Методичні рекомендації щодо організації превентивного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах області у 2015/2016 навчальному році

 

Укладач: Кліщинська Т.А.,

методист НМЦ виховної роботи

 

 

Чернівці, 2015

Кліщинська Т.А., методист превентивного

виховання НМЦ виховної роботи

Методичні рекомендації щодо організації превентивного виховання

в загальноосвітніх навчальних закладах області

у 2015/2016 навчальному році

 

В сучасних умовах розвитку українського суспільства особливе значення надається вихованню, воно має стати засобом відродження національної культури, зупинення соціальної деградації, стимулом пробудження високих моральних якостей – совісті, патріотизму, людяності, почуття громадянської і власної гідності, творчої ініціативи; засобом самоорганізації, особистісної відповідальності дітей та молоді; запорукою громадянського миру і злагоди в суспільстві.

Сучасному вихованню має бути повною мірою властива випереджувальна роль, тобто важливе значення у досягненні виховних цілей надається превентивному вихованню дітей та молоді, про що свідчить низка нормативно-правових актів, зокрема: Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепція національно-патріотичного виховання, програма «Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки, розпорядження КМУ від 25.03.2015 р. №514-р «Про затвердження плану заходів на 2015 рік з реалізації Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2010 року» та інші державні програми, спрямовані на захист прав і свобод дітей, попередження правопорушень, всіх форм насильства у сім’ї та шкільному середовищі, запобігання торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми.

На основі вищезазначеного та враховуючи вимоги нормативно правових актів, необхідно спрямувати роботу педагогічних колективів навчальних закладів на:

-проведення системних інформаційно-просвітницьких заходів, спрямованих на відновлення історичної пам’яті, поваги до національних символів; утвердження патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; розвиток толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій, поваги до їх цінностей, переконань та вірувань; культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, обережного ставлення до природи; готовності захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

-упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування поваги до Конституції України, Законів України; негативного ставлення до протиправних діянь (проведення тижнів правових знань, лекторіїв, конкурсів знавців права, місячника охорони здоров’я та правових знань);

-використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділових та рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій; суспільних процесів та процедур; дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

-впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процессу;

-залучення учнів, схильних до проявів девіантної поведінки до участі у різноманітних навчально-виховних програмах, шкільній, позашкільній та позаурочній громадській діяльності, гуртках, факультативах, творчих колективах, спортивних секціях;

-систематичне обговорення питань профілактики правопорушень на педагогічних радах, нарадах при директорі, методичних об’єднаннях, загальношкільних та класних батьківських зборах;

-оформлення у навчальних закладах куточків з прав дитини та розміщення в них даних про організації, до яких можна звертатися з приводу порушення прав дитини;

-проведення спільно із правоохоронними органами педагогічних всеобучів, лекторіїв на правову тематику для підлітків та їх батьків;

-здійснення заходів, спрямованих на попередження дитячої бездоглядності та правопорушень (проведення рейдів: «Урок», «Вулиця», «Перерва», «Канікули», «Запізнення», «Дискотека»);

-проведення розширених засідань ради профілактики школи за участю представників батьківської громадськості, учнівського самоврядування, державних і громадських організацій;

-ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя, запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості.

Превентивне виховання в загальноосвітніх навчальних закладах повинно плануватися за принципами системності із врахуванням особливості навчального закладу, контингенту учнів, педагогів, батьків, ставити перед собою реальні цілі і завдання, що є актуальними саме для цього закладу. Особливу увагу варто приділяти виховним запитам батьків та педагогів.

Кожний навчальний заклад має сам визначити систему превентивного виховання, яка спрямована на формування відповідного виховного простору з потужним виховним впливом на особистість, що сприятиме формуванню її ціннісних орієнтацій та духовних пріоритетів. У першу чергу, виховний простір має бути позбавлений недружнього інформаційного впливу на дитяче та підліткове середовище.

Виходячи із вищезазначеного, рекомендуємо наступні форми і методи роботи:

1.Щодо попередження всіх форм насильства у сім’ї та шкільному середовищі, запобіганню торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми:

-щорічні акції «16 днів проти насильства», тижні права;

-інформаційно-просвітницькі і профілактичні заходи з питань виховання гендерної культури, запобігання всім формам насильства в сім'ї та шкільному середовищі, потраплянню в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, як для учнів, так і для батьківської громади;

-зустрічі з медичними працівниками, представниками центру боротьби зі СНІДом, центру здоров'я та наркологічного диспансеру;

-постійно діючі тематичні виставки матеріалів, огляди літератури з питань протидії торгівлі людьми, запобігання насильству в сім'ї та учнівському середовищі;

-круглі столи, конференції, бесіди, загальношкільні виховні заходи за участю представників громадських організацій, правоохоронних органів та батьків щодо переваг оформлення законних трудових відносин, запобігання та зменшення ризику потрапляння у сексуальне і трудове рабство;

-індивідуальна робота з дітьми трудових мігрантів, дітьми, схильними до правопорушень, дітьми-сиротами та іншими категоріями дітей, які потребують соціального захисту і підтримки, та їх опікунами;

-залучення до гурткової роботи та позашкільної освіти дітей із сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах.

