Акмеологічний Вплив з боку суб’єкта АВ, досягаючи об’єкт АВ, викликає зміни в його психіці, здебільшого — у мотиваційній структурі об’єкту АВ, і, як наслідок, у його поведінці й діяльності.

За допомогою системи зворотного зв’язку суб’єкт акмеологічного впливу одержує інформацію про ефективність його впливу на об’єкт АВ і необхідність корекції цього впливу. У контексті психології під зворотним зв’язком у найзагальнішому значенні зазвичай розуміють «будь-який вид інформації, яка повернулась від джерела і корисної в регуляції поведінки».

Як робочий інструментарій суб’єкт АВ використовує весь психологічний арсенал, до якого належать : засоби, способи, методи, прийоми й форми акмеологічного впливу.

Засоби АВ (Слайд 8) можна розділити на дві групи: безпосередній АВ, у межах якого суб’єкт АВ використовує свої внутрішні, психологічні ресурси — внутрішні засоби, й опосередкований АВ, реалізовуючи який, суб’єкт АВ використовує зовнішні засоби, тобто всі предмети (системи) навколишнього світу (включаючи людей), виступаючі як посередник у процесі надання цілеспрямованого психологічного впливу на об’єкт АВ з професійною метою.

Внутрішні засоби акмеологічного впливу можна розділити на засоби першої і другої сигнальних систем: невербальні й вербальні засоби акмеологічного впливу, а невербальні засоби акмеологічного впливу розділити так: (Слайд 9)

Акустичні — засоби АВ, які використовують акустичний канал як передаючу систему в суб’єкта АВ і приймаючі системи (відповідний канал доступу) в об’єкта АВ. Акустичні засоби, відповідно, складаються з паралінгвістичних (темп мови, тембр голосу, висота використовуваних звуків, гучність і т.д.) і екстралінгвістичних (пауза, зітхання, сміх, плач, кашель, хмикання і т.д.) засобів АВ.

Візуально-оптичні — засоби АВ, які використовують візуальний канал для передачі впливу від суб’єкта до об’єкта АВ. До візуально-оптичних засобів належать такі різновиди засобів АВ:

― оптико-кінетичні засоби, що складаються з міміки, жестів, пантоміміки;

― проксемічні, що спираються на просторово-тимчасові параметри взаємодії сторін у межах професіональної діяльності;

― візуальні засоби, що виявляються у використанні суб’єктом АВ властивостей людського погляду, які дозволяють надавати цілеспрямований психологічний вплив на особу або групу;

― соматичні засоби, щополягають у використанні здібностей людського тіла з метою надання цілеспрямованого психологічного впливу. До соматичних засобів можна віднести конституцію людського тіла, наявність вираженої мускулатури (у чоловіків), яскраво нафарбовані губи, макіяж, декольте тощо (у жінок);

― колірні засоби, щополягають у використанні колірної гамми з метою надання впливу на особу або групу в професійних цілях.

3. Ольфакторні — засоби АВ, що полягають у використанні нюхового каналу для надання цілеспрямованого психологічного впливу на об’єкт АВ. До цієї групи засобів можна віднести запахи парфумів, одеколонів, дезодорантів тощо.

4. Смакові — засоби акмеологічного впливу, за яких використовують смаковий канал у наданні цілеспрямованого психологічного впливу на особу або групу. До цієї групи засобів належать кулінарні блюда, різні пригощання, напої, зокрема спиртні, бенкет тощо.

5. Тактильно-кінетичні — засоби АВ, які використовують тактильний канал як передаючу систему суб’єкта АВ і приймаючу систему (відповідний канал доступу) об’єкта АВ. Дана група засобів містить дотики, поплескування, обійми, поцілунки тощо.

До вербальних засобів акмеологічного впливу належать можливості другої сигнальної системи — людської мови. Мовні засоби АВ можна розділити на письмові й усні.

 

Узагальнення положень, що містяться в першоджерелах, дозволяє зробити висновки про те, що ефективність цілеспрямованого психологічного впливу є прямопропорційною міжособовим відносинам між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії: добрі міжособисті відносини підсилюють психологічний вплив, погані — послабляють чи взагалі блокують його.

Можна стверджувати, що довіра є найважливішою умовою високоефективного психологічного впливу в межах інтерсуб’єктної взаємодії.

На думку багатьох авторів, зокрема А.Г. Ковальова, В.Н. Куликова, Б.Д. Паригіна, Б.Ф. Поршнєва, Ю.А. Шерковіна, психологічний вплив сприймається об’єктом впливу не механічно, пасивно, а активно, вибірково. При цьому наголошується, що дана властивість реалізується психологічним захистом особи (Ф.В. Бассин, В.Н. Куликов, Б.Ф. Поршнєв та ін.), який стоїть на шляху психологічного впливу.

