високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, користуючись конспектом, висвітлює питання своїми словами, а не читає, не відриваючись від тексту. Тому потрібно намагатися адаптувати книжну мову до розмовної, у своїх доповідях чи доповненнях уникати звичного зі школи стилю історичного оповідання, надмірної кількості епітетів та метафор, а до записів слід звертатися лише при цитуванні джерел, чи статистичних даних.

Перший виступ на семінарі по одному з питань, що розглядаються, зазвичай називають доповіддю. Доповідачу для виступу відводять 10–12 хвилин, як правило із трибуни, перед групою. Під час виступу доповідача всі студенти уважно слухають колегу, а потім бажаючі беруть участь у колективному обговоренні доповіді (з місця). Формами участі в обговоренні доповіді можуть бути зауваження, запитання, доповнення, позитивний, чи негативний аналіз доповіді та її розгорнута оцінка. Регламент участі в обговоренні доповіді – до 5 хвилин.

Важливою складовою підготовки до семінарського заняття є самостійна робота студента з історичними джерелами та літературою. Зміст і спрямованість цієї роботи визначається на лекціях. Самостійна навчальна робота не лише формує в студентів навички і вміння самостійного здобування знань, що важливо для здійснення неперервної освіти протягом усієї подальшої трудової діяльності, а й має важливе виховне значення, оскільки формує самостійність як рису характеру, що відіграє істотну роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації. Обов’язковою складовою самостійної роботи студентів є: конспектування передбачених до кожного семінарського заняття основних історичних джерел в окремому зошиті.

Модульний контроль проводиться після завершення семінарських занять і здійснюється за навчальним матеріалом, який розглядався в курсі «Історія України». Формою модульного контролю є письмові контрольні роботи та усне опитування студентів. Тривалість виконання письмових завдань модульного контролю не повинна перевищувати двох академічних годин. Для студентів, які не з’явилися на модульний контроль із поважної причини, деканат призначає додатковий час для проведення модульного контролю.

Семестровий (підсумковий) контроль із навчальної дисципліни «Історія України» проводиться у формі письмового або усного іспиту за навчальним матеріалом предмета. Студент допускається до іспиту з дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, які передбачені робочою програмою дисципліни.

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

 

Вивчення курсу «Історія України» здійснюється за модульно-рейтинговою системою організації навчального процесу: поетапному вивченні навчальної дисципліни та рейтинговому оцінюванні якості засвоєння студентами знань. Курс «Історія України» складається з одного модуля, в складі якого три змістових модулі та індивідуальне завдання. Рейтингова система оцінки знань студентів враховує: доповнення та виступи з доповідями на семінарських заняттях, конспекти лекцій, семінарів та історичних джерел, написання і захист індивідуального завдання (курсової роботи), виконання індивідуальних робіт, результати модульного контролю та іспиту. В КНУБА при оцінюванні знань студентів використовується національна (чотирибальна) числова шкала оцінювання (5,4,3,2), приведена у відповідність до Європейської шкали оцінювання ЕСTS шляхом введення проміжних балів.

Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне оцінювання та самостійна робота	Екзамен	Сума
Змістовий модуль №1	Змістовий модуль №2	Змістовий модуль № 3	Інд. завд.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1. Історичні корені українського народу. Основні етапи та особливості його етно- та націогенезу.

Семінар № 1. Особливості етнічного розвитку в стародавній та князівський періоди історії України:

1. Теорії прабатьківщини слов’ян та основні етапи слов’янського етногенезу: венедський (І – V ст.), анто-склавинський (V – VІІ ст.), союзи слов’янських племен (VІІІ – ІХ).

2. Походження назви «Русь».

3. Етнічний склад населення, мова, релігія в Київській Русі та Галицько-Волинській державі.

4. Формування трьох східнослов’янських етносів, теорія „давньоруської народності».

Семінар № 2. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини:

1. Причини виникнення козацтва.