Міністерство освіти і науки України рекомендує використовувати у роботі програму виховних заходів з питань попередження торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7 – 11 класів», всі матеріали програми розміщені у вільному доступі на сайті МОНУ в розділі «Позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини» – корисна інформація»: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/1432801608/ (лист МОНУ від 28.05.2015 № 1/9-269 «Про програму виховних заходів «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»).

2.Формування мотивації до здорового способу життя та культури здоров’я (попередження тютюнопаління, алкоголізму, наркоманії, туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, ІПСШ та інших небезпечних хвороб):

-впровадження інформаційно-просвітницьких програм для дітей та учнівської молоді, спрямованих на попередження негативних проявів у шкільному середовищі та формування здорового способу життя («Якалка», «Рівний-рівному», «Захисти себе від ВІЛ» та ін.);

-проведення рейдів по розважальних закладах та місцях проведення дозвілля (кафе, дискотеки, нічні клуби) з метою припинення фактів торгівлі або вживання дітьми алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин та тютюнопаління, а також профілактичні рейди з метою запобігання виникненню негативних явищ у молодіжному середовищі;

-систематичне проведення для дітей, підлітків та їх батьків профілактичних і просвітницьких заходів щодо профілактики виникнення шкідливих звичок, пропаганди здорового способу життя, формування навичок протистояння шкідливому впливу вживання наркотичних засобів або психотропних речовин не за медичним призначенням. Залучення представників державних та громадських організацій до участі у вищезазначених заходах;

-проведення різноманітних акцій, виставок, конкурсів, вечорів, загальношкільних заходів, спрямованих на протидію поширенню шкідливих звичок (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія);

-організація і проведення із залученням громадськості інформаційно-просвітницьких та культурно-мистецьких акцій (книжкові та художні виставки, фотовиставки, фестивалі, конкурси, концерти), спрямованих на протидію поширенню наркоманії, боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;

-проведення просвітницьких заходів, спрямованих на інформування дітей та батьківської громадськості щодо небезпеки, ризику та шкідливих наслідків для здоров'я, пов'язаних із вживанням тютюну і впливом тютюнового диму, їх негативні економічні та екологічні наслідки, про шкідливі речовини та інгредієнти, що містяться у складі тютюнових виробів та виділяються з тютюновим димом, а також переваги припинення вживання тютюну і здорового способу життя.

Рекомендуємо використовувати у своїй роботі «Комплексну програму з профілактики наркотичних та алкогольних проблем, зорієнтовану на учнів 1-11 класів, їх батьків та персонал загальноосвітніх закладів I – III ступенів навчання» розміщену на сайті МОНУ в розділі «позашкільна освіта» – корисна інформація»: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/59/196/korinf19/1406014443/.

У системі статевого виховання учнів і профілактики ВІЛ/СНІДу рекомендується використовувати сучасні профілактичні програми, рекомендовані для використання у навчально-виховному процесі, які дозволяють підліткам отримати знання з таких важливих тем як: кохання, статеві стосунки, ранній шлюб, вагітність, різноманітні захворювання, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД («Рівний-рівному», «Захисти себе від ВІЛ» та ін.).

Адміністраціям та педагогічним працівникам навчальних закладів області необхідно забезпечити неухильне виконання спільного наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення».

Зауважуємо, що відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, з метою підтримки дітей, що проживають у таких сім’ях, попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми педагогічним колективам необхідно здійснювати:

-прийняття звернень та повідомлень про випадки жорстокого поводження щодо дитини;

-термінове (протягом доби) інформування служби у справах дітей, органів внутрішніх справ у письмовій формі про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозою його вчинення;

-у межах своєї компетенції здійснювати заходи щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;

-соціально-педагогічний супровід дітей, які постраждали від жорстокого поводження або опинились у складних життєвих обставинах;

-роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми;

-внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника;

-контроль за додержанням прав і соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (обстеження житлово-побутових умов, відвідування дітей та їх опікунів на дому). У разі виявлення порушень прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування повідомляти відповідні органи;

