З історії української літератури

Контрольна робота

З історії української літератури

Студентки групи ЛР-21

Філологічного факультету

Герелюк Дарини

І. Байки Л. Глібова.

За рекомендованими довідковими джерелами знайдіть визначення поняття «байка», згрупуйте їхні спільні та відмінні ознаки. Поясніть свій вибір.

Байка (від давньорус. баять, байти, тобто говорити, розповідати) — невеликий, частіше віршований алегоричний твір повчально-гумористичного або сатиричного характеру. Життя людини в ньому відображається в образах тварин, рослин чи речей або ж зводиться до умовних стосунків. Фабула байки завжди стисла, дія розвивається швидко. Іноді цьому сприяє діалогічна будова твору. Пишуться байки переважно так званим вільним віршем. Важливе місце в композиції твору посідає мораль, тобто головний висновок байки, який подається наприкінці її, рідше — на початку.

Байка – один із різновидів ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди. Байка – один зі способів пізнання життєвих взаємин, характеру людини, всього того, що стосується етичної сфери люд. життя. Історія байки сягає тисячоліть. Пояснюється це її поетичною змістовністю й мистецькою трансформацією, адже вона постійно знаходить нове застосування й проникає до інший літературних жанрів.
Ба́йка (від баяти — «розповідати») — один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

Порівнюючи ці визначення, можна сказати, що всі вони є подібними, у кожному з них ми можемо побачити основні ознаки, якими має володіти типова байка, проте, кожне з них несе якусь свою, унікальну інформацію. Спільними рисами цих визначень є те, що байка – це невеликий твір алегоричного змісту, що має повчальну мораль.

 

Байки Л. Глібова: загальна кількість, де, коли розпочав друкувати байки, коли збірки байок виходили друком за життя письменника.

Леонід Глібов здобув широке визнання в українській літературі як байкар. Усього він написав понад сотню байок.

Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863, але майже весь наклад її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром.

Протягом 60—70 pp. він писав мало, загалом прозово-поетичні фейлетони російською мовою та гумористичні вірші.

У 1872 вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок.

У 1882 була видана третя збірка, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.

Зіставте наступні байки Л. Глібова та І. Крилова: Мірошник. -- Мельник. Цуцик – Две собаки. Вовк та Ягня. - Волк и Ягненок. Хмара – Туча. Торбина -Мешок. Синиця - Синица

Наскільки є подібними тема, проблематика, образна система, обсяг структурних складників байок, місце розташування моралі. У чому виявляється національний колорит у творах: імена, прислів’я, приказки, назви побутових предметів, одягу, їжі, топоніми, гідроніми тощо.

Якщо зіставити байки І. Крилова та Л. Глібова, можна знайти багато спільних рис, але є й деякі відмінності.

У тематиці і побудові окремих байок Глібова є багато спільного з Криловим. Але кожен з цих письменників висвітлював спільні теми по-своєму, надаючи творам народно-національного колориту. Жанр байки вони зробили знаряддям боротьби проти феодально-кріпосницької, самодержавно-чиновницької системи з усіма її пороками.

За тематикою та проблематикою байки дуже схожі, майже ідентичні, наприклад: тема самоповаги і власної гідності в байках «Цуцук», «Две собаки»; тема протистояння сильних і слабких, беззахисних в байках «Вовк та Ягня», «Волк и Ягненок», тема хвастощів, балакучості і дурості в байках «Синиця», «Синица» тощо.

Образна система творів трошки відрізняється завдяки національному колориту та мові авторів. У байці «Волк и Ягненок» Крилов називає Вовка голодним: «Что около тех мест голодный рыскал Волк», а у Глібова цей же Вовк вже «такий страшенний та здоровенний».

Іменники на позначення тварин, птахів, рослин, риб та інших істот виступають у байках у ролі образів-персонажів, уособлюючи представників різних класів чи соціальних верств (Вовк, Лев, Ведмідь, Щука або Ягня, Карась, Мишеня тощо).

Національний колорит у творах також виявляється в іменах персонажів: Дворовый пес Барбос/ пес Бровко, Жужу/Цуцик; Мельник/ мірошник Хома.

Також колорит проявляється у прислів’ях, приказках. Змістова і функціональна роль прислів'їв у байках Глібова пов'язується з їх тематикою і ідейним спрямуванням: «На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться» («Вовк та Ягня»), «Кохайте щиро правдоньку —
І дасть вам бог одрадоньку» («Хмара»)

В окрему групу слід виділити сполучення, що передають особливу експресію, — різні вигукові звороти: «Та цур йому!» «Що ти за птиця?» («Вовк та Ягня»).

Також Л. Глібов українізує деякі топоніми, гідроніми, назви побутових предметів, одягу, їжі. Хочу це продемонструвати за допомогою цитат з байок Крилова та Глібова.