Іншими словами, зворотною стороною цілеспрямованого психологічного впливу є психологічний захист, функціональне призначення якого — захист особи від небажаних психологічних впливів, регулювання цього процесу в широкому діапазоні: від ухвалення психологічного впливу з боку інших осіб у повному об’ємі до повного їх блокування.

І.В. Доценко визначає що психологічний захист — комплексна, багаторівнева, динамічна система, основна функція якої полягає в захисті психіки людини (особистісної структури) від негативних, руйнівних впливів з боку навколишнього світу, зокрема з боку людей, що виявляється на міжособовому і внутрішньоособовому рівні. (Слайд 10). Структура соціально-психологічного захисту особистості складається з таких підсистем: «фільтр безпеки», «фільтр інтересу» та «фільтр інтимності».

Фільтри, просіваючи всі дії ззовні, автоматично, майже миттєво визначають рівень психологічної небезпеки, а також значущості для особи психологічних впливів, приймаючи або блокуючи ці впливи.

Саме роботою фільтрів пояснюється вибірковий характер психологічного захисту і його динамізм, що полягає в «коливанні його сили як у бік підвищення, так і у бік пониження», зазначає В.Н. Куликов.

Фільтри — підсистеми, основне призначення яких — захист ядра особистості, і насамперед мотиваційної структури від деструктивних або небажаних впливів.

Опора на «ядерну» модель особи дозволяє, на нашу думку, повністю відтворити цілісну картину акмеологічного впливу.

«Фільтр безпеки», який виконує функцію загального, зовнішнього психологічного захисту особи, виявляє у вигляді партнера по взаємодії, спираючись на стереотипні ознаки, все, що може становити загрозу його особистій безпеці, створювати дискомфортні умови його життєдіяльності.

«Фільтр інтересу» захищає нас від надлишку психологічних контактів з різними людьми, від пересичення людським спілкуванням, відділяючи значущу взаємодію від незначущої («цікаво-нецікаво»).

І нарешті, «фільтр інтимності» (його основна функція полягає у визначенні серед «безпечних» і «цікавих» для нас людей тих, перед якими ми повністю можемо розкритися, допустити до зміні мотивації наших дій).

(Слайд 11)

Висновок: Розвиток міжособистісних відносин за допомогою подолання фільтрів психологічного захисту, супроводжуваний підвищенням рівня довіри між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії, дозволяє досягти рівня мотиваційного ядра особи, створює умови для ефективного управління мотивацією людини і опосередковано — її поведінкою і діяльністю в професійних цілях — ось алгоритм акмеологічного впливу (тобто, ПВ в цілях проф. діяльності).

     2 Принципи використання високоефективного психологічного впливу у професійній діяльності

(Слайд 12)

Під принципами використання психологічного впливу в професійній діяльності нами розуміються основні правила психологічної технології впливу однієї людини на іншу або на групу осіб, для видозміни її (їх) поведінки і діяльності в професійних цілях.

1.1. Принцип цілеполягання.

1.2. Принцип попереднього вивчення об’єкту акмеологічного впливу.

1.3. Принцип опори на мотивацію об’єкту акмеологічного впливу.

1.4. Принцип адекватності.

1.5. Принцип комплексності.

1.6. Принцип зворотного зв’язку.

1.7. Принцип врахування умов психологічного впливу.

1.8. Екологічний принцип.

1.1. Принцип цілеполягання полягає в тому, що суб’єкт впливу ставить перед собою за мету, що полягає у видозміні поведінки і діяльності об’єкту даного виду діяльності і за допомогою використовування відповідної технології реалізує її. Для ефективної реалізації своєї функції в технології акмеологічного впливу цільова складова, яка виражається в чіткому уявленні суб’єктом ПВ кінцевої мети професійного впливу, повинна супроводжувати всі його етапи.

1.2. Принцип попереднього вивчення об’єкту ПВ полягає у тому, що, перш ніж надавати вплив на об’єкт, його потрібно всебічно вивчити. Усестороннє вивчення об’єкту ПВ припускає отримання і аналіз всієї можливої інформації про об’єкт впливу, оскільки він відображає особливості його і, перш за все, мотивацію його поведінки і діяльності. Зокрема, отримання, аналіз і врахування суб’єктом впливу інформації про такі особливості об’єкту АВ, як соціальні, національні, професійні, статеві, вікові, фізичні і ін., важливі для суб’єкта АВ, оскільки дозволяють йому орієнтуватися в поведінковій активності об’єкту, співвідносити свою поведінку і діяльність з виявленими особливостями об’єкту акмеологічного впливу.