2. Козацтво як етносоціальне явище.

3. Походження назв «Україна», «Малоросія», «Великоросія», «Росія».

4. Роль козацтва в українському націотворенні.

Семінар № 3. Формування та розвиток української нації в ХІХ-ХХІ ст.

1. Формування етносоціальної структури населення України в період розвитку капіталізму.

2. Особливості розвитку української нації у ХХ ст.

3. Особливості формування національної свідомості на зламі 1990–2000-тих років: складнощі та досягнення.

4. Роль діаспори в українському націогенезі.

Література

Вівчарик М.М. Українська нація: витоки, становлення і сьогодення. Навч. посібник / М.М. Вівчарик, В.П Капелюшний. – К.: Олан, 2003. –
280 с.

Залізняк Л.Л. Від склавинів до української нації / Залізняк Л.Л. – К.: Бібліотека українця, 2004. – 256 с.

Залізняк Л.Л. Первісна історія України: Навч. посібник / Залізняк Л.Л. – К.: Вища школа, 1999. – 263 с.

Історія України: навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка,
В.Ф. Деревінський, А.В.Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.

Кириленко С. А. Проблема походження Русів в радянській історичній науці 1930–1940-х рр. / Кириленко С. А. // УІЖ. – 2011. – № 6.

Петров В.П. Походження українського народу / Петров В.П. – К.: МП „Фенікс”, 1992. – 192 с.

Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова / Півторак Г. – К.: Наукова думка, 1993. – 200 с.

Савчук Б. Українська етнологія / Савчук Б. – Ів.-Франківськ:
Лілея-НВ, 2004. – 559 с.

Смолій В.А. Як і коли почала формуватися українська нація /
В.А. Смолій, О.І. Гуржій. − К.: Наукова думка, 1991. – 63 с.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 2. Український національно-визвольний рух

Семінар № 4. Українська національно-визвольна революція середини
ХVII ст.

1. Козацько-селянські повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.

2. Причини, характер, рушійні сил, етапи та хронологічні рамки революції.

3. Роль та місце визвольної війни під проводом Б.Хмельницького в національно-визвольній революції ХVІІ ст.

4. Причини поразки революції, її історичне значення та уроки.

Семінар № 5. Національно-визвольна боротьба у ХVIIІ – на початку
ХХ ст. ст.

1. Гайдамаччина, Коліївщина, Опришківство.

2. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях. Революція 1848-49 рр. Діяльність українських депутатів у виборчих органах Австро-Угорщини.

3. Формування українського національно-визвольного руху в Російській імперії. Декабристи, Кирило-Мефодіївське товариство, громади.

4. Активізація революційно-визвольної боротьби та утворення політичних партій (1890 – 1914 рр.). Діяльність Української думської громади.

Семінар № 6. Українська національно-демократична революція 1917 – 1921 рр.

1. Українське питання напередодні та в роки Першої світової війни.

2. Передумови, причини, рушійні сили, політичні гасла, соціальна база, етапи та хронологічні рамки революції 1917 – 1921 років.

3. Бойові дії українських Збройних Сил проти інтервентів у 1917 – 1921 рр.

4. Причини поразки, історичне значення та уроки української революції 1917 – 1921 рр.

Семінар № 7. Український національно-визвольний рух у 1920–40-х рр.

1. Політика „українізації” та національне відродження в 1920-х рр.: причини, сутність, наслідки.

2. Селянські повстання 1920-х – початку 30-х рр. ХХ ст..

3. Громадсько-політичні організації та рухи на західноукраїнських землях у 1920 – 30-х рр.

4. Рух Опору на українських землях в роки Другої світової війни.

Семінар № 8. Український національно-демократичний рух у другій половині ХХ та на поч. ХХІ ст.

1. Основні напрями та особливості національно-демократичного руху (шістдесятники, дисиденти та ін.) в Україні в 1960-х – пер. пол. 1980-х рр.

