Психолого-педагогічні умови розвитку волі

Воля належить до вищих психічних функцій особистості, відіграє важливу роль у становленні спрямованості як центрального компоненту структури зрілої особистості. Розвиток волі дошкільника значною мірою зумовлений характером та змістом виховних впливів дорослого. Робота вихователя над формуванням складових волі дитини повинна проводитись постійно на основі найновіших досягнень дитячої психології. Загальною умовою такої роботи виступає насичене спілкування та співпраця дошкільника й дорослого у всіх сферах діяльності. Окремими задачами виступає формування цілеспрямованості, усвідомленості, опосередкованості дій дитини.

Розвиток цілеспрямованості дитини передбачає дві лінії. По-перше, дитина повинна вміти приймати й виконувати цілі, задані дорослим у формі інструкцій, завдань. По-друге, дорослий вчить дитину ставити власні цілі та шукати засоби їх досягнення. Не вміючи діяти за інструкціями, дитина втрачає можливість засвоєння соціального досвіду, їй важко буде навчатись у школі. Володіння вміннями ставити власні цілі лежить в основі розвитку самостійності, ініціативності, творчості малюка.

Формування здатності приймати й виконувати інструкції починається ще у ранньому віці при виконанні побутової і предметної діяльності. Дорослий просить малюка: "Дай прапорець", "Принеси м'ячик". Він разом з дитиною виконує низку послідовних дій на виконання певної задачі: потрібно скласти іграшки у коробку, виготовити з паперу прапорець тощо. Дорослий показує, як можна гратись з машинкою: ось вона перевозить вантажі, ось водій ремонтує її, розвантажує, миє. Коментуючи й показуючи дитині кожну свою дію, дорослий дає зразок, якому малюк зможе згодом слідувати сам.

У дошкільному віці дитина оволодіває зразками способів дій трудової, продуктивної, побутової, ігрової діяльності. Їй посильне виконання досить складних трудових доручень: "полий квіти", "прибери у кімнаті". Дорослому слід обов'язково показати зразок способу виконання доручення, пояснити найбільш складні моменти.

Сприяють розвиткові волі рухливі ігри, що передбачають дотримання певних правил, які дитині необхідно пояснити. Рухи за зразком дитина виконує у фізкультурних вправах, розучуючи танці, наприклад до якогось свята.

Інші ігри за правилами, насамперед, сюжетно-рольові і дидактичні, становлять важливий засіб формування волі старшого дошкільника. Виконання всіх видів діяльності разом з ровесниками допомагає дитині втримати завдання, не забути правило, порівняти себе з іншим і виправити недоліки.

Розвиток здатності дитини до самостійної постановки цілей найбільш інтенсивно відбувається у самодіяльних видах діяльності дитини - насамперед, у творчих іграх, а також у продуктивній діяльності, коли дитина діє за власним задумом. Організовуючи сюжетно-рольову гру, дитина разом з однолітками визначає сюжет, ролі, іграшки та замінники. Вся ігрова діяльність вибудовується дітьми самостійно - і становить, за словами Л. С. Виготського школу довільної поведінки.

Особливу роль у розвитку волі дитини відіграє мовлення як основний засіб організації поведінки та діяльності. Тут має значення мовлення дорослого і мовлення самої дитини, такі процеси, як слухання та розуміння, формування внутрішнього мовлення із зовнішнього. Дорослий будує спілкування з дитиною за допомогою діалогічного мовлення. Не слід перетворювати розмову з дитиною на монолог дорослого. Не можна оцінювати відповіді дитини. Задача дорослого полягає в тому, щоб підкріпити і виділити самостійні дії, надати їм довільного, усвідомленого характеру. Дитина повинна мати право висловитись, проявити свою активність. У діалозі з дорослим формується усвідомлення дитиною своїх дій, бажань, співвідношень між ними. Так, дорослий запитує малюка "У що ти грався?, "Покажи, як тобі вдалось так скласти пірамідку?" У що ти будеш гратись тепер?".

Формуванню здатності до постановки мети допомагають такі звертання дорослого: "Можливо, ти хочеш малювати", "Давай разом почитаємо книжечку", "Що ти хочеш побудувати?".

Увагу до способу виконання дій привертають такі запитання "З чого почнеш будувати", "З чого зробиш дах?".

