Зародження та становлення благодійних служб і фондів у сучасній Україні

 

Узагальнення даних щодо періоду створення благодійних фондів та організацій свідчить про те, що переважна більшість із них (82 %) створена після 1997 року, коли було ухвалено Закон України «Про благодійництво та благодійні організації» (№ 531/97ВР від 16 вересня 1997 року.

Проте порівняльний аналіз дат заснування фондів різних типів указує на те, що більшість операційних фондів (понад 60 %) було створено в Україні до 2003 року. Заснування ж переважної кількості вітчизняних фондів громадвідбулося в період 2002 – 2005 р. р. І саме у 2005-му пожвавився процес реєстрації перших українських приватних та корпоративних фондів. За результатами проведеного соціологічного дослідження виявилося, що засновниками благодійних організацій у більшості випадків (81 %) є фізичні особи. Щодо інших засновників: громадські організації – 14 %, комерційні організації – 7 %, релігійні організації – 4 %.

М отиви, що спонукають приватних осіб або комерційні структури створювати благодійні організації:

- бажання об'єднати зусилля для надання допомоги нужденним та білізувати ресурси задля вирішення проблем окремої категорії населення (наприклад, дітей-інвалідів, онкохворих, людей похилого віку та ін.);

- прагнення покращити соціальну скруту у громаді, в якій мешкає засновник;

- бажання випробувати успішні міжнародні практики розв'язання тих чи інших соціальних проблем в українських умовах;

- можливість виявити свої лідерські та організаторські навички у благодійній справі;

- інше.

Для засновників приватних фондів основною мотивацією є пошук нової сфери діяльності після досягнення успіху у бізнесі, бажання поділитися власним успіхом з іншими, реалізація власних переконань та амбіцій, визнання у суспільстві.

Комерційна організація, створюючи власний фонд, переслідує насамперед мету практичного запровадження у своїй діяльності принципу соціальної відповідальності. Завдяки діяльності цього фонду вона має можливість забезпечити тривалість успіху компанії та сталість соціально-економічного середовища, в якому вона працює; підвищити нематеріальну складову вартості бізнесу; викликати лояльність співробітників, клієнтів і держави. Досить цікавими є дані порівняльного аналізу місій/стратегічних завдань діяльності благодійних фондів. Так, місія переважної більшості операційних фондів спрямована на розв'язання конкретних соціальних проблем українського суспільства або на підтримку чітко визначених соціально вразливих категорій населення.

Наприклад, місією Українського фонду «Благополуччя дітей» є забезпечення позитивних змін заради створення сприятливого середовища для розкриття повного потенціалу кожної дитини в Україні. Основною метою діяльності Уманського благодійного фонду «Пробудження» є практичне здійснення на території м. Умані місцевих, регіональних, загальнодержавних та міжнародних програм, спрямованих на профілактику соціально небезпечних явищ у суспільстві (злочинності, проституції, алкоголізму, наркоманії, поширення ВІЛ / СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом).

Вітчизняні операційні фонди охоплюють своєю діяльність практично весь спектр соціально незахищених категорій населення України. Особливістю діяльності вітчизняних корпоративних фондів є конкретизація їхньої мети, спрямованої на вирішення актуальних завдань українського суспільства. Зокрема основною метою діяльності Всеукраїнського благодійного фонду  «Крона» (створеного з ініціативи групи компаній «Ніка») є надання допомоги дітям-сиротам, дітям, які залишилися без батьківського піклування, та дітям&інвалідам, а також дітям інших соціально вразливих категорій. Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ» (засновник Надра-банк) визначив свою місію у сприянні зниженню рівня дитячої смертності в Україні шляхом об'єднання зусиль для цього органів державної влади та місцевого самоврядування, неурядових організацій, громадян України, міжнародних донорських структур та представників бізнес-середовища.

Визначаючи місію діяльності приватних фондів, їхні засновники, у переважній більшості, орієнтуються на розв'язання загальнонаціональних стратегічних завдань, формування іміджу України, зміцнення її потенціалу в галузях медицини, культури, науки тощо. Так, місією Фонду Віктора Пінчука є зробити внесок у модернізацію України та підтримувати виникнення нової генерації українських лідерів, які прагнуть служити своїй країні. Благодійний фонд Рената Ахметова «Розвиток України» вбачає свою місію у створенні фундаменту для успішного і стійкого розвитку українського суспільства, інвестуючи в освіту майбутніх поколінь, здоров'я нації, у збереження й розвиток української культури. Міжнародний благодійний фонд «Open Ukraine» було засновано за ініціативи Арсенія Яценюка та Збіґнева Джимали для зміцнення й розвитку авторитету України у світі.

Відповідно до визначеної місії/стратегічної мети кожним фондом обирається кілька пріоритетних сфер, у рамках яких здійснюється уся програмна діяльність.

Більшість українських активних благодійних організацій та фондів, створених переважно наприкінці 90-х та на початку 2000-х років, пройшли складний етап організаційного розвитку, під час якого відбувся перехід від хаотичного впровадження різноманітних ініціатив до конкретизації сфер їхньої діяльності та визначення основних стратегічних завдань. Саме це надало їхній діяльності більшої прозорості та зрозумілості для суспільства і держави.

Благодійні організації, засновані протягом останніх двох років, зазвичай визначають свої пріоритети на початковому етапі діяльності.