Попереднє вивчення об’єкту ПВ створює умови суб’єкту, стає основою, що дозволяє досягати гарантованого результату за допомогою реалізації відповідної конкретної ситуації професійної діяльності, психологічної технології.

1.3. Принцип опори на мотивацію об’єкту   ПВ

Даний принцип ґрунтується на тому, що, впливаючи на іншу людину або групу осіб в цілях професійного управління їх поведінкою і діяльністю, суб’єкт АВ робить вплив на ті системи особової структури об’єкту АВ, які в професіонально обумовлених цілях будуть видозмінені (трансформовані, зруйновані, сформовані). До таких систем відносять перш за все мотивацію суб’єкта акмеологічного впливу, основна функція якої полягає в спонуканні і напрямку діяльності об’єкту АВ, а також похідні від неї особисті якості, цільові і операційні установки, групові норми, самооцінку, світогляд, переконання, когнітивні і емоційні елементи свідомості і ін., які на рівні емпіричної практики трактуються як особливості особистості.

Принцип адекватності

Принцип полягає у використовуванні засобів, способів, методів, прийомів і форм ПВ, адекватних ситуації професійної діяльності, в якій дана дія реалізується.

Принцип комплексності

Виходячи з принципу комплексності, суб’єкт АВ, реалізовуючи акмеологічний вплив у будь-якій формі, використовує весь психологічний арсенал АВ.

Принцип зворотного зв’язку

Це обов’язковий зв’язок суб’єктом акмеологічного впливу інформації про стан об’єкту АВ, реальні зміни (або їх відсутності) в його поведінці, що є слідством дії з боку суб’єкта АВ.

Принцип врахування умов АВ

Даний принцип полягає в обов’язковому врахуванні суб’єктом акмеологічного впливу сукупності чинників, які роблять найсильніший вплив на ефективність його використовування в рамках професійної діяльності.

Екологічний принцип

Екологічний принцип полягає у тому, що, використовуючи весь психологічний арсенал ПВ, який по суті є психологічною зброєю, суб’єкт АВ повинен дотримуватися в своїй діяльності гуманістичних цілей, спиратися на загальнолюдські цінності і завжди пам’ятати про можливі негативні наслідки наданого АВ, керуючись формулою «не нашкодь».

 

Висновок: основні правила психологічної технології впливу однієї людини на іншу або на групу осіб, для видозміни її (їх) поведінки і діяльності в професійних цілях (тобто розглянуті нами принципи) підвищують ефективність професійної діяльності.

 

 3. Види психологічних впливів (визначення і засоби впливу), які можна використовувати при роботі в соціальних службах.

 