2. Громадсько-політичні організації в боротьбі за демократизацію суспільного ладу та за незалежність України (др. пол. 1980-х – поч. 1990-х рр.).

3. Помаранчева революція 2004 р. – мирна боротьба за громадянські права,

4. Суспільно-політичні події на зламі 2013–2014 рр.: причини, сутність, учасники, наслідки.

Література

Грицак Я. Що залишилось після Помаранчевої революції / Грицак Я. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. – 31 с.

Даниленко В.М. Шлях до незалежності: громадські рухи й суспільні настрої УРСР другої половини 80-х рр. / В.М. Даниленко, М.К. Смольніцька // УІЖ. – 2011. – № 4.

Зайцев Д.Ю. ОУН і авторитарно-націоналістичні рухи міжвоєнної Європи / Зайцев Д.Ю. // УІЖ. – 2012. – № 1.

Історія України: навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка,
В.Ф. Деревінський, А.В.Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.

Касьянов Г. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз / Касьянов Г. // УІЖ.–2004. – № 1.

Квіт С. Помаранчева революція як комутаційна проблема / Квіт С. // Визвольний шлях. – 2005. – № 3.

Мірчук П. Причини загибелі УНР / Мірчук П. // Державність. – 1993. – № 2.

Смолій В.А. Українська національна революція 1648–1676 рр. крізь призму століть / В.А. Смолій, В.С. Степанков. // УІЖ. – 1991. – № 5.

Степанков В.С. Українська революція 1648–1676 рр. у контексті європейського революційного процесу / Степанков В.С. // УІЖ. – 1997. – № 1.

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 3. Державотворчі процеси в Україні

Семінар № 9. Київська Русь – давньоукраїнська держава.

1. Перші слов’янські державні утворення на території України.

2. Етапи формування, політичний, соціальний та територіальний устрій Київської Русі.

3. Київська Русь в міжнародних відносинах.

4. Причини занепаду та ліквідації державності Київської Русі та її історичне значення.

Семінар № 10. Українська державність у ХІІ–ХV ст.

1. Політичний розвиток Київського, Чернігівського, Переяславського, Новгород-Сіверського князівств (ХІ – ХІІ ст.).

2. Галицько-Волинська держава, особливості її внутрішньої політики та місце в історії українського народу.

3. Зовнішньополітична діяльність Галицько-Волинської держави.

4. Стан української державності в період литовсько-польської експансії.

Семінар № 11. Козацький період українського державотворення:

1. Запорозька Січ – козацька республіка.

2. Формування Української козацької держава у середині ХVІІ ст., її політико-адміністративний та соціальний-економічний устрій.

3. Гетьманщина наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст.

4. Запорозька Січ та Українська козацька держава в міжнародних відносинах ХVІ–ХVІІІ ст.

Семінар № 12. Українське державотворення в період Української революції 1917–1921 рр.

1. Сутність владних структур, що утворювалися в ході революції. Досягнення і прорахунки в державотворчій діяльності Центральної Ради, Гетьмана П.Скоропадського та Директорії.

2. Державотворча діяльність Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР).

3. Створення Української Соціалістичної Радянської Республіки: соціальна база, органи влади, зовнішні чинники розвитку.

4. Зовнішньополітична діяльність українських урядів в 1917–1921 рр.

Семінар № 13. Українська державність в 1920–80-х рр.

1. Утворення СРСР, стан української державності у 1920-ті – 30-ті рр.

2. Проголошення української державності в Закарпатті (1938 – 1939 рр.).

3. Українське питання в міждержавній політиці напередодні та українське державотворення в ході Другої світової війни.

4. Державно-політичний розвиток УРСР у 1940 – 80-х рр. Спроби реформування державного управління та їх невдачі.

Семінар № 14. Новітня Українська держава.

1. Проголошення державного суверенітету та незалежності України. Грудневий референдум 1991 р.

2. Запровадження основних атрибутів і символів державності України.

