Національний університет водного господарства та природокористування 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Національний університет водного господарства та природокористування



Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра прикладної математики

100 – 62

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ

Для виконання контрольних та лабораторних робіт з дисципліни

“МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ І МОДЕЛІ”

студентами спеціальностей “Землевпорядкування та кадастр” і “Геоінформаційні системи”

Рекомендовані до видання ме-тодичною комісією факультету землевпорядкування та геоінформатики Протокол № 10 від 29 червня 2004 року  

 

 

Рівне - 2004

 

Методичні вказівки і завдання для виконання контрольних та лабораторних робіт з дисципліни “Математичні методи і моделі” для студентів всіх форм навчання спеціальностей “Землевпорядкування та кадастр” і “Геоінформаційні системи” / П.М.Грицюк - Рівне, НУВГП, 2004. - 26 с.

Укладач: П.М.Грицюк, доцент кафедри прикладної математики

Відповідальний за випуск: А.П.Власюк, доктор технічних наук, завідувач кафедри прикладної математики

 

 

З М І С Т

1. Вступ……………………………………………………..........…………… 3

2. Тема 9. Задача лінійного програмування............................................... 4

3. Тема 10. Задача лінійного програмування: двоїстий симплекс - метод.……........................................................................................………. 10

Тема 11. Задача лінійного програмування: задача про розріз труб 16

5. Тема 12. Транспортна задача………………………….......................... 19

 

Вступ

Дисципліна “Математичні методи і моделі” є однією з основних дисциплін, необхідних для формування навичок комп’ютерного моделювання у майбутніх інженерів-землевпорядників. Програма дисципліни формувалася з врахуванням важливості тих, чи інших математичних методів і моделей для геоінформатики. Цьому принципу відповідають і дані методичні вказівки. Основна увага в даних методичних вказівках приділена методам моделювання складних географічних систем, а також математичним методам дослідження отриманих моделей.

У методвказівках розглянуто чотири задачі, які утворюють другу частину циклу лабораторних робіт. Для кожного завдання здійснюється постановка задачі, наводиться коротка теоретична довідка або ж математична модель задачі, вказується метод розв’язування та основні розрахункові формули, наводиться рекомендований вигляд розрахункових таблиць. Всі задачі відносяться до розділу “Математичне програмування” і є характерними для математичного забезпечення ГІС. Розв’язування цих задач покликано поглибити розуміння деяких сторін математичного забезпечення геоінформатики. В якості ілюстрацій наводяться плани та схеми, які унаочнюють розв’язування задач. Для кожної з задач наводиться таблиця вихідних даних. Завдяки цьому методвказівки можуть використовуватися для виконання лабораторних, контрольних і самостійних робіт.

За результатами вивчення курсу “Математичні методи і моделі” студент – заочник повинен виконати контрольну роботу. Розглянуті нижче задачі можуть бути використані в якості завдань для неї. Дані для кожного завдання визначаються номером варіанта. Номер варіанта визначається двома останніми цифрами залікової книжки NN за формулами:

У контрольній роботі потрібно навести: умову кожної задачі (загальна умова + дані для свого варіанту), детальний розв’язок у табличній формі з необхідними поясненнями і графічними ілюстраціями. Студент допускається до іспиту лише при наявності позитивної рецензії на контрольну роботу і відмітки про допуск до співбесіди.

 

Тема 9

Задача лінійного програмування

9.1. Завдання. Побудувати математичну модель задачі лінійного програмування. Розв’язати задачу графічним методом. Звести задачу до канонічної форми. Розв’язати задачу табличним симплекс-методом. Дати економічну інтерпретацію розв’язку задачі.

9.2. Постановка задачі про оптимальний розподіл земельних ресурсів:

Сільськогосподарське підприємство вирощує дві культури P1 і P2, використовуючи три типи ресурсів (робоча сила, фінансові ресурси, рухомий склад), запаси яких дорівнюють b1, b2 i b3 відповідно. Прибуток з 1 гектара культури становить відповідно c1 і c2. Затрати ресурсів (на 1 гектар) на виробництво культур відомі і дорівнюють a11, a12, a21, a22, a31, a32. Необхідно знайти такий план розподілу площ під культури, який забезпечує максимальний прибуток від її реалізації.

 

Приклад

Таблиця 1. Технологічна матриця (затрати ресурсів на 1 га площі)

Ресурси Культура 1 Культура 2 Запаси ресурсів
Роб. сила      
Фін. ресурси      
Рух. склад      
Прибуток (тис. грн. з 1 га)      

Геометричний спосіб розв’язування

Побудуємо симплекс. Для побудови прямої лінії необхідно мати дві опорних точки. Будемо шукати ці точки на осях. При цьому отримаємо такі результати:

А лінія 2-а лінія 3-я лінія

Знайдемо координати вершин симплекса. Координати вершин O, A, D вже відомі і становлять: O(0;0), A(0;4), D(6;0). Для знаходження координат вершини B необхідно розв’язати систему двох лінійних рівнянь, які відповідають першій і третій лінії:

В результаті отримаємо B(3.46; 2.62).

