Практичні завдання до теми 10

Тести

1. Як зміниться: зросте (+), зменшиться (–), залишиться без змін (=) позичковий фонд суспільства в результаті таких заходів:

а) ек	економічні агенти переводять свої строкові вклади і цінні папери в більш ліквідні активи;
б)	на вимогу центрального банку комерційні банки нарощують свої статутні фонди;
в)	громадянин купує телевізор в магазині, розраховуючись платіжною карткою;
г)	центральний банк надає кредит уряду;
д)	центральний банк піднімає розмір нормативу обов’язкових резервів;
е)	надруковані на банкнотній фабриці банкноти поміщаються в сховище центрального банку;
ж)	зростання тіньових операцій в економіці;
з)	підприємство переказує 5000 грн на рахунок будівельної організації;
і)	центральний банк піднімає розмір ломбардної ставки;
к)	центральний банк знижує розмір нормативу обов’язкових резервів;
л)	економічні агенти переводять свої заощадження в низьколіквідні фінансові активи;
м)	скорочення тіньових операцій в економіці;
н)	центральний банк продає пакет державних облігацій комерційному банку;
о)	банкнотна фабрика перевиконала місячний план випуску банкнот;
п)	центральний банк знищує пошкоджені банкноти зі свого сховища на 18 млн. грн.;
р)	центральний банк здійснює закупівлю державних облігацій на відкритому ринку на 55 млн. грн.;
с)	погашення комерційним банком кредиту на 20 млн. грн., взятого раніше в центральному банку;
т)	центральний банк проводить розрахунки між двома комерційними банками з різних регіонів країни на 25 млн. грн.;
у)	центральний банк видає касовий кредит уряду на 8000 млн. грн.;
ф)	центральний банк за дорученням уряду проводить погашення державних облігацій на 9000 млн. грн.;
х)	ЦБ укладає угоду з комерційним банком про продаж йому державних облігацій зі свого портфеля на 4 млн. грн.?

2. У чому полягає сутність кредиту:

а)	це економічні відносини, пов’язані з передачею вартості від кредитора до позичальника;
б)	це економічні відносини, пов’язані з перерозподілом вартості між галузями економіки та регіонами;
в)	це економічні відносини з приводу перерозподілу вартості на засадах зворотності, строковості та платності;
г)	це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості?

 

3. Можливість існування кредиту полягає:

а)	у наявності тимчасово вільних коштів у кредитора;
б)	у виникненні потреби у створенні та відтворенні основного капіталу;
в)	у наявності майбутніх доходів у позичальника.

 

Вірно чи невірно? Відповідь обґрунтувати

1. Кредитні відносини є ціннісними.

2. Суб’єкт кредиту – це цінність, що передається в позичку кредитором позичальнику.

3. Кредит існував завжди.

4. Однією з функцій кредиту є перерозподільна.

5. Розміщення вільної цінності в позичку – це перша стадія відтворювального руху кредиту.

6. Принципи кредитування між собою не пов’язані.

7. На мікроекономічному рівні однією із закономірностей руху кредиту є збереження позиченої цінності в процесі руху і повернення її до кредитора в повному обсязі.

8. На макроекономічному рівні однією із закономірностей руху кредиту є зворотність руху цінностей, що передана в позичку.

Теми рефератів

1. Економічні фактори розвитку кредиту.

2. Функції кредиту та дискусії з цього питання.

3. Рух кредиту.

Тема 11. Форми, види і роль кредиту

 

1.  Форми та види кредиту

2. Кредитні системи

 

1. Форми та види кредиту

 

Форми кредиту тісно пов’язані з його структурою, з сутністю кредитних відносин. Залежно від руху позикової вартості виділяються дві основні форми кредиту: товарна і грошова У товарній формі виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу. Прикладом такої форми е комерційний кредит.

 

Рис. 11.1. Форми та види кредиту

Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому випадку товар може бути добровільно переданий постачальником покупцеві в кредит, а сама передача може оформлюватися борговим зобов’язанням – векселем.

В залежності від організації кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський і державний кредити.

Міжгосподарський кредит – це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, і органами галузевого управління, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин. Цей вид кредиту включає:

- по-перше, комерційний кредит, тобто кредит, що надається у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем. Комерційний кредит надасться одним функціонуючим підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Інструментом такого кредиту є вексель, іцо сплачується через комерційний банк. Як правило, об’єктом комерційного кредиту виступає товарний капітал, який обслуговує кругообіг промислового капіталу, рух товарів із сфери виробництва в сферу споживання;

- по-друге, дебіторсько-кредиторську заборгованість, що виникає між суб’єктами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їх волевиявлення; причиною виникнення такої заборгованості є розрив у часі між передачею товару і грошей, оскільки рух вартості в натурально-речовій та грошовій формах не збігається;

- по-третє, тимчасову фінансову допомогу, яку надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення.