3. Особливості розвитку української державності на сучасному етапі.

4. Зовнішньополітична діяльність Української держави.

Література

Батюк В. Українська державність напередодні та в роки визвольної війни 1648 – 1654 рр. / Батюк В. //УІЖ. – 1993. – № 1. – С. 50 – 57.

Гай–Нижник П.П. Державний переворот 29 квітня 1918 р. Причини та перебіг захоплення влади П.Скоропадським / Гай–Нижник П. П. // УІЖ. – 2011. – №4.

Гамрецький Ю.М. Універсали – визначні віхи історії Центральної Ради / Гамрецький Ю.М. //УІЖ. – 1991. – № 8. – С. 23 – 30; № 9. – С. 23 – 30.

Денисенко А. Україна в XIV ст. / А. Денисенко, В. Туркевич // Пам’ять століть – 2008. – №3.

Державна символіка України: Навч. посібник. / В.Ф. Панібудьласка, В.П. Макогон, А.В. Тороп та ін.– К.: КНУБА; „Довіра”, 2004. – 156 с.

Історія України: навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка,
В.Ф. Деревінський, А.В.Тороп та ін. – К.: КНУБА, 2010. – 140 с.

Ковальчук М. Гетьман Скоропадський і українське державотворення доби визвольних змагань / Ковальчук М. // Пам’ять століть. – 2002. – № 1. – С. 38 – 54.

Нариси з історії українського державотворення. – К.: Генеза, 1995.– 608 с.

Полянський П. Українське питання напередодні Другої світової війни / Полянський П. // Пам’ть століть. – 2009. – №5–6.

Смолій В.А. Угоди гетьманського уряду України з Московською державою (1654–1764 рр.) / В.А.Смолій.,В.М. Ричка. // УІЖ. – 1993. – № 4/6.

Шевчук В.П. Історія української державності: курс лекцій /
В.П. Шевчук, М.Г. Тараненко. – К.: Либідь, 1999. – 480 с.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Питання до модульного контролю

1. Поясніть суть предмета історії України.

2. Назвіть основні методологічні принципи вивчення курсу історії України.

3. Назвіть основні періоди історії України.

4. Назвіть основні літопи­си IX–XIV ст.

5. Назвіть основні літопи­си періоду XV–XVIII ст.

6. Назвіть основних істориків української історичної школи, а також зарубіжних істориків-українознавців.

7. Назвіть основні праці М.С. Грушевського.

8. Перелічіть основні досягнення трипільців.

9. Причини припинення існування трипільської культури.

10. Яке історичне значення трипільської культури?

11. Якого типу державність мали кіммерійці, скіфи, сармати?

12. Назвіть причини грецької колонізації Північного Причорномор'я.

13. Назвіть основні античні міста-держави Північного Причорномор'я.

14. Назвіть основні види господарської діяльності населення античних міст-держав Північного Причорномор'я.

15. Які власні назви слов’янських племен відомі Вам з писемних джерел (літописних та іноземних авторів)?

16. Який тип державності мали союзи східно-слов´янських племен?

17. Які передумови утворення Київської держави?

18. Назвіть основні етапи формування державності Київської Русі.

19. Охарактеризуйте державність Київської Русі.

20. Охарактеризуйте політичний устрій Київської Русі.

21. Якою була соціально-класова структура Київської Русі?

22. Причини занепаду та ліквідації Київської Русі.

23. Назвіть особливості політичного та соціально-економічного розвитку Галицького та Волинського князівств до їх об’єднання.

24. Коли і ким була створена Галицько-Волинська держава?

25. Причини припинення існування Галицько-Волинської держави.

26. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

27. Назвіть етапи об’єднання Литовського князівства і Польського королівства в єдину державу.

28. Причини та передумови об’єднання Литви та Польщі в одну державу. Як називалася новостворена держава?

29. Які причини виникнення козацтва в Україні?

