Вища освіта у Сполучених Штатах Америки

Виділяють 10 основних категорій вузів залежно від кількості студентів, масштабів фінансування наукових досліджень і кількості пропонованих навчальних курсів.

До першої належать дослідницькі університети першої категорії. Ці університети пропонують широкий набір програм для одержання першого наукового ступеня – бакалавра, що присвоюється по закінченні чотирьох років навчання, зазвичай для продовження освіти в аспірантурі та проведення досліджень. Щороку присуджують як мінімум 50 ступенів докторів наук і одержують не менше 40 млн. дол. щорічно як державну підтримку (незалежно від того, приватним чи державним є статус університету).

Другу групу також становлять дослідницькі університети з обсягом державної фінансової допомоги від 15,5 до 40 млн дол. та меншими обсягами досліджень і масштабами підготовки фахівців вищої кваліфікації. Ці дві групи провідних, найбільш престижних університетів є ядром американської системи вищого освіти і фундаментальної науки країни. У них навчаються більше ніж 19% усіх студентів.

У третій і четвертій групах університетів представлені вузи, де масштаби наукових досліджень відносно невеликі, але які, поряд із випуском фахівців рівня бакалавра, присвоюють ступінь доктора наук. У третій групі таких ступенів присвоюється не менше 40 на рік як мінімум за п’ятьма спеціальностями; у четвертій – не менше 20 докторських ступенів щорічно як мінімум за однією спеціальністю або не менше 10 ступенів щорічно як мінімум по трьох спеціальностях. Таких університетів у США налічується 109 з кількістю студентів майже 1,3 млн осіб (9 %).

Уп’ятій і шостій групах– університети і коледжі, які крім підготовки бакалаврів присвоюють також ступені магістрів наук (це потребує навчання ще протягом 1–2 років, поглибленої спеціалізації і й у більшості випадків захисту диплома). У цих університетах і коледжах (їх налічується 531) більше половини всіх ступенів бакалавра повинні присвоюватися не менш ніж за двома дисциплінами. Розходження між п’ятою і шостою класифікаційними групами полягає у кількості студентів – у першому випадку їх має бути не менше 2500, у другому – від 1500 до 2500 осіб. У цих групах навчається одна з найчисленніших груп студентів – 3,2 млн осіб (22,1 %).

Сьома і восьма класифікаційні групи включають 625 чотирирічних коледжів, що присвоюють ступені бакалавра в різних галузях природничих і гуманітарних наук.

Дев’ята група представлена дворічними коледжами. У 1473 таких коледжах, де навчається найбільша кількість студентів – 5,4 млн (37,2%), пропонуються різноманітні спеціалізовані фахові програми, що не потребують повномасштабної вищої освіти.

Десята група представлена професійними школами університетів та інших спеціалізованих інститутів, які надають вищу освіту – від ступеня бакалавра до ступеня доктора наук. До них зазвичай відносять школи бізнесу і керування, інженерні та педагогічні коледжі, юридичні й медичні школи, теологічні школи і школи мистецтв, музики і дизайну. У 352 таких спеціалізованих вузах навчаються близько 500 тис. студентів.

Головною рисою державної вищої освіти США є повна самостійність і відповідальність студента за результати свого навчання. Головна риса недержавної вищої освіти США – спільна зі студентом відповідальність вищого закладу зарезультати його навчання.

Американська молодь здобуває середню освіту 12 років. У 12-му класі учень складає випускні екзамени (тести), результати яких на конкурсній основі розглядають приймальні комісії вищих навчальних закладів. Випускні екзамени (тести) є загальноамериканським стандартом для загальноосвітніх шкіл. Перевіряє випускні тести незалежна організація – Рада Коледжів, яка оцінює знання учнів у балах і за дорученням самих учнів скеровує відповідні сертифікати з оцінками та рекомендаціями до того чи іншого вищого закладу освіти.

Кожен заклад самостійно встановлює правила вступу, перелік вступних іспитів, прохідний бал, враховує оцінки випускного шкільного атестату, рекомендації Ради Коледжів і адміністрації школи. Якщо все це задовольняє вимоги закладу, повідомляють абітурієнта. Він пише твір з обґрунтуванням вибору закладу та спеціальності, додає заяву з автобіографічними даними, проходить тестування або співбесіду. Деякі провідні вищі заклади освіти обов’язково вимагають рекомендації громадських, релігійних або інших організацій чи діячів.

Рішення приймальних комісій про зарахування надсилаються претендентам разом з інформацією щодо програм фінансової допомоги. Залежно від обраної програми навчання абітурієнти складають додаткові іспити або тести з математики, хімії, біології, англійської та іноземної мов тощо для подальшого розподілу по навчальних групах відповідного рівня, а також для формування індивідуальних розкладів і планів на навчальний рік.

