Дванадцять кроків до видужання

 

1. Ми визнали своє безсилля перед алкоголем, визнали, що втратили контроль над собою.

2. Прийшли до переконання, що тільки Сила, більш могутня ніж ми, може повернути нам розсудливість.

3. Прийняли рішення віддати нашу волю і наше життя Богу, як ми Його розуміли.

4. Глибоко і безстрашно оцінили себе і своє життя з моральної точки зору.

5. Визнали перед Богом, собою і якою-небудь іншою людиною щиру природу наших оман.

6. Цілком підготували себе до того, щоб Бог позбавив нас від наших недоліків.

7. Смиренно просили Його виправити наші вади.

8. Склали список усіх тих людей, кому ми заподіяли зло, і сповнилися бажання загладити свою провину перед ними.

9. Особисто відшкодовували заподіяний цим людям збиток де тільки можливо, крім тих випадків, коли це могло зашкодити їм.

10. Продовжували самоаналіз і, коли допускалися помилки, відразу визнавали це.

11. Прагнули шляхом молитви і міркування поглибити зіткнення з Богом, як ми розуміли Його, молячи лише про знання Його волі, що нам слід виконати, і про дарування сили для цього.

12. Досягши духовного пробудження, до якого привели ці кроки, ми намагалися донести зміст наших ідей до інших алкоголіків, і застосовувати ці принципи у всіх наших справах.

 

В алкоголіків можуть бути зриви, і, видається, без якоїсь важливої причини вони знову запивають. Один із алкоголіків, що пережив зрив, але пізніше повернувся до тверезіння, склав Дванадцять кроків до рецидиву. Рецидив – це повторне повернення до зловживання алкоголем після гаданого одужання. Алкогольний рецидив трапляється в результаті морально-духовної кризи, гордості, самовпевненості, гріхів проти ближніх.

ДВАНАДЦЯТЬ КРОКІВ ДО РЕЦЕДИВУ

 

1. Я визнаю, що наодинці завжди зможу справитися з будь-якою проблемою, якщо інші люди припинять намагатися допомагати Мені у житті.

2. Твердо вірю, що в світі немає більшої сили, ніж Я, а той, хто говорить інакше є божевільний.

3. Вирішую відсунути Мою волю і життя від ласки Бога, який мене зовсім не розуміє.

4. Роблю ретельне й глибоке моральне обстеження всіх знайомих, щоб вони не змогли обманювати Мене і користатися моєю добротою.

5. Шукаю цих людей і пробую змусити їх зізнатися переді Мною і Богом у природі їхніх помилок.

6. Бажаю примусити цих людей позбутися їхніх вад характеру.

7. У мене вистачило покірності попросити цих людей виправити їхні недоліки.

8. Веду список всіх людей, які мене скривдили, і терпляче чекаю можливості зробити засідку й відімстити.

9. Мщуся тим людям, коли це можливо, але так, щоб мене самого не засудили.

10. Продовжую робити інвентаризацію особистості інших людей і, коли вони є неправі, Я встаю прямо перед ними, щоб примусити їх визнати це.

11. Завдяки концентрації Моєї сили волі намагаюся примусити Бога (він ще не розуміє Мене) побачити, що Мій шлях був правильним і що Йому треба дати Мені силу продовжувати діяти в тому ж дусі.

12. Зберігши свої проблеми як результат цих кроків, Я можу впевнено пропонувати їх іншим, хто далі бажає берегти своє нещастя і бути покинутим у всіх своїх справах.

 

 

Координати груп АА в вашому селі чи місті можна дізнатися за допомогою мережі Інтернет, або телефону, що нижчеподані:

http://www.aa.org.ua/index.html

E-mail: [e-mail]

Телефон/факс: [phone]

 

М О Л Е Б Е Н Ь З А Н Е Д У Ж И Х

(за багатьох чи одного)

 

Ієрей: Благословенний Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків.

Хор: Амінь.

 

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Пресвятая Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени Твого ради.