30. Поясніть два аспекти поняття „козаччина”.

31. Які дві події сприяли перетворенню козаччини з побутового явища в соціальний стан і чому?

32. Назвіть ватажків козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ століть.

33. Причини поразки та історичне значення козацько-селянських повстань кінця ХVІ – початку ХVІІ століть.

34. Типи українських козаків.

35. Визначте причини появи реєстрових козаків та які вони мали привілеї.

36. Складіть схему військової організації Запорозької Січі.

37. Що переважає у визначеннях: Запорозька Січі як державне утворення, чи як соціальна організація?

38. Назвіть основні традиції та звичаї запорозьких козаків.

39. Які козацькі символи вам відомі?

40. Назвіть основні етапи Української національної революції середини ХVІІ ст.

41. Визначте хронологічні рамки Української національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.

42. Визначте, яке місце в подіях революції ХVІІ ст. займало повстання під проводом Б.Хмельницького.

43. Визначте хронологічні рамки повстання під проводом Б.Хмельницького.

44. В який момент революції середини ХVІІ ст. була утворена Козацька держава? В якому документі було юридично закріплено утворення цієї держави? Яка її офіційна назва?

45. Назвіть основні ознаки, що підтверджують утворення повноцінної Козацької держави – Військо Запорозьке.

46. Що свідчить про воєнізований характер Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

47. Яким був політичний устрій Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

48. Яким був адміністративно-територіальний устрій Козацької держави, утвореної в ході повстання під проводом Хмельницького?

49. Назвіть причини поразки та уроки Української національної революції середини ХУІІ ст.

50. Назвіть основні заходи наступу російського царизму на українську автономію за Петра І.

51. Назвіть заходи Катерини II щодо остаточної ліквідації автономного уст­рою України, ліквідації Гетьманщини.

52. Назвіть, які політичні організації виникли в Наддніпрянській Україні у XIX ст.

53. Сутність та зміст українського культурно-національного відродження ХІХ ст.

54. Назвіть основні суспільно-політичні та національно-визвольні рухи в Україні в XIX ст.

55. Назвіть загальноросійські та суто українські суспільно-політичні та національно-визвольні рухи в Україні в XIX ст.

56. Назвіть партії, які створились в результаті активізації революційно-визвольної боротьби в Україні на початку ХХ ст. Хто був їх лідерами?

57. Назвіть найвизначніші події революції 1905-І907 pp. в Україні.

58. Визначте здобутки національного руху в Україні в період революції 1905-1907 pp. в Росії.

59. Назвіть основні заходи столипінської аграрної реформи. Чому вона мала найбільший успіх в Україні?

60. Які обставини посилювали трагізм українського народу в Першій світовій війні?

61. Коли і за яких обставин була створена Центральна Рада?

62. Якою була сутність державності УНР в період правління Центральної Ради?

63. Які суспільно-політичні сили увійшли до складу Центральної Ради?

64. Яка головна ідея, з точки зору української державності, була закладена в І та II Універсалах?

65. Розкрийте основні положення III Універсалу Центральної Ради, дайте йому історичну оцінку.

66. Коли було створено Українську Радянську Республіку? Назвіть її столицю. Яку назву мав радянський уряд України? Хто його очолював?

67. Розкрийте основні положення ІV Універсалу Центральної Ради, дайте йому історичну оцінку.

70. Назвіть причини падіння Центральної Ради.

71. Яку назву отримала держава та головні її органи за часів правління П. Скоропадського? Яка сутність цієї державності?

72. Назвіть основні досягнення та прорахунки П.Скоропадського у зовнішній політиці.

73. Назвіть основні здобутки політики П. Скоропадського в галузі культури, освіти та в духовній сфері.

74. Якою була сутність відновленої державності УНР після падіння Гетьманату П.Скоропадського?

75. Причини запровадження, сутність та наслідки політики „воєнного комунізму”.

76. Коли і на яких принципах було утворено СРСР?

