Індивідуальні типи сприймання: синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний, емоційний. Розвиток сприймання у школярів.

Розкрийте психологічні особливості розвитку довільної пам’яті школярів у навчальному процесі.

Пам’ять як психічний процес запам’ятовування, збереження, відтворення і забування людиною власного досвіду. Значення пам’яті.

Види пам’яті за змістом матеріалу. Рухова, емоційна, образна, словесно-логічна пам'ять.

Види пам’яті за характером мети діяльності. Мимовільна та довільна пам'ять.

Види пам’яті за часом збереження матеріалу. Сенсорна (миттєва, іконічна), короткочасна, оперативна, тривала, генетична пам'ять.

Запам’ятовування як процес пам’яті. Умови продуктивності довільного запам’ятовування. Роль осмислення матеріалу при його довільному запам’ятовування. Складання плану навчального матеріалу, виділення основних смислових одиниць, вербалізація як складові процесу довільного запам’ятовування. Застосування знань на практиці як прийом активізації довільної пам’яті.

Способи запам'ятовування. Мнемотехніка. Утворення асоціацій. Метод словесних посередників та метод групування матеріалу у довільному запам’ятанні.

Відтворення як процес пам'яті. Збереження як процес пам’яті.

Види відтворення: впізнавання, власне відтворення, пригадування, згадування (спогади). Зв'язок процесів відтворення та запам'ятовування з мисленням і волею.

Забування як процес пам'яті. Фактори забування. Складові продуктивності пам’яті (обсяг запам’ятовування, швидкість і точність відтворення, тривалість збереження, готовність пам’яті).

Індивідуальні особливості пам’яті. Типи пам’яті (образний, словесно-логічний, проміжний). Шляхи розвитку пам’яті.

 

Охарактеризуйте основні види мислення та розкрийте їх значення у навчальному процесі.

Мислення як вища форма психічного відображення; узагальнене й опосередковане відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях. Зв'язок мислення з мовленням. Функції мислення.

Види мислення за формою Наочно-дійове, наочно-образне, словесно-логічне мислення.

Види мислення за характером задач. Практичне та теоретичне мислення.

Види мислення за ступенем новизни та оригінальності. Репродуктивне та творче мислення.

Умови, що гальмують розвиток творчого мислення. Умови, що стимулюють розвиток творчого мислення.

Мисленнєві операції. Аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, класифікація, систематизація. Індивідуальні особливості мислення. Якості розуму (самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість). Інтелект особистості. Психологічні умови розвитку мислення школярів у навчальному процесі.

 

Розкрийте особливості уяви як пізнавального процесу та охарактеризуйте способи створення образів уяви у школярів.

Уява як процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду. Функції уяви. Зв'язок уяви з іншими пізнавальними процесами. Мислення та уява в проблемній ситуації. Роль уяви в поведінці та діяльності людини.

Види уяви за участю волі. Мимовільна та довільна уява.

Види уяви за характером діяльності. Репродуктивна та творча уява. Етапи творчої уяви.

Види уяви за змістом. Художня, наукова та технічна уява.

Процеси уяви (способи створення образів уяви): аглютинація, аналогія, гіперболізація, підкреслення (загострення), літота, типізація, схематизація. Індивідуальні особливості уяви.

Виховання уяви. Фактори, що гальмують розвиток уяви (почуття ненависті, протест, поразка, сором, особистий неуспіх). Фактори, що забезпечують розвиток уяви (загальний розвиток, допитливість, творчі можливості, інтереси, переконання, життєві позиції, почуття).

Проаналізуйте емоційну сферу особистості. Опишіть класифікацію емоцій за знаком, формою переживань та можливості їх врахування у роботі вчителя.

Емоційна сфера особистості. Поняття про емоції та почуття.

Функції емоцій і почуттів. Функція оцінки смислу різноманітних життєвих явищ. Функція оцінки теперішнього. Функція організації діяльності. Функція закріплення досвіду. Функція передбачення майбутнього. Функція синтезування образу. Значення емоцій і почуттів.

Класифікація емоцій за знаком. Форми переживання почуттів: емоційний тон, настрій, афект, стрес, пристрасть, фрустрація.

Вищі почуття та їх особливості. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття. Естетичні почуття. Праксичні почуття.

Особливості формування вищих почуттів у діяльності школярів.

