Патогенність і вірулентність мікроорганізмів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Патогенність – потенційна можливість викликати (при сприятливих умовах) хворобу. Патогенними є всі факультативні та облігатні паразити. Але патогенний мікроб може потрапити в макроорганізм і це не призведе до хвороби. Причини:

· даний макроорганізм не чутливий до збудника;

· кількість збудника була недостатньою;

· ефективно працює імунна система.

· мікроорганізм – мутант із природно або штучно зміненими властивостями.

Що ж змінюється у збудника хвороби в останньому випадку? Це – здатність до виділення речовин, завдяки яким мікроб отруює хазяїна та розповсюджується в його тканинах. Загальна назва такої здатності – вірулентність, її складові частини отримали назви - токсигенність (виділення отруйних речовин) та інвазивність (розповсюдження з клітини в клітину). Фактори вірулентності – це молекули або комплекси молекул, які входять до складу конкретних органоїдів патогенного мікроба (капсула, фімбрії та ін.) або виділяються в оточуюче середовище.

                                Характеристика факторів вірулентності.

Група факторів

Назва фактору

Токсигенність

Токсини

Вражають окремі органи та тканини при руйнуванні клітин збудників.

Виділяються в навколишнє середовище. Вибірково вражають окремі органи та тканини.

Інвазивність

Мікробні ферменти Збільшення проникності тканин. Розповсюдження збудника в різних тканинах

Розщеплення речовин шкіри, підшкірної та міжмязевої речовини

Розжиження згустків крові

Розщеплення поверхневіх структур епітеліальних клітин, розжиження секретів (ніс, кишесник)

Розщеплення ДНК зруйнованих лейкоцитів.

“Розплавлення” мязевої тканини

Згортання плазми крові.

Поверхневі структури

Бактерій 1.

Закріплення на клітині-хазяїні

Зазначені адгезивні структури взаємодіють з рецепторами цитоплазматичної мембрани хазяїна.

Поверхневі структури

Бактерій 2.

Протидія фагоцитам

Блокування різних стадій фагоцитозу.