77. Назвіть причини голодомору в Україні 1932 – 1933 р.

78. Назвіть різні форми масових репресій сталінського тоталітарного режиму в Україні. Чому масові репресії були важливою умовою функціонування тоталітарного режиму?

79. Коли, ким і за яких обставин була створена Карпатська Україна?

80. Назвіть групи країн, що були зацікавлені у вирішенні українського питан­ня напередо­дні Другої світової війни. Визначте їх інтереси.

81. Розкрийте плани Німеччини стосовно України напередо­дні Другої світової війни.

82. Розкрийте основні напрями і дії руху Опору в Україні в роки Другої світової війни.

83. Назвіть головні з'єднання українського партизанського руху і їх командирів.

84. Якою була реакція Берліна на відновлення Української держави та формування уряду під проводом Я.Стецька?

85. Ким і коли було утворено УПА? Якою була мета її діяльності?

86. Назвіть втрати України у роки Другої світової війні та її внесок у перемогу.

87. Які територіальні зміни сталися в Україні після Другої світової війни?

88. Визначте роль і місце України в процесі створення ООН.

89. Характерні риси й особливості руху «шістдесятників» в Україні.

90. Хто був автором праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»?

91. Назвіть міста України, де розміщені атомні електростанції.

92. Назвіть причини наростання кризових явищ (політичних, економічних) в господарстві України в 60—80-ті роки ХХ ст.

93. Визначте причини зміни партійного керівництва в республіці у другій половині 60-х років ХХ ст. Хто зайняв головні керівні посади в УРСР?

94. Якими були наслідки русифікації в Україні?

95. Назвіть три течії дисидентського руху в 70 – на початку 1980-х років, окресліть їх характерні риси.

96. Коли було утворено Народний Рух України? Які дві течії існували в ньому?

97. Розкрийте зміст Декларації про державний суверенітет України. Коли її було проголошено?

98. Охарактеризуйте позицію українського керівництва щодо серпневого заколоту в Москві (1991 p.).

99. Коли і за яких обставин було прийнято Акт проголошення незалежності України? Розкрийте його зміст.

100. Назвіть перші кроки України в новітньому державотворенні. Які власні атрибути державності було запроваджено? Які старі елементи держави були транс­формовано?

101. Коли і за яких умов Верховна Рада прийняла нову Конституцію України?

102. Визначте характерні риси й особливості становлення багатопартійності в Україні 90-х рр. ХХ ст.

103. Назвіть класичні напрями, на які можна поділити багатопартійну сис­тему сучасної України.

104. Назвіть найбільш масові й впливові сучасні політичні партії в Україні, їхніх ліде­рів і приналежність до партійного «спектру»: праві, центристи, ліві.

105. Хто з українських літераторів став активним учасником новітніх державотворчих процесів в Україні?

106. Охарактеризуйте пріоритетні напрями зовнішньої політики сучасної України.

107. Чи можна вважати сучасну Україну активним суб'єктом міжнародних відносин? Чому?

108. Назвіть основні проблеми сучасних українсько-російських відносин.

109. Сутність та наслідки політичних криз в Україні в кінці 2004 р. та у кінці 2013 – на поч. 2014 рр.

Екзаменаційні питання

1. Предмет, завдання та значення курсу історії України.

2. Методи, принципи та джерела вивчення історії України.

3. Сутність понять "етнос", "народність", "народ", "нація". Основні концепції формування українського народу.

4. Основні етапи та особливості етно- та націогенезу українців.

5. Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в етногенезі українців.

6. Теорії прабатьківщини слов'ян та основні етапи слов'янського етногенезу.

7. Особливості етнічного розвитку в князівський період української історії.

8. Проблема формування трьох східнослов'янських етносів, теорія "давньоруської народності": міфи та реальність.

9. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини.

10. Походження назв "Україна", "Малоросія", "Великоросія", "Росія".