Властивості емоційних явищ (якість, динаміка перебігу, амбівалентність, полярність, активність, інтенсивність, глибина, тривалість). Індивідуальні емоційні прояви.

 

Поясніть основні функції волі. Розкрийте особливості виховання та самовиховання волі.

Воля як свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, виражене в умінні долати внутрішні чи зовнішні перешкоди під час здійснення поставленої мети.

Умови виникнення вольової регуляції поведінки (зовнішні та внутрішні перешкоди). Локус контролю. Функції волі. Значення волі.

Вольові дії. Прості та складні вольові дії. Структура простої вольової дії. Постановка мети. Виконання. Структура складної вольової дії. Потяг. Бажання. Воління. Боротьба мотивів. Прийняття рішення. Вольове зусилля. Виконання.

Вольові якості. Класифікація вольових якостей. Базальні (первинні) вольові якості. Системні (вторинні) вольові якості.

Сила волі. Безвілля. Параметри характеристики вольової активності особистості (сила волі стійкість волі; широта волі; моральна спрямованість).

Умови виховання волі. Готовність особистості до формування вольових якостей. Роль послідовних цілей у процесі формування волі. Систематичність у вихованні та самовихованні волі.

Стимуляція виховання волі у дітей. Самовиховання волі.

 

Розкрийте взаємозв’язок темпераменту та індивідуального стилю діяльності особистості, обґрунтуйте необхідність їх врахування у навчально-виховній роботі з учнями.

Темперамент як індивідуальні особливості особистості, які проявляються в динаміці протікання психічних процесів, загальній рухливості та емоційній збудливості.

Теорії темпераменту: гуморальна, соматична (конституційна), нервова, психологічна.

Властивості темпераменту: активність, реактивність, сенситивність, темп реакцій, пластичність, екстраверсія, емоційна збудливість, тривожність.

Сангвінічний, холеричний, флегматичний, меланхолічний типи темпераменту. Позитивні і негативні сторони типів темпераменту.

Врахування особливостей типів темпераменту учнів у навально-виховному процесі.

Особливості співвідношення темпераменту людини та успішності її діяльності. Індивідуальний стиль діяльності.

 

Розкрийте змістовні характеристики здібностей та можливості їх врахування у навчальному процесі.

Здібності як індивідуально-психологічні особливості, які є суб’єктивними умовами успішного виконання людиною діяльності. Поняття про загальні та спеціальні здібності. Ознаки здібностей. Фізіологічні передумови здібностей.

Пізнавальні характеристики загальних здібностей (мовні, мнемічні, мисленнєві тощо). Психосоціальні характеристики здібностей, що виявляються у спілкуванні та взаємодії з оточуючими.

Зв'язок здібностей з інтересами та нахилами особистості.

Задатки. Особливості задатків.

Види здібностей. Літературно-лінгвістичні здібності. Математичні здібності. Технічні здібності.

Структура педагогічних здібностей (за В.А.Крутецьким). Спеціальні педагогічні здібності вчителя. Зв'язок загальних і спеціальних здібностей.

Поняття про обдарованість. Талант і геніальність. Умови формування здібностей.

Обґрунтуйте необхідність врахування вчителем вікових особливостей психічного розвитку учнів у навчально-виховному процесі.

Поняття вікових особливостей дитини як типових особистісних характеристик, притаманних певній віковій категорії. Теоретичне значення періодизації вікового розвитку для роботи вчителя.

Значення розуміння особливостей соціальної ситуації розвитку на кожному віковому етапі для визначення основних чинників впливу на формування особистості. Врахування типів провідної діяльності на кожному віковому етапі для пояснення специфіки навчання та виховання особистості.

Орієнтація на особистісні новоутворення дитини для визначення перспектив її розвитку. Практичний зміст періодизації. Врахування особливостей вікового розвитку дітей при підборі і розробці методичних засобів навчання та організації навчально-виховного процесу у цілому.

 

Опишіть основні критерії періодизації психічного розвитку та особливості критичних та ліричних періодів розвитку. Охарактеризуйте теорії періодизації розвитку особистості у психології.

Вікова періодизація психічного розвитку. Групи періодизації (за Л.С.Виготським): за зовнішнім критерієм, за однією і за декількома ознаками дитячого розвитку.