-контроль за відвідування навчальних закладів та навчальною діяльністю дітей із девіантними проявами у поведінці;

-рейди: «Урок», «Вулиця», «Канікули», метою яких є виявлення дітей, що не охоплені повною загальною середньою освітою, залучення їх до навчання, а також попередження негативних проявів серед учнівської молоді;

-ведення журналу обліку відвідувань, аналіз щоденного відвідування, з’ясовування причини, відсутності дітей у школі. У кінці кожного семестру необхідно проводити аналіз стану відвідувань навчання учнями, результати якого узагальнюються відповідними наказами;

-інформаційно-просвітницькі заходи, спрямовані на запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;

-активне залучення до громадської та гурткової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставина та дітей, із девіантними проявами у поведінці.

Увесь комплекс превентивних заходів повинен здійснюватись систематично з урахуванням вікових, індивідуально-психологічних особливостей учнів та з метою набуття дітьми знань про історичне минуле, традиції, культуру своєї країни, культуру та традиції інших народів, права і обов’язки громадян України, наслідки шкідливих звичок, протиправних дій. Найбільш поширеними серед превентивних форм і методів роботи є: лекції, бесіди, усні журнали, диспути, дискусії, обговорення книжок та різних життєвих ситуацій, перегляди телепередач, фільмів, спектаклів, вечори й зустрічі з лікарями та представниками правоохоронних органів.

Класним керівникам варто звернути особливу увагу на сім’ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, де батьки зловживають спиртними напоями та психотропними речовинами, а також на сім’ї, де були виявлені факти жорстокого поводження із дітьми, або загрози його вчинення. Такі сім’ї рекомендується ставити на облік для проведення з ними відповідної роботи.

З метою забезпечення системної роботи спрямованої на профілактику шкідливих звичок, всіх форм насильства у сім’ї та шкільному середовищі, злочинності та правопорушень серед дітей та підлітків, захисту їх прав і свобод у навчальних закладах потрібно видавати відповідні організаційні та підсумкові накази. Зокрема: «Про заборону тютюнопаління в школі», «Про заборону використання мобільних телефонів», «Про створення ради профілактики правопорушень серед неповнолітніх», «Про організацію роботи з профілактики правопорушень серед учнів школи», «Про затвердження громадських інспекторів за учнями, які стоять на обліку ВКМСД, дітьми-сиротами та позбавленими батьківського піклування», «Про організацію та проведення місячника правовиховної роботи», «Про стан відвідування учнями школи», «Про підсумки виховної роботи школи».

Класним керівникам, педагогам-організаторам рекомендується вести облік та аналіз стану профілактичної роботи з дітьми, що перебувають на внутрішкільному обліку та "групи ризику", а саме: фіксувати здійснену профілактичну роботу; планувати індивідуальну роботу з дітьми та їх батьками; забезпечувати організацію змістовного дозвілля в позаурочний час; на засіданнях ради профілактики розглядати питання про винесення письмових попереджень батькам, порушення клопотань щодо притягнення їх до відповідальності, заслуховувати звіти класних керівників про проведену профілактичну та індивідуальну роботу з учнями, схильними до правопорушень.

Соціальне, сімейне і шкільне виховання повинно здійснюватися у нерозривній єдності. Тому головними завданнями навчального закладу на цьому етапі розвитку суспільства мають стати:

-активізація взаємодії батьків з учителями, інтеграція засобів громадського та сімейного виховання школярів задля покращення становища дітей, сімей та молоді шляхом підвищення рівня поінформованості щодо інновацій у соціально-педагогічній діяльності;

-підтримання тісної взаємодії школи, сім'ї, громадськості як фактора успішного впливу на розвиток дитини, підвищення педагогічної культури батьків, здійснення соціального нагляду;

-культивування тактики співробітництва при взаємодії «дорослий – дитина», організація вчителями школи групових форм обміну досвідом між батьками щодо їх взаємодії з дітьми;

-організація систематичної психолого-педагогічної освіти батьків;

-створення системного підходу до виховного процесу, в основу якого має бути покладено створення системи педагогічної взаємодії на рівні «родина-школа-позашкільний заклад» з метою всебічного і гармонійного розвитку особистості дитини;

-створення на базах навчальних закладів «педагогічних трикутників» («батьки-вчителі-учні»), що буде сприяти встановленню рівноправної партнерської співпраці освітян з батьківською та дитячою громадами.

-спрямування зусиль на відновлення системи родинно-громадського виховання;

-включення батьків в освітній процес як активних суб'єктів.

Усі заходи з превентивного виховання мають будуватися у комплексному взаємозв’язку «вчителі – батьки – діти – соціальне середовище».