У вищих закладах освіти США кожен студент має змогу
самостійно складати свій навчальний план і відвідувати навчальні курси (дисципліни) за власним вибором у зручний для нього час. Академічний рік складається з двох 15-тижневих семестрів, а також семитижневої літньої сесії. Студенти можуть вивчати шість курсів протягом повних семестрів і до трьох курсів протягом літньої сесії. Вивчаються загальноосвітні курси для отримання загальної освіти, незалежно від спеціальності, обов’язкові курси стосовно обраної студентом спеціалізації (напряму) та курси вільного вибору.Аудиторне навантаження студента з певного курсу вимірюється за допомогою кредитної години або кредиту. Кількість кредитів (або кредитних годин), що зараховуються студентові за умов успішного засвоєння курсу і отримання позитивної оцінки за фінальний іспит (тест), дорівнює кількості аудиторних (або контактних) годин з цього курсу на тиждень. Один кредит дорівнює 15 годинам аудиторного (контактного) часу, а три кредити (як у нашому прикладі) – 45 годинам. Для здобуття ступеня бакалавра студентові слід отримати 124 кредити. Ступінь магістра студенти, які вже мають ступінь бакалавра, одержують за один-два роки навчання в обсязі 30 кредитів.

Кожна з дисциплін, що вивчається, має кілька рівнів складності, що залежать від результату вступних іспитів. Студентові з невисокими результатами на вступних іспитах можуть запропонувати нескладний курс. Для успішного завершення навчання й отримання ступеня бакалавра йому доведеться засвоїти й складніші курси з переліку необхідних для обраної спеціальності. Від наполегливості студента і швидкості засвоєння цих курсів залежить термін його навчання у закладі.

Кожна кафедра пропонує свій графік роботи. Система вищої освіти США комп’ютеризована, контроль навчального процесу досконалий і оперативний. Тестування на заняттях за допомогою комп’ютерів забирає: поточне – 5–10 хв, проміжне (або рубіжне) – 15–20. Крім того, щотижня студенти вдома виконують письмові тести за завданнями викладача (раз на місяць проводиться письмове тестування по 30–50 хв, де студентові зараховуються три кращих результати з чотирьох тестів). Наприкінці семестру вони мають фінальний (підсумковий) іспит або залік із письмовим тестом (на дві-три години).

Сумарний семестровий бал за пройдений курс виводиться в такий спосіб. Передусім встановлюється загальна академічна активність і успішність студента (%):

а) відвідування лекцій – 5;

б) відвідування семінарів, практичних та/або лабораторних занять – 25;

в) комп’ютерні або письмові тести (за завданнями викладача) – 15;

г) три кращих результати щомісячних письмових тестів 10+10+10=30;

д) фінальний екзамен або залік із письмовим тестом – 25.

Загалом: 100%.

Академічні ради вищих закладів освіти постійно контролюють академічне становище студентів, прогнозують можливі невдачі та намагаються запобігти їм. Коли студент не виконав усієї роботи, аби оволодіти тим чи іншим курсом, і його середній бал нижчий 2,00, він має академічну заборгованість. Для виправлення становища такому студентові надається певний термін, але не більше місяця (30 днів) від початку нового семестру. Студенти повинні мати середній бал за весь період навчання не нижчий 2,00 («задовільно»).

 

Вища освіта у Канаді

Канада має приблизно 90 вищих навчальних закладів, які можуть називатися університетами, коледжами або школами. Поряд із великими навчальними закладами, що пропонують широкий спектр освітніх програм з гуманітарних і наукових дисциплін, а також професійних кваліфікацій, існує невелика кількість ліберальних гуманітарних коледжів, коледжів теології та кілька таких спеціалізованих установ, як сільськогосподарські школи або коледжі мистецтва.

Звичайно університет складається з факультетів, департаментів, шкіл і інститутів, що проводять викладання, науково-дослідну діяльність і роботу з надання певних послуг. Університети керуються комітетом губернаторів, що відповідають за фінансову діяльність установи, і сенатом, що відповідає за академічну політику і планування.

Значна частина фінансування надходить у навчальні заклади з державної скарбниці – провінції і території оплачують 65% бюджету. Близько 15% коштів надходить прямо з федеральної скарбниці, і вони, в основному, призначені для науково-дослідної діяльності. Інші кошти надходять за рахунок плати за навчання та з інших джерел.

Отримати освіту після закінчення середньої школи можна в навчальних закладах, що пропонують вищу і професійно-технічну освіту. Незважаючи на те, що канадські студенти повинні платити за навчання, вони мають доступ до фінансової допомоги.

Тривалість навчання визначається самими навчальними закладами, дисциплінами, що викладаються, структурою і вимогами системи освіти конкретної провінції. Наприклад, диплом вищої освіти (Bachelor Degree) можна одержати після 3 або 4 років навчання, залежно від того, який рівень обраний студентом – загальний або почесний. Більшість університетів – англомовні, але існують незалежні французькі заклади освіти, в основному в Квебеку. Такі провінції як Alberta, Saskatchewan, Manitoba, Ontario і Nova Scotia мають університети, де викладання ведеться двома мовами. Деякі вищі навчальні заклади, що ведуть навчання тільки однією мовою, дають можливість студентам складати іспити і захищати дисертації на кожній із двох мов.