Дорослий радиться з дітьми з приводу спільних занять, їх послідовності: "Куди хочете піти на екскурсію?", "В які ігри будете гратись на ігровому майданчику? Які іграшки потрібні для цього?" Дошкільникам слід розкривати раціональність режиму дня, послідовності його моментів. Корисно згадати, що вже діти робили, які результати отримали, що можна було зробити краще. Тому слід планувати і підводити підсумки кожного дня в дитячому садку, налаштовувати дітей на майбутні події, щоб вони чекали їх і психологічно готувалися до них. Важливо виділити головний епізод і зробити його привабливим, щоб діти позитивно переживали те, що належить робити. Корисно пов'язувати минулі події з майбутніми, організовувати довготривалі багатосерійні види діяльності, наприклад щоденну протягом тижня підготовку до показу спектаклю для малюків.

Мовлення дозволяє загострити ситуацію вибору, спонукає самостійно приймати рішення, уявляти різні варіанти своєї дії, усвідомлювати своє бажання: "Ким хочеш бути в грі? А якщо товариші не погодяться із твоєю роллю?"; "Чому ти так хочеш? А як можна по-іншому? А як буде правильно? А як би я зробила, вгадай? А як би зробив інший хлопчик?"

При виконанні складних завдань допомагає прийом дозованого ускладнення задач: "Намалюй грибочок з червоним капелюшком. А зараз ще один - з коричневим". Дорослий за допомогою підбадьорювань, порад, нагадувань, оцінок допомагає дитині довести розпочату справу до кінця, досягти передбачуваного результату.

Дорослий спонукає дитину до розмірковувань з використанням внутрішнього мовлення: "Подумай, як краще починити машинку"; "Визнач порядок, у якому ти будеш малювати".

ВИСНОВКИ про психолого-педагогічні умови розвитку волі:

- нормативні показники розвитку волі досягаються за умови цілеспрямованої педагогічної роботи з дитиною;

- окремими задачами розвитку волі виступає формування цілеспрямованості, усвідомленості, опосередкованості дій дитини;

- у розвитку цілеспрямованості зусилля слід спрямовувати, по-перше, на формування здатності виконувати інструкції дорослого, а по-друге, на розвиток самостійної постановки цілей та їх досягнення;

- мовлення виступає важливим засобом формування волі дошкільника.

МОДУЛЬ IV. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО 7 РОКІВ

Тема 21. Становлення самосвідомості дошкільника

ПЛАН

Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці

Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві

Розвиток самооцінки у дошкільника

Розвиток самосвідомості старшого дошкільника

Психолого-педагогічні умови розвитку самосвідомості

Література

1. Бреслав Г. М. Змоциональньїе особенности формирования личности в детстве: Норма и отклонения. - М.: Педагогика, 1990. - 144 с.

2. Воспитание гуманних чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколи-енко, В. К. Котьгрло. - К.: Радянська школа, 1987. - 174 с.

3. Тищенко С. П. Развитие внутреннего мира ребенка / В кн: Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Проколиенко. - К.: Рад. школа, 1991. - 368 с. - С. 40-83.

4. Воспитание и обучение детей 6-го года жизни. - М.: Просвещение, 1987. - 160 с.

5. Воспитание нравственных чувств у старших дошкольников / Под ред. А. М. Виноградовой. - М.: Просвещение, 1989. - 96 с.

6. Деятельность и взаимоотношения дошкольников / Под ред. Т. А. Репиной. - М.: Педагогика, 1987. - 190 с.

7. Елагина М. Роль оценки взрослого в развитии детей // Дошкольное воспитание. - 1988. -№ 9. - С. 71-76.

8. Индивидуальный подход к детям в воспитательно-образовательном процессе детского сада.: Метод. реком. / Под ред. В. К. Котырло, С. Е. Кулачковской. - К.: Рад. школа, 1989. - 88 с.

9. Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. - К.: Рад школа, 1991. - 221 с.

10. Лисина М. И., Силвестру А. И. Психология самопознания у дошкольников. - Кишинев, 1983.

11. Непомнящая Н. И. Становление личности ребенка 6-7 лет.-

М.: Педагогика, 1992.-160 с.

12. Приходько Ю. О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. - К.: Рад. школа, 1987. - 126 с.

13. Развитие общения дошкольников со сверстниками / Под ред. А. Г. Рузской. - М.: Педагогика, 1989. - 216 с.

14. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. / Под ред. А. В. Запорожца, Я. З. Неверович. - М.: Педагогика, 1986.

- 176 с.

15. Репина Т., Башлакова Л. Воспитатели и дети, их общение // Дошкольное воспитание. - 1989. - № 10. - С. 63-65.

16. Уманец Л. И. Роль самооценки в игровых отношениях дошкольников // Вопросы психологии. - 1987. - № 4. - С. 61-67.

17. Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / Под ред. В. К. Котырло. - М.: Педагогика, 1987. -

142 с.

18. Цукерман Г. А. Условия развития рефлексии у шестилеток // Вопрос психологии. - 1989. - № 2. - С. 39-47.