Для знаходження координат вершини С необхідно розв’язати систему двох лінійних рівнянь, які відповідають другій і третій лінії:

В результаті отримаємо С(5.40; 1.00).

Обчислимо значення цільової функції у вершинах симплекса, використовуючи формулу .

Отримаємо F(O)=0.00; F(A)=4; F(B)=9.54; F(C)=11.8; F(D)=12.00.

Отже оптимальний розв’язок відповідає вершині D симплекса і має вигляд:

Табличний симплекс-метод

Канонічна форма задачі

Введемо нові невід’ємні змінні . Отримаємо систему недоозначених рівнянь (3 рівняння, 5 невідомих).

(7)

(8)

(9)

Складаємо симплекс – таблицю 1

симплекс-таблиця 1

Базис Ci P0 P1 P2 P3 P4 P5
               
P3              
P4              
P5              
D j     -2 -1      

Тут - оцінка невідомого

(10)

Таблиця 2. В а р і а н т и з а в д а н ь д о т е м и 9

варіант a11 a12 b1 a21 a22 b2 a31 a32 b3 c1 c2
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       
                       

 

 

Тема 10

Задача лінійного програмування: двоїстий симплекс-метод

10.1. Завдання. Побудувати математичну модель задачі лінійного програмування (задача на мінімум). Звести задачу до канонічної форми. Розв’язати задачу двоїстим симплекс-методом.

10.2. Постановка задачі:

Для відгодівлі тварин фермер використовує чотири види корму P1, P2, P3, P4, кожен з яких містить поживні речовини B1, B2, B3. Добова потреба тварини у поживних речовинах дорівнює b1, b2 i b3 відповідно. Ціна корму становить відповідно c1, c2, c3, c4. Вміст поживних речовин у одиниці маси кожного корму відомий і становить a11, a12, a13, a14, a21, a22, a23, a24, a31, a32, a33, a34 (тут перший індекс позначає номер поживної речовини, а другий – номер корму). Необхідно побудувати харчовий раціон (вказати щоденну кількість кожного корму), вартість якого мінімальна.

 

Таблиця 3. Технологічна матриця

  P1 P2 P3 P4 Норма
B1          
B2   - -    
B3          
Ціна          

Канонічна форма задачі

Домножуємо нерівності (15) і цільову функцію (17) на (-1)

Введемо нові невід’ємні змінні , і додамо їх до лівих частин нерівностей. Отримаємо систему недоозначених рівнянь (3 рівняння, 7 невідомих).

Таблиця 4. В а р і а н т и з а в д а н ь д о т е м и 1 0

  a11 a12 a13 a14 b1 a21 a22 a23 a24 b2 a31 a32 a33 a34 b3 c1 c2 c3 c4
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
N a11 a12 a13 a14 b1 a21 a22 a23 a24 b2 a31 a32 a33 a34 b3 c1 c2 c3 c4
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       
                                       

 

 


Тема 11

Задача лінійного програмування: задача про розріз труб

11.1. Завдання. Побудувати математичну модель задачі лінійного програмування (задача на мінімум відходів). Звести задачу до канонічної форми. Розв’язати задачу двоїстим симплекс-методом.

11.2. Постановка задачі:

В обробку поступила партія труб довжиною L = 7.5 м кожна. Необхідно розрізати труби, отримавши N1= 50 заготовок довжиною L1 = 3.5 м, N2= 30 заготовок довжиною L2 = 2.5 м і N3= 40 заготовок довжиною L3 = 2.0 м. Побудувати оптимальний план розрізу при якому сумарна довжина відходів буде мінімальною.

Таблиця 5. Таблиця варіантів розрізу

N В а р і а н т и
             
  3.5   - -     - -
  2.5 -   -   -    
  2.0 - -   -      
Відходи 0.5   1.5 1.5   0.5 1.0

Математична модель задачі

Позначимо x і – кількість труб, розрізаних згідно і – го варіанту. Тоді отримаємо математичну модель задачі у наступному вигляді:

(19)

(20)

. (21)

Канонічна форма задачі

Домножимо нерівності (19) і цільову функцію (21) на (-1). Введемо нові невід’ємні змінні і додамо їх до лівих частин нерівностей. Отримаємо систему недоозначених рівнянь (3 рівняння, 10 невідомих).

Задача розв’язується двоїстим симплекс – методом.