11. Становище українського етносу в XIX – XX ст.

12. Особливості формування української нації.

13. Роль і значення української діаспори в сучасному українському націогенезі.

14. Сучасний стан українського етносу та нації.

15. Зародження українського визвольного руху (XIV – початок
XVII ст.).

16. Створення та діяльність братств у XVI – початку XVII ст.

17. Козаччина та її роль в історії українського народу.

18. Козацько-селянські повстання кінця XVI – початку XVII ст.

19. Українська національно-визвольна революція середини XVII ст.

20. Визвольна війна під проводом Б.Хмельницького.

21. Національно-визвольна і антифеодальна боротьба на Правобережній та Західній Україні наприкінці XVII – XVIII ст.

22. Українське національне відродження XIX ст., його сутність та зміст.

23. Особливості українського національного відродження ХІХ ст. Західній Україні.

24. Роль Кирило-Мефодіївського братства в українському національному відродженні XIX ст.

25. Вплив ідей Т.Шевченка, М.Драгоманова, М.Міхновського на розвиток українського національного руху.

26. Створення та діяльність політичних партій в Україні на рубежі ХІХ – ХХ ст.

27. Українська національно-демократична революція 1917 –
1921 pp.

28. Причини поразки та уроки української революції 1917 – 1921 pp., її історичне значення.

29. Політика "українізації'' в Україні у 20-х рр. XX ст.

30. Розгортання українського руху Опору в 1920 – 1930-х pp. Створення та діяльність ОУН.

31. Українське питання в міждержавній політиці напередодні Другої світової війни.

32. Рух Опору в Україні у роки Другої світової війни.

33. Діяльність ОУН і УПА у другій половині 40-х – першій половині 50-х pp. XX ст.

34. Дисидентський рух в Україні.

35. Українські визвольні та суспільні рухи наприкінці 80-х – на початку 90-х pp. XX ст.

36. Політична криза в Україні у 2004 р., кінці 2013 – на початку
2014 р., наслідки та уроки.

37. Стародавні державотворчі процеси на території України.

38. Перші слов'янські державні утворення на території України.

39. Основні етапи формування державності Київської Русі.

40. Історична періодизація розвитку Київської Русі.

41. Політичний, економічний, соціальний та територіальний устрій Київської Русі.

42. Причини занепаду та припинення існування Київської Русі, її історичне значення.

43. Галицько-Волинська держава: утворення, внутрішня і зовнішня політика та історичне значення.

44. Стан української державності в литовсько-польський період української історії.

45. Запорозька Січ - козацька республіка.

46. Українська козацька держава – Військо Запорожське.

47. Сутність переяславсько-московської угоди.

48. Гетьманщина в історії українського державотворення.

49. Наступ російського царизму на українську державність.

50. Утворення та діяльність Центральної Ради.

51. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.

52. Українська Народна Республіка під час правління Директорії.

53. Західноукраїнська народна республіка (ЗУHP).

54. Українська Радянська Соціалістична Республіка в складі СРСР.

55. Карпатська Україна (1938 – 1939 pp.).

56. Досягнення і прорахунки в діяльності різних українських урядів періоду Української революції 1917 – 1921 pp.

57. Державотворча діяльність Організації Українських Націоналістів в роки Другої світової війни.

58. Державний Центр Української Народної Республіки в еміграції.

59. Новітня Українська держава.

60. Прийняття Конституції України. Сутність конституційної реформи 2004 р., змін до Конституції в 2010 р. та на початку 2014 р.

Список літератури

Довідкові видання

17. Довідник з історії України (А-Я):посібн. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

18. Довідник історії України. У 3-х т. – К.: Генеза, 1995–1998.

19. Енциклопедія історії України: в 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 2003–2013.

20. Історична наука:термінологічний і понятійний довідник: навч. посібн. / В.М. Литвин, В.І. Гусєв, А.Г. Слюсаренко та ін. – К.: Вища шк., 2002.