Основні принципи побудови періодизації (за Л.С.Виготським): принцип історизму (“вивчати в розвитку”), принцип провідної діяльності.

Стадії життєвого шляху особистості, за Е.Еріксоном. Періодизація психічного розвитку, за Д.Б.Ельконіним.

Критерії періодизації психічного розвитку. Соціальна ситуація розвитку.

Провідна діяльність. Провідні діяльності типу “дитина-суспільний дорослий” (“людина-людина”) та типу “дитина-суспільний предмет” (“людина-річ”).

Вікові новоутворення. Криза розвитку як період розв’язання психологічних протиріч. Основні протиріччя вікового розвитку. Причини, сторони та особливості перебігу кризи. Літичні періоди вікового розвитку. Сензитивні періоди розвитку особистості.

 

Охарактеризуйте психологічні особливості розвитку немовлят та дітей раннього віку.

Психологічні особливості немовлячого віку. Безумовні рефлекси новонародженого. Формування умовних рефлексів у дитини. Комплекс пожвавлення як прояв соціальної реакції новонародженого.

Соціальна ситуація розвитку немовляти. Емоційне спілкування з дорослими як провідна діяльність немовляти. Значення емоційного спілкування для розвитку особистості дитини. Явище госпіталізму при порушенні емоційного спілкування. Перцептивна пам’ять немовляти.

Ранній вік та його загальна характеристика. Роль предметно-маніпулятивної діяльності у розвитку особистості дитини раннього віку. Роль дорослого у забезпеченні адекватного пізнання оточуючого середовища дитиною. Значення іграшки для психічного розвитку дитини раннього віку. Формування рухових навичок. Розвиток мовлення. Розвиток пізнавальної сфери у ранньому віці.

Особистісні новоутворення раннього віку. Криза трьох років та її основні прояви: негативізм, свавілля, впертість. Шляхи подолання гострих проявів кризи. Формування емоційно-вольової сфери дитини у ранньому віці.

 

Проаналізуйте основні складові психологічної готовності до навчання у школі та їх врахування у навчанні молодших школярів.

Психологічна готовність до навчання в школі як прояв певного рівня розвитку особистості дитини. Особистісний, інтелектуальний, соціально-психологічний компоненти готовності дитини до навчання в школі.

Мотивація навчання на початковому етапі шкільного життя. Оперативна готовність до шкільного навчання. Комунікативні навички у структурі готовності дитини до школи. Вольові прояви у контексті готовності до школи.

Адаптація до школи. Труднощі учнів-першокласників. Характеристика поведінки дітей, що перейшли до шкільного навчання зарано або запізно. Роль дорослих у подоланні труднощів адаптації до школи цих категорій учнів.

Молодший шкільний вік. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Соціальний статус школяра (ситуація навчання). Особливості внутрішньої позиції молодшого школяра. Провідна діяльність молодшого школяра. Мета навчальної діяльності. Структура навчальної діяльності. Мотивація учіння молодших школярів. Значення соціальної мотивації у навчанні молодшого школяра.

Формування “вміння вчитися” як центральна задача початкової школи. Роль оцінки у навчанні молодшого школяра. Кількісна та якісна оцінка знань молодших школярів. Розвиток пізнавальних процесів молодшого школяра. Довільність. Інтелектуальна рефлексія. Словесно-логічне мислення (з опорою на наочність). Аналізуюче сприймання, поява синтезуючого сприймання (наприкінці періоду). Довільна смислова пам’ять. Довільна увага.Формування особистості в молодшому шкільному віці.

 

Розкрийте зміст вікових особливостей психічного розвитку та формування особистості підлітків та їх врахування у практиці педагогічної роботи.

Підлітковий вік. Соціальна ситуація розвитку підлітка. Реакція емансипації від дорослих. Реакція групування з однолітками. Об’єктивні труднощі підліткового віку.

Біологічні та соціальні передумови підліткової кризи.Шляхи перебігу підліткової кризи.

Типи неправильного сімейного виховання підлітків. Причини конфліктів дорослих і підлітків.

Провідний вид діяльності підлітка. Інтимно-особистісне спілкування. Функції спілкування підлітка з однолітками. Вікова динаміка в утворенні підліткових груп.

