Елементи художнього конструювання

Художнє конструювання в широкому розумінні цього поняття – це особливий вид художньої творчості в галузі техніки, завдання якого полягає в розробці нових машин, верстатів, приладів, зразків побутової апаратури та інших виробів не тільки технічно досконалими, але й зручними у користуванні, красивими за своєю формою, кольором, оздобленням. Художники-конструктори турбуються також і про приміщення цехів, лабораторій, вокзалів, лікарень, інститутів, шкіл, щоб вони були добре обладнані, щоб у них було людям приємно працювати й навчатися. Сьогодні художнє конструювання стало невід’ємною частиною створення сучасної промислової продукції, воно широко використовується при проектуванні обладнання установ громадського призначення.

Уся робота художників-конструкторів, пошук найкращого варіанту конструкції виробу супроводжується макетуванням і моделюванням. Вони з паперу і картону, пінопласту й органічного скла, пластиліну й інших матеріалів проектують досконалі форми найскладніших машин та приладів, створюючи масу варіантів у пошуках найкращого.

Художнє конструювання у початкових класах передбачає вирішення різних технічних завдань з урахуванням питань про красу виробу, гармонію в його конструкції, вдалий підбір матеріалів, а також про раціональну організацію і культуру праці. Художньо-конструкторська діяльність забезпечує як трудове, так естетичне виховання, вдосконалення технологічних умінь і розвиток творчих, художніх здібностей. Виготовляючи гарні речі,діти відчувають радість, отримують насолоду й задоволення від результатів своїх зусиль, що позитивно впливає на виховання любові до праці, бажання добросовісно виконувати будь-яку роботу.

Почуття морального задоволення від своєї діяльності виникає в учнів лише тоді, коли вони знають, що і як робити, коли можуть успішно справитися з трудовим завданням, проявляючи при цьому власну ініціативу, творчість і самостійність. Правильно розміщене обладнання й порядок на робочому місці, справні й зовнішньо привабливі інструменти, зручні столи й стільці, добре освітлення й оформлення класу, допомагають дітям досягти успіху в практичній роботі, відчути радість і насолоду.

Художнє конструювання не варто ототожнювати з інтегрованим курсом «Художня праця», який із 90-хроків набув певного поширення у початкових класах. Останній вид діяльності є обширнішим, він включає в себе художнє конструювання й моделювання з різних матеріалів у обсязі біля 20 годин у кожному класі (дивись навчальну програму за 1994 рік)1. Крім цього, метою інтегрованого курсу є забезпечення в першу чергу художньо-естетичного розвитку молодших школярів, а художнє конструювання повинно готувати дітей до активної, свідомої, творчої праці відповідно до законів краси.

Звичайно, між трудовим навчанням та образотворчим мистецтвом існує реальний зв’язок, бо при конструюванні різноманітних об’єктів завжди доводиться вирішувати як технічні, так і художні завдання. Практика засвідчує, що в ході реалізації програми інтегрованого курсу частина вчителів своїм першочерговим завданням вважають навчання молодших школярів сприймати, а не творити прекрасне, забуваючи, що джерелом естетичного виховання дітей є, насамперед, добре організована трудова діяльність. Краса сама творитися не може. В основі виготовлення усіх гарних речей лежить виконання визначених трудових операцій. Тому первісним завданням вчителя початкових класів повинно бути навчання учнів правильно виконувати технологічні операції, виховання звички працювати якісно та ефективно.

Розглядаючи питання художнього конструювання на уроках трудового навчання, І.Г. Майорова виділила три групи виробів, при виготовленні яких по-різному вирішується співвідношення технічних і художніх завдань1.

1.    Об’єкти, у створенні яких насамперед береться до уваги конструкторсько-технічна ідея, а художнє оформлення відіграє другорядну роль. Сюди належать технічні моделі з паперу і картону, макети будинків із паперу, циферблат годинника, футляр для книг, коробки, конверти, пакети, моделі з наборів технічних та будівельних конструкторів, робоча папка для зберігання інструментів, набірне полотно з вертикальними смужками, лічильний матеріал для уроків математики, подушечка для голок тощо.

При виготовленні предметів першої групи реалізуються такі художньо-конструкторські завдання, як визначення правильної форми й розмірів, співвідношення частин виробу, вибір кольорів паперу, тканини та інших матеріалів, які добре поєднувалися б у виробі, вибір сюжету для оздоблення. Звичайно, вимоги щодо оздоблення зростають від першого до четвертого класу. Якщо на початку вчитель має допомагати дітям вдало вибрати колір, пояснити, в яких випадках необхідна контрастність частин, а коли строкатість недоречна, ознайомити із найпростішими способами зовнішнього оформлення, то четвертокласники повинні самостійно уміти спроектувати, виготовити й оздобити виріб.

2.    Об’єкти, при створенні яких провідна роль належить художньому замислу. Краса цих виробів залежить у першу чергу не від успішного вирішення конструкторсько-технічних завдань, а від вибору форми, кольорів, зовнішнього декоративного оформлення. Програма з трудового навчання рекомендує багато виробів такого типу. Це аплікації з паперу та листя, мозаїка з насіння, створення орнаментів і візерунків, казкових персонажів із природних матеріалів, вироби з соломи, пластиліну, пап’є-маше, гірлянди, ялинкові прикраси, карнавальні маски, витинанки, пасхальні писанки, вироби, створені способом вишивання, плетіння і в’язання гачком.

При виготовленні таких виробів трудова діяльність учнів, як правило, починається з проектування художнього образу майбутнього об’єкта, його зовнішнього вигляду. Діти отримують первісні уявлення про симетрію, композицію, національні орнаменти й візерунки, ритмічне розміщення деталей, ознайомлюються з основними видами декоративно-прикладного мистецтва (розписом, вишиванням, карбуванням, різьбленням по дереву, випалюванням), способами оздоблення.

3.    У проектуванні виробів цієї групи технічна творчість і художні здібності учня тісно переплітаються. Щоб чітко уявити об’єкти, часто недостатньо мати ескіз чи креслення, а необхідно додатково володіти образотворчими засобами: малюнками, макетами тощо.

Молодші школярі при виготовленні цілого ряду виробів повинні уміти поєднувати вирішення технічних і художніх завдань. Це стосується рухомих іграшок із картону, об’ємних іграшок із паперу, різноманітних шкатулок, наочності для уроків мови й математики, одягу для ляльок, м’яких іграшок, квітів із нейлону, поліетилену, закладок у книжку, килимів із смужок паперу.

Діти, виготовляючи привабливі й зручні у користуванні речі, захоплюються роботою, намагаються проявити ініціативу й самостійність, творчо підійти до створення конструкції та її художнього оформлення. Усе це позитивно впливає на загальний розвиток особистості, виховання любові до праці, формування рис активного трудівника.