У Канаді можна набути як кваліфікації початкової вищої освіти (undergraduate studies), так і дипломи та сертифікати на аспірантському рівні (postgraduate studies). Навчальні заклади, а іноді окремі факультети, установлюють свої власні стандарти прийому на курс навчання. У той же час навчальні заклади в одній і тій же провінції, як правило, мають однакові вимоги щодо зарахування на навчання, особливо для набуття першої вищої освіти. У Канаді немає загальнонаціональних вступних іспитів. Окремі навчальні заклади не проводять вступних екзаменів. Деякі фахові факультети, однак, вимагають складання вступних екзаменів з дисциплін, що належать до курсу навчання. Атестат про середню освіту є мінімальною, але іноді недостатньою вимогою для вступу до університету. Більшість навчальних закладів або факультетів вимагають від абітурієнтів успішного закінчення певних курсів або одержання мінімальних оцінок за підготовче навчання.

Приймають на навчання студентів по досягненню ними 21 року.

Академічний рік має 2 терми, або семестри, хоча деякі установи мають літні або міжсезонні програми. Тільки невелика кількість навчальних закладів працює за системою 3-х семестрів, тривалість яких однакова. У цьому випадку студенти можуть розпочати навчання на початку кожного з 3-х семестрів. Деякі університети мають програми, що дають студентам змогу одержувати академічні знання й у той же час працювати на повну ставку. Незважаючи на те, що такі програми триваліші від звичайних програм, вони допомагають студентам одержати кваліфікацію і цінний досвід роботи за фахом.

У Канаді також поширені вечірнє та дистанційне навчання, особливо для набуття першої вищої освіти. Це пов’язано з тим, що Канада – це дуже велика країна, де багато людей живуть у районах з обмеженим доступом до традиційного навчання.

У Канаді існують дві офіційні мови – англійська і французька. Мовні школи можуть бути державними і приватними, великими і малими, самостійними або філіями при навчальних закладах (коледжах і університетах). Більшість (але не всі) мовних шкіл із викладанням французької мови розташована у провінції Квебек. У середньому вартість одного тижня навчання на мовних курсах коштує від 220 до 250 канадських доларів.

Bachelor degree (диплом початкової вищої освіти – бакалаврські кваліфікації) – це кваліфікація вищої освіти з присвоєнням ступеня бакалавра за такими спеціальностями: інженер, фармаколог, фахівець із бізнесу, комерції, юриспруденції і т.д. Одержати цю кваліфікацію можна після 3-х років навчання. Студенти, що добре закінчили трирічне навчання, мають можливість продовжити навчання й одержати кваліфікацію почесної початкової вищої освіти (honours degree). Ця кваліфікація дає перевагу при пошуку роботи, а також дає студентові змогу продовжити навчання на аспірантському рівні. Деякі дисципліни, такі як юриспруденція або медицина, потребують від студентів навчання в інтернатурі для одержання ліцензії (права) на роботу за даною спеціальністю.

Master degree (диплом магістра) – це кваліфікація на аспірантському рівні з присвоєнням магістерського ступеня з дисциплін: учительська справа, інженерна справа, гуманітарні науки тощо. Одержати цю кваліфікацію можна за 2 роки навчання.

Doctorate (диплом доктора наук) – це вища аспірантська кваліфікація, що надає право присвоїти студентам ступінь доктора філософії. Для вступу на цю програму навчання необхідно мати кваліфікацію магістра, за рідким винятком обдарованих студентів приймають на цю програму після одержання кваліфікації початкової вищої освіти (у більшості випадків за наявності почесної початкової вищої освіти). Докторська програма триває 3 роки і включає відвідування занять, науково-дослідну роботу і захист дисертації наприкінці навчання. За деякими програмами тривалість навчання може становити 4 або 5 років.

Плата за навчання у вищих навчальних закладах дуже відрізняється у різних провінціях і залежить від навчального закладу, програми навчання і рівня кваліфікації.

Професійно-технічне освіта також пропонується суспільними коледжами (більш 200). Існують державні та приватні коледжі, що пропонують напівпрофесійні й технічні кваліфікації, а також підготовчі курси для вступу в університети. Суспільні коледжі у провінції Британська Колумбія дозволяють студентам перехід на курс навчання у вищі навчальні заклади, що розташовані в цій провінції. Також діють вузькоспеціалізовані коледжі, що готують випускників за кваліфікаціями працівників швидкої допомоги, працівників рибного господарства або фахівців у сфері мистецтва.

Для вступу в суспільний коледж зазвичай потрібен атестат про середню освіту, хоча в деяких випадках можливі й інші варіанти вступу, що залежать від програми навчання і віку абітурієнта.