Серед названих представниками благодійних фондів пріоритетних сфер діяльності можна виокремити такі:

- соціальний захист населення (69 %),

- охорона здоров'я (49 %),

- освіта і права людини (відповідно по 48 %),

- Розвиток громади та підтримка громадських ініціатив (47 % та 46 % відповідно).

Що стосується інших сфер діяльності, то 40 % фондів і організацій витрачали кошти на культуру; дві третини відповідей сукупно набрали дозвілля (35 %) та демократичні перетворення (31 %).

Проте цікавим виявився той факт, що сфера соціального захисту є найбільш пріоритетною для операційних фондів (64 %), фондів громад (73 %) та для приватних фондів. Іншим пріоритетним напрямом є сфера охорони здоров'я, в якій зосереджують свою діяльність 51 % операційних фондів, а також переважна більшість приватних фондів.

Проте інші стратегічні напрями діяльності суттєво різняться залежно від видів фондів. Так, для фондів громад важливими сферами їхньої діяльності є підтримка громадських організацій (63 %) та розвиток громади (55 %).

Приватні й корпоративні фонди приділяють багато уваги розвитку культури та освіти. Аналіз програмного наповнення вітчизняних благодійних фондів засвідчив, що для переважної більшості цих утворень (незалежно від виду організації) основним підходом у реалізації їхньої програмної діяльності є впровадження власних операційних програм. І це є суттєвою відмінністю українських приватних, корпоративних фондів та фондів громад від їхніх західних партнерів. Адже у міжнародній практиці для фондів усіх трьох зазначених видів надання ґрантів є базовим напрямом, який робить їхню діяльність унікальною та потрібною суспільству.

Серед основних напрямків фінансування українські фонди обирають:

- Вибори;

- Підтримка громадських ініціатив;

- Підтримка розвитку бізнесу;

- Розвиток медіа;

- Розвиток громади;

- Демократичні перетворення;

- Економічний розвиток;

- Права людини;

- Релігія;

- Екологія;

- Дозвілля;

- Культура;

- Наука і технології;

- Соціальний захист;

- Охорона здоров'я;

- Освіта.

Особливістю програм операційних фондів є розробка та впровадження інноваційних моделей соціальної роботи, спрямованих на призупинення чи скорочення поширення окремих негативних явищ, або на розв'язання певних проблем, які держава сьогодні самостійно вирішувати не спроможна, скажімо: реабілітація дітей та дорослих з особливими потребами, профілактика наркоманії, догляд за людьми похилого віку, профілактика епідемії ВІЛ / СНІДу, підтримка онкохворих тощо. Операційні фонди є переважно тими організаціями, які безпосередньо надають широкий спектр соціальних послуг населенню та, як правило, мають у своєму штаті належних спеціалістів соціальної сфери.

Вітчизняні фонди громад докладають чимало зусиль у своїй повсякденній діяльності до розвитку локальної філантропії, активізації місцевого населення, налагодження соціального партнерства та мобілізації ресурсів громади. Саме ці фонди є об'єднувальною ланкою між місцевою владою, ініціативними групами та бізнесовими структурами.

Реалізація різнопланових соціальних програм є одні особливістю українських корпоративних фондів.

Аналіз спектру їхньої програмної діяльності засвідчив два основних підходи, що застосовуються ними при розробці власних операційних програм:

- запровадження вузькоспеціалізованої діяльності, спрямованої на розв'язання проблеми, зазначеної в місії/стратегічної мети фонду (наприклад, зниження дитячої смертності, соціальна адаптація вихованців інтернатних закладів тощо);

- підтримка та впровадження широкого спектру ініціатив, спрямованих на покращення якості життя у громаді, в якій знаходиться компанія – засновник фонду.

Важливою характеристикою операційних програм приватних фондів є їхня індивідуальність у підходах до вирішення тих чи інших проблем. На відміну від решти видів фондів досить складно визначити єдину типологізацію програм благодійних організацій саме цієї категорії, окрім сфер, у яких вони працюють (а це, насамперед, збереження культурної спадщини і традицій, зміцнення здоров'я нації, примноження потенціалу та розвиток авторитету України). Адже програмні підходи, які застосовуються ними (чи то створенн я дшколи економіки або мистецького центру, чи то започаткування студії «цифрової журналістики» та проведення показу Love Fashion AID) завжди вирізняються унікальністю.

У рамках власних операційних програм усі благодійні організації, залучені до дослідження, надають широкий спектр послуг та займаються діяльністю різних видів.

За результатами проведеного опитування виявилося, що переважнабільшість

- 86 % – благодійних організацій, які брали участь в опитуванні,

надають інформаційні послуги;

- 62 % – освітні, майже половина їх надає (50 та 45 % відповідно) психологічні та юридичні послуги.

Серед інших послуг, які надають благодійні організації, було названо:

- побутові (32 %);

- медичні (28 %);

-  посередницькі (26 %);

- послуги з працевлаштування (20 %).

Основною і переважною діяльністю для багатьох організацій є консультування (71 %). Значна частина опитаних (66 %) указала на проведення благодійних акцій (благодійних концертів, ярмарків, аукціонів, теле- і радіомарафонів), по 57 % відповідей припадає на такі види діяльності, як розробка та видання інформаційно-методичних матеріалів, моніторинг та оцінка, представлення і захист інтересів, лобіювання. Майже у половини організацій серед видів діяльності вирізняються навчання (54 %), проведення досліджень та соціальний супровід (по 46 %), соціальна (медична або психологічна) реабілітація (44 %).