Господи помилуй (3р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі так і на землі, хліб наш насушний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Ієрей: Бо Твоє є Царство, і сила і слава. Отця, і Сина,і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Господи помилуй (12р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімося* Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімося* Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімося і припадім до самого Господа Ісуса Христа* – Царя і Бога нашого.

 

Псалом 32 (31)

(Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи)

Блажен, кому простилося беззаконня* кому гріхи покрито.

Блажен той, кому Бог вини не залічить,* і в кого на душі нема лукавства.

Як я мовчав, ниділи мої кості * серед мого безнастанного стогнання.

Бо вдень і вночі рука Твоя тяжіла наді мною,* висохла моя сила, немов під літню спеку.

Я висповідав Тобі гріх мій* і не затаїв провини моєї.

Я мовив: «Признаюсь Господеві в моїх провинах»,* і ти простив вину гріха мого.

Тому помолиться до Тебе всяк побожний* у час небезпеки.

І під час повені вод великих*- вони до нього не досягнуть.

Ти – захисник мій, Ти збережеш мене від скрути;* огорнеш мене радістю мого спасіння.

«Навчу тебе і вкажу Тобі дорогу, якою маєш ходити;* дам тобі пораду, на тобі – моє око.

Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний,* що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати,* а то до тебе не підійдуть».

Великих мук зазнають нечестиві,* а хто ж уповає на Господа, того огортає ласка.

Радійте в Господі і веселіться, праведні,* і ликуйте всі праві серцем.

 

Псалом 38 (37)

(Грішник, покараний, молиться і оповідає про свою біду, він покладається на Бога)

О Господи, не докоряй мені у Твоїм гніві* і не карай мене в Твоїм обуренні.

Бо Твої стріли мене прошили,* і рука Твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву Твого;* немає цілого нічого в моїх костях з-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани* від мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо стегна мої сповнені жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, і сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, - і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють;* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую;* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо «Нехай не втішаються наді мною, як захитається нога моя,* нехай не несуться проти мене».

Я бо уже ось-ось маю впасти,* і біль мій переді мною завжди.

Я бо провину мою визнаю* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, набирають на силі;* чимало тих що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро, -* вони поти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи;* мій Боже, не віддаляйсь від мене!

Поспіши мені на допомогу,* Господи моє спасіння!

 

Псалом 71 (70)

(Молитва переслідуваного)

До тебе, Господи, я прибігаю,* не дай осоромитись повіки.

У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь,* прихили вухо і спаси мене.

Будь скелею пристановища для мене,* твердинею міцною, щоб мене врятувати,* бо ти моя скеля й моя твердиня.

О Боже мій, спаси мене з рук беззаконних,* із жмені неправедника й гнобителя.

Бо ти моя надія, Господи,* Господь моє уповання від юности моєї.

На тебе поклався я від материнського лона,* вже від утроби матері моєї ти – мій покровитель,* ти – моя хвала завжди!

Для багатьох став я немов чудовиськом,* але ти – моя сила.

Уста мої повні хвали твоєї,* твоєї слави повсякденно.

Не відкидай мене, коли постаріюсь,* не покидай, коли зникне моя сила.

Бо вороги мої говорять проти мене,* ті, що чигають на моє життя, змовляються купою,

Кажучи: “Бог його покинув,* гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!”

Боже, не віддаляйся від мене,* Боже мій, поспіши мені на поміч!

Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї,* нехай вкриє ганьба і зневага тих, що бажають зла мені.

А я завжди уповатиму,* все більш і більш тебе хвалитиму.

Уста мої звіщають твою справедливість,* повсякденно – діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.

Я розповім про твої могутні дії,* о Господи, мій Боже!

Я прославлятиму твою справедливість,* тебе єдиного.

Боже! Ти вчив мене вже змалку,* і досі я оповідаю про діла твої чудесні.

Аж до самої старости і сивини не покидай мене, о Боже,* поки не оповім про твоє рамено цьому роду,

Усім, що прийдуть, про твою потугу,* і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба.

Ти учинив діла великі,* Боже, хто тобі рівний?