ВИДИ ВПЛИВУ	ВИЗНАЧЕННЯ	ЗАСОБИ ВПЛИВУ
1.ПЕРЕКОНАННЯ	Свідома, аргументована дія на іншу людину або групу людей з метою зміни їхнього судження, відношення, наміру чи рішення	- Ясні, чітко сформульовані аргументи, пред’явлені співрозмовнику (СР) в прийнятному для нього темпі і зрозумілій термінології. (Метод розгорнутої аргументації); - Відкрите визнання як сильних так і слабких сторін рішення дає можливість зрозуміти СР, що ініціатор впливу бачить обмеження цього рішення. (Метод двосторонньої аргументації); - Отримання згоди на кожному кроці доказів. (Метод позитивних відповідей Сократа).
2.САМОПРОСУВАННЯ САМОВИСУВАННЯ	Демонстрація своєї компетентності та кваліфікації з метою – щоб оцінили, замітили і завдяки цьому отримати переваги при відборі кандидатів на посаду, стажування тощо.	- Реальна демонстрація своїх можливостей; - Показ сертифікатів, дипломів, патентів, офіційних відповідей, друкованих робіт і таке ін.; - Розкриття своїх особистих цілей; - Формування своїх запитів і умов.
3.НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ)	Свідомий неаргументований вплив на людину або групу людей з метою зміни їх стану, відношення, схильності до певних дій.	- Володіння методом гіпнозу; - Особливі індивідуальні якості; - Особистий авторитет; - Використання умов і оточення, які посилюють сугестію (приглушене освітлення, ритмічні звуки, ритуальні дотики та інше); - Вибір партнерів, які найбільше підлягають впливу.
4.ЗАРАЖЕННЯ	Передача свого стану або відношення іншій людині або групі, котрі якимось чином (немає пояснення яким) переймають цей стан або відношення. Передаватись стан може як мимоволі, так і довільно.	- Висока динаміка і енергійність особистої поведінки; - Артистизм; - Інтеграційне залучення партнерів; - Поступове нарощування інтенсивності дій; - Індивідуалізований погляд в очі; - Торкання і тілесний контакт. -
5.НАСЛІДУВАННЯ	Здатність визвати бажання бути подібним до себе. Така здатність може як мимоволі проявлятись, так і довільно використовуватись.	- Публічна визнаність (популярність); - Демонстрація високої майстерності; - Приклад, відважності, милосердя, служіння ідеї; - Новаторство; - Особистий “магнетизм” притяжіння; - “Модна” поведінка і оформлення зовнішності; - Призов до наслідування
6.СХИЛЬНІСТЬ	Формування і розвиток у співбесідника позитивного відношення до себе	- Прояви ініціатором особистої незвичайності і привабливості; - Демонстрація схильності, позитивного відношення, наслідування; - Сприятливі судження про СР; - Надання СР певних послуг
7.ПРОХАННЯ	Звернення до СР з метою задоволення потреби чи бажання ініціатора впливу	- Ясне і ввічливе формулювання; - Прояви поваги до відмови, якщо виконання прохання незручне або суперечить особистим цілям
8.ПРИМУС	Вимога виконати розпорядження СР, яке підкріплене відкритими або прихованими погрозами. Суб’єктивно примус переживається ініціатором як особистий тиск, а СР – як тиск з боку ініціатора або ж обставин	- Об’ява жорстоко і немилосердно визначених термінів і способів виконання роботи без будь-яких пояснень і обґрунтувань; - Заборона і обмеження на обговорення; - Залякування можливими наслідками; - Загроза покаранням, у грубих формах – фізична розправа
9.ДЕСТРУКТИВНА КРИТИКА	Висловлювання зневажливих чи образливих суджень про особистість або грубе агресивне засудження, осміювання справ і вчинків. Руйнівність такої критики в тому, що вона не дає змогу “зберегти обличчя”, відволікає сили на боротьбу з негативними емоціями, віднімає віру в себе	- Приниження особистості партнера (“Ти все одно не зрозумієш”); - Висміювання того, що людина не здатна змінити (зовнішність, соціальне і національне походження, швидкість реакцій, тембр голосу); - Додаткове приголомшення справедливою критикою, коли людина пригнічена невдачею
10.ІГНОРУВАННЯ	Навмисна неувага, розсіяність до партнера, його висловлювань і дій.. Сприймається як ознака зневажливості і неповаги, однак в деяких випадках ігнорування є тактичною формою відповіді на нетактовність партнера	- Демонстративний пропуск слів партнера “мимо вух”; - Невербальна поведінка свідчить про неуважність; - Невиконання обіцянок або з запізненням, без пояснень; - Раптова зміна теми розмови
11.МАНІПУЛЮВАННЯ	Скрите від СР спонукання до переживань, певних станів, зміни відношень, рішень, дій, які необхідні для досягнення ініціатором своїх цілей. При цьому для маніпулятора важливо, щоб СР вважав ці думки, почуття, рішення і дії особистими, а не “наведеними” із-зовні та признавав себе відповідальним за них	- Порушення особистого простору; - Різке прискорення або зменшення темпу бесіди; - Дратувати, дражнити (“Тебе що, так легко розстроїти, знервувати, обманути, підкорити”); - Підохотити висказуваннями (“Навряд чи це ти зможеш зробити, ця річ занадто коштовна, щоб ти зміг купити її”); - “Невинний” обман, введення в оману; - Замасковані під малозначимі і випадкові висловлення оговору й брехні, які можуть бути прийняті як непорозуміння; - Перебільшена демонстрація своєї слабкості, недосвідченості, некомпетентності (дурості), щоб розбудити прагнення у СР допомогти, розкрити цінну інформацію; - “Невинний” шантаж (“дружні” натяки на помилки, нагадування “старих” гріхів або особистих таємниць)

 

Висновок: використання засобів та способів соціально-психологічного впливу в процесі спілкування в соціальних мережах дозволяє відносно ефективно вирішувати як житейські, так і професійні задачі.

Заключна частина

Слайд 23

Таким чином в ході лекції ми розглянули, як соціально-психологічні знання можна практично застосовувати при роботі в соціальних мережах для покращення ефективності діяльності, а саме:

· використання засобів та способів соціально-психологічного впливу в процесі спілкування в соціальних мережах дозволяє відносно ефективно вирішувати як житейські, так і професійні задачі;

· алгоритм акмеологічного впливу — розвиток міжособистісних відносин за допомогою подолання фільтрів психологічного захисту, супроводжуваний підвищенням рівня довіри між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії, дозволяє досягти рівня мотиваційного ядра особи, створює умови для ефективного управління мотивацією людини і опосередковано — її поведінкою і діяльністю в професійних цілях.