Соціальні і біологічні фактори у визначенні особистісних особливостей підлітка. Особистісні новоутворення підлітка.Почуття дорослості. Прояви почуття дорослості. “Я-концепція”. Особистісна нестабільність. Етапи у формуванні ставлення підлітка до себе як до особистості.

Розвиток самооцінки. Ідеали. Поведінкові реакції підлітка (пасивно-захисна, “опозиції”, компенсації, гіперкомпенсації, імітації, захоплення, або хобі-реакції тощо).

Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці. Теоретичне рефлексивне мислення. Логічна пам'ять. Інтелектуалізація пам’яті й сприймання. Розвиток уваги. Розвиток сприймання. Розвиток уяви. Розвиток мовлення.

 

Поясніть особливості навчальної діяльності у підлітковому віці та їх врахування у практиці педагогічної роботи.

Навчання підлітка. Пізнавальна та соціальна мотивація у навчанні підлітків. Інтерес як важливий мотив навчальної діяльності підлітків. Роль особистості вчителя у формуванні інтересу до навчального предмету.

Професійні наміри та мотиви навчання. Співвідношення професійних намірів та значущості навчальних дисциплін для підлітка.

Значення кількісної та якісної оцінки знань підлітка. Відношення підлітків до оцінки знань. Ознаки самоосвіти у навчанні підлітків.

Розвиток пізнавальної активності. Перехід від освоєння окремих наукових фактів до встановлення причинно-наслідкових зв’язків у матеріалі.

Значення групових форм роботи учнів підліткового віку на уроках для розвитку пізнавальної мотивації. Самооціночний аспект навчання учнів підліткового віку. Формування контрольно-регулювальних дій у навчанні підлітків.

 

Розкрийте особливості формування професійних намірів учнів підліткового і старшого шкільного віку та роль вчителя в цьому процесі.

Загальна характеристика процесу професійного вибору у шкільному віці. Професійні інтереси, схильності та наміри.

Намір як свідоме прагнення завершити дію у відповідності з наміченою програмою, спрямованою на досягнення бажаного результату. Роль практичних спроб у професії для формування професійних намірів. Значення професійних намірів. Суб’єктивні та об’єктивні фактори формування професійних намірів.

Напрямки діяльності вчителя у формуванні професійних намірів учнів. Труднощі сучасних старшокласників у професійному самовизначенні. Характеристика типових помилок при виборі професії підлітками та старшокласниками.

Орієнтація учнів на здобуття після школи професії високої кваліфікації. Поділ професій на потрібні та непотрібні. Вибір професії під впливом товаришів (“за компанію”). Перенос ставлення до людини – представника професії – на саму професію. Захоплення зовнішньою або частковою стороною професії.

Ототожнення шкільного навчального предмета з професією. Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва. Невміння учня розібратися у власних особистісних якостях, здібностях. Незнання й недооцінка учнем власних фізичних особливостей, вад. Вибір професії під впливом випадкових причин. Незнання основних дій, операцій та їх порядку при вирішенні, обдумуванні задач про вибір професії.

 

Опишіть структуру профорієнтаційної роботи з учнями.

Сутність професійної орієнтації. Професійна орієнтація в школі. Загальна мета профорієнтації.

Структура профорієнтації. Професійна інформація (просвіта). Формування знань про типи, класи, розділи та групи професій і спеціальностей.

Профорієнтаційні бесіди, лекції, екскурсії. Профконсультаційні ділові ігри (тренінги). Професійна консультація.

Мотиви вибору професії. Професійний відбір. Професійна адаптація.

Взаємодія психолога, вчителя та сім’ї старшокласника з питань професійного самовизначення. Принципи професійної консультації: наукова обґрунтованість, доступність, забезпечення свідомого вибору учня. Етичні аспекти профорієнтаційної роботи педагога.

 

Розкрийте зміст основних дидактичних концепцій (пояснювального, програмованого, проблемного навчання). Вкажіть їх переваги, недоліки та можливості застосування.

Традиційне (пояснювальне)навчання як цілеспрямований процес формування знань, умінь і навичок через осмислення й запам’ятовування навчального матеріалу. Асоціативно-рефлекторна теорія учіння як основа традиційного навчання. Суть традиційного навчання. Відмінні особливості традиційного навчання. Суб’єкт-об’єктні відносини вчителя та учнів. Усвідомлене навчання. Орієнтація навчання на середнього учня. Недоліки і переваги традиційного навчання. Умови ефективності традиційного навчання.