«А сверх того с Мешком Весь город стал знаком.» / «І по селу, й по хуторах,

І по купцях, і по панах, Пішла про неї слава всюди» (байка «Торбина»)

«Над изнуренною от зноя стороною Большая Туча пронеслась» / «Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика Хмара йшла» (байка «Хмара»)

«Расславилась тотчас о том по свету речь» / «За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках» (байка «Синиця»)

Охотники таскаться по пирам
Из первых с ложками явились к берегам,
Чтоб похлебать ухи такой богатой /

А пересудливі жінки

Побрали ще й ложки,

Бо мали ту надію,

Як море стане закипать,

Щоб юшки добре посьорбать,

Якої й зроду не сьорбали

 

Байки Л.Глібова відрізняються від творів І.Крилова особливостями світогляду та поетики, цікавими жанровими знахідками та головне – завданням: «Всю виявлену на той час стильову потугу українського слова спрямувати на поетичне відтворення предметного світу – природи, людового побуту, речей тощо, тваринного існування, покласти особливий акцент на елементарних (близьких до інстинктивних) реакціях, на представленні безпосередності не рефлективного вчинку, на увідчутлення в зображальному життєплині міфологічного начала»

ІІ. М. Старицький «Талан».

За «Словником синонімів» (будь-яке видання) випишіть синонімічний ряд до слова «талан», прокоментуйте його смислові відтінки. Чи є в цьому ряду абсолютні синоніми, які синоніми ви вважаєте більш віддаленими за смислом? Обґрунтуйте.

Талан – доля, жереб, щастя, судьба, фортуна, талант, дарування, дар, талант, хист, обдарування, іскра божа, удача.

В українській мові усі слова багатозначні, тому абсолютних синонімів серед названих немає, адже вони розходяться в якомусь із значень. Найближчими до слова талан за значенням є слова доля, талант, хист, судьба, адже вони збігаються у більшості своїх значень, як у прямому, так і у переносних. Усі ж інші збігаються зі словом талан лише в одному або двох значеннях, тому вони є більш віддаленими за значенням.

Опишіть інтер ’ єр мешкання головного персонажа. Яка деталь (деталі) в ньому відсутні, поясніть значення цього прийому для розкриття конфлікту твору. Роль колористики, звукопису в аналізованому описі.

Автор використовує описи інтер’єрів, щоб показати внутрішній світ героя. У помешканні Хоми ми бачимо портрети Гете, Емерсона, філософа і поета, який розповсюджував ідею морального самовдосконалення; Рескіна —англійського письменника, твори якого сповнені самозаглибленістю і духовним аристократизмом. Цими деталями автор натякає, що саме ці якості були близькі головному герою. Також його кімнату прикрашає статуетка хлопчика, що витягає собі терен із ноги. Ця деталь є невипадковою, вона символізує намагання усунути всякий біль на життєвій дорозі. У кімнаті є осінні квіти- хризантеми, туберози і геліотропи, вони символізують його вимріяний спокій та меланхолічний осінній настрій.

Дуже важливою деталлю є те, що у кімнаті відсутнє вікно. Це символ того, що головний персонаж був замкнутий в собі, адже вікно це зв’язок із зовнішнім світом, дійсністю. Автор дає нам зрозуміти, що ця якість героя дуже важлива для постановки конфлікту. 

Музичні образи твору складають увертюра до опери Россіні «Вільгельм Телль», яка створює бадьорий настрій, сміх Мані(ха-ха-ха), що говорить про характер героїні, крик пташки (ке-кхе-кхе) та звук биття годинника (бам-бам-бам), що символізує нове життя та швидкоплинність життя. Ще важливою звуковою деталлю є дзвінок, який перевернув життя героя. 

Опишіть могилу Анелі, розкрийте смисл саме такого опису, використовуючи тлумачення образу кипариса за словником (енциклопедією) символів. Чи було самогубство виходом із ситуації, що склалася? Аргументуйте.

«На Анелиній могилі нема ні хреста, ні плити з написом, тільки високий кипарис, огороджений залізними штахетами, знімається вгору рівно, мов свічка, в своїй густій вічній зелені — вірний образ замкненої в собі енергії і незламної рішучості.» Анеля покінчила життя самогубством, а за християнським звичаєм – це найтяжчій гріх, який вже не можна сповідати, тому таких людей не відспівують і не встановлюють хрест на їхніх могилах, а їх душа назавжди залишається неупокоєною.

Образ кипарису, як образу замкненої енергії, автор створює для того, аби наголосити на тому, що душа жінки так і залишиться назавжди неприкаяною. На мою думку самогубство не є виходом з жодної ситуації і ця не виняток. Я переконана, що Бог не посилає нам тих випробувань, які ми б не могли здолати, тож самогубство – це не більше ніж прояв слабкості і небажання шукати альтернативних варіантів виходу.

Контрольна робота

З історії української літератури

Студентки групи ЛР-21

Філологічного факультету

Герелюк Дарини

І. Байки Л. Глібова.