У чому специфіка оригінальної байки Л. Глібова «мальований стовп»: обґрунтуйте, звернувши увагу на співвідношення епічних І ліричних елементів у творі.

Генієм української байки заслужено вважається Леонід Глібов. У його творчому спадку налічується велика кількість байок, кожна з яких має оригінальний і неповторний сюжет.

В оригінальній байці «Мальований стовп» (1891) можемо побачити протиставлення образів Мальованого Стовпа і живого дерева, Глібов з жалем говорить про тих із нас, хто із "живої деревини" перетворюється у бездушного Мальованого Стовпа, байдужого до інших, бездушного, себелюбного.

Гостра і злободенна за змістом, байка виступає проти тих, хто, відірвавшись від свого "кореня" — народу, зраджував його, виявляв байдужість до його інтересів, ставав черствим, бездушним Стовпом.

Рядки байки проникнуті смутком, відзначаються народнопісенним колоритом, що і надає їй ліричності, мальовничості. Ліричні елементи дуже переважають над епічними, тому байка схожа на ліричний вірш;

ІІ. М. Старицький «Талан».

За «Словником синонімів» (будь-яке видання) випишіть синонімічний ряд до слова «талан», прокоментуйте його смислові відтінки. Чи є в цьому ряду абсолютні синоніми, які синоніми ви вважаєте більш віддаленими за смислом? Обґрунтуйте.

Талан – доля, жереб, щастя, судьба, фортуна, талант, дарування, дар, талант, хист, обдарування, іскра божа, удача.

В українській мові усі слова багатозначні, тому абсолютних синонімів серед названих немає, адже вони розходяться в якомусь із значень. Найближчими до слова талан за значенням є слова доля, талант, хист, судьба, адже вони збігаються у більшості своїх значень, як у прямому, так і у переносних. Усі ж інші збігаються зі словом талан лише в одному або двох значеннях, тому вони є більш віддаленими за значенням.

Поясніть підзаголовок п ’ єси. Назвіть прототипів головних дійових осіб.

Підзаголовком драми є назва «Із побиту малоруських акторів». Старицький свідомо підбирає такий підзаголовок, бо в творі події відбуваються у добре відомому авторові мистецькому світі. Автор, розуміючи яке велике значення має театр в житті народу, правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів того часу.

Прототипом Марії Лучицької дослідники вважають акторку – Марію Заньковецьку, яка життя присвятила театру і чиє ім’я фігурувало у чернетках Старицького. В іменах героїв твору прочитується дуже багато алюзій, в імені Ганни Михайлівни Кулішевич просліджується зв’язок з дружиною Куліша – Ганною Михайлівною Барвінок, проте прототипом таки вважають Ганну Петрівну Затиркевич-Капринську. А прототипом Юрія Савича Котенка є Марко Лукич Кропивницький. Прототипом же Марка Карповича Жалівницького називають Миколу Садовського. А себе автор зашифрував у образі Степана Івановича Безродного. А в образі Антона Павловича Квітки просліджується зв’язок з лікарем Г. Квятковським, що був закоханий у Заньковецьку.

Визначте тип сюжету, етапи розгортання конфлікту в творі. На вашу думку, конфлікт у п’єсі вичерпано чи він залишився відкритим?

Сюжет цієї п’єси побудований на причинно-наслідкових зв’язках, тому тип сюжету – концентричний. Бажання працею вірно служити народу є причиною, а успіх, як і заздрість зі спробами дошкулити Лучицькій є наслідком, а з іншого боку кохання виступає причиною, а смерть – наслідком.

Можна визначити такі етапи розвитку конфлікту: зав’язка – перешкоджання Квятковської Лучицькій і закоханість Квітки; кульмінація – розлучення Квітки з Лучицькою, Квітка після розлучення з Лучицькою приходить на її виставу; розв’язка – Лучицька читає лист від Квітки та смерть акторки.

На мою думку, конфлікт у п’єсі є невичерпаним. Адже проблема життєвого вибору між покликанням і сім’єю завжди буде актуальною, кожен вирішує її для себе особисто. І чи була б Лучицька щасливою, якби одразу обрала театр невідомо. Тому такий конфлікт завжди буде відкритим.