Програмоване навчання як кероване засвоєння програмованого навчального матеріалу за допомогою пристрою, що навчає.Асоціативна психологія та біхевіоризм як базові психологічні концепції програмованого навчання. Форми програмування: лінійна, розгалужена, мішана. Специфіка лінійної та розгалуженої програми. Використання комп’ютерів у навчанні. Недоліки і переваги програмованого навчання.

Проблемне навчання. Гештальтпсихологія та психологія творчого мислення як базові психологічні концепції проблемного навчання. Проблемна ситуація та її компоненти. Етапи проблемного навчання. Типи проблемних ситуацій. Суперечлива роль проблемної ситуації в активізації розумової діяльності школярів. Активні методи навчання у структурі проблемного навчання. Метод мозкової атаки. Метод інверсії. Метод евристичних запитань. Метод емпатії. Недоліки і переваги проблемного навчання.

 

Розкрийте змістовні критерії вихованості школяра та можливості їх діагностики.

Виховання як система планомірних та цілеспрямованих впливів, що забезпечують формування особистості та її підготовку до суспільного життя. Виховання і розвиток індивідуальності. Основні фактори виховання особистості. Роль сімейного виховання у формуванні особистості. Школа та позашкільні організації у процесі виховання особистості.

Вихованість та її основні прояви. Знання норм та правил поведінки як прояви вихованості. Роль спостереження та опитування для дослідження їх сформованості. Практичний аспект вихованості.

Вивчення педагогом особливостей реалізації морально-етичних знань у поведінці дітей. Можливості застосування психолого-педагогічного експерименту. Внутрішнє схвалення (прийняття) дитиною етичних норм та правил поведінки. Організація провідної діяльності як засіб цілеспрямованого впливу на формування особистості дитини. Психологічні особливості дитячого колективу при організації виховного процесу. Психологічні механізми та прийоми виховання. Доцільне використання заохочення та покарання у виховному процесі. Формування моральних рис особистості.

 

Поясніть специфіку педагогічної діяльності та розкрийте зміст професійно важливих якостей вчителя.

Педагогічна діяльність як система взаємодії вчителя з учнями в процесі передачі, розуміння і засвоєння знань про навколишній світ, інших людей і самого себе.

Соціальні функції вчителя та їх відображення у психологічному змісті педагогічної діяльності. Дидактична та виховна функції педагога. Функція соціального психолога. Методична функція педагога у навчально-виховному процесі. Вчитель як пропагандист педагогічних знань. Мотивація педагогічної діяльності.

Структура педагогічної діяльності (за Н.В.Кузьміною). Гностичний, проектувальний, конструктивний, організаторський, комунікативний компоненти педагогічної діяльності.

Рівні педагогічної діяльності (за Н.В.Кузьміною). Психологічні вимоги до особистості вчителя.

Загальне визначення якостей особистості педагога (П.Ф.Каптерєв).

Професійні педагогічні якості особистості (Л.М.Мітіна, Р.С.Нємов).

 

Охарактеризуйте зміст педагогічної спрямованості як інтегративної професійної якості вчителя.

Педагогічна спрямованість як інтегративна професійна якість учителя. Загальні критерії професійно-педагогічної спрямованості.

Провідні професійні мотиви діяльності. Зв’язок провідної мотивації з мотивами інших видів діяльності (валентність). Тривалість професійної мотивації. Сила професійної мотивації та її роль у переборенні практичних труднощів.

Специфічні критерії професійної спрямованості.

Усвідомлення себе суб’єктом професійної діяльності. Глибина ознайомлення з процесом та об’єктом професійної діяльності як показник педагогічної спрямованості.. Здатність до реалізації функціональних засобів професійної діяльності (планування, творчості, конструювання навчально-виховного процесу тощо).

Типи педагогічної спрямованості (за Є.І.Роговим): “організатор”, “предметник”, “комунікатор”, “інтелігент”.

Професійні деформації особистості вчителя. Специфіка синдрому професійного вигорання у сучасних педагогів.

Педагогічні здібності. Психологічний зміст дидактичних, академічних, експресивних, комунікативних, мовних здібностей педагога. Перцептивні та сугестивні здібності. Прогностичні та конструктивні здібності.

Педагогічний такт вчителя.