Рекомендації до виконання та оформлення графічної частини курсової роботи

Графічна частина курсової роботи виконується за допомогою інструментів, креслярських матеріалів та приладдя для виконання графічних робіт. Креслення та інші конструкторські документи виконують на аркушах А2 формату. Конструкторські документи (креслення конструкції, складальні креслення, схеми, деякі текстові документи тощо) оформляються за державними стандартами, які встановлюють єдині правила їх виконання й оформлення у всіх галузях промисловості. На кресленнях у правому нижньому куті розміщують основний напис, в якому наводяться найважливіші відомості про об'єкт. Форму, розміри і зміст його встановлює стандарт

У графах основного напису подають:

гр. 1 - назва документа; гр.2 - позначення документа за стандартом; гр.3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють лише для креслень деталей); гр.4 - літера, що присвоєна документу за стандартом. Літеру "У" ставлять на навчальних кресленнях; гр.5 - масштаб, в якому виконано креслення; гр.6 - порядковий номер аркуша; гр.7 - загальна кількість аркушів документа; гр.8 - на навчальних кресленнях вказують навчальний заклад, факультет, групу; гр.9 - характер роботи, яку виконує той, хто підписує документ: "Розробив", "Перевірив'" тощо: гр.10 - прізвища тих, хто підписує документ; гр.11, 12 - підписи і дати, коли підписано документ.

Кожен аркуш повинен мати рамку, яка обмежує його робоче поле. Лінії рамки і основного напису - суцільні основні. Для рамки їх проводять зверху, справа і знизу на відстані 5 мм від краю, з лівого боку – на відстані 20 мм від нього. Цю відстань залишають для підшивання аркушів.

Графічна частина курсової роботи складається з чотирьох аркушів А2 формату і листа міліметрового паперу, розмір якого відповідає розміру розкладки деталей крою моделі швейного виробу у відповідному масштабі 1:4

(1:2).

Аркуш І графічної частини курсової роботи (Додаток Г).

ЕСКІЗ МОДЕЛІ

Ескіз моделі виконується на постаті людини олівцем з урахуванням конструктивно-технологічних особливостей та фактури матеріалу.

Слід пам'ятати, що при розробці ескізу моделі за обрисом постаті людини метою є не рисунок постаті, а рисунок моделі. У рисуванні додержують такого розмежування: рисунок постаті називають попередньою частиною роботи, а рисунок фасону по обрису тіла - виконавчою частиною або ескізом. Тому голову постаті на ескізі інколи залишають у вигляді овалу, не завжди вирисовують пальці рук та детально кінцівки ніг, але при цьому правильно рисують коміри і вилоги моделі, кокільє, жабо, складки і рукави, а також чітко зображують кишені, пояс, хлястики, погони тощо.

При рисуванні моделей швейного виробу завжди враховують драпірування матеріалів, як падає тканина на постаті, місцями приховуючи, а місцями обрисовуючи її. На виробі можуть мати місце складки, зборки тощо. Треба вільно і красиво розкинути складки, причому так, щоб це було графічно правильно, намітивши спочатку звивисту лінію плавних вигинів. Правильно покладені тіні на рисунку моделі надають йому більш рельєфної форми та об'ємності.

Аркуш 2 графічної частини курсової роботи (Додаток Д)

КРЕСЛЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ МОДЕЛІ ШВЕЙНОГО ВИРОБУ

Креслення основи конструкції моделі швейного виробу відноситься до технічних креслень і виконується згідно стандартів. Єдиним виключенням є те, що на креслення конструкції швейного виробу не наносять розміри деталей та їх частин. Під час креслення деталей моделі одягу використовують елементи графіки: поділ на рівні частини відрізка і кола, побудова кутів виконання спряжень; використовують радіусографію, визначення положення конструктивних точок засічками, поняття проективного дискримінанту кривої, спосіб побудови лекальних кривих та сітки горизонтальних і вертикальних конструктивних ліній. Креслення виконують у масштабі 1:4 або 1:2 в залежності від величини деталей, кількості та їх складності.

Аркуш 3 графічної частини курсової роботи (Додаток Ж) РОЗКЛАДКА ДЕТАЛЕЙ КРОЮ ШВЕЙНОГО ВИРОБУ

Розкладка деталей крою швейного виробу виконується на міліметровому папері у вигляді схематичного зображення оптимального розташування лекал деталей моделі (з урахуванням технологічних додатків) на матеріалі, з умовою раціонального використання його площі. Для позначення деталей моделі на розкладці користуються специфікацією деталей крою розробленою в пояснювальній записці курсової роботи. Для розробки схеми розкладки використовують робочі лекала деталей моделі, а також інструменти та приладдя для виконання графічних робіт. Розміри аркуша залежать від довжини і ширини розкладки плюс 20 мм з усіх сторін. В даній роботі вказуються тільки габаритні розміри розкладки за стандартом. Назва роботи виконується креслярським шрифтом 7, а всі написи шрифтом 3,5 - 5.

Аркуш 5 графічної частини курсової роботи (Додаток К)

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ШВЕЙНОГО ВИРОБУ

Для розробки технології виготовлення моделі швейного виробу потрібно мати повне і чітке уявлення форми моделі і внутрішньої її будови. Для цього розробляють технологічну карту швейного виробу, яка представляє собою графічний засіб вираження методів обробки виробу. При цьому користуються правилами виконання технічного рисунку, перерізами і розрізами та умовними зображеннями з урахуванням специфіки швейної справи.