Ти, що дав мені зазнати силу великих злиднів,* знову оживи мене і знову виведи мене із земних безодень.

Збільш мою повагу,* потіш мене знову.

І я буду тебе на арфі прославляти,* вірність твою, мій Боже,* співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!

Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати,* душа моя, яку ти вирятував.

Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість,* бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.

 

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Алилуя, Алилуя, Алилуя. Слава Тобі Боже! (3 р.)

Велика єктенія

 

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: За святішого вселенського Архиєрея (ім'я) Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господе­ві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: За місто це (або: За село це, або і: за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть в них, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб проститися всякому прогрішенню вольному і невільному рабів своїх (або раба свого ім’я) і щоб він був милостививий до них (нього, неї), Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб по благосердю милості своєї не були згадані їм гріхи молодості (його, її) та невідання їх (його, її), але милостиво здоров’я їм (йому, їй) було дароване, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб не погордив моліннями рабів своїх (раба свого, раби своєї), що з нами сьогодні моляться (-иться), але щоби милостиво вислухав їх (його, її), та був до них (нього, неї) благовітливий, благоприємний і чоловіколюбивий, та здоров’я подав їм (йому, їй), Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: І щоб, як колись розслабленого, так і тепер недужих рабів своїх (недужого раба свого, недужу рабу свою) словом своєї божественної благодаті із хвороби підняв і здоровими (здоровим, здоровою) вчинив, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: І щоб були навідані вони (він, вона) пришестям Святого свого Духа і були зцілені (був зцілений, була зцілена) від усякої недуги та хвороби, що в них (ньому, ній) перебуває, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: І щоб, як хананейку, милостиво вислухав голос молитви і нас недостойних рабів своїх, що до нього благально взиваємо, і щоби, як і дочку її, помилував та зцілив і цих недужих рабів своїх (цього недужого раба свого, цю недужу рабу свою), Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву та нужди, Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і збережи нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу, Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Ієрей: Бо Ти єси Бог милості, щедрот і чоловіколюбности, і Тобі славу розсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

 

Бог Господь і явився нам, благословен, хто йде в ім’я Господнє (гл. 4).

Стих: Сповідуєтеся Господеві, бо він благий і навіки милість його.

Стих: Вони навколо обступили мене, але я ім’ям Господнім переможу їх.

Стих: Я не помру, а житиму, і розказуватиму про діла Господні.

Стих: Камінь, яким знехтували будівничі став головним на розі, від Господа це сталося, і дивне воно в очах наших.

 

Тропарі за недужих

 

Тропар (г.4): Скорий у заступництві єдиний ти, Христе,* скоро з висот навідайся до недужих рабів своїх (недужого раба свого, недужої раби своєї)* і ізбави від недуг і гірких болізней,* і піднеси їх (його, її),* щоб оспівували і славили (оспівував і славив, оспівувала і славила) тебе безперестанно,* молитвами Богородиці, єдиний Чоловіколюбче.

Кондак, (г.5): Слава: Тих, що лежать на ложі болізні і смертельною раною є покалічені,* як іноді підніс та, Спасе, Петрову тещу,* і розслабленого, якого несли на ношах,* так і нині, Милосердний, їх (його, її), що страждають (страждає), посіти і зціли,* ти бо єдин єси, що взяв на себе недуги і болізні роду нашого,* і все можеш як многомилостивий.

Богородичний (г.5): І нині: Радуйся, двері Господні непроходимі,* радуйся, стіно і покрове тих, що прибігають до тебе,* радуйся, пристане бурями ненавіщувана* і подружжям незаймана, що родила плоттю Творця і Бога.* Молитись не переставай за тих, що оспівують* і поклоняються Різдву твоєму.

 

Диякон: Будьмо уважні.

Ієрей: Мир † усім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 

Прокімен (гл.7). Помилуй мене, Господи, бо немічний я, зціли мене, бо трясуться кості в мене.

Стих: Бо хто по смерті згадає Тебе?

 

Диякон: Премудрість.