Банківський кредит – це кредитні відносини, в яких однією із сторін (в ролі позичальника чи кредитора) виступає банк.

Банківський кредит – найбільш розповсюджена форма кредиту. Саме банки частіше всього надають позики суб’єктам, які потребують тимчасової фінансової допомоги. За обсягом банківська позика значно більша від позик, що видаються при інших формах кредитування.

Перша особливість банківського кредиту полягає в тому, що банк оперує не стільки своїм капіталом, скільки залученими ресурсами. Позичивши гроші у одних суб’єктів, він перерозподіляє їх, надаючи позики іншим юридичним або фізичним особам.

Друга особливість полягає в тому, що банк позичає залучений капітал, тимчасово вільні грошові кошти, покладені в банк господарюючими суб’єктами на рахунки або депозити.

Третя особливість даного кредиту характеризується наступним. Банк позичає не просто грошові кошти, а гроші як капітал. Це означає, що позичальник повинен так використовувати отримані в банку кошти, щоб не тільки повернути їх кредитору, а й отримати прибуток, достатній принаймні для того, щоб сплатити позиковий відсоток. Невід’ємним атрибутом банківського кредиту є платність.

Банківський кредит класифікується:

1.1. За терміном погашення:

1.2. Онкольні позики

1.3.  короткострокові позики;

1.4.  середньострокові позики;

1.5.  довгострокові позики.

2.1  За засобом погашення:

2.1. позики, що погашаються разовим внеском;

2.2. позики, що погашаються в розстрочку;

2.3. достроково погашені позики.

3.1  За засобом стягнення позикового відсотка:

3.1.  позики, процент за якими сплачується в момент загального погашення;

3.2.  позики, процент за якими сплачується рівномірними внесками позичальника протягом всього строку дії кредитного договору;

3.3.  позики, процент за якими стягується банком в момент видачі кредиту позичальнику.

4. За строками користування кредити поділяються на:

- строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк. У свою чергу вони бувають короткострокові (до одного року), середньострокові (від одного до трьох років), довгострокові (більше трьох років);

- до запитання – це кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитора повинні бути повернуті у визначений ним час. Якщо кредитор не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений ним самостійно;

- прострочені кредити – це кредити, строк погашення яких встановлений кредитним договором, минув;

- відстрочені кредити – це кредити, стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

5. За методами надання розрізняють кредити:

- надані у разовому порядку; тобто рішення щодо надання яких приймається окремо з кожного кредиту на підставі кредитної заявки;

- відповідно до відкритої кредитної лінії (надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування) без погодження кожного разу з банком його умов;

- гарантовані, тобто банк бере на себе зобов’язання при потребі надати клієнту кредит у визначеному розмірі протягом відповідного періоду (наприклад, місяця, кварталу, року).

6. За характером і способом сплати відсотків виділяють кредити з фіксованою відсотковою ставкою; плаваючою відсотковою ставкою; сплатою відсотків одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

7. В залежності від кількості кредиторів розрізняють кредити:

- надані одним банком;

- консорціумами, тобто кредити, що надаються кількома банками, один з яких бере на себе роль менеджера, збирає з банків учасників потрібну позичальнику суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит. Банк-менеджер займається також розподілом відсотків;

- паралельні кредити передбачають участь у їх наданні декількох банків. В такому випадку кредит одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених умовах.

8. У практиці західних банків використовується класифікація кредитів в залежності від їх якісної характеристики: а) найвищої якості, б) задовільні, в) маржинальний кредит, г) критичний кредит, д) збитковий кредит (що підлягає списанню). В Положенні Національного банку України “Про порядок кредитування” в залежності від щойно названого критерію класифікації кредити розподіляють на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

2. Кредитні системи

 

Кредитна система – це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Організаційна структура кредитної системи характеризується різноманітністю кредитних установ, які поділяються на три групи:

1) центральний банк;

2) банківський сектор;

3) спеціалізовані кредитні установи.

 

Структура кредитної системи України представлена на рис. 11.2.

Рис.11.2 Структура кредитної системи України

 

До банківських установ відносять: комерційні банки, інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, земельні банки, поштово-чекові банки, торгові банки.

Представниками небанківських кредитно-фінансових інститутів є: - інвестиційні компанії, страхові компанії, ощадно-кредитні асоціації та кредитні спілки, пенсійні та інші фонди.