Таблиця 6. В а р і а н т и з а в д а н ь д о т е м и 1 1

Варіант L L1 L2 L3 N1 N2 N3
1 120 50 40 55 35 45 40
2 110 35 50 45 30 50 20
3 110 40 30 55 45 20 25
4 110 50 45 30 25 30 35
5 120 50 45 65 30 40 25
6 125 40 60 55 45 30 20
7 125 50 60 35 30 45 50
8 95 40 30 50 20 25 30
9 125 45 65 50 40 30 50
10 105 30 35 50 40 30 50
11 100 30 40 55 50 20 35
12 120 35 45 50 30 50 40
13 100 40 35 45 25 45 35
14 100 40 55 35 25 40 30
15 105 40 50 35 30 40 20
16 115 45 35 55 50 30 45
17 130 65 45 50 40 30 50
18 105 40 55 30 60 50 40
19 105 55 40 30 20 35 40
20 115 45 50 60 30 10 40
21 115 50 40 45 20 45 30
22 115 45 55 65 50 30 40
23 125 45 50 35 40 30 50
24 115 45 55 40 25 30 40
25 110 45 60 35 30 40 50
26 115 50 40 55 25 35 40
27 115 65 30 45 10 30 40
28 125 55 60 40 40 30 45
29 120 50 35 60 45 35 40
30 115 40 50 30 30 20 50
31 125 50 35 45 45 30 25
32 115 40 45 30 35 30 25
33 135 50 45 65 40 30 25
34 130 35 50 55 45 20 30
35 125 40 60 35 40 45 20
36 95 40 30 35 40 25 30
37 135 45 65 50 30 30 40
38 110 35 30 50 50 30 20
39 105 30 40 50 30 20 45
40 130 35 45 50 40 50 30
41 95 40 35 25 45 25 35
42 110 50 40 35 35 20 30
43 125 40 50 65 20 40 30
44 115 40 35 55 25 30 45
45 125 45 65 40 50 30 20
46 105 35 55 40 30 50 40
47 115 55 45 30 40 35 30
48 125 45 50 60 35 10 40
49 120 45 55 65 20 30 40
50 130 35 50 45 50 30 40

Тема12

Транспортна задача

Постановка задачі.

Три бригади за тиждень виробляють корми в кількостях a1, a2 i a3 відповідно. Їх необхідно розвезти на 5 ферм, згідно з поданими заявками, у кількостях b1, b2, b3, b4, b5. Вартість перевезення вважається пропорційною до кількості завантаженого корму xij і відстані від постачальника (бригади) до споживача (ферми) cij. Необхідно скласти такий план перевезень кормів, загальна вартість якого буде мінімальною. Необхідні для розрахунку параметри представлені у наступній Таблиці 7.

Таблиця 7. Технологічні параметри транспортної задачі.

Ферми® Бригади¯ B1 B2 B3 B4 B5 Запаси
A1   4   3   2   2   4  
                   
A2   1   4   8   4   1  
                   
A3   9   7   3   7   2  
                   
Потреби 60 70 120 130 100 480

Необхідно скласти оптимальний план закріплення бригад за фермами з умовою мінімальної вартості перевезення кормів.

 

12.2. Математична модель транспортної задачі

Позначимо xij – кількість одиниць корму, який планується перевезти від i – го постачальника (сівозміни) до j – го споживача (ферми). Оскільки всі вантажі повинні бути вивезені, то мають місце такі рівності:

(22)

Оскільки всі потреби споживачів повинні бути задоволені, то мають місце такі рівності:

(23)

Оскільки вантажі перевозяться лише в одну сторону, очевидно, що:

(24)

Загальна вартість перевезення вважається пропорційною до кількості перевезених вантажів та відстані від постачальника до споживача і повинна бути мінімальною:

(25)

Якщо виконується умова , задача називається закритою.

 

12.3. Алгоритм розв’язування ТЗ

Потрібно:

1. скласти початковий опорний план задачі методом північно-західного кута;

2. скласти початковий опорний план задачі методом мінімального тарифа;

3. вибравши кращий з побудованих початкових планів, виконати його оптимізацію методом потенціалів за такою схемою:

3.1. скласти систему рівнянь (по базисних клітинах) для визначення потенціалів рядків Ui та стовпців Vj та, прийнявши U1=0, розв’язати отриману систему;

3.1.1. визначити характеристики вільних клітин за формулою

; (26)

3.2. якщо всі характеристики є невід’ємні, завершити розв’язування задачі. Виписати оптимальний план перевезень у вигляді матриці, а також мінімальне значення вартості перевезень Fmin;

3.3. якщо не всі характеристики є невід’ємні, необхідно вибрати найбільшу додатну характеристику і побудувати для відповідної вільної клітини таблиці цикл. Позначити вершини циклу умовними знаками “+” (збільшити вантажо-потік) i “-” (зменшити вантажопотік). Початкова вільна вершина позначається знаком “+”, а всі інші – по черзі “-” i “+”; серед всіх вершин, позначених знаком “-”, вибрати найменше перевезення – m. Для всіх вершин, позначених знаком “+”збільшити перевезення на m, для вершин, позначених знаком “-” зменшити перевезення на m. Перейти до пункту 3.1

 

12.4. Побудова початкового опорного плану ТЗ

Таблиця 8. Метод північно – західного кута



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.130.13 (0.094 с.)