Читець: Соборне послання святого Апостола Якова читання (зач. 57; гл. 5, 10 –16).

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття. Візьміте за приклад страждання і довготерпіння пророків, які говорили іменем Господнім. Глядіть, ми називаємо блаженними тих, що страждання зносять. Ви чули про страждання Іова, і знаєте, як Господь завершив те, - Господь бо повний співчуття і милосердя. А перш за все, брати мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні якою іншою клятвою. Хай ваше «так» буде «так», і ваше «ні» - «ні», щоб вам під суд не впасти. Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає. Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім’я Господнє, і молитва віри спасе недужого, та й Господь його підійме; і як він гріхи вчинив, вони йому простяться. Сповідайте, отже, один одному гріхи ваші й моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу.

 

Хор: Алилуя (3р.)

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святої Євангелії.

Ієрей: Мир † усім.

Хор: І духові твоєму.

Диякон: Від Матея святої Євангелії читання. (зач. 25; гл. 8:14-23).

Хор: Слава тобі Господи, слава тобі.

Ієрей: Будьмо уважні.

Диякон: В той час, як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби». Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори і птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий немає де голову прихилити». Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого». Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих». Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.

Хор: Слава тобі Господи, слава тобі.

 

Сугуба єктенія

 

Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі вислухай і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Ще молимся за святішого Вселенського Архиєрея (ім’я), за блаженнішого Патріарха нашого (ім’я) та боголюбивого Єпископа нашого (ім’я) і за всю во Христі братію нашу.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Ще молимось за богобережений народ наш, за правління і за все військо.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Лікарю душ і тіл, із тугою у серці сокрушенім до Тебе припадаємо і благально взиваємо: зціли недуги, вилікуй болі душ і тіл рабів Твоїх (раба Твого, раби Твоєї) (ім’я), і як благосердний прости їм (йому, їй) всякі прогрішення вольні та невольні, і підніми їх (його, її) скоро із постелі хвороби, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Ти, що не хочеш смерти грішника, але щоби він навернувся і жив, пощади і помилуй рабів Твоїх (раба Твого, рабу Твою) ім’я, милостивий Господи, заборони хвороби, відсторони кожну біль і недугу, і простри кріпку руку Твою, і як Ти Яірову дочку із постелі хвороби підняв, так і їх (його, її) здоровими (-им, -ою) вчини, молимось Тобі, вислухай нас і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Ти, що своїм дотиком гарячку тещі Петрової зцілив, і нині благосердям Твоїм зціли хвороби оцих дуже страждущих рабів Твоїх (ім’я), подаючи їм (йому, їй) скоро здоров’я, наполегливо молимося Тобі, Джерело злікувань, вислухай нас і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Диякон: Ти, що прийняв Єзекієві сльози, покаяння Манасії і неневітян, і Давидове ісповідування, і скоро помилував їх, так прийми і наші молитви, які з тугою сердечною приносимо Тобі, всеблагий Царю, і як щедрий помилуй сильно недужих рабів Твоїх (недужого раба свого, недужої раби своєї), здоров’я їм (йому, їй) даруй, усердно молимось Тобі, Джерело життя та безсмертя, вислухай нас і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі).

Ієрей: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх країв землі і тих, що на морі далеко і повітрі високо; і, Милостивий, милостивим будь, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і навіки віків.

Хор: Амінь.

 

Диякон: З умилінням усі голови (і коліна) приклонивши, Господу помолімся.

Хор: Господи помилуй.

 

Молитва за недужих

Владико Вседержителю, Царю святий, Ти, що караєш, а не умертвляєш, зміцнюєш підупалих і возносиш повалених, тілесні недуги людей виправляєш, молимось Тобі, Боже наш, рабів Твоїх немічних (раба Твого немічного, рабу Твою немічну) (ім’я) відвідай ласкою Твоєю, прости їм (йому, їй) всякі прогрішення вольні та невольні. Так, Господи, цілющу Твою силу з неба зішли, діткнися тіла, погаси гарячку, втихомир страждання і всяку потайну неміч. Будь лікарем рабів Твоїх (раба Твого, раби Твоєї ім’я), підведи їх (його, її) з постелі хвороби та слабости цілими (-ого, -у) і здоровми (-ого, у), даруй їх (його, її) Церкві Твоїй побожними (-им, -ою) і виконавцями (-ем, -ею) Твоєї волі. Бо Тобі належить милувати і спасати нас, Боже наш, і Тобі славу розсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас і навіки віків.

Хор: Амінь.

Відпуст

Диякон: Премудрість.

Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше слава Тобі.

Хор: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь. Господи помилуй (3р.) Благослови.

Ієрей: Христос істинний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, із ікони своєї «Неіспиваєма чаша», преподобних і богоносних отців наших, святого апостола Луки-лікаря, святих безсрібників і чудотворців Косми і Дам’яна, блаженних священомучеників Станіславських Григорія, Івана та Симеона, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Хор: Амінь.

 

За матеріалами Інтернету:

 

У селі Станків Львівської області віруючі влаштували ”Похорони алкоголізму”

Коли отець Ігор Гилецький прийшов на парафію у Станків в 2003 році, то горілку тут пили з самого ранку: "Не повірите: вранці замовлю якусь роботу у дворі, а селяни стукають у двері і говорять: ”Отче, наливайте щось...” А я дивуюся: ”Як, брат, навіть по-християнськи не поздоровався, а відразу про горілку згадуєш?”

Священик п'ять років боровся з продавцями горілки. А потім у нього з'явилася ідея похоронів алкоголізму: "Митрополит Андрій Шептицький ще 100 років тому писав листи парохам, щоб закладали по селах антиалкогольні суспільства. Ось ми і відродили цю традицію".

Потім отець Ігор почав питати старшого брата в церкві, де в селі горілку продають. Виявилося щось близько 30 дворів. Тоді він попросив церковну владу акцію благословити — ”Похорони алкоголізму”. «Ми щорічно процесією йшли по тих будинках і молилися на дворах, щоб грішники порвали з алкоголем».

З нього деякі отці навіть сміялися, анекдоти складали про ту акцію. Але потім люди з інших сіл почали говорити: ”Знаєте, отче, якби у нас так зробили, люди дякували б. А нікому покерувати”.

У Станкові понад 1000 жителів, 289 дворів. Доволі багато жінок і чоловіків виїхали на заробітки, із закордонних грошей помалу будуються. Безробітних майже немає — хто не працює в довколишніх Моршині і Стрию, допомагає сусідам на новобудовах. Цього року в селі вже народилися п'ятеро малюків, а на кладовищі поховали 15 селян. У самого отця четверо дітей. Дружина Оксана вагітна п'ятим.

При цьому на Хресний хід ”Похорони алкоголізму” вийшли 600 прихожан. Зупинялися біля дворів торговців горілкою і молитвою обертали продавців горілки до покаяння.

У селі є навіть символічна могила при дорозі. Отець показав на глиняний насип під бетонною огорожею. На плиті — дві великі порожні пластикові пляшки з-під мінеральної води. Посеред них виривається "язик полум'я" з фольги, на якому напис: ”Бог є Любов”.

Жінки кинули до ями декілька пляшок горілки. Як могильники почали засипати глиною, хтось з жінок тихо сказав, що вночі пияки прийдуть і викопають все. Тоді отець каменями став пляшки горілки бити. Під кінець ходу всі помолилися.

Для прихожан настоятель склав ”Зобов'язання”: не вживати і не продавати алкоголь, куриво, наркотики, не забруднювати мову нецензурними словами, не захоплюватися азартними іграми. Декілька десятків станківців вже принесли присягу.

Зараз в селі залишився один-єдиний ”пункт”. "Одна сім'я така закостеніла, що до сих пір продає горілку. Але я дав спокій їй — жінка багатодітна, чоловік у в'язниці, з чого їй дітей годувати?" - говорить отець.

24.05.2007 [12:37] // Новини // o.Oleg